Ухвала суду № 79029312, 19.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/713/18 Справа № 711/4371/18 Категорія: ст.82 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.06.2018, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, -

в с т а н о в и л а :

Засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, мотивуючи свої вимоги тим, що у нього на сьогоднішній день виникла пільга, яка визначена у ст.82 КК України, а тому просив замінити невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на більш м’яке.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.06.2018 відмовлено у задоволенні клопотання.

Не погоджуючись з рішенням суду, засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, постановити нову, якою застосувати до нього положення ст. 82 КК України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що всі стягнення, які були за період ув’язнення погашені, а за два останні роки відбування покарання має тільки заохочення за сумлінне виконання своїх обов’язків щодо праці та встановленого порядку відбування покарання, працевлаштований. Вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі вивчив обставини справи, внаслідок чого виніс незаконне та необґрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про залишення апеляційної скарги засудженого без задоволення, засудженого ОСОБА_7, підтримавшего апеляційну скаргу, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволення скарги виходячи з наступних обставин.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції законна та обґрунтована.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.

Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким на підставі ч. 1 ст. 82 КК України може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк. При цьому більш м’яке покарання призначається в межах строків, установлених у загальній частині КК України для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутий строк покарання, призначеного вироком.

Відповідно до вимог п.17 Постанови Пленуму ВСУ N 2 від 26.04.2002 р. «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну не відбутої частини покарання більш м’яким, яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з’ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування. Пояснення зазначених осіб і думка прокурора мають бути відображені в протоколі судового засідання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема з характеристики на засудженого ОСОБА_7, останнього засуджено 16 лютого 2007 року вироком Апеляційного суду м. Києва за ч. 4 ст. 187; п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 289; ст. 70 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Крім того, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 лютого 2016 року, згідно Закону України № 838-УІІІ від 26 листопада 20І5 року, на підставі ст.72 ч.5 КК України, ОСОБА_7 зараховано в строк відбування покарання термін попереднього ув&aал;apos;язнення з 23 травня 2006 року по 22 травня 2007 рік.

Початок строку: 23 травня 2006 року. Кінець строку: 25 травня 2019 року.

Під час перебування в в СІЗО м. Києва ОСОБА_7 характеризувався негативно, мав 04 стягнень, які на даний час погашені. До праці не залучався, заохочень не мав.

В Черкаській виправній колонії № 62 відбуває покарання з 16 червня 2007 року. За час перебування в установі характеризується посередньо. Встановлених правил поведінки та розкладу дня установи дотримується лише під контролем персоналу установи. Допускав порушення вимог встановленого порядку відбування покарання, за що мав 17 стягнень, в тому числі 02 рази поміщався до ДІЗО, які на даний час погашені у встановленому законом порядку. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує, але належні висновки для себе робить не завжди.

Протягом 2008-2009 років працював робітником деревообробної дільниці виробничої зони установи. З 2010 по червень 2014 року виконував обов’язки днювального відділення. З червня 2014 по січень 2016 рік виконував обов’язки старшого днювального спортивного майданчика установи. З вересня 2016 року по червень 2017 рік виконував обов’язки днювального промислової зони установи. З червня 2017 працевлаштований робітником овочесховища. До виконання своїх обов’язків ставиться сумлінно, за що отримав 18 заохочень. Наданий час не працевлаштований.

Крім того, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно, через особисту неорганізованість. Безвідповідально ставиться до виконання робіт з благоустрою установи, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні.

Слід зазначити, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.01.2018р., ОСОБА_7 відмовлено у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання з-за недоведеності обставин, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Вказану ухвалу районного суду залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22.05.2018року.

Враховуючи вищевказане, і те, що заміна не відбутої частини покарання більш м’яким, яким має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дотримався вищевказаних вимог Пленуму ВСУ та КК України та дійшов вірного висновку про те, що необхідно відмовити ОСОБА_7 в задоволенні клопотання про заміну не відбутої частини покарання більшм м’яким.

Колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_7 своєю поведінкою і ставленням до

праці не довів своє виправлення, а тому доводи апеляційної скарги засудженого є не обґрунтованими. Виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основним орієнтиром для оцінки ступеня виправлення, застосування різних видів заохочення є такі показники, визначені у чинному кримінальному та кримінально-виконавчому законодавстві: сумлінна поведінка, сумлінне ставлення до праці, до навчання, активна участь у роботі самодіяльних організацій. Крім того сумлінна поведінка і ставлення до праці враховується за весь період перебування засудженого у виправно-трудовій установі.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою та підстав для скасування не знаходить, а тому апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 539 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 – залишити без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21.06.2018 року стосовно ОСОБА_7 – без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :