Рішення № 79028515, 12.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18984/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

секретарі Бурячек О.В.,

учасники справи:

представник позивача - Довгаль С.М.,

відповідач - ОСОБА_2,

представник відповідача - адвокат ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» - Довгаль С.М., звертаючись з позовом до суду, просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за наданні житлово-комунальні послуги в сумі 14768,88грн. - основного боргу, інфляційної складової боргу - 7606,78грн., 3% річних - 1098,82грн. та судовий збір - 1600,00 грн., що є предметом позову.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу квартири від 22.10.2013 року. ТОВ «Акважитлосервіс» фактично з жовтня 2013 року здійснювало функції утримання та обслуговування вищевказаного будинку на підставі Розпорядження Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації «Про визначення балансоутримувача житлового будинку АДРЕСА_1», та відповідно до наказу №18 від 30.09.2013 року «Про виробничо-господарську діяльність». З 01.09.2016 року ТОВ «Акважитлосервіс» припинило обслуговування даного будинку у зв'язку зі створенням співвласниками ОСББ «Озерні зорі» та здійснення ним фактичного управління вказаним будинком. Водночас ОСББ «Озерні зорі» з 01.09.2016 року не уклали договір з ПАТ «Київенерго» на постачання електричної енергії та на даний час забезпечення будинку електричною енергією здійснюється на підставі договору №80701, укладеного 16.08.2011 року між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Акважитлосервіс». Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.09.2016 року №830 затверджено тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території для багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, згідно якого оплата послуг не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунком складає 5,95грн. за 1кв.м. загальної площі квартир першого поверху та 6,79 грн. за 1кв.м. квартир крім першого поверху. Позивачем надавалися відповідачу житлово-комунальні послуги з опалення, електропостачання, холодного та гарячого водопостачання, у відповідності до укладених договорів: з ПАТ «Київенерго» від 02.12.2013 року № 510341 «На постачання теплової енергії і гарячої води», від 27.06.2007 року № 80701 «На постачання електричної енергії» договором з ПАТ «Водоканал» № 39/1198-04 від 01.07.2014 року. Однак, в порушення норм діючого законодавства, відповідач не виконував своїх обов'язків по своєчасному внесенню плати за надані комунальні послуги, внаслідок чого станом на 20.11.2017 року за період з грудня 2013 року по серпень 2016 року, а також у зв'язку з необхідністю відшкодування вартості затрат на електричну енергію, за період з вересня 2016 року по жовтень 2017 року утворилась заборгованість у сумі 14768,88грн. Сума нарахованих 3% річних складає 1098,82грн. Інфляційна складова боргу становить 7606,78 грн.

21 січня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. (а.с.56)

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 травня 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 23474,48 грн. та судовий збір в сумі 1600 грн. (а.с.62-67)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 травня 2018 року, ухвалене в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - скасовано. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. (а.с.96-98)

Згідно з частин 1-2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

27 вересня 2018 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову ТОВ «Акважитлосервіс» повністю та зазначив, що він фактично не отримував жодних послуг з холодного та гарячого водопостачання та водовідведення, електропостачання та опалення, оскільки в належній йому квартирі відсутні і ніколи не встановлювались необхідні для цього комунікації, при цьому жодних договорів з надання житлово-комунальних послуг з ТОВ «Акважитлосервіс» відповідач не укладав, з причин відсутності в запропонованому договорі істотних умов, передбачених ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Отже, за умови відсутності договірних відносин, позивачем також не доведено факт надання відповідачу житлово-комунальних послуг, які на думку позивача фактично спожито позивачем, та є предметом позову. Позивач не надав обґрунтованого розрахунку власних тарифів на підставі яких нарахована заборгованість, він посилається на внутрішні накази, які є односторонніми актами ТОВ «Акважитлосервіс» і не можуть бути обов'язковими до виконання для третіх осіб. Крім того, відповідно до Розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.09.2014 №408, позивач є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 до створення ОСББ, тобто права та обов'язки з надання житлово-комунальних послуг у позивача виникли з 17.09.2014 року, а закінчились 13.04.2016 року - з моменту створення та реєстрації ОСББ «Озерні Зорі». За таких обставин нарахування позивачу заборгованості з грудня 2013 року по 17 вересня 2014 року та з 13 квітня 2016 року по жовтень 2017 року відповідач вважає незаконним, в свою чергу починаючи з 01.09.2016 року відповідач сплачує всі комунальні платежі ОСББ «Озерні Зорі». Відповідно до Додаткової угоди до договору від 27.06.2007 року №80701 про постачання електричної енергії, укладеної між позивачем та ПАТ «Київенерго» 29.05.2015 року, постачання електричної енергії розпочалося лише з дати її підписання, тобто з 29.05.2015 року, відповідно нарахування заборгованості за березень 2015 року є безпідставним. За умовами Договору від 02.12.2013 року № 51034 на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладеного між Позивачем та ПАТ «Київенерго» (доданого до позовної заяви) не можливо ідентифікувати водопостачання гарячої води саме до житлового будинку АДРЕСА_1, тому даний доказ жодним чином не підтверджує факт надання (отримання) вищевказаних послуг. Договір на централізоване водопостачання (питної) холодної води та водовідведення укладений між позивачем та ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» 01.07.2014 року, тому вимога про сплату до вказаного періоду є також не правомірною. Згідно рахунку на оплату вказаних послуг у відповідача повністю відсутня будь-яка заборгованість. Крім того, позивач не являється виробником електричної та теплової енергії, постачальником гарячої та холодної води, не є виконавцем послуг з їх водовідведення. Також у відзиві зазначено, що відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів ВІД 21.07.2005 року №630, опалювана площа (об'єм) квартири є загальна площа (об'єм) квартири, а відповідно до технічного паспорту на квартиру № 89, загальний метраж становить 68,1м.кв., квартира має 2 балкони, загальною площею 2м.кв., опалювальний метраж становить 66.1м.кв. Отже, позовна заява містить неправильний опалювальний метраж, виходячи з якого і нараховувались платежі. Також відповідач вважає, що штрафна санкція за порушення строку оплати, тобто після 20 числа кожного наступного місяця, не може бути застосована, оскільки не регламентована ні чинними нормативно-правовими актами ні договором, при цьому позивач, крім штрафної санкції, нарахував на неї індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої сум, в той же час надання додаткових послуг з обслуговування жилого будинку та нарахування оплати за ці послуги з грудня 2013 року по червень 2014 року, без рішення чи згоди співвласників багатоквартирного житлового будинку, не будучи управителем та балансоутримувачем на той період відповідач також вважає незаконним. (а.с.105-108)

03 жовтня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача ТОВ «Акважитлосервіс» - Довгаль С.М. в якій він просив задовольнити позовні вимоги та зазначив, що надання житлово-комунальних послуг для мешканців будинку АДРЕСА_1 фактично було розпочато ТОВ «Акважитлосервіс» з жовтня 2013 року, відповідно до наказу. З початку жовтня 2013 року по серпень 2016 року, виключно ТОВ «Акважитлосервіс» забезпечувало утримання та обслуговування даного багатоквартирного будинку та прибудинкової території власними силами та на підставі укладених договорів з підрядними організаціями для надання житлово-комунальних послуг співвласникам будинку. У зв'язку із створенням співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ОСББ «Озерні Юрі» та здійсненням ним фактичного управління вказаним будинком, ТОВ «Акважитлосервіс» припинило обслуговування даного будинку з 1 вересня 2016 року. В процесі обслуговування будинку АДРЕСА_1, для мешканців будинку, нарахування за послуги з утримання будинку та прибудинкової території ТОВ «Акважитлосервіс» застосовувався тариф (копії наказів в матеріалах справи), який затверджувався наказами підприємства, як обслуговуючої організації будинку, відповідно до розрахунку витрат на утримання будинку та прибудинкової території, а саме за період з червня 2014 р. по серпень 2016 року.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.09.2016 року №830 затверджено тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території для багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, згідно якого оплата послуг не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунком складає 5,95грн. за 1кв.м. загальної площі квартир першого поверху та 6,79 грн. за 1кв.м. квартир крім першого поверху. Затверджений даним розпорядженням тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 є значною мірою більшим від тарифу(ів), що застосовувалися для мешканців будинку, та який не був погоджений виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією). Також зазначено, що звільнення від сплати за утримання житла у разі відсутності власника квартири та членів його сім'ї не має підстав, оскільки витрати житлово-експлуатаційних підприємств на утримання житла включають витрати на здійснення комплексу робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження жилих будівель та технічного обладнання. До цих робіт належать підготовка до весняно-літнього та осінньо-зимового періодів, прочищення димарів та газоходів, наладка та регулювання технічного обладнання будинку, обстеження стану несучих і огороджувальних конструкцій тощо. Ці витрати не залежать від того, чи проживає власник у квартирі, чи ні. Це витрати на утримання будинку та прибудинкової території. З приводу нарахування відповідачу плати за додаткові послуги за період з грудня 2013 р. по червень 2014 р., у відповіді на відзив зазначено, що ОСОБА_2 набув у власність квартиру №89 в житловому будинку АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 68,10кв.м. з 22 жовтня 2013 року, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири. Відповідно до Наказів ТОВ «Акважитлосервіс» було встановлено за період з грудня 2014 р. по 30.06.2014 р. плату за додаткові послуги (послуга консьєржів) у розмірі 1,23грн. за 1кв.м., що у розрахунку до загальної площі квартири відповідача за вказаний період нараховано за додаткові послуги по 83,76грн. за кожен місяць, про що зазначено у розрахунку заборгованості. З приводу того, що ТОВ «Акважитлосервіс» здійснювало утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території по серпень 2016 року включно, проте в розрахунку заборгованості в розділі «Нараховано (обслуговування будинку)» Відповідачу донараховано за період з вересня 2016 р. по жовтень 2017 р. по 88,43 грн. за кожен місяць, з цього приводу у відповіді зазначено, що згідно протоколу №203 від 28.02.2018р. засідання комісії ПАТ «Київенерго» з проведення коригувань нарахувань за спожиту електроенергію, підтверджується, що ; договір на постачання електроенергії для багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, ОСББ «Озерні зорі» укладено з ПАТ «Київенерго» лише 15.02.2018р. Далі в протоколі повідомляється, що з метою приведення розрахунків у відповідність та уникнення подвійного нарахування, проведено зменшення нарахування ТОВ «Акважитлосервіс» з лютого 2017 р. по січень 2018 р. по договору від 27.06.2007 р. №80701 з по активній електроенергії на 380048 кВт. на суму 627 673,53грн. Співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Озерні зорі» та розпочато фактичне управління вказаним будинком з 1 вересня 2016 р., разом з цим, з вересня 2016р. по січень 2017р. включно ТОВ «Акважитлосервіс» понесені витрати за поставлену електроенергію по об'єкту (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1. Освітлення місць загального користування, підвалів будинку, підкачування води. електропостачання для ліфтів будинку закладено в структуру складових тарифу, який затверджено Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.09.2016 р. № 830. На підставі зазначених складових тарифу відповідачу донараховано згідно даних бухгалтерського обліку підприємства за період з вересня 2016 року по жовтень 2017 року по 88,43 грн. за кожен місяць як відшкодування затрат по електроенергії, про що зазначено в розрахунку заборгованості. На момент розгляду справи №755/18984/17, ТОВ «Акважитлосервіс» не було відомо про часткове зняття нарахувань ПАТ «Київенерго» з ТОВ «Акважитлосервіс» заборгованості за поставлену електроенергію. Враховуючи, що ПАТ «Київенерго» знято нарахування ТОВ «Акважитлосервіс» за поставлену електроенергію за об'єктом електропостачання (житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1) з лютого 2017 року, відповідно, в даному випадку відповідачем має бути відшкодовано ТОВ «Акважитлосервіс» затрати на оплату електроенергії за період з вересня 2016р. по січень 2017р., надання комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для потреб мешканців будинку АДРЕСА_1 в спірний період здійснювалося ТОВ «Акважитлосервіс», що підтверджується копіями сторінок договору ТОВ «Акважитлосервіс» з ПАТ «Київенерго» № 510341 від 02.12.2013 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Правомірність заперечення відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати за послуги з опалення квартири та місць загального користування може мати місце на підставах відсутності опалення, відключення опалення або тимчасового не проживання відповідача в даній квартирі. У зв'язку з цим відповідачем мають бути надані належні докази підтвердження факту відсутності опалення, зокрема копії звернення до ТОВ «Акважитлосервіс» про направлення представника для складення акту про відсутність опалення у квартирі № 89 та надання відповідного акту про встановлення факту відсутності опалення у квартир. Відповідачем до відзиву на позовну заяву по даній справі не долучено доказів, що підтверджують факт відсутності опалення в квартирі та не проживання в ній у спірний період. Також зазначено, що квартира відповідача не була обладнана засобами обліку теплової енергії, а 1 секція будинку АДРЕСА_1 обладнана тепло лічильником. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому у будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку. ОСОБА_2 за спірний період не здійснено жодної оплати за житлово-комунальні послуги, що надавалися ТОВ «Акважитлосервіс». Відповідачем додано до відзиву на позов копії квитанцій та копії документів про здійснення оплат внесків на утримання будинку АДРЕСА_1 на рахунок ОСББ «Озерні зорі» з вересня 2016 р. по грудень 2017р., що немає відношення до позовних вимог ТОВ «Акважитлосервіс». Разом з тим у відповіді зазначено, що під час подання ТОВ «Акважитлосервіс» до Дніпровського районного суду м. Києва позовної заяви про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги за період грудень 2013р. - жовтень 2017р., ТОВ «Акважитлосервіс» не володіла інформацією про часткове зняття нарахувань ПАТ «Київенерго» з ТОЙ «Акважитлосервіс» заборгованості за поставлену електроенергію. У зв'язку з цим представником позивача зазначено про відсутність підстав відшкодування відповідачем ТОВ «Акважитлосервіс» по затратам на електроенергію за період з лютого по жовтень 2017 р. включно у розмірі 88,43 грн. за кожен місяць. (а.с.134-141)

Представник позивача ТОВ «Акважитлосервіс» - Довгаль С.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, який залучений до матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 22.10.2013 року. (а.с.9)

Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації № 406 від 17 вересня 2014 року «Про визначення балансоутримувача житлового будинку АДРЕСА_1» балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 в м.Києві до створення ОСББ було визначено ТОВ ,,Акважитлосервіс». (а.с.11).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.09.2016 року №830 затверджено тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території для багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в м.Києв, згідно якого оплата послуг не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунком складає 5,95грн. за 1кв.м. загальної площі квартир першого поверху та 6,79 грн. за 1кв.м. квартир крім першого поверху (а.с.31-32).

ТОВ «Акважитлосервіс» надавалися мешканцям та співвласникам будинку АДРЕСА_1 в м.Києв житлово-комунальні послуги з опалення, електропостачання, холодного та гарячого водопостачання, що підтверджується укладеним договором з ПАТ «Київенерго» від 02.12.2013 року № 510341 «На постачання теплової енергії і гарячої води», від 27.06.2007 року № 80701 «На постачання електричної енергії», договором з ПАТ «Водоканал» № 39/1198-04 від 01.07.2014 року.

З 01.09.2016 року ТОВ «Акважитлосервіс» припинило обслуговування будинку у зв'язку з створенням співвласниками житлового будинку ОСББ «Озерні зорі» та здійснення ним фактичного управління вказаним будинком.

Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», чинного на час виникнення спірних правовідносин, п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1875-ІV), залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч у частині першій статті 19 Закону № 1875-ІV й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІV обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Судом встановлено та визнано сторонами у справі, що між ТОВ «Акважитлосервіс» та ОСОБА_2 відсутні договірні відносини, договір про надання житлово-комунальних послуг укладено не було, пропозиції щодо укладання даного виду договору з боку балансоутримувача будинку на адресу відповідача не надходило.

При цьому суд враховує, що відсутність укладеного між сторонами договору не звільняє власника майна, як споживача послуг, від обов'язку оплачувати фактично спожиті послуги, поряд з цим, вказаний обов'язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.

Отже, питання про фактичне користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення, у тому числі й з урахуванням положень п.5 ч.1 ст.20 статті 20 Закону № 1875-ІV щодо зменшення розміру плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч.2 та 3 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Як з'ясовано судом та не заперечується сторонами, що на час придбання відповідачем квартири АДРЕСА_1, цей будинок був новобудовою, зданий в експлуатацію без оздоблювального ремонту.

З наданих відповідачем та наявних у матеріалах справи фотознімків вищевказаної квартири убачається, що в квартирі відсутній ремонт, не розпочато проведення внутрішніх оздоблювальних робіт, не встановлено приладів для опалення квартири, електро - та водопостачання, що свідчить про непридатність даної квартири для її використання за призначенням, як такої, що не відповідає санітарно-технічним умовам. (а.с.82-84, 112-115)

Наведені обставини не викликають у суду сумніву в тому, що відповідач, як власник даної квартири, не отримує послуги за постачання теплової та електричної енергії, плата за які нараховувалась позивачем, як це відображено в розрахунку заборгованості. (а.с.7-8)

Стосовно викладених у відповіді на відзив доводів про те, що відповідач не звертався до позивача з приводу направлення представника для складення акту про відсутність опалення у квартирі № 89, слід зазначити, що складання акту-претензії, передбаченого ст.18 Закону № 1875-ІV, стосується випадків порушення виконавцем умов договору про надання житлово-комунальних послуг. Проте, договірні відносини між сторонами відсутні, тому не можна погодитись з позицією позивача про те, що такий акт є єдиним беззаперечним доказом неотримання теплопостачання.

Стосовно доводів позивача про те, що до структури житлово-комунальних послуг по утриманню житла входять витрати на здійснення комплексу робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження жилих будівель та технічного обладнання, до яких належать підготовка до весняно-літнього та осінньо-зимового періодів, прочищення димарів та газоходів, наладка та регулювання технічного обладнання будинку, обстеження стану несучих і огороджувальних конструкцій тощо, слід зазначити, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження виконання перелічених вище робіт.

Також в матеріалах справи відсутні докази укладання з будь-якою особою трудового (чи будь-якого іншого) договору щодо виконання послуг консьєржа, як і докази оплати такої праці/послуг.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст.89 ЦПК України)

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів надання відповідачеві та отримання останнім житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку, опалення та постачання електричної енергії.

Крім того, слід зазначити, що лише Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.09.2016 року №830 було затверджено тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території для багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у відповідній редакції), встановлення цін/тарифів на жилого-комунальні послуги належить виключно до повноважень органів місцевого самоврядування.

Отже законом передбачені виключні повноваження цих органів по тарифоутворенню та законодавство не містить жодних винятків по делегуванню таких повноважень підприємствам, установам, організаціям.

В той же час, встановлення ТОВ «Акважитлосервіс» тарифів на житлово-комунальні послуги на підставі прийнятих внутрішніх документів підприємства починаючи з жовтня 2013 року (а.с.12-22) суперечить діючому на той час законодавству, яке регулює спірні правовідносини, та статутній діяльності самого підприємства.

Крім того, Відповідно до Розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.09.2014 №408, позивач є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 до створення ОСББ, тобто права та обов'язки з надання житлово-комунальних послуг у Позивача виникли з 17.09.2014 року, а закінчились 13.04.2016 року - з моменту створення та реєстрації ОСББ «Озерні Зорі».

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частини другої ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 15, 322 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 7, 13, 18-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7, 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до положень ч.1 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я