Рішення № 79025742, 19.12.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/511/18

Справа №754/8669/18

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2018 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Козловець К.П.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представників позивача - адвоката ОСОБА_2

за участю представника відповідача Панькіна Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному проваджені справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про скасування постанов про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанов про порушення митних правил.

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 05.07.2018 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаються на те, що 14 червня 2018 року були винесена постанова Київської міської митниці ДФС про порушення митних правил № 285/10000/18 від 14.06.2018 та постанова Київської міської митниці ДФС про порушення митних правил № 0286/10000/18 від 14.06.2018, щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 481 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, розмір якого сумарно, за обома постановами, складає дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок. Підставами винесення постанов стали обставини, відповідно до яких 17 вересня 2013 року між Республіканським транспортним унітарним підприємством «Білоруське річне пароплавство» (Республіка Білорусь) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ганза Редері СА», представником якого на той момент був позивач відповідно до Статуту ТОВ «Ганза Редері СА», Наказу №2 ТОВ «Ганза Редері СА» від 01.12.2007 було укладено Угоду генерального агента та лінійного сервісу, згідно якої агент зобов'язується представляти інтереси Судновласника на території усіх морських та річкових портів України та виконувати зобов'язання. 07 листопада 2013 року на якір на рейді Київського Річкового порту з метою проходження прикордонного та митного контролю під час пропуску через державний кордон України стали буксир «БТ-0691» та несамохідні баржі «Р-0543», «Р-0472», які знаходились у власності Судновласника. Під час проходження митного контролю капітан буксиру «БТ-0691» відмовився подати та підписати зобов'язання капітана про зворотне вивезення несамохідних барж «Р-0543» та «Р-0472», а також відмовився уповноважувати на це будь - яку іншу особу, що входить до командного складу судна, пояснюючи це тим, що не має відповідних інструкцій від Судновласника, та запропонував мені особисто подати та підписати зазначене зобов'язання. Позивач особисто зв'язався по телефону із Начальником Судновласника ОСОБА_5, який завірив позивача, що компанія-судновласник усвідомлює всю відповідальність вчинених операцій, а також має чіткий план дій щодо транспортування, розвантаження барж та додержання строків їх вивезення за межі митної території України і усно надав повноваження на підписання зобов'язань. Враховуючи це, позивач був вимушений підписати зобов'язання капітана судна про зворотне вивезення за межі митної території України судна закордонного плавання №100260000/13/010 щодо баржі "Р-0543" та аналогічне зобов'язання 100260000/13/011 щодо баржі "Р-0472". 31.10.2014 позивачем було подано заяву про продовження режиму тимчасового ввезення. Рішенням Київської міської митниці ДФС режим тимчасового ввезення було продовжено до 01.11.2015. У зв'язку із наближенням закінчення строку тимчасового ввезення щодо барж 23.10.2015 позивачем, як уповноваженою особою було подано заяву про продовження режиму тимчасового ввезення ще на один рік. Київська міська митниця ДФС направила лист, відповідно до якого зазначила, що продовження строку тимчасового ввезення можливо лише за умовою документального підтвердження місцезнаходження. Позивачем 15.12.2015 було направлено акт № 5 про проведення митного огляду. Лист з актом відповідач отримав 30.12. 2015, але продовження режиму тимчасового ввезення за поданою заявою здійснено не було. 27 жовтня 2016 року позивач подав нову заяву про продовження терміну тимчасового ввезення для барж "Р-0543" та "Р-0472 до 01 листопада 2017 року, діючи як уповноважена особа Судновласника згідно його листа №01-444 від 11.10.2016. 10 листопада 2016 року позивачем було отримано листа - відповідь відповідача, згідно якого для продовження строку тимчасового ввезення знову необхідно провести митний огляд барж "Р-0543" та "Р-0472" на місці їх фактичного місцезнаходження та надати акт проведення перевірки. Херсонська митниця ДФС, у зоні діяльності якої на той момент перебували баржі "Р-0543" та "Р-0472" відмовилась надати такий акт. Тим не менше протягом періоду з 01.11.2016 по 01.11.2017 позивачем так і не було отримано офіційної відмови, проте і офіційного продовження терміну тимчасового ввезення не відбулось. Станом на 01 листопада 2017 року позивач уже не мав жодних прямих вказівок та, відповідно, повноважень від Судновласника щодо подання заяви про продовження терміну тимчасового ввезення барж "Р-0543" та "Р-0472". Починаючи з 01 листопада 2015 року, відповідач не здійснював продовження строку тимчасового ввезення за моїми заявами, як представника агента Судновласника, але й не надавав офіційної відмови. Тим не менше, враховуючи, що продовження так і не було здійснено. Позивач вважає, що відповідач неправомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності у зв'язку з цим позивач просить суд скасувати постанови.

06.08.2018 року від представника відповідача Київської міської митниці ДФС до суду надійшов відзив, відповідно до якого представник відповідача зазначив, що Київська міська митниця ДФС не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 та вважаємо, що адміністративний позов на постанови Київської міської митниці ДФС від 14.06.2018 не підлягає задоволенню. 07.11.2013 в зоні діяльності Київської міжрегіональної митниці, на митному посту «Східний» було оформлено в режимі тимчасового ввезення на митну територію України транспортні засоби - несамохідна баржа Р-0472 та несамохідна баржа Р-0543. Зобов'язання про зворотне вивезення №100260000/13/011 та №100260000/13/010 за межі митної території України в строк до 06.11.2014 надав ОСОБА_1. Про відповідальність за порушення вимог ст. 469, 472, 481, 485 Митного кодексу України ОСОБА_1 був попереджений, про що свідчить його особистий підпис в зобов'язанні. Київською міжрегіональною митницею було встановлено термін вивезення несамохідних барж Р-0472, Р-0543 06.11.2014 та було проінформовано ОСОБА_1 про те, що до закінчення встановленого терміну необхідно здійснити процедуру зворотного вивезення баржі за межі митної території України через пункти пропуску, перелік яких затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №435 «Про затвердження переліку пунктів пропуску через державний кордон, в яких здійснюється переміщення товарів через митний кордон України (водними шляхами або у спосіб завантаження її на вантажний автомобіль) або змінити митний режим відповідно до положення ч. 1 ст. 112 Митного кодексу України. 31.10.2014 ОСОБА_1 звернувся до митниці із заявою про продовження терміну тимчасового ввезення транспортних засобів від 29.10.2014 року. За вищезазначеною заявою ОСОБА_1 термін тимчасового ввезення був продовжений митницею до 01.11.2015. До зони митного контролю відділу митного оформлення № 3 митного поста «Західний» з метою митного оформлення в митному режимі вивезення за межі митної території України було доставлено несамохідні баржі "Р-0472" та "Р-0543" та надано документи щодо них. Під час перевірки наданих документів встановлено, що вказана несамохідна баржа "Р-0472" та "Р-0543" була ввезена в митному режимі тимчасового ввезення та у встановлені строки за межі митної території України вивезені не були. Також, перевіркою наявних інформаційних баз встановлено відсутність інформації про надходження від уповноважених осіб будь-яких звернень з метою продовження строків тимчасового ввезення, про заведення справ про порушення митних правил, про вивезення за межі митної території України або зміни митного режиму відповідно несамохідних барж «Р-0472 та Р-0543». ОСОБА_1 запропоновано прибути до митниці з метою надання пояснень про причини порушення термінів тимчасового ввезення транспортного засобу, але дана пропозиція ним була проігнорована. ОСОБА_1 направлено лист (рекомендований з повідомленням) про необхідність прибуття до митниці 15.05.2018 з метою надання пояснень про причини порушення термінів тимчасового ввезення. Станом на 15.05.2018 ОСОБА_1 до митниці не прибув та не надав відповідних пояснень. Відносно ОСОБА_1 посадовою особою митного органу складено протоколи про порушення митних правил №0285/10000/18 та №0286/10000/18 за ч. З ст. 481 Митного кодексу України та відповідно до ст. 494 п. 8 направлено примірники ОСОБА_1 листом № 3975/10/26/70/61/03 від 24.05.2018. Про дату розгляду справ в Київській міській митниці ДФС громадянина повідомлено належним чином. Таким чином, в діях ОСОБА_1, на момент надання зобов'язання про вивезення транспортних засобів за межі митної території України - представника ТОВ «ГАНЗА РЕДЕРІ СА», наявні ознаки порушення митних правил передбачених ч. З статті 481 «Перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб». Зазначені дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судових засіданнях підтримали позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві.

ПредставникКиївської міської митниці ДФС Паньків Д.В. в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог, надав суду відзив та просив відмовити у позові повністю.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

17 вересня 2013 року між Республіканським транспортним унітарним підприємством «Білоруське річне пароплавство» (Республіка Білорусь) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ганза Редері СА» відповідно до Статуту ТОВ «Ганза Редері СА», Наказу №2 ТОВ «Ганза Редері СА» від 01.12.2007 року було укладено Угоду генерального агента та лінійного сервісу.

Відповідно до угоди Агент зобов'язується представляти інтереси Судновласника на території усіх морських та річкових портів України та виконувати зобов'язання: п. 2.0., 3.0. Агентської угоди, Судновласник зобов'язується прийняти та сплатити послуги Агента, компенсувати Агенту усі витрати та виконувати інші зобов'язання; п.4.0 Агентської угоди. Згідно пунктів 2.1., 3.25, підрозділу 3.4. та інших положень Агентської угоди, яка за формою є стандартною (типовою) угодою генерального агента та лінійного сервісу, затвердженою Федерацією національних асоціацій судових брокерів та агентів (ФОНАСБА), Агент виконує свої обов'язки виключно за прямими вказівками Принципала, яким за Агентською угодою є Судновласник.

07.11.2013 в зоні діяльності Київської міжрегіональної митниці, на митному посту «Східний» було оформлено в режимі тимчасового ввезення транспортний засіб - несамохідні баржі «Р-0472» та «Р-0543».

Відповідно до ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари; транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних, цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Зобов'язання про зворотне вивезення №100260000/13/011 та №100260000/13/010 за межі митної території України в строк до 06.11.2014 надав ОСОБА_1, про що зобов'язанням капітана судна про зворотне вивезення за межі митної території України (увезення на митну територію України) судна закордонного плавання, яке знаходиться в матеріалах справи.

Київською міжрегіональною митницею було встановлено термін вивезення несамохідних барж «Р-0472», «Р-0543» 06.11.2014 та було проінформовано ОСОБА_1 про те, що до закінчення встановленого терміну необхідно здійснити процедуру зворотного вивезення баржі за межі митної території України через пункти пропуску.

31.10.2014 ОСОБА_1 звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою в якій просив про продовження терміну тимчасового ввезення транспортних засобів від 29.10.2014.

Київською міською митницею ДФС термін тимчасового ввезення був продовжений до 01.11.2015.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, на підставі заяв ОСОБА_1 Київська міська митниця ДФС термін тимчасового ввезення продовжувала до листопада 2016 року та до листопада 2017 року, оскільки разом з заявами надавалися необхідні документи.

Однак, як зазначив сам позивач в судовому засіданні, оскільки у нього були відсутні необхідні документи (реєстрація судна, реєстрація прапору, договору з білоруською стороною та інш.) і тому він більше не звертався як уповноважений з заявою про продовження терміну тимчасового ввезення до Київської міської митниці ДФС.

23.05.2018 року до зони митного контролю відділу митного оформлення № 3 митного поста «Західний» з метою митного оформлення в митному режимі вивезення за межі митної території України було доставлено несамохідні баржі «Р-0472» та «Р-0543» та надано документи щодо них.

Також, перевіркою наявних інформаційних баз встановлено відсутність інформації про надходження від уповноважених осіб будь-яких звернень з метою продовження строків тимчасового ввезення, про заведення справ про порушення митних правил, про вивезення за межі митної території України або зміни митного режиму відповідно несамохідних барж «Р-0472 та Р-0543 ».

Відповідно до ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Київської міської митниці ДФС про порушення митних правил №285/10000/18 від 14.06.2018 року ОСОБА_1, представника ТОВ «ГАНЗА РЕДЕРІСА» визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст.481 Митного кодексу України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17000 гривень.

Постановою Київської міської митниці ДФС про порушення митних правил №0286/10000/18 від 14.06.2018 року ОСОБА_1, представника ТОВ «ГАНЗА РЕДЕРІСА» визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст.481 Митного кодексу України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17000 гривень.

Крім того суд оцінює критично посилання позивача на те, що він не є особою, яка має права підписувати зобов'язання про зворотне вивезення за межі території України, так як це повинен засвідчувати капітана судна або інша особа, що входить до командного складу судна і належним чином уповноважена на це каптаном, на підставі такого.

Згідно із Службової записки від 13.12.2018 зазначено, що під час митного оформлення в режимі тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення - несамохідних барж «Р-0472» та «Р-0543» зобов'язання про зворотне вивезення надані представником ТОВ «Ганза Редері СА» ОСОБА_1 (далі Агент), який діяв на підставі договору б/н від 17.09.2013. Дані транспортні засоби не мають капітана та екіпажу, оскільки являються несамохідними. Таким чином, єдиним юридичним представником вищезазначених несамохідних барж на митній території України на момент дачі зобов'язань являвся Агент.

Відповідно до пункту 1.12. Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними капітан судна або агентська організація (морський агент) особисто або через адміністрацію порту не пізніше ніж за 4 години до прибуття (вибуття) судна подає до митного органу заявку на здійснення митного контролю судна (далі - заявка) з наступним уточненням інформації за 1 годину до початку митного контролю.

Заявка з повідомленням про застосування вільної практики подається у довільній формі і, крім зазначених вище відомостей, для прийняття рішення про здійснення митного контролю із застосуванням вільної практики повинна містити таку інформацію:

- мета заходу судна в порт;

- відомості про судновласника (найменування, місцезнаходження - для юридичних осіб, прізвище, ім'я, місце проживання - для фізичних осіб);

- інформація про заявлену капітаном судна потребу переміщення з борту судна/на борт судна членів екіпажу (пасажирів за наявності);

- відомості про представника агентської організації (морського агента) (прізвище,ім'я, по батькові, посада), якому доручено пломбування приміщень на борту судна;

- відомості про осіб, запланованих до переміщення на борт при постановці судна до причалу порту для проведення допоміжних операцій з товарами (кріплення, розкріплення, переміщення по судну) та здійснення розвантажувальних робіт без участі комісії.

Відповідно до пункту 1.17 Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними для здійснення митного контролю судна закордонного плавання, що використовується виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України, капітан судна або інша особа, що входить до командного складу судна і належним чином уповноважена на це капітаном, подає, серед інших документів, два примірники зобов'язання капітана судна про зворотне вивезення за межі митної території України (увезення на митну територію України) судна закордонного плавання (далі - Зобов'язання) за формою, наведеною в додатку до цієї Інструкції. При вивезенні за межі митної території України (увезенні на митну територію України) несамохідних суден закордонного плавання (без екіпажу) допускається подання Зобов'язання судновласником або вповноваженою ним особою.

Відповідно до пункту 1.20 Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними з урахуванням мети тимчасового ввезення (вивезення) судна та інших обставин строк, зазначений у Зобов'язанні, може бути продовжений митним органом, якому було надане це Зобов'язання, або митним органом, у зоні діяльності якого перебуває це судно, на підставі обґрунтованої заяви капітана судна або судновласника про продовження строку тимчасового ввезення (вивезення) судна. При цьому строк тимчасового вивезення судна закордонного плавання продовжується митним органом, якому було надане Зобов'язання, без пред'явлення митному органу цього судна. Якщо внаслідок дії надзвичайних обставин або невідворотних подій судно неможливо пред'явити митному органу, то разом із заявою капітан судна чи судновласник повинен подати митному органу, яким було оформлено Зобов'язання, документи, що засвідчують причини неможливості пред'явлення судна, видані відповідними державними органами та легалізовані консульською установою України в країні, де сталася подія під час перебування судна.

Згідно ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. З урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів за письмовою заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним органом доходів і зборів. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови.

Як передбачає ч. 1 ст. 112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 МК України митний режим тимчасового ввезення припиняється органом доходів і зборів у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи про порушення митних правил позивачем не доведено існування обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків, що є підставою припинення митного режиму тимчасового ввезення товарів.

Відповідно до пунктів 1-3 Порядку строк тимчасового ввезення товарів установлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку під час їх митного оформлення з урахуванням пропозиції декларанта, зазначеної в установленому порядку в митній декларації, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Строк тимчасового ввезення товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, може бути продовжений митницею оформлення з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин і з дотриманням вимог, установлених МК України.

Для продовження строку тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, подає до митниці оформлення відповідну заяву. Разом із заявою за наявності подаються, зокрема, документи, які підтверджують наявність обставин, що обумовлюють необхідність такого продовження.

Рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів або про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення цих товарів приймається керівником органу доходів і зборів або вповноваженою ним посадовою особою та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового ввезення.

Тобто документи, які підтверджують факт неможливості вчасного завершення митного режиму тимчасового ввезення, та заява про продовження строку тимчасового ввезення повинні надаватися до митниці до моменту закінчення такого строку.

Згідно статті 459 МК України адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється тільки Митним кодексом України, який не передбачає звільнення від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

Норми ст. 525 МК України передбачають 15-денний строк з моменту, коли посадова особа органу доходів і зборів або суд (суддя) отримали для розгляду матеріали справи про порушення митних правил, за якими вже закінчилося провадження та зібрані усі матеріали.

07.05.2018 ОСОБА_1 запропоновано прибути до митниці з метою надання пояснень про причини порушення термінів тимчасового ввезення транспортного засобу, але дана пропозиція ним була проігнорована.

08.05.2018 ОСОБА_1 направлено лист (рекомендований з повідомленням) про необхідність прибуття до митниці 15.05.2018 з метою надання пояснень про причини порушення термінів тимчасового ввезення.

Станом на 15.05.2018 ОСОБА_1 до митниці не прибув та не надав відповідних пояснень.

23.05.2018 відносно громадянина ОСОБА_1 посадовою особою митного органу складено протоколи про порушення митних правил №0285, 0286/10000/18 за ч. З ст. 481 Митного кодексу України та відповідно до ст. 494 п. 8 направлено примірники ОСОБА_1 листом № 3975/10/26/70/61/03 від 24.05.18.

Про дату розгляду справ в Київській міській митниці ДФС громадянина ОСОБА_1 повідомлено належним чином.

Так, при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт протиправних дій Київської міської митниці ДФС, оскільки матеріали справи, які досліджені судом містять достатню беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності дій. Але встановлено судом, що позивач ОСОБА_1 був уповноваженою особою ТОВ «Ганза Редері СА», який діяв як Агент, маючи право підпису на зобов'язанні про зворотне вивезення та звернень з заявами про продовження терміну тимчасового ввезення транспортних засобів.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх вимог і протиправність дій відповідача, а відтак вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Конституції України, Митним кодексом України,статтями 2, 5-12, 18, 71-77, 94, 139, 161-162, 229, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У адміністративному позові ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про скасування постанов про порушення митних правил - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчисляється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Київської міської митниці ДФС, місце знаходження за адресою: м.Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А, ЄДРПОУ 39422888.

Повний текст складено та підписано 29 грудня 2018 року.

Суддя В.В. Бабко