Ухвала суду № 79025645, 04.01.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18/19

провадження № 1-кс/753/409/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2019 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А. М., з секретарем судового засідання Козін В.Є., за участю: прокурора Сівакової І.П., слідчого Нікітенка О.О., захисника Лавренова В.Л., підозрюваної ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого групи слідчих - старшого слідчого СУ ГУ НП у місті Києві капітана поліції Нікітенка Олега Олександровича, погодженого прокурором відділу прокуратури міста Києва Ковальчук Д., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, не працюючої, за матеріалами досудового розслідування, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 вересня 2018 року за № 12018100000000866, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з процесуальним керівником - прокурором відділу прокуратури міста Києва Ковальчук Д., звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_3 на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити частково й продовжити строк дії запобіжного заходу до 30 діб.

Захисник вважав клопотання необґрунтованим і просив застосувати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.

Підозрювана ОСОБА_3 підтримала захисника, вважала, що підстав для продовження строку її тримання під вартою не має, оскільки має позитивну характеристику з місце проживання, на утриманні двох малолітніх дітей.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрювану та дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя встановив такі обставини.

Як вбачається із матеріалів клопотання, що ОСОБА_6, не бажаючи займатися законною трудовою діяльністю, але прагнучи збагатитись будь-яким шляхом, у тому числі і незаконним, ставши на шлях скоєння злочинів, організував та очолив стійку організовану групу, до складу якої поряд з ним, увійшли ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, а також інші невстановлені в ході досудового розслідування особи, розподілив між ними функції та розробив злочинний план протиправної діяльності організованої групи на території Одеської області та міста Києва, а саме торгівлі людьми, а так само вербування, переміщення, переховування, передачі та одержання людини, з метою експлуатації, з використанням примусу, обману та їх уразливого стану, для власного збагачення та збагачення членів організованої групи осіб.

Реалізовуючи злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення, в невстановлений в ході досудового розслідування день, час та місці, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7, будучи керівником сільськогосподарського ТОВ Агрофірма «Факел», розробив злочинний план щодо залучення малозабезпечених громадян, які перебували у скрутних життєвих обставинах, шляхом обману до примусової праці на сільськогосподарських угіддях ТОВ Агрофірми «Факел» на безоплатній основі, з метою отримання прибутку від заняття сільськогосподарською діяльністю.

Втілюючи в життя злочинний умисел, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7, вирішив організувати вербування шляхом обману групи малозабезпечених людей для працевлаштування на сільськогосподарських угіддях, не повідомляючи про дійсний вид роботи і умови праці, здійснити їх переміщення до Одеської області, Біляївського району, до вказаного сільськогосподарського підприємства. В подальшому, шляхом погроз життю і здоров'ю, примусити без їх згоди безоплатно виконувати роботи на сільськогосподарських угіддях, тобто залучити до примусової праці.

Розуміючи, що для здійснення даного плану необхідно створення організованої групи з розподілом функцій її учасників, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7, почав підшуковувати осіб, готових увійти до складу організованої групи для скоєння даного виду злочинів.

Так, в невстановлений в ході досудового розслідування день, час та місці ОСОБА_6 разом із своєю дружиною ОСОБА_7, бажаючи реалізувати свій злочинний план по створенню організованої групи запропонували ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_13, та іншим невстановленим в ході досудового розслідування особам, увійти до складу організованої ним групи і за грошову винагороду здійснювати вербування малозабезпечених громадян з уразливим психологічним та фізичним станом для подальшої їх примусової трудової експлуатації на сільськогосподарських угіддях ТОВ Агрофірма « Факел ». Отримавши згоду вказаних осіб на участь у вчиненні злочинів у складі організованої групи, ОСОБА_6 узгодив з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14, та іншими невстановленими особами, функції кожного, які останні будуть здійснювати в ході діяльності організованої групи, а також суму грошових коштів, які отримуватимуть за виконання своїх функцій.

Таким чином, ОСОБА_6 створив і очолив організовану групу, до складу якої увійшли і надали згоду на систематичне вчинення злочинів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14, та інші невстановлені особи, яка представляла собою стійке об'єднання трьох і більше осіб, спеціально зорганізованих для систематичного скоєння злочинів, а саме здійснення торгівлі людьми та дій, пов'язаних з вербуванням людей і переміщенням по території України з метою залучення до примусової праці. Всі учасники групи були об'єднані єдиним планом щодо вчинення злочинів з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім членам групи.

У відповідності із розробленим планом злочинної діяльності ОСОБА_6 розподілив ролі та завдання кожного учасника організованої групи.

Так, організована злочинна група в складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14, та інших невстановлених осіб в період з серпня 2017 року по 10 листопада 2018 року, реалізуючи єдиний злочинний умисел, здійснювали вербування, переміщення, переховування, передачу та одержання людей, з метою їх експлуатації ( примусової праці ), з використанням обману, та уразливого стану цих осіб.

Так, згідно розподілених функцій ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_13, повинні здійснювати підшукування малозабезпечених громадян з уразливим психологічним та фізичним станом на Центральному залізничному вокзалі в м. Києві та Центральному залізничному вокзалі в місті Одеса, вербувати, переміщувати, а також передавати останніх ОСОБА_17, ОСОБА_14, та іншим членам організованої групи осіб в Одеській області, Біляївського району для примусової трудової експлуатації на сільськогосподарських угіддях ТОВ Агрофірма « Факел », які згідно відведеної їм ролі, шляхом застосування фізичного насильства, та погроз застосування такого фізичного насильства, примушували осіб до праці, контролювали роботу цих осіб, обмежували у вільному пересуванні, а саме поза волею останніх утримували силоміць у бараках, які не придатні для проживання, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в свою чергу здійснювали фінансування, контроль указаної, незаконної діяльності та розподіленням отриманих грошових коштів між членами організованої групи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього увязнення особи є ризик перешкоджанню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановлення істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її звязками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

10 листопада 2018 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України, того ж дня їй повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 146 КК України.

З наданих органом досудового розслідування матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні підстави, які вказують на обгрутованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: протоколами допиту потерпілих, протоколами огляду та іншими матеріалами.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року ОСОБА_3 застосовананий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 08 січня 2019 року з можливістю внесення застави у розмірі 528 600 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 2 Дейнека С.В. продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 10 лютого 2018 року.

Як зазначено в ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

При викладених обставинах слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також можливим його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також, зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про продовження строку застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування здобуті дані про наявність такого ризику як можливість переховуватися від органів досудового розслідування так суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977 / 96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування доведений і такий ризик, як можливість незаконного впливу на свідків з метою зміни ними показань.

Обговорюючи питання наявності ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, то існування такого ризику є цілком ймовірним. Так, ОСОБА_3 хоча і є раніше несудимою особою, разом із тим підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, вона не одружена, не працює, її посилання на перебування на утриманні двох малолітніх дітей, не обгрутоване - не забезпечене відповідними документами, її роль у вчиненні злочину. Відтак наведене є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваної спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового рослідування, а також можливості іншим шляхом перешкоджати кримінальному провадженню.

З урахуванням визначеного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 08 січня 2019 року із можливістю внесення визначеної суми застави, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі вік підозрюваної, відсутність місця роботи, обставини вчинення злочину, її роль у ньому, та інші дані, що характеризують вказану особу, а також з огляду за суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов до висновку, що застосування інших більш м"яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної повіденки вказаної підозрюваної, та є підставами для продовлення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_3, її вік, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, її роль у ньому, у вчиненні якого підозрюється остання, а тому вважає за доцільне та співмірним визначити підозрюваній заставу в мінімальному розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.3 ч.5 ст. 182 КПК України), оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 193, 194, 196, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого групи слідчих - старшого слідчого СУ ГУ НП у місті Києві капітана поліції Нікітенка Олега Олександровича, погодженого прокурором відділу прокуратури міста Києва Ковальчук Д., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, не працюючої, за матеріалами досудового розслідування, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 вересня 2018 року за № 12018100000000866, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, - задовольнити частково.

Продовжити відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів з дня винесення ухвали, а саме - до 02 лютого 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою ( заставодавцем ) на розрахунковий рахунок на розрахунковий рахунок: для внесення застави ( Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк: Державна казначейська служба України в місті Києві, МФО 820172, рахунок № 37318005112089 ), після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з - під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на ОСОБА_3 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: