Рішення № 79025164, 28.12.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2-а/712/324/18

Справа № 712/8998/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ТІТОВА О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) до поліцейського УПП у Черкаській області ЛУК»ОСОБА_2 (адреса: м. Черкаси, вул. Л. Українки 21), третя особа: Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції України (адреса: м. Черкаси, вул. Л. Українки 21) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що постановою інспектора роти № 3 батальйону № 1 УПП в Черкаській області ОСОБА_3 Серії ЕАА № 496828 від 23 липня 2018 року про адміністративне правопорушення, його притягнуто до відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 425 грн.

Дана постанова мотивована тим, що ОСОБА_1, 23 липня 2018 року о 21.15 год. в м. Черкаси по вул. Петровського 117, керував транспортним засобом – КМЗ Днепр 11, д.н.з. 1607ВНЕ, без реєстраційних документів на транспортний засіб, чим порушено п.п. 2.1.б ПДР України. Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки обставини справи, що встановлені в ній не відповідають дійсності, а винесена постанова є незаконною.

Позивач до судового засідання не зявився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 1 ст. 126 КпАП України є керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕАА № 496828 від 23 липня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1, 23 липня 2018 року о 21.15 год. в м. Черкаси по вул. Петровського 117, керував транспортним засобом – КМЗ Днепр 11, д.н.з. 1607ВНЕ, без реєстраційних документів на транспортний засіб, чим порушено п.п. 2.1.б ПДР України. На підставі даних фактів інспектор роти № 3 батальйону № 1 УПП в Черкаській області ОСОБА_3, притягнув позивача до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

На підставі ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу

У своєму позові позивач зазначає, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки 23 липня 2018 року близько 2.00 год. він знаходився біля мотоциклу на газонній частині по вул. Нарбутівській 117 в м. Черкаси. До нього під’їхав поліцейський автомобіль та з нього вибігли троє поліцейських. В грубій та зневажливій повідомили, що він нібито не виконав вимог працівників поліції про зупинку. Хоча його ніхто не зупиняв, жодних світлових та звукових сигналів не бачив і не чув. Жодного свідка для підтвердження даних фактів не залучалося. Перебуваючи в шоковому стані, не маючи можливості звернутися за допомогою, боячись, що його звинуватять у більш суворому правопорушенні, погодився з тим, що не виконав вимог працівників поліції про зупинку з причини переляку, хоча в дійсності навіть не керував транспортним засобом, а лише знаходився біля нього не переховуючись. Після наказу поліцейського надати документи, повідомив, що вони знаходяться в барсетці вдома, боячись, що їх можуть забрати. Внаслідок чого було винесено оскаржувану постанову. Про розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови він вперше дізнався, коли йому вручили постанову та вказали де поставити підпис.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що 23 липня 2018 року близько 21.30 год. ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку м. Черкаси шляхом патрулювання на службовому автомобілі. В цей час став свідком того, як водій транспортного засобу Дніпро 11, д.н.з. НОМЕР_1 керував мотоциклом без мотошолому, що є порушенням п. 2.3.г ПДР України. На законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу не відреагував, чим порушив вимоги п. 2.4. ПДР України. Зупинивши відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» по вул. Петровського 117 в м. Черкаси зазначений транспортний засіб, відповідач, звертаючись до позивача, представився, проінформував про вказані порушення ПДР України та оголосив законні вимоги щодо пред’явлення відповідних документів. Проте позивач документів на транспортний засіб не надав. У зв»язку з цим у відповідності до вимог ст. 279 та ст. 280 КпАП України здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, при цьому роз’яснив позивачу права та обов’язки, передбачені ст. 268 КпАП України, та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України та наклав стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Окрім того, за невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122-2 КпАП України.

При перегляді в судовому засіданні наданого відповідачем відеозапису, встановлено, що під час винесення постанови про адміністративне правопорушення позивачем, дійсно, не пред’являлися реєстраційні документи на транспортний засіб.

Відтворені в судовому засіданні відеозаписи повно та достеменно підтверджують доводи відповідача надані під час судового засідання та наведені у відзиві на позов і є доказами протиправних дій та порушення правил дорожнього руху зі сторони ОСОБА_1

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем надано докази вчинення позивачем дій, які слугували підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 126 КпАП України.

У відповідності до п. 5 ч.1 ст. 213, ч. 1, 2 ст. 222 КпАП України справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КпАП України у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Зазначені норми права вказують на те, що законом встановлений спеціальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.1 ст.126 КпАП України, який полягає у тому, що постанова виноситься на місці вчинення правопорушення. Ці норми також перекликаються за змістом з ч. 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року.

Тому, доводи позивача про те, що постанову винесено з порушенням, оскільки співробітник поліції незаконно розглянув справу на місці вчинення правопорушення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративні правопорушення, спростовується вищевикладеним.

Твердження позивача викладені ним в адміністративному позові, що останній не порушував ПДР України, оскільки транспортним засобом не керував, суд розцінює як версію захисту з метою уникнення відповідальності, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, судом не встановлено будь-яких порушень вимог закону при складанні адміністративних матеріалів по порушенню ПДР України, постанова в адміністративній справі Серії ЕАА № 496828 від 23 липня 2018 року містить логічний виклад обставин вчиненого правопорушення, зокрема у ній зазначено, коли, де і ким вчинено правопорушення, викладено суть його вчинення, дотримано інші вимоги, встановлені ст. 283 КпАП України, що свідчить про те, що оскаржувана постанова є законною та до скасування не підлягає.

За таких обставин, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-74, 122, 242-244, 250, 262, 286 КАС України, ст.ст. 122, 245, 251, 268, 283 КпАП України, суд –

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку визначеному ч. 4 ст. 286 та ст. 297 КАС України.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст судового рішення складено 04 січня 2019 року.