Рішення № 79024379, 04.01.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1601/15-ц

Провадження № 2/626/39/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

26.12.2018 року м. Красноград

головуючого судді Константинова Д.С.

за участю секретаря Краєвої А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, у відсутності сторін, цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

25.12.2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" ( правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6/4/20/2007/840-К/1797 строком до 12.11.2027 року.

Відповідно до умов договору банк надав, а ОСОБА_1 прийняла у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти на придбання квартири АДРЕСА_1, в сумі 40680 доларів США під 12,89 % річних.

Відповідно до укладеного договору поруки № 6/4/2014/980-П/5 від 21.03.2014 року поручитель ОСОБА_2 зобов’язався перед банком відповідати як солідарний боржник за неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 6/4/20/2007/840-К/1797 від 25.12.2007 року.

Умови договору ОСОБА_1 не виконувалися в результаті чого станом на 06.02.2015 року виникла заборгованість в розмірі 741969,31 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно.

23.10.2015 року Красноградським районним судом Харківської області ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року заочне рішення було скасоване і справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідачів в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку, клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Їх представник за договором адвокат ОСОБА_3 у відзиві на позов зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки сплив шестимісячний строк позовної давності за вимогами по договору поруки, так як позов до суду подано 22.07.2015 року, а договір поруки між поручителем ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний Банк»Надра» укладено 21.03.2014 року.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.12.2007 року між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_1 укладений кредитний договір на придбання квартири, за умовами якого банком було надано відповідачу грошові кошти в розмірі 40680 долл. США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірір 12,89% річних, на строк до 12.11.2027 року.

Відповідно до п.3.3.1 Договору позичальник зобов'язувався проводити погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування шляхом щомісячної сплати суми мінімально необхідного платежу у розмірі 477,12 доларів США.

21.03.2014 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін та доповнень №1 до Кредитного договору №6/4/20/2007/840-К/1797 від 25.12.2007 року, відповідно до якого сторони погодили, що з дня набрання чинності цим договором змінити валюту виконання зобов'язань за кредитним договором на національну грошову одиницю-гривню. Розмір зобов'язань позичальника по поверненню кредиту складає 403132,35 грн., розмір процентів за користування кредитом складає 268945,06 грн. За умовами реструктизації заборгованості на період дії пільгового періоду (12 місяців) та виключно за умови належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, для розрахунку процентів встановлюється фіксована процентна ставка 7,5% річних, а після закінчення зазначеного пільгового періоду проценти за користування кредитом встановлюються у вигляді фіксованої процентної ставки у розмірі 9,99% річних. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань позичальником за Кредитним договором і Додатковим договором Банк має право скасувати пільгову процентну ставку, у зв'язку з чим проценти за користування кредитом розраховуються за стандартною процентною ставкою.

З метою забезпечення виконання боржником основного зобов'язання, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 6/4/2014/980-П/5 від 21.03.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов’язався перед банком відповідати як солідарний боржник, за неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань, що витікають з кредитного договору № 6/4/20/2007/840-К/1797 від 25.12.2007 року.

Відповідно до п. 3.3.1 договору позичальник зобов’язується проводити погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування шляхом щомісячної плати розмір якого складає 477,12 долл. США

Судом також встановлено, що після укладення кредитного договору та отримання коштів ОСОБА_1 почала порушувати виконання взятого на себе обов'язку по погашенню кредиту, внаслідок чого станом на 06.02.2015 року загальна заборгованість за кредитом становить 741969,31 грн, що складається:

-Заборгованість за кредитом , в тому числі прострочена у розмірі 403132,35 грн.;

-Заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена у розмірі 295988,51 грн.;

-Пеня за прострочення кредиту 2535,21 грн.;

-Штраф за порушення умов додаткової угоди у розмірі 40313,24 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша

фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин позичальник порушив зобов’язання і повинен відшкодувати позивачу завдані збитки у розмірі 741969,31 грн., що підтверджується відповідними розрахунками.

В силу ст.ст. 553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Разом з цим, представник відповідачів зазначає, що позивачем порушено строки позовної давності до вимог за договором поруки.

Частиною 1 ст. 251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Оскільки зі змісту договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після закінчення якого порука припиняється, так як умова договору поруки про його дію до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором не вважається встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки це суперечить ч. 1 ст. 251 ЦК України та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов'язання за договором поруки слід пред'явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем)

Аналогічний висновок міститься і в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 вересня 2017 р. у справі № 6-623цс17.

Договором поруки № 6/4/2014/980-П/5 від 21.03.2014 року встановлено строк його дії до повного належного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором або належного виконання поручителем зобов’язань за цим договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, останній платіж був здійснений позичальником 21.03.2014 року, позивач звернувся до суду 22.07.2015 року, тобто після спливу строку позовної давності за вимогою за договором поруки.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню тільки з боржника ОСОБА_1

На момент розгляду справи, а саме з 05.06.2015 року в банку запроваджено тимчасову адміністрацію. Відповідно до п. 22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, від сплати судового збору звільняються, а отже у відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі ст.ст. 525, 526, 627, 530, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 2,12, 76-83, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає : ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість за кредитним договором № 6/4/20/2007/840-К/1797 від 25.12.2007 року в розмірі 741969 ( сімсот сорок одна тисяча дев’ятсот шістдесят дев’ять грн.) 31 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04 січня 2019 року .

Суддя: