Ухвала суду № 79023636, 03.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 556/1396/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2019 року Колегія суддів Рівненського міського

суду в складі:

головуючого судді – Ковальова І.М.

суддів – Галінської В.В., Харечка С.П.

при секретарі – Соломон О.М.

з участю прокурора – Данілея В.Д.

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6

обвинуваченого –ОСОБА_7

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_8

обвинуваченого –ОСОБА_9

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_10

потерпілої – ОСОБА_11

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_12

перекладача – ОСОБА_13

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Рівне кримінальне провадження №12016180230000039, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 січня 2016 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України,-

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,-

в с т а н о в и в :

07 грудня 2018 року в Рівненський міський суд Рівненської області на підставі ухвали апеляційного суду Рівненської області від 07 грудня 2018 року про визначення підсудності згідно норми ст.34 КПК України було передано на розгляд кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

10 грудня 2018 року автоматизованою системою документообігу Рівненського міського суду Рівненської області визначено склад колегії суддів для розгляду вказаного кримінального провадження.

Згідно наведених в обвинувальному акті викладу обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення Закону і частини статті Закону України про кримінальну відповідальність за формулювання обвинувачення, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні ними 28 січня 2016 року близько 22 год. за попередньою змовою між собою нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я осіб, які зазнали нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбої), поєднаному з проникненням в житло потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_11 за адресою вул.Центральна, 21 с.Журавлине Володимирецького району Рівненської області, що спричинило заподіяння потерпілим фізичної шкоди у вигляді легких тілесних ушкоджень та майнової шкоди у вигляді викрадення майна і грошових коштів в загальному розмірі 8282 грн. 74 коп.

17 грудня 2018 року прокурор звернувся до Рівненського міського суду з письмовими клопотаннями про продовження строку дії на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та у вигляді домашнього арешту та обов’язків покладених під час застосування запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_7, посилаючись на ті обставини, що строк дії ухвали Рівненського міського суду від 09 листопада 2018 року закінчується 09 січня 2019 року.

В судовому засіданні прокурор повністю підтримав подані клопотання та просить суд їх задоволити враховуючи ті ризики, які існували раніше та були підставою для обрання і продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а також у виді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_7С не змінились. З приводу заявлених всіма обвинуваченими клопотань про зміну запобіжного заходу на більш м’яку просить суд у їх задоволенні відмовити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник просять суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту на особисте зобов’язання задоволити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник просять суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про зміну міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту на особисте зобов’язання задоволити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник просять суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту на особисте зобов’язання задоволити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник просять суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та просять суд задоволити клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м’яку, а саме на домашній арешт з зобов’язанням не залишати місце проживання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник просять суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та просять суд задоволити клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м’яку, а саме на домашній арешт з зобов’язанням не залишати місце проживання.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 та її представник з приводу заявлених клопотань поклались на розсуд суду, а в частині зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 на більш м’який не заперечили.

Заслухавши думку учасників судового провадження суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення, клопотання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9 підлягає до повного задоволення, а у задоволенні клопотання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини третьої статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Враховуючи положення статей 177,178,183,196,197 КПК України та приймаючи до уваги ту обставину, що заявлені ризики, на думку суду, не зменшилися, а строк дії ухвали суду про продовження дії запобіжного заходу усім обвинуваченим закінчується 09 січня 2019 року і до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене, з метою запобігання спробам ухилитися від суду чи перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що обґрунтовано можуть мати місце, враховуючи у тому числі і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, суд вважає за необхідне та доцільне продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 09 березня 2019 року включно.

При цьому суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України по відношенню до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не може бути визнано достатнім.

Що стосується зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7, то відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.179 КПК України підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи ті обставини, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7, за період зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт по дату подання даних клопотань включно не допустили порушень дотримання домашнього арешту, що в свою чергу свідчить про відповідальність, бажання та можливість добросовісно виконувати покладені на них обов’язки, тому суд вважає за можливе змінити обраний вказаним обвинуваченим запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов’язання, задоволивши клопотання прокурора частково, а обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 повністю.

Відповідно до ч.2 ст.196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, зазначають конкретні обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановленого цим Кодексом строк, на який їх покладено.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Враховуючи характеризуючи дані осіб обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7, суд вважає, що такий запобіжний захід як особисте зобов'язання забезпечить дотримання обвинуваченими процесуальних обов'язків під час розгляду справи в суді та достатнім застосуванням покладення на обвинувачених обов’язків, передбачених п.п.2,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Керуючись ст.ст.176,177,178,179,183,194,196,197,315,331,383 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 – задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 продовжити з 00 годин 00 хвилин 10 січня 2019 року до 24 години 00 хвилин 09 березня 2019 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

В задоволенні клопотань ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 – задовольнити частково.

Клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу – задовольнити.

Змінити обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту на особисте зобов’язання з 00 годин 00 хвилин 10 січня 2019 року до 24 години 00 хвилин 09 березня 2019 року включно.

Покласти на обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 обов’язки, передбачені п.п.2,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

не відлучатися ОСОБА_1, ОСОБА_7 із місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10; ОСОБА_9 АДРЕСА_1 без дозволу суду;

повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору.

Виконання ухвали в частині продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 доручити начальнику Державної установи Рівненський слідчий ізолятор.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя І.М. Ковальов

Судді - В.В. Галінська

ОСОБА_16