Рішення № 79023500, 26.12.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1384/18

2/583/590/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Ільченко В.М.,

за участю секретаря Верби Н.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 (Україна, Сумська область, Охтирський район, с. Сосонка, вул. Незалежності, 23) до Приватного акціонерного товариства «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» (Україна, м. Київ, вул. Струтинського Сергія, 6), Страхової компанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» (Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26), третя особа: ОСОБА_4 (Україна, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, 103/15) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних в результаті кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2018 відкрито провадження у справі. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17.02.2017 близько 21 год. 40 хв. на вул. Армійській на перехресті вул. Лабаторіна та пр. Юріївський в м. Охтирка сталася ДТП, в якій зіткнулися два автомобіля: ВАЗ 21102 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував позивач та автомобіль Hyunday IX35, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 В результаті ДТП водії обох автомобілів та їх пасажири отримали тілесні ушкодження. Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.12.2017 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

В результаті ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні протягом місяця, після стаціонарного лікування перебував вдома на реабілітації. Протягом тривалого часу з моменту ДТП позивачу довелося лікуватися та самостійно відшкодовувати для цього значні грошові кошти. На лікування позивач витратив грошові кошти в сумі 3791 грн та 400 грн за евакуацію автомобіля, тобто загальна сума матеріальної шкоди завданої позивачу в результаті ДТП становить 4191 грн.

Відповідно до епікризу № 2495, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Охтирського ЦРЛ з 12.03.2018 по 15.03.2018 та було зазначено, що патологічних змін не виявлено, стан після уламкового перелому лицьового черепу справа. 13.03.2018 позивач пройшов повторне обстеження за направленням військкомату та було виявлено ознаки дисфункції неспецифічних серединних структур мозку. За результатами медичного обстеження позивач визнаний непридатним для військової служби в мирний час, обмежено придатним в воєнний час та переданий на облік військовозобов’язаних. Таким чином, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди стан здоров’я позивача погіршився та він є не придатним для військової служби, що значно обмежує вибір професії та місця роботи.

Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди були порушені нормальні життєві зв’язки, позивач і тепер має життєві незручності, переніс великі душевні страждання, негативні емоції і моральні переживання, були порушені актуальні життєві плани та реалізація життєвих перспектив, позивач втратив можливість стати військовослужбовцем за контрактом в результаті отриманих пошкоджень. Тому порушує питання про стягнення з відповідача на свою користь матеріальної шкоди в розмірі 4191 гривень, моральної шкоди, яку він оцінює у 150 000 гривень та судових витрат.

18.05.2018 від ОСОБА_5 «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначив про безпідставність позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в сумі 150 000 гривень, виходячи з того, що відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок ДТП, повинна здійснювати страхова компанія, а в разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої особою шкоди, зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Крім того, позивачем не надано належних доказів завдання моральної шкоди, не зазначено в чому саме полягають його моральні страждання, не надано обґрунтування розміру моральної шкоди.

16.08.2018 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області по даній справі призначено судову психологічну експертизу за клопотанням позивача, яка залишилася без виконання, в зв’язку з не проведенням оплати та не наданням додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які узгоджуються з вимогами, викладеними у позові, підтримав їх в повному обсязі та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_5 «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 150 000 гривень.

Представник відповідача СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» та ОСОБА_4, будучи належно повідомленим про розгляд справи, до судового засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, проаналізувавши наявні матеріали, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що 17.02.2017 близько 21 год. 40 хв. на перехресті нерівнозначних доріг вул. Армійської та вул. Єлизавети Пелихової м. Охтирки Сумської області ОСОБА_4, керуючи належним ОСОБА_5 «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» автомобілем Hyunday IX35, державний номерний знак НОМЕР_2 порушив вимог п.16.11 ПДР України, а саме: виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу в русі автомобілю ВАЗ 21102 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1, що наближався до перехрестя по головній дорозі, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого допустив зіткнення з зазначеним автомобілем. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водії обох автомобілів та їх пасажири отримали тілесні ушкодження

Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 грудня 2017 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 3400 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами. Разом з тим. з ОСОБА_4 стягнуто 4947,84 гривень на користь управління фінансів Охтирської міської ради в рахунок відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 (а.с.3-5).

Автомобіль Hyunday IX35, державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ», з яким ОСОБА_4, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 17.02.2017 перебував у трудових відносинах та виконував свої трудові обов’язки.

Висновком експерта № 255 від 29.05.2017 за наслідками проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_3 встановлено отримання останнім тілесних ушкоджень у виді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, перелому кісток лицьового черепу зліва, посттравматичного гемосинусу верхньощелепних пазух справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого (більше 21 дня) розладу здоров’я.

Згідно ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов’язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду.

В обґрунтування своїх вимог, позивач надав копію епікризу № 2495, відповідно до якого ОСОБА_3 з 12.03.2018 по 15.03.2018 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КЗ «Охтирська ЦРЛ» з діагнозом: наслідки після перенесеної тяжкої ЧМТ, забою речовини головного мозку 17.02.2017 (а.с.10).

Крім того, в підтвердження своїх вимог надав копію рентгенівської комп’ютерної томографії, відповідно до якої 13.03.2018 ОСОБА_3 проходив рентгенівську комп’ютерну томографію голови (а.с.11).

Відповідно до полісу № АК/2436346 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальник ОСОБА_5 «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» застрахував цивільно-правову відповідальність забезпеченого транспортного засобу марки Hyunday IX35, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.13).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. За наявності вини всіх осіб, діяльності яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються, зокрема, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілими відповідно до цього Закону є юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров’ю та майну постраждалої особи.

Згідно ст.ст. 28, 29 зазначеного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов’язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров’я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. У зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно положень ст. 34 цього Закону страховик зобов’язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Разом з тим, позивачем не надано доказів звернення до СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» про виплату страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності за полісом №АК/2436346, діючий на момент ДТП та наслідків його розгляду.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач свої вимоги про відшкодування витрат на лікування мотивував перебуванням на стаціонарному лікуванні після дорожньо-транспортної пригоди та в подальшому перебуванням на лікуванні в Охтирській ЦРЛ в період часу з 12.03.2018 по 15.03.2018, відповідно до епікризу №2495.

В підтвердження понесених витрат, ним надано чеки на придбання лікарських засобів в аптеках, які датовані 2017 роком, а також квитанцію № 9 за евакуацію автомобіля, в якій зазначено число «18» (а.с.6-9).

Однак, зазначені квитанції та чек не відповідають критерію належності, оскільки не підтверджують факту понесених витрат саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Так, позивачем не надано належних доказів про призначення йому придбаних відповідно до квитанцій препаратів для лікування ушкодження здоров’я, спричиненого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а з квитанції за послуги евакуатора неможливо встановити дату та час евакуації автомобіля, що ставить під сумнів надання послуг евакуатора саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

Щодо заявлених вимог стягнення моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

ОСОБА_4 під час скоєння ДТП працював водієм у ОСОБА_5 «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» на автомобілі Hyunday IX35, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5 «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ».

Таким чином, виходячи з того, що в результаті винних дій працівника ОСОБА_5 «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ», під час виконання останнім службових обов’язків, було порушено Правила дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого позивачу була завдана моральна шкода, яка повинна бути відшкодована ОСОБА_5 «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ», як власника джерела підвищеної небезпеки, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту спричинення йому моральної шкоди, яка виразилася у фізичному болю та погіршенні стану здоров’я.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що позивач внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров’я, у зв’язку із чим він перебував на стаціонарному лікуванні з 21.02.2017 по 10.03.2017, що вбачається із вироку суду.

Отже, моральна шкода виявилась у душевних та психологічних стражданнях та переживаннях позивача у зв’язку із ушкодженням здоров’я. Через перебування на стаціонарному лікуванні був порушений нормальний життєвий уклад позивача.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину і тривалість моральних страждань позивача, які він зазнав внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, які за своїм ступенем тяжкості характеризувались як середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров’я. Також, судом враховано факт вимушених змін у житті позивача, тяжкість зусиль, які необхідні для відновлення морального стану.

На підставі наведеного, беручи до уваги характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням вини ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.02.2017, та інших обставин, зокрема, - характеру і тривалості страждань позивача, вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині та стягнення з відповідача ОСОБА_5 «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» на користь позивача 15000 грн., що відповідає вимогам розумності та справедливості і є співмірним грошовим еквівалентом понесених моральних страждань.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172 ЦК України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 11-13, 89, 141, 258-259, 263-265, 267-268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «УКРНАФТОБУРІННЯ», Страхової компанії «АЛЬФА-ГАРАНТ», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних в результаті кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» (Україна, м. Київ, вул. Струтинського Сергія, 6, код ЄДРПОУ 33152471) на користь ОСОБА_3 (Україна, Сумська область, Охтирський район, с. Сосонка, вул. Незалежності, 23. РНОКПП ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 ( п’ятнадцять тисяч) гривень.

В задоволенні решти вимог відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» (Україна, м. Київ, вул. Струтинського Сергія, 6, код ЄДРПОУ 33152471) судовий збір в прибуток держави у розмірі 1762 ( одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складене 04 січня 2019 року.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_6