Рішення № 79022737, 28.12.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.12.2018 Справа № 554/7217/18

Провадження № 2/554/2982/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Садошенко М.П.,

за участі учасників справи:

представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3 міської ради – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у вересні 2018 року звернулася до Октябрського районного суду м.Полтави з позовом до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 (після перейменування – ОСОБА_5) в м.Полтаві, загальною площею 52,9 кв.м, житловою площею 34,4 кв.м, що складається з : коридор 1 площею 8,8 кв.м, кімната жила 2 площею 16,9 кв.м, кімната жила 3 площею 17,5 кв.м, кухня 4 площею 5,5 кв.м, ванна 5 площею 2,4 кв.м, вбиральня 6 площею 0,9 кв.м, балкон площею 0,9 кв.м, відділення сараю у підвалі площею 2,75 кв.м.

В обґрунтування вимог, позивач вказала, що 13.08.2005 року, не залишивши заповіту, померла баба позивача - ОСОБА_6. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 (після перейменування – ОСОБА_5) в м.Полтаві, яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою полтавською держнотконторою 15.10.2004 року. Інша 1/2 частка зазначеної квартири на той час, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.10.2004 року належала батьку позивача - ОСОБА_7.

На час відкриття спадщини місце проживання спадкодавця ОСОБА_6 було зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1 (після перейменування – ОСОБА_5) в м.Полтаві, де вона постійно проживала. На час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем постійно проживав її рідний син ОСОБА_7 Факт того, що ОСОБА_7 був сином ОСОБА_6 підтверджується копією актового запису про народження ОСОБА_7 Оскільки, батько позивача станом на час відкриття спадщини проживав разом з померлою ОСОБА_6, він вважається таким, що прийняв спадщину. Інші спадкоємці першої черги за законом відсутні.

Спадкова справа після смерті баби не заводилася, батько не звертався з заявою до нотаріуса. В подальшому, 05.01.2018 року, не залишивши заповіту, помер батько позивача – ОСОБА_7 19.05.2018 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_8 на підставі заяви позивача про прийняття спадщини була заведена спадкова справа після смерті батька ОСОБА_7

Постановою від 09.08.2018 року нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру та відсутністю в реєстрі територіальної громади м.Полтави відомостей про останнє зареєстроване місце проживання ОСОБА_7 Посилаючись на вказані обставини, позивач просила позов задовольнити повністю.

Згідно розпорядження керівника апарату Октябрського районного суду м.Полтави №2148 від 27.09.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, у зв’язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.09.2018 року про звільнення судді Кулешової Л.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по справі визначено ОСОБА_9

Ухвалою суду від 01.10.2018 року зазначену цивільну справу прийнято до свого провадження, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Ухвалою суду від 25.10.2018 року за клопотанням представника позивача витребувано у приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_8 належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7, який помер 05.01.2018 року.

Ухвалою суду від 13.12.2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 позов підтримав, просив задовольнити повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Вказав, що нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивач не змогла знайти документів на квартиру, хоч в реєстрі є дані про реєстрацію права власності на квартиру за померлими.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради – ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав. Вказав, що в матеріалах справи є постанова нотаріуса від 09.08.2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відповідач погоджується з доводами нотаріуса, оскільки не визначено місце відкриття спадщини, місце проживання ОСОБА_7 не встановлено, нотаріус все роз’яснив, тому позивачем обрано не відповідний спосіб захисту. З приводу того, чому відсутні у ОСОБА_3 міській раді дані про реєстрацію ОСОБА_7, представнику нічого не відомо.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.08.2005 року, не залишивши заповіту, померла баба позивача - ОСОБА_6 (а.с.112 – копія актового запису про смерть). 05.01.2018 року, не залишивши заповіту, помер батько позивача – ОСОБА_7 (а.с.13 – свідоцтво про смерть).

Згідно з ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Є встановленим та сторонами не заперечується, що нерухоме майно померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складається з квартири АДРЕСА_1 (після перейменування – ОСОБА_5) в м.Полтаві, загальною площею 52,9 кв.м, житловою площею 34,4 кв.м, що складається з : коридор 1 площею 8,8 кв.м, кімната жила 2 площею 16,9 кв.м, кімната жила 3 площею 17,5 кв.м, кухня 4 площею 5,5 кв.м, ванна 5 площею 2,4 кв.м, вбиральня 6 площею 0,9 кв.м, балкон площею 0,9 кв.м, відділення сараю у підвалі площею 2,75 кв.м – по 1/2 частці кожного (а.с. 11 – інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Право власності ОСОБА_6 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (після перейменування – ОСОБА_5) в м.Полтаві, підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданого Четвертою полтавською держнотконторою 15.10.2004 року (а.с.11).

Право власності ОСОБА_7 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (після перейменування – ОСОБА_5) в м.Полтаві, підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданого Четвертою полтавською держнотконторою 15.10.2004 року (а.с.11 зворот).

На час відкриття спадщини місце проживання спадкодавця ОСОБА_6 було зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1 (після перейменування – ОСОБА_5) в м.Полтаві, де вона постійно проживала (а.с.12- довідка).

На час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем постійно проживав її рідний син ОСОБА_7 (а.с.12 – довідка).

Оскільки, батько позивача станом на час відкриття спадщини проживав разом з померлою ОСОБА_6, він вважається таким, що прийняв спадщину. Інші спадкоємці першої черги за законом відсутні.

19.05.2018 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_8 на підставі заяви позивача про прийняття спадщини була заведена спадкова справа після смерті батька ОСОБА_7 (а.с. 56-80 – спадкова справа).

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру в нотаріальному порядку позивачу відмовлено з-за відсутності правовстановлюючих документів та відсутності інформації, що підтверджує місце останньої реєстрації померлого батька (а.с.17 – постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії).

Згідно з ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, в т.ч. право власності на майно.

Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1,3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд вважає встановленим та доведеним, що позивач ОСОБА_1 правомірно набула право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті її баби та батька, оскільки позивачка, як єдина спадкоємиця за законом, у встановленому законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої була відкрита спадкова справа, однак не може отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину на квартиру, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивач позбавлена права в передбаченому законом нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину, яка залишилась після смерті батька, чим порушується (не визнається) її право власності на спадкове майно. Тому, виходячи з вимог справедливості та розумності, це право на підставі ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України підлягає захисту шляхом визнання за позивачкою права власності на спірне майно.

Беручи до уваги, що позивач, як спадкоємець за законом, своєчасно прийняла спадщину після померлого батька, відповідач не спростував обставини, на які вона посилається як на підставу позову, оформити своє право в позасудовому порядку позивач не може, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового розгляду, тому він підлягає задоволенню.

Доводи, які були наведені стороною відповідача про необґрунтованість позовних вимог, є несуттєвими, не спростовують висновків суду, не мають правового значення та не містять підстав для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі аналізу наявних у справі доказів слід визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 (після перейменування – ОСОБА_5) в м.Полтаві, загальною площею 52,9 кв.м, житловою площею 34,4 кв.м, що складається з : коридор 1 площею 8,8 кв.м, кімната жила 2 площею 16,9 кв.м, кімната жила 3 площею 17,5 кв.м, кухня 4 площею 5,5 кв.м, ванна 5 площею 2,4 кв.м, вбиральня 6 площею 0,9 кв.м, балкон площею 0,9 кв.м, відділення сараю у підвалі площею 2,75 кв.м.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.1216-1223, 1268-1270 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, зареєстрованою за адресою: 38750, Полтавська область, Полтавський район, с.Щербані, вул.Геннадія Біліченка,27,кім.512, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 (після перейменування – ОСОБА_5) в м.Полтаві, загальною площею 52,9 кв.м, житловою площею 34,4 кв.м, що складається з : коридор 1 площею 8,8 кв.м, кімната жила 2 площею 16,9 кв.м, кімната жила 3 площею 17,5 кв.м, кухня 4 площею 5,5 кв.м, ванна 5 площею 2,4 кв.м, вбиральня 6 площею 0,9 кв.м, балкон площею 0,9 кв.м, відділення сараю у підвалі площею 2,75 кв.м.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: 38750, Полтавська область, Полтавський район, с.Щербані, вул.Геннадія Біліченка,27,кім.512, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1;

відповідач - ОСОБА_3 міська рада, місцезнаходження: 36000, м.Полтава, вул.Соборності,36, код ЄДРПОУ: 24388285.

Повний текст судового рішення складено 04.01.2019 року.

Суддя: А.М.Чуванова