Ухвала суду № 79021039, 03.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/32/19

Провадження № 1-кс/520/186/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Сницереві А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160000000873 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого клопотання, 29.12.2018 року приблизно о 23.40 год. на вул. Балківська, 21 в Приморському р-ні м. Одеса сталася ДТП, а саме: по вказаній вулиці з боку вул. Маловського у напрямку вул. Краснослобідська рухався автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, який допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, котра перетинала проїзну частину у невстановленому місці, рухаючись з лівого боку праворуч за ходом руху автомобіля.

В результаті ДТП пішоходу ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження, з якими вона доставлена до відділення реанімації МКЛ-11 м. Одеси.

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - це ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Слідчий зазначає, що 30.12.2018 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_2, був вилучений та направлений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів ДП СМЕУ «Ресурси-Світлофор» № 1 м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 89-А, у зв’язку із необхідністю проведення судових автотехнічних експертиз.

30.12.2018 року автомобіль НОМЕР_2, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує необхідністю забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд клопотання проводити в його відсутність.

Власник майна в судове засідання не з’явився, згідно долученого слідчим рапорту, про дату та час судового засідання був повідомлен належним чином.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до матеріалів клопотання, 30.12.2018 року автомобіль НОМЕР_2, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Слідчий зазначає, що з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та з’ясування причин дорожньо-транспортної пригоди потрібне детальне дослідження автомобіля НОМЕР_2, за участю спеціалістів у галузі автотехніки та транспортної трасології.

У зв’язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті автомобіля НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС 038678 на ім’я ДП Одесоблавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України легковий автомобіль НОМЕР_1 підпадає під ознаки іншого володіння особи.

Автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 100»», р/н НОМЕР_3, зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС 038678 на ім’я ДП Одесоблавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49.

Також слідчий вказує на те, що зазначений автомобіль НОМЕР_4 має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, його арешт потрібен для позбавлення власника можливості відчужувати вказане майно, щоб в ході подальшого розслідування мати можливість досліджень за місцем утримання транспортного засобу.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160000000873 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України– задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС 038678 за ДП "Одесоблавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49.

Надати старшому слідчому в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_1 та процесуальному керівнику прокуратури Одеської області ОСОБА_2 дозвіл на проведення дослідження автомобіля НОМЕР_1, і на подальше утримання транспортного засобу, в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.