Ухвала суду № 79020931, 04.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/33/19

Провадження № 1-кс/520/187/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Сницереві А.С., власника майна ОСОБА_1, представника власника майна ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 погодженого прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018160000000874 від 30.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого клопотання, 29.12.2018 року приблизно о 20.15 год. на 17 км + 500 м автодороги М-28 «Обхід м. Одеси» в Біляївському р-ні Одеської області сталася ДТП, а саме: по вказаній автодорозі з боку а/д «Київ-Одеса» у напрямку с. Усатове Біляївського р-ну Одеської області рухався автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, який допустив наїзд на пішохода – чоловіка, особу якого не встановлено, котрий перетинав проїзну частину у невстановленому місці, рухаючись з правого боку ліворуч. Після наїзду пішохода відкинуло на зустрічну, за ходом руху а/м «ЗАЗ TF699P», р/н НОМЕР_2, половину проїзної частини, де на пішохода було скоєно наїзд невстановленим транспортним засобом, під керуванням водія, особу якого не встановлено, котрий зник з місця пригоди.

В результаті ДТП пішохід – чоловік, особу якого не встановлено, від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - це ч.2 ст.286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Слідчий зазначає, що 29.12.2018 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_1, був вилучений та направлений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів ДП СМЕУ «Ресурси-Світлофор» № 1 м. Одеси, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 89 «А», у зв’язку із необхідністю проведення судових автотехнічних експертиз.

30.12.2018 року автомобіль НОМЕР_1, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Крім того, зазначений транспортний засіб, згідно ч.2 ст.167 КПК України, відноситься до речей, які зберегли на собі сліди скоєння кримінального правопорушення.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує необхідністю забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник власника майна не заперечував проти задоволення клопотання, однак просив після проведення необхідних слідчих дій та проведення експертиз повернути вилучене майно власнику.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий зазначає, що з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та з’ясування причин дорожньо-транспортної пригоди потрібне детальне дослідження легкового автомобіля НОМЕР_1, за участю спеціалістів у галузі автотехніки та транспортної трасології.

У зв’язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті легкового автомобіля НОМЕР_1, сірого кольору, 2007 року випуску, на підставі свідоцтва про реєстрацію ВНС 088996 від 14.11.2007, належить ОСОБА_1, м. Одеса, вул. Сегедська, 6/а, кв. 18, який має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до матеріалів клопотання, 30.12.2018 року вказаний автомобіль НОМЕР_1, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12018160000000874 від 30.12.2018 року.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту може призвести до знищення зазначеного в клопотанні майна, його приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу ту обставину, що легковий автомобіль НОМЕР_1, визнаний речовим доказом, однак у випадку відповідності такого майна в подальшому критеріям, передбаченим п.1 ч.6 ст.100 КПК України, слідчий повинен вирішити питання про передачу такого майна на відповідальне зберігання власнику, що не входить до компетенції слідчого судді.

Таким чином, після проведення всіх необхідних експертних досліджень, та якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, саме слідчий повинен вирішити питання про передачу на відповідальне зберігання автомобіля «ЗАЗ TF699P» власнику.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018160000000874 від 30.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на легковий автомобіль НОМЕР_1, сірого кольору, 2007 року випуску, який на підставі свідоцтва про реєстрацію ВНС 088996 від 14.11.2007 року належить ОСОБА_1, зареєстрованому в ІНФОРМАЦІЯ_1/а, кв.18, із забороною права відчуження транспортного засобу та розпорядження ним.

Надати старшому слідчому в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 та процесуальному керівнику прокуратури Одеської області ОСОБА_4 дозвіл на проведення дослідження автомобіля НОМЕР_1.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.