Рішення № 79020116, 28.12.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14361/17

Провадження № 2/369/1175/18

РІШЕННЯ

Іменем України

28.12.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді – Дубас Т.В.,

за участю секретаря – Раситюк М.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в судовому засіданні м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спільне майно подружжя, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3, позивач по справі перебувала у шлюбі разом з відповідачем ОСОБА_4 з 03 березня 2012 року який був зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім’ї , актовий запис № 284.

Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

10 вересня 2012 року позивач ОСОБА_3, разом з відповідачем ОСОБА_4, придбали у приватну власність земельні ділянки які розташовані за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24 та 26 за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд про що свідчить нотаріально завірений договір купівлі-продажу та оформлені на підставі договорів держаний акт на право власності на земельні ділянки які були оформлені на відповідача.

Одразу після придбання земельних ділянок та їх очищення від будівельного бруду сторони за спільні кошти почали будівництво будинку. Квитанції на придбання будівельних матеріалів зберігаються у відповідача.

Станом на 23 грудня 2014 року, коли шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний, будинок був побудований, залишалися тільки внутрішні оздоблювальні роботи, проведення комунікацій та введення будинку в експлуатацію.

23 грудня 2014 року шлюб між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був розірваний.

Майже одразу після розірвання шлюбу ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, в якому просила визнати за нею 1\2 частку на земельну ділянку яка знаходиться за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24, кадастровий номер № 3222480401:004:0087, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №346581 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 1\2 частку на земельну ділянку яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 26, кадастровий номер № 3222480401:004:0088, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №346582 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 1\2 частку на незакінчений будівництвом будинок який знаходиться на земельних ділянках який знаходиться за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24 та Пасічна 26.

Натомість відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою в якій просив у задоволені позову ОСОБА_3 відмовити, а вищезазначене майно визнати його індивідуальним майном.

21.10.2015 року ОСОБА_3 просила залишити вимогу щодо визнання за нею право власності на 1\2 частку будівельних матеріалів вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів при будівництві будинку на земельних ділянках за кадастровими номерами № 3222480401:004:0087 загальною площею 0, 18 га та № 3222480401:004:0088 загальною площею 0, 18 га які знаходяться за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24 - 26 без розгляду і в цей же день 21.10.2015 року ухвалою суду дана заява була задоволена.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду, Київської області від 05.11.2015 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 було відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_4 був задоволений частково. За останнім було визнано право власності як об’єкт індивідуального майна одного із подружжя на земельні ділянки у задоволенні вимог щодо визнання за ОСОБА_4 право власності на незакінчений будівництвом будинок було відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 звернулася із скаргою до Апеляційного суду Київської області який своїм рішенням від 01.02.2016 року рішення суду першої інстанції скасував частково та прийняв нове в якому визнав за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частку на земельну ділянку яка знаходиться за адресою : Київська область, Києво- Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24, кадастровий номер № 3222480401:004:0087, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №346581 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 1\2 частку на земельну ділянку яка знаходиться за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 26, кадастровий номер № 3222480401:004:0088, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №346582 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в іншій частині рішення суду першої інстанції в тому числі відмову ОСОБА_4 у визнанні за ним право власності на незакінчений будівництвом будинок залишено без змін.

Підставою для відмови у задоволенні вимог ОСОБА_4 щодо визнання за ним право власності на будівельні матеріали, які складають незавершений будівництвом будинок, суд зазначив те, що останнім не було надано доказів на підтвердження того факту, що на спірних земельних ділянках здійснювалися будь які будівельні роботи.

При підготовці до звернення до суду з даним позовом, стороною позивача було здійснено запит до голови Білогородської сільської ради з проханням провести у складі комісії Білогородської сільської ради обстеження недобудованого та не введеного в експлуатацію будинку розташованого на земельних ділянках за кадастровими номерами № 3222480401:004:0087 загальною площею 0, 18 га та № 3222480401:004:0088 загальною площею 0, 18 га, які знаходяться з адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24 - 26 : 1) наявність самого будинку за вищезазначеною адресою; 2) стану його готовності у введення в експлуатацію, 3) загальних параметрів будинку із зазначенням зовнішніх та внутрішніх вимірів будинку, 4) з’ясування наявності водовідведення, газовідведення, електромережі.

Натомість листом-відповіддю від 22 березня 2016 року № 1-17453 Голова сільської ради ОСОБА_6 повідомив, що «співвласник господарства, яке розташоване в с. Білогородка по вул. Пасічна, 26 та Пасічна 24 не дав дозволу на проведення обстеження незавершеного будівництва». Так само відповідач не допустив для обстеження з метою складення відповідного звіту оцінки майна і спеціаліста-оцінщика.

Тому позивач просила визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину будівельних матеріалів які складаються з об’єкту незавершеного будівництва (будинку), який розташований на земельній ділянці за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24, кадастровий номер № 3222480401:004:0087, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №346581 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та на земельній ділянці за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 26?та № 3222480401:004:0088 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №346582 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

В подальшому позивачем було подано до суду заява про зміну предмету позову і позовна заява в новій редакції, яка була мотивована тим, що ОСОБА_3, позивач по справі перебувала у шлюбі разом з відповідачем ОСОБА_4 з 03 березня 2012 року який був зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім’ї , актовий запис № 284.

Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_5, 07 серпня 12 року народження.

10 вересня 2012 року позивач ОСОБА_3, разом з відповідачем ОСОБА_4, придбали у приватну власність земельні ділянки які розташовані за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24 та вул. Пасічна, 26 за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд про що свідчить нотаріально завірений договір купівлі-продажу та оформлені на підставі договорів держаний акт на право власності на земельні ділянки які були оформлені на відповідача.?

Одразу після придбання земельних ділянок та їх очищення від будівельного бруду сторони за спільні кошти почали будівництво будинку.

Станом на 23 грудня 2014 року, коли шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний, будинок був фактично побудований, залишалися тільки внутрішні оздоблювальні роботи, проведення комунікацій та введення будинку в експлуатацію. Натомість звертаю вашу увагу на тому, що проектно-кошторисної документації для будівництва будинку нами не замовлялося. Вартість в будівельних матеріалах та обладнанні, які були використанні в процесі будівництва житлового будинку, господарських будівель та по споруд по вул. Пасічна, 24 та вул. Пасічна 26 в с. Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області позивачу не відома, оскільки квитанції на придбання будівельних матеріалів зберігаються у відповідача, а провести оцінку майна, неможливо оскільки відповідач не допускає ні позивача, ні представників сільської ради на територію домоволодіння.

23 грудня 2014 року шлюб між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був розірваний.

Майже одразу після розірвання шлюбу ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя в якому просила визнати за нею 1\2 частку на земельну ділянку яка знаходиться за адресою : Київська область, Києво- Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24, кадастровий номер № 3222480401:004:0087, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №346581 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 1\2 частку на земельну ділянку яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 26, кадастровий номер № 3222480401:004:0088, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №346582 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 1\2 частку на незакінчений будівництвом будинок який знаходиться на земельних ділянках який знаходиться за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24 та Пасічна, 26.

Крім того позивач просила визнати спільною сумісною власністю подружжя та визнати за нею право власності у розмірі 1\2 і будівельних матеріалів та обладнання, які були використанні в процесі будівництва житлового будинку, господарських будівель та по споруд по вул. Пасічна, 24 та вул. Пасічна 26 в с.Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області (незавершений будівництвом будинок).

Натомість відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив у задоволені позову ОСОБА_3 відмовити, а вищезазначене майно в тому числі і незавершений будівництвом будинок, визнати його індивідуальним майном.

21.10.2015 року ОСОБА_3 просила залишити вимогу щодо визнання за нею право власності на 1\2 частку будівельних матеріалів вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів при будівництві будинку на земельних ділянках за кадастровими номерами № 3222480401:004:0087 загальною площею 0, 18 га та № 3222480401:004:0088 загальною площею 0, 18 га які знаходяться за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24 - 26 без розгляду і в цей же день 21.10.2015 року ухвалою суду дана заява була задоволена.

З жовтня 2015 року до 22.12.2017 року позивач не зверталася до суду з позовом до відповідача або інших осіб про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визнання за нею право власності на 1\2 цього майна.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду, Київської області від 05.11.2015 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 було відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_4 був задоволений частково. За останнім було визнано право власності як об’єкт індивідуального майна одного із подружжя на земельні ділянки у задоволенні вимог щодо визнання за ОСОБА_4 право власності на незакінчений будівництвом будинок було відмолено. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 звернулася із скаргою до Апеляційного суду, Київської області який своїм рішенням від 01.02.2016 року рішення суду першої інстанції скасував частково та прийняв нове в якому визнав за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частку на земельну ділянку яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24, кадастровий номер № 3222480401:004:0087, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №346581 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 1\2 частку на земельну ділянку яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 26, кадастровий номер № 3222480401:004:0088, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №346582 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в іншій частині рішення суду першої інстанції в тому числі відмову ОСОБА_4 у визнанні за ним право власності на незакінчений будівництвом будинок залишено без змін.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо визнання за відповідачем ОСОБА_4 незавершеного будівництвом будинку індивідуальним майном, відповідачем ОСОБА_4, в апеляційному порядку не оскаржувалося.

При підготовці до звернення до суду з даним позовом, стороною позивача було здійснено запит до голови Білогородської сільської ради з проханням провести у складі комісії Білогородської сільської ради обстеження недобудованого та не введеного в експлуатацію будинку розташованого на земельних ділянках за кадастровими номерами № 3222480401:004:0087 загальною площею 0,18 га та № 3222480401:004:0088 загальною площею 0, 18 га які знаходяться з адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24 - 26 1) наявність самого будинку за вищезазначеною адресою; 2) стану його готовності у введення в експлуатацію, 3) загальних параметрів будинку із зазначенням зовнішніх та внутрішніх вимірів будинку, 4) з’ясування наявності водовідведення, газовідведення, електромережі.

Натомість листом-відповіддю від 22 березня 2016 року № 1-17\153 Голова сільської ради ОСОБА_6 повідомив, що «співвласник господарства, яке розташоване в с. Білогородка по вул. Пасічна, 26 та Пасічна 24 не дав дозволу на проведення обстеження незавершеного будівництва». Так само відповідач не допустив для обстеження з метою складення відповідного звіту оцінки майна і спеціаліста-оцінщика.

Представник позивача звернувся із запитом до КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» щодо надання інформації про нерухоме майно, що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24-26.

Листом від 12.07.2016 року № 381 отримали відповідь в якій зазначено про те, що згідно даних архіву БТІ інвентаризаційні справи за вказаними адресами не заведені і відповідно, технічна інвентаризація об’єктів не проводилася.

Однак факт наявності спірного майна підтверджується листом від 09.12.2015 року за № 10\10-131\0912\06\02 від Департаменту Державної архітектурно-будівельної «Інспекції у Київські області згідно якого, позивача повідомили, що під час виїзду 07.12.2015 року на місце (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24 - 26, кадастровий номер № 3222480401:004:0087 та № 3222480401:004:0088) посадовою особою Департаменту було встановлено, що на земельній ділянці за вищезазначеною адресою побудовано двоповерховий житловий будинок орієнтовними розмірами 13,5x16,5 м.

17.04.2018 року позивачу стало відомо про те, що відповідач на підставі рішення про присвоєння адреси серія та номер № 52\6 від 25.05.2016 року виданого виконавчим комітетом Білогородської сільської ради, декларації про готовність об’єкта до введення в експлуатацію, серія та номер КС 142160960263, виданого 05.04.2016 року Департаментом ДАБІ в Київській області та рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 30247626 від 30.06.2016 року внесеним Комунального підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», став власником житлового будинку який розташований на земельній ділянці за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна 26, кадастровий номер земельної ділянки 3222480401:01:004:0088. Таким чином факт наявності об’єкту нерухомого майна, який був збудований за час спільного подружнього життя підтверджується безпосередньо витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тому позивач просила визнати житловий будинок загальною площею 295, 1 кв.м., житловою площею 147,2 кв.м., який розташований на земельній ділянці за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 26, кадастровий номер земельної ділянки № 3222480401:004:0088 загальною площею 0,18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, набуте на підставі рішення про присвоєння адреси серія та номер № 52\6 від 25.05.2016 року виданого виконавчим комітетом Білогородської сільської ради, декларації про готовність об’єкта до введення в експлуатацію, серія та номер КС 142160960263, виданого 05.04.2016 року Департаментом ДАБІ в Київській області та рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 30247626 від 30.06.2016 року внесеним Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» до державного реєстру речових прав на нерухоме майно спільним майном подружжя, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Прийняти рішення яким здійснити поділ спільного майна подружжя, шляхом визнання за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину житлового будинку загальною площею 295, 1 кв.м., житловою площею 147,2 кв.м., який розташований на земельній ділянці за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 26, кадастровий номер земельної ділянки № 3222480401:004:0088 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яке набуто на підставі рішення про присвоєння адреси серія та номер № 52\6 від 25.05.2016 року виданого виконавчим комітетом Білогородської сільської ради, декларації про готовність об’єкта до введення в експлуатацію, серія та номер КС 142160960263, виданого 05.04.2016 року Департаментом ДАБІ в Київській області та рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 30247626 від 30.06.2016 року внесеним Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину право власності на 1\2 частину житлового будинку загальною площею 295, 1 кв.м.. житловою площею 147,2 кв.м., який розташований на земельній ділянці за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 26, кадастровий номер земельної ділянки № 3222480401:004:0088 загальною площею 0, 18 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яке набуто на підставі рішення про присвоєння адреси серія та номер № 52\6 від 25.05.2016 року виданого виконавчим комітетом Білогородської сільської ради, декларації про готовність об’єкта до введення в експлуатацію, серія та номер КС 142160960263, виданого 05.04.2016 року Департаментом ДАБІ в Київській області та рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 30247626 від 30.06.2016 року внесеним Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити.

Представник відповідача проти вимог позову заперечував та просив в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, з 03 березня 2012 року по 23 грудня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім’ї, актовий запис за № 284 від 03 березня 2012 року та рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2014 року.

Згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.11.2015 року визнано особистим приватним майном ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1800 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 24, кадастровий номер 3222480401:01:004:0087, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 346581. Визнано особистим приватним майном ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1800 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Пасічна, 26, кадастровий номер 3222480401:01:004:0088, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 346582.

Відповідно до рішення суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2016, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2015 року в частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на земельні ділянки та задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю скасовано.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1800 га., яка знаходиться по вул. Пасічна, № 24 в с. Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області, кадастровий номер 3222480401:01:004:0087, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 346581, та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1800 га., яка знаходиться по вул. Пасічна, № 26 в с. Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області, кадастровий номер 3222480401:01:004:0088, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 346582.

На підставі рішення про присвоєння адреси серія та номер № 52\6 від 25.05.2016 року виданого виконавчим комітетом Білогородської сільської ради, декларації про готовність об’єкта до введення в експлуатацію, серія та номер КС 142160960263, виданого 05.04.2016 року Департаментом ДАБІ в Київській області, державним реєстратором Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», 23.06.2016 року було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок за адресою Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вулиця Пасічна, 26.

В силу ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частина 1 статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до п.п. 22, 23, 24, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року за № 11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Стаття 76 ЦПК України передбачає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В силу ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Враховуючи, що право власності на спірний житловий будинок було зареєстровано за відповідачем після розірвання шлюбу, дане майно є його особистою приватною власністю.

Разом з тим, позивачем не було надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів того, що відповідний спірний будинок за адресою с. Блогородка, вул. Пасічна, 26 був побудований під час шлюбу з відповідачем, в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позову.

Відповідно до ст.ст. 368ЦК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71, 72 СК України, та керуючись статтями 4, 5, 12, 76-82, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спільне майно подружжя – відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Повний текст рішення суду складено 02 січня 2019 року.

Суддя: Дубас Т.В.