Ухвала суду № 79018817, 29.12.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"29" грудня 2018 р.Справа № 5023/4190/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

При секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

за участю:

представника ТОВ Ангарм-Холдинг - Волковський В.П., директор;

представника ТОВ «АГ РІЕЛТІ» - Жовновач А.М.

ліквідатора Саутенко С.О.,

Волковський В.П.,

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши справу

за заявою ТОВ "Інтерхім" м. Харків до ТОВ "Інтерхім" м. Харків про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 09.03.2017 р. припинено процедуру санації боржника, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхім" (код 30881963) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Саутенко С.О.

До суду від ОСОБА_4 надійшла заява (вх.№ 11234 від 27.04.18) в якій він просить суд:

1. Визнати грошові вимоги ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1), які забезпечені заставою (іпотекою) майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕРХІМ», а саме : нежитлових приміщень підвалу АДРЕСА_2, розмір яких, відповідно до вартості іпотечного майна складає 130 000 дол. США., що на сьогоднішній день складає 3 471 000 (три мільйони чотириста сімдесят одну тисячу) гривень та включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕРХІМ», та окремо до реєстру відомостей про майно боржника, що є предметом застави;

2. Зобов'язати ліквідатора виключити з ліквідаційної маси нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2, та перебувають в іпотеці ОСОБА_4, якщо вони включені.

3. Звернути стягнення на майно боржника шляхом набуття ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1) права власності на нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2.

4. Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.03.2017 року, якою задоволено заяву голови комітету кредиторів ТОВ "АГ Ріелті" (вх.№ 7278 від 01.03.17) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, якою накладено арешт на належні боржнику - ТОВ "Інтерхім" (код 30881963) нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443141563101), заборонено органам та суб'єктам державної реєстрації прав, Мін'юсту, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443141563101), заборонено ОСОБА_4, органам та суб'єктам державної реєстрації прав, Мін'юсту, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав вчинення будь-яких дій зі звернення стягнення на, належні ТОВ "Інтерхім" (ідентифікаційний код 30881963, місцезнаходження: 61166, Харків, вул. Бакуліна, будинок 9/13), нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443141563101).

Ухвалою суду від 27.04.2018 призначено заяву ОСОБА_4 (вх. № 11234 від 27.04.18) до розгляду, залучено до участі у її розгляді ОСОБА_4, зобов'язано заявника надати належні докази сплати судового збору, зобов'язано ліквідатора та кредиторів надати суду відзив на заяву (вх.№ 11234 від 27.04.18).

30.05.2018 р. від представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 надійшла заява (вх. № 15622 від 30.05.2018 р.) про відкладення розгляду заяви ОСОБА_4, оскільки вона буде 30.05.2018 р. о 10:00 приймати участь у судовому засіданні по кримінальній справі, а також додала, що ні на її адресу, ні на адресу ОСОБА_4 відзивів від ліквідатора та кредиторів на подану заяву не надійшли.

31.05.2018 р. від кредитора ТОВ "Хімтехкомплект-Харків" та від кредитора ТОВ "АГ Ріелті" надійшли відзиви (вх. № 15728) та (вх. № 15750) відповідно на заяву ОСОБА_4, в яких кредитори заперечували проти заяви з аналогічних підстав, а саме: що заявником невірно обрано спосіб захисту цивільного права стосовно вимоги про визнання за заявником права власності на предмет іпотеки, що відповідальність боржника як майнового поручитель полягає виключно в межах вартості предмета іпотеки, що продаж заставного майна визначена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що вимоги ОСОБА_4 не можуть були заявлені у іноземній валюті, у зв"язку з чим просили ОСОБА_4 надати відповідну валютну ліцензію на здійснення валютних операцій та що боржником ОСОБА_6 частково погашено вимоги ОСОБА_7

Ліквідатором до суду надано відзив (вх. № 15747 від 31.05.2018) на заяву ОСОБА_4, в якому він заперечує проти заяви на тій підставі, що ним окремо внесено до реєстру вимог кредиторів станом на 22.06.2017 р. вимоги ОСОБА_4, які забезпечені заставою майна боржника в сумі 1795000,00 грн., а також окремо внесено відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з Державним реєстром застав, крім того, він вважає, що відповідальність боржника як майнового поручитель обмежується вартістю предмета іпотеки, що заставне майно не включено до ліквідаційної маси, про що свідчить наказ № 2-Л про формування ліквідаційної маси, що визнання права власності на заставне майно поза межами процедури банкрутства є неможливим і порушує порядок , визначений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також, ліквідатором у відзиву зауважено, що представником ОСОБА_4 ОСОБА_5 не додано до матеріалів справи договору про надання правової допомоги, на який заявник посилається в своїй заяві.

У зв'язку з відрядженням судді Усатого В.О. повідомлено про перенесення судового засідання по розгляду заяви ОСОБА_4 (вх.№ 11234 від 27.04.18) про визнання його грошових вимог, про зобов'язання ліквідатора виключити з ліквідаційної маси нерухоме майно, про звернення стягнення на майно та про скасування ухвали суду щодо вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів по справі за заявою ТОВ "Інтерхім" м. Харків до ТОВ "Інтерхім" м. Харків про визнання банкрутом, призначеного ухвалою суду від 27.04.2018 року, з 31.05.2018 року на 03.07.2018 року о(б) 10:00.

02.07.2018 року від представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 надійшло клопотання (вх. № 18778) про відкладення розгляду заяви ОСОБА_4 у зв"язку із зайнятістю представника заявника ОСОБА_5 у судовому процесу по кримінальному провадженню.

02.07.2018 року від ліквідатора надійшло клопотання (вх. № 18800) про розгляд заяви ОСОБА_4 за відсутності ліквідатора у зв"язку з неможливості бути присутнім в призначеному на 03.07.2018 р. судовому засіданні.

Враховуючи неявку в судове засідання учасників процесу, суд відклав розгляд заяви ОСОБА_4 (вх.№ 11234 від 27.04.18) на 13.09.2018 р.

До суду від представника ОСОБА_4 надійшла заява (вх. № 22266 від 01.08.2018 р.) про зміну вимог, викладених у заява (вх.№ 11234 від 27.04.2018 р.), в якій вона просить наступне:

1. Визнати грошові вимоги ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1), які забезпечені заставою (іпотекою) майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕРХІМ», а саме : нежитлових приміщень підвалу АДРЕСА_2, у наступному розмірі: 114 250 дол. США. (сума несплаченої суми за договором позики), що за курсом НБУ станом на дату звернення ОСОБА_4 до суду становить 2970500,00 грн. та 200000 доларів США (пені за несвоєчасне виконання), що за курсом НБУ на дату звернення ОСОБА_4 до суду становить 5200000,00 грн. що загалом складає суму у розмірі 8170500 грн. та включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕРХІМ», та окремо до реєстру відомостей про майно боржника, що є предметом застави.

2. Звернути стягнення на майно боржника шляхом набуття ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1) права власності на нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2.

3. Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.03.2017 року, якою задоволено заяву голови комітету кредиторів ТОВ "АГ Ріелті" (вх.№ 7278 від 01.03.17) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, якою накладено арешт на належні боржнику - ТОВ "Інтерхім" (код 30881963) нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443141563101), заборонено органам та суб'єктам державної реєстрації прав, Мін'юсту, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443141563101), заборонено ОСОБА_4, органам та суб'єктам державної реєстрації прав, Мін'юсту, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав вчинення будь-яких дій зі звернення стягнення на, належні ТОВ "Інтерхім" (ідентифікаційний код 30881963, місцезнаходження: 61166, Харків, вул. Бакуліна, будинок 9/13), нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443141563101).

Також, 01.08.2018 р. представником ОСОБА_4 надано до суду відповіді на відзиви ліквідатора та кредитора ТОВ "АГ РІЕЛТІ" та докази сплати судового забору.

12.09.2018 р. до суду від представника кредитора ТОВ "АГ РІЕЛТІ" надійшло клопотання про відкладання розгляд заяви та прохання не слухати заяву без його участі.

12.09.2018 р. до суду від ОСОБА_6 надійшли адвокатський запит до голови НБУ про надання інформації про те, чи надавалися ОСОБА_4 або ОСОБА_6 індивідуальні валютні ліцензії НБУ на здійснення валютної операції з надання позики ОСОБА_6 у доларах США та відповідь НБУ , в якій зазначено, що за період з 01.01.2015 р. по 02.08.2018 р. НБУ не надавав зазначеним особам такі ліцензії.

Також, ОСОБА_6 надано до суду клопотання про відкладання розгляду справи у зв"язку з перебуванням на лікарняному та неможливістю прибути в судове засідання.

12.09.2018 р. від генерального директора ТОВ "Хімтехкомплект-Харків" надійшло клопотання про відкладання розгляду заяви на іншу дату у зв"язку з його неможливістю прибути на виклик суду з причин виробничої необхідності.

В судове засідання 13.09.2018 р. учасники процесу не з'явились, у зв"язку з чим суд відклав розгляд заяви ОСОБА_4 (вх.№ 11234 від 27.04.18) на 25.10.2018 р.

23.10.2018 р. до суду від комітету кредиторів надійшов відзив (вх. № 30404 від 23.10.2018 р.) на заяву ОСОБА_4, в якому комітет заперечує проти заяви, вважають, що заявником обрано невірний спосіб захисту в частині визнання права власності на предмет іпотеки, що майновий поручитель відповідає виключно в межах вартості предмета іпотеки, що Законом про банкрутство передбачено невключення заставного майна до ліквідаційної маси та встановлено порядок реалізації такого майна, що боржником ОСОБА_6 частково погашено вимоги ОСОБА_4 та що визначення суми боргу у доларах США не передбачено законодавством України.

25.10.2018 р. до суду від представника ОСОБА_6 надійшли письмові пояснення (вх. № 30506 від 25.10.2018 р.), в яких повідомлено, що грошові кошти ОСОБА_6 отримав 16.09.2014 р. від ОСОБА_4 готівкою в національній валюті в сумі 1794000,00 грн., які сплатив ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010-2/02/3-1573-06, укладеним між ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та ТОВ "Інтерхім" та після зарахування цих коштів на рахунок банку, останнім було видано листа про зняття іпотеки з нежитлових приміщень підвалу АДРЕСА_2, тому іпотеку, заставодержателем по якій є ОСОБА_4 було зареєстровано вже після 18-ї години. , що ОСОБА_6 було сплачено ОСОБА_4 частину заборгованості в сумі 280154 грн., що посвідчено приватним нотаріусом, а також що задоволення кредиторських вимог ОСОБА_4 у сумі більшій ніж 1513846,00 грн. буде порушенням прав майнового поручителя ТОІ "Інтерхім". Крім того, заявлено прохання провести судове засідання за його відсутністю.

У зв'язку з відпусткою судді Усатого В.О., повідомлено про перенесення судового засідання з 25.10.2018 р. на 29.11.2018 р .

В судовому засіданні 29.11.2018 р. представник ОСОБА_4 зазначила, що відмовляється від заяви в частині звернення стягнення на майно боржника шляхом набуття ОСОБА_4 права власності на нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2, проте письмово не уточнила свої вимоги, у зв"язку з чим підтримує вимоги в частині визнання вимог в сумі 114250 доларів США та 200000 доларів США пені, а також в частині скасування ухвали суду про забезпечення.

Крім того, представник ОСОБА_4 наполягала на тому, що позика надавалася ОСОБА_6 в доларах США в підтвердження чого є розписка, проте не надала суду такі докази, що мале місце часткове погашення також в доларах США, а також просила визнати пеню в сумі 200000 доларів США за невиконання зобов"язання.

Ліквідатор зазначив, що на момент складання реєстру вимог кредиторів дані щодо заставного кредитора, суми вимог та заставного майна взяв з реєстру застав, оскільки ТОВ "Інтерхім" є поручителем на його балансі така заборгованість не значиться, тому все нараховане ОСОБА_4 понад вартості забезпеченого майна повинно було бути заявлено у двомісячний строк після публікації про визнання боржника банкрутом. Також, ліквідатор усно просив застосувати строки позовної давності, оскільки вони пропущені .

Представник ОСОБА_4 зазначила, що вимога про сплату боргу до поручителя було направлено та отримано ТОВ "Інтерхім" 12.04.2016 р.

В обґрунтування вимоги про скасування ухвали про забезпечення представник ОСОБА_4 зазначила. що вона зачіпає права ОСОБА_4, як заставного кредитора та зовсім не зачіпає прав інших кредиторів, оскільки грошові кошти від реалізації заставного майна йдуть тільки на погашення вимог заставного кредитора.

З чим не погодився ліквідатор, оскільки у випадку реалізації заставного майна в більшому розмірі, ніж сума вимог заставного кредитора, яка буде визнана судом, залишок коштів буде спрямовано на погашення вимог інших кредиторів згідно черговості.

Крім того, ліквідатор вважає, що майно вільне від будь-яких обтяжень, оскільки після постанови скасовуються всі арешти та обтяження, з чим не погодилася представник ОСОБА_4

В судовому засіданні оголошено перерву до 05.12.2018 р.

У зв'язку з хворобою судді Усатого В.О., повідомлено про перенесення судового засідання по розгляду заяви ОСОБА_4 (вх.№ 11234 від 27.04.18) з 05.12.2018 р. на 17.12.2018 р. о 10:40 .

17.12.2018 р. до суду від представника ТОВ "АГ РІЕЛТІ" надійшов додатковий відзив на заяву ОСОБА_4 , в якому він вважає, що строк пред"явлення вимоги до майнового поручителя щодо кожного платежу сплив, а також, що до майнового поручителя надійшли вимоги від 09.06.2015 р. на суму 125500,00 грн. та 24.07.2015 р. на суму 116750,00 грн., які визначені саме в гривні, а не в доларах США, та вважає зобов"язання за договором поруки припиненим у зв"язку зі спливом 6-ти місячного строку.

Представник ОСОБА_4 заперечувала проти наведеного представником ТОВ "АГ РІЕЛТІ", щодо вимог, визначених в гривні не обізнана та просила надати час для встановлення цих обставин.

Ліквідатор ще раз зауважив, що заяви до ліквідатора із нарахованими пенею та курсовою різницею не надходило, просить представника ОСОБА_4 надати розрахунок суми боргу та визначитися письмово коли саме було заявлено вимоги до поручителя по кожній частині боргу.

Судом оголошено перерву до 20.12.2018 р. та зобов"язано представника ОСОБА_4 надати розрахунок заборгованості з урахуванням пені.

Після перерви 20.12.2018 р. представник ОСОБА_4 надала копію розписки про отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_4 130000 доларів США, а також розрахунок заборгованості, згідно якого сума боргу складає 115250 доларів США, однак доказів часткової оплати вона не має, тому не може пояснити , чому саме ОСОБА_4 просить 114250 доларів США, а не 115250 доларів США. Крім того, вона надала розрахунок пені, який не відповідає її усному поясненню.

Ліквідатор зазначив, що також не має відомостей про суму частково погашення ОСОБА_6 суми боргу.

Представник ОСОБА_4 зазначила, що часткове погашення було посвідчено нотаріусом, а також зазначив, що строки позовної давності не застосовувала при розрахунку, оскільки в договорі не передбачені.

Представник ТОВ "АГ РІЕЛТІ" надав додатковий відзив на заяву та зазначив , що ОСОБА_4 направив вимогу про сплату боргу від 21.05.2015 р. на суму 125500,00 грн. та пені в сумі 60000 доларів США , а також вимоги від 13.07.2015 р. на суму 116750,00 грн. та пені в сумі еквівалентній 80000 доларів США, інших вимог немає, тому вважає наданий розрахунок невірним, а розмір пені занадто високим в порівнянні із сумою боргу, тому просить розмір пені зменшити до 20000,00 грн.

Також, представник ОСОБА_4 вважає, що на вимоги заставного кредитора не розповсюджується двомісячний строк пред"явлення грошових вимог до боржника.

Враховуючи необхідність отримання належного розрахунки заявленої суми, судом оголошено перерву до 28.12.2018 р. о 12:00.

В судовому засіданні 28.12.2018 р. представник ОСОБА_4 надала розрахунок заборгованості з урахуванням частково погашення ОСОБА_6 вимог, про суми яких отримала з пояснень нотаріуса.

Судом оголошено перерву для ознайомлення з наданим розрахунком до 29.12.2018 р. о 11:30.

Після перерви судом отримано письмове уточнення до заяви, згідно яких ОСОБА_4 просить суд залишити заяву ОСОБА_4 в редакції від 01.08.2018 р. без врахування п.2, які прийняті судом.

Представник ОСОБА_4 наполягала на задоволенні своєї заяви з урахуванням уточнень.

Представник ТОВ "АГ РІЕЛТІ" вважає наданий розрахунок невірним та просив зменшити розмір пені .

Ліквідатор наполягав на застосуванні строку позовної давності .

Заслухавши учасників процесу, дослідивши заяву та додані до матеріалів справи докази, суд зазначає наступне.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_4 зазначено, що заборгованість ТОВ "Інтерхім" перед кредитором ПАТ "Райффайзен банк Аваль" була погашена ОСОБА_6 в повному обсязі , у зв"язку з чим вимоги ОСОБА_6 до ТОВ "інтерхім" в сумі 1573883,64 грн. були визнані та включені до реєстру вимог кредиторв.

16.09.2014 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір позики № 1153 )далі - Договір позики), за умовами якого ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_6 прийняв у власність грошові кошти в розмірі 1794000,00 грн. , що складає 130000 доларів США виходячи з курсу валют на момент укладання сторонами договору, до 1 долар США дорівнює 13,80 грн.

Відповідно п.2 Договору позики, зазначену суму грошей ОСОБА_6 зобов"язався повернути ОСОБА_4 готівкою в строк до 16.09.2015 р. та зобов"язався сплачувати суму позики до 16 числа кожного місяця наступним чином:

34500,00 грн., що є еквівалентом 2500 доларів США до 16.10.2014 р.,

34500,00 грн., що є еквівалентом 2500 доларів США до 16.11.2014 р.,

34500,00 грн., що є еквівалентом 2500 доларів США до 16.12.2014 р.,

34500,00 грн., що є еквівалентом 2500 доларів США до 16.01.2015 р.,

34500,00 грн., що є еквівалентом 2500 доларів США до 16.02.2015 р.,

34500,00 грн., що є еквівалентом 2500 доларів США до 16.03.2015 р.,

34500,00 грн., що є еквівалентом 2500 доларів США до 16.04.2015 р.,

34500,00 грн., що є еквівалентом 2500 доларів США до 16.05.2015 р.,

34500,00 грн., що є еквівалентом 2500 доларів США до 16.06.2015 р.,

34500,00 грн., що є еквівалентом 2500 доларів США до 16.07.2015 р.,

34500,00 грн., що є еквівалентом 2500 доларів США до 16.08.2015 р.,

1414500,00 грн., що є еквівалентом 102250 доларів США до 16.09.2015 р.

У випадку прострочення ОСОБА_6 чергового платежу більш ніж на п"ять календарних днів, він сплачує ОСОБА_4 штраф у розмірі 1% від загальної суми позики за кожен день прострочення, починаючи з шостого дня.

Факт виконання ОСОБА_6 свого обов"язку по поверненню позики підтверджується заявою ОСОБА_4, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально та яка є невід"ємною частиною цього договору позики.

16.09.2014 р. в забезпечення виконання ОСОБА_6 вказаного Договору позики № 1153 від 16.09.2014 р., між ОСОБА_4 та ТОВ "Інтерхім" укладено договір іпотеки (далі - Договір іпотеки), за умовами якого ТОВ "Інтерхім" передав в іпотеку ОСОБА_4 нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2.

В пункті 4 Договору іпотеки зазначено, що вартість предмету іпотеки складає 1794000,00 грн., що складає 130000 доларів США виходячи з курсу валют на момент укладання сторонами договору, де 1 долар США дорівнює 13,80 грн.

В п.9 Договору іпотеки зазначено, що ОСОБА_4 здобуває звернення на предмет іпотеки при простроченні ТОВ "Інтерхім" сплати боргу будь-якого з поточних повернень більш ніж на 10 календарних днів за договором позики, в забезпечення якого укладено цей договір.

В п.12 Договору іпотеки застережено, що у випадку невиконання ТОВ "Інтерхім" письмової вимоги ОСОБА_4 про усунення порушення зобов"язання за цим Договором та/або Договором позики у встановлений ОСОБА_4 строк, таку вимогу він може задовольнити за рахунок предмету іпотеки, що є предметом цього Договору а) шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та б) шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону України "Про іпотеку".

Як свідчать матеріали справи, ухвалою суду від 20.09.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ"Інтерхім" м.Харків, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 30.10.2012 р. зобов'язано боржника опублікувати в офіційному друкованому органі України оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Інтерхім"; введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гайдукова С.П. призначено попереднє засідання .

Ухвалою суду від 17.06.2012 р. затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів в кількості п'яти заяв на загальну суму грошових вимог 13 589 459,31 грн., з яких: ОСОБА_6 в сумі 517 000,00 грн. (четверта черга); ТОВ «Анграм-Спецбуд» в сумі 761 900,64 грн. (четверта черга); ТОВ «Алко-Бест» в сумі 401 849,89 грн. (четверта черга); ТОВ «Хімтехкомплект Харків» в сумі 961 746,75 грн. (четверта черга); ТОВ «Ангам-Холдинг» в сумі 898 308,16 грн. (четверта черга); ТОВ «АГ Ріелті» в сумі 10 897 474,58 грн. (четверта черга); ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 554 123,92 грн. (перша черга); ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 1 143 973,52 грн. (перша черга). Визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у місячний строк з моменту публікації оголошення, які рахуються за даними бухгалтерського обліку боржника погашеними.

Ухвалою суду від 09.07.2013 р. припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна ; введено у відношенні боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім" - процедуру санації; встановлено строк виконання процедури санації до 09.10.2014 р., призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Гайдукова С.П.

Ухвалою суду від 12.06.2014 р. задоволено клопотання комітету кредиторів про припинення повноважень керуючого санацією Гайдукова С.П., звільнено арбітражного керуючого Гайдукова С.П. від виконання обов'язків керуючого санацією боржника, призначено керуючим санацією ТОВ "Інтерхім" арбітражного керуючого Саутенка С.О.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Гайдукова С.П. залишено без задоволення, провадження у справі №5023/4190/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім" припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 р. касаційну скаргу ТОВ "Хімтехкомплект - Харків" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 у справі №Б-50/154-10 скасовано та направлено на новий апеляційний розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Гайдукова С.П. залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2014 р. у справі №5023/4190/12 залишено без змін.

До канцелярії суду від керуючого санацією надійшла заява про розірвання договору іпотеки від 16.09.2014 року № 1159 укладеного між ТОВ «Інтерхім» та ОСОБА_4 на нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2.

Разом із заявою про розірвання договору іпотеки від 16.09.2014 року № 1159, керуючим санацією було надано до суду клопотання про накладення арешту на майно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхім» (код ЄДРПОУ 30881963, адреса: 61166, Харківська обл., м. Харків, вул. Бакуліна, 9/13), нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2.

Ухвалою суду від 05.10.2015 р. призначено заяву керуючого санацію ТОВ «Інтерхім» Саутенко С.О. про розірвання договору іпотеки від 16.09.2014 року до розгляду в судовому засіданні на 15.10.2015 р. та клопотання керуючого санацією ТОВ "Інтерхім" Саутенко С.О. про накладення арешту на майно боржника задоволено.

Крім того, враховуючи ненадання керівником боржника ТОВ «Інтехім» керуючому санацією Саутенко С.О. ні договору позики від 16.09.2014 року ні договору іпотеки від 16.09.2014 р., він звернувся до суду із клопотанням про зобов'язання ОСОБА_6 надати суду договір позики від 16.09.2014 року укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.П. 16.09.2014 року за номером 1153 та договір іпотеки від 16.09.2014 року укладеного між ТОВ «Інтерхім» та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.П. 16.09.2014 року за номером № 1159, яке було задоволено ухвалою суду від 05.10.2014 р.

Однак, витребувані документи суду не були надані.

Враховуючи, що кредиторами прийнято рішення про затвердження мирової угоди у справі, керуючий санацією відмовився від поданої заяви про розірвання договору іпотеки від 16.09.2014 року та просив суд припинити провадження у справі в цій частині.

Ухвалою суду від 20.10.2015 р. прийнято відмову керуючого санацією від заяви про розірвання договору іпотеки від 16.09.2014 року та припинено провадження у справі в цій частині, а також скасовано арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхім», накладений ухвалою суду від 05.10.2015 р.

Ухвалою суду від 20.10.2015 р. затверджено мирову угоду у справі № 5023/4190/12 укладену 19.06.2015 р. між кредиторами та боржником, припинено дію мораторію, введеного ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство, провадження у справі припинено. .

Ухвалою суду від 18.10.2016 р. задоволено заяву ТОВ "Інтерхім" (вх. № 24894 від 28.07.2016 р.) про розірвання мирової угоди, розірвано мирову угоду, яка укладена 19.06.2015 року по цій справі, поновлено провадження у справі на стадії санації боржника, поновлено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, який було введено ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2012 р., поновлено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Саутенко С.О., пприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про поновлення провадження у справі № 5023/4190/12 про банкрутство ТОВ "Інтерхім" у зв'язку із розірванням мирової угоди.

Ухвалою суду від 09.03.2017 р. задоволено заяву голови комітету кредиторів - ТОВ "АГ Ріелті" (вх.№ 7278 від 01.03.17) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, накладено арешт на належні боржнику - ТОВ "Інтерхім" (код 30881963) нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443141563101), заборонено органам та суб'єктам державної реєстрації прав, Мін'юсту, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2 (реєстраційниий номер об'єкта нерухомого майна 443141563101), заборонено ОСОБА_4, органам та суб'єктам державної реєстрації прав, Мін'юсту, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав вчинення будь-яких дій зі звернення стягнення на, належні ТОВ «Інтерхім» (ідентифікаційний код 30881963, місцезнаходження: 61166, Харків, вул. Бакуліна, будинок 9/13), нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443141563101).

Постановою суду від 09.03.2017 р. припинено процедуру санації боржника, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхім" (код 30881963) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Саутенко С.О.

Оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом здійснено на офіційному веб-сайті ВГСУ 09.03.2017 р., в якому встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури

Згідно ч.8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно ч.4 ст. 23 Закону, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

В п.29 інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" зазначено, що розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому статтею 26 Закону. Подальший рух справи в ліквідаційній процедурі має відбуватися тільки за участю новостворених представницьких органів кредиторів. Зокрема, це стосується переходу з ліквідаційної процедури до процедури санації або затвердження мирової угоди, прийняття рішення щодо реалізації активів банкрута, надання оцінки діяльності ліквідатора, затвердження звіту ліквідатора.

Законом обмежено строк подання заяв кредиторів, грошові вимоги яких виникли під час проведення процедур банкрутства, двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Такі грошові вимоги включаються до четвертої черги, за винятком грошових вимог, черговість задоволення яких визначена Законом [забезпечені вимоги; вимоги щодо виплати заробітної плати; вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо] та грошових вимог, що становлять штрафні санкції, які підлягають включенню у відповідну чергу. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу.

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону, забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

У встановлений строк ОСОБА_4 не звертався із заяви з вимогами до боржника , які є незабезпеченними.

Згідно п.8 ст.23 Закону, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Згідно ст.1 Закону, забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" , майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Ліквідатором не отримавши від заставного кредитора у встановлений Законом строк заяви з грошовими вимогами до боржника , нарахованими понад вартості предмета іпотеки, керуючись нормами ч.1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" на підставі довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 8935461 від 12.06.2017 р. внесено окремо до реєстру вимог кредиторів 22.06.2017 р. вимоги заставного кредитора ОСОБА_4 виключно в межах вартості предмету в сумі 1794000,00 грн.

Аналогічної правової позиції дотримувався Верховний суд України у своїх постановах, в тому числі, від 29.03.2017 р. по справі № 918/169/16, від 29.03.2017 у справі №3-1591гс16 (№ 918/169/16) , від 08.11.2016 у справі №905/3594/15, що та той час вважалося усталеною практикою.

Проте, Велика Палата Верховного суду відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в ухваленій раніше постанові ВСУ від 29.03.2017 у справі № 3-1591гс16 ( № 918/169/16) та у справі № 902/492/17 та прийшла до висновку , що господарські суди, визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовувати положення ст.19 закону "Про заставу" та ст.7 закону "Про іпотеку" та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у ст.1 закону "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом;

основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою;

майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Частинами 5, 6 ст.3 закону "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов'язання.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.7 закону "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням (ст.11 закону "Про іпотеку").

У разі реалізації предмета застави (іпотеки) у зв'язку зі зверненням на нього стягнення заставодавцем (іпотекодавцем) відповідне забезпечувальне зобов'язання припиняється (абз.5 ст.28 закону "Про заставу", абз.3 ч.1 ст.17 закону "Про іпотеку").

Положеннями ч.1 ст.39 закону "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За наведеними вище положеннями законодавства, іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов'язань боржника, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

Закон про банкрутство не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства, не пов'язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог, із договірною вартістю предметів забезпечення.

Натомість правове значення має розмір підтверджених документально зобов'язань боржника за основним зобов'язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома.

З наданих до справи документів вбачаться, що ОСОБА_4 14.07.2015 р. на адресу ОСОБА_6 та ТОВ "Інтерхім" направлялася письмова вимога від 13.07.2015 р. про повернення заборгованості в сумі 116750,00 грн. та 80000 доларів США пені , а 07.04.2016 р. на адресу ОСОБА_6 та ТОВ "Інтерхім" направлялася вимога також від 13.07.2015 р. про повернення заборгованості вже в сумі 114250 доларів США та пені в сумі еквівалентній 200000 доларів США.

Таким чином, враховуючи відсутність в описі поштового відправлення від 07.04.2016 р. вимоги від 07.04.2016 р. , повідомлення про вручення від 12.04.2016 р. та від 27.04.2016 р. не свідчить про отримання ОСОБА_6 та ТОВ "Інтерхім" саме цієї вимоги.

Більш того, вказана вимога від 13.07.2015 р. пред"являлися до ТОВ "Інтрехім" та направлялася на його адресу.

Проте, в той час ТОВ "Інтерхім" знаходилося на стадій санації та відповідно до до ч.4. ст. 28 Закону, з моменту винесення ухвали про введення процедури санації керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством; управління боржником переходить до керуючого санацією; зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.

Тому, вимога до майнового поручителя щодо оплати цієї заборгованості повинна була бути направлена на адресу керуючого санацією, відомості про якого містяться у повідомленні про введення процедури санації на веб сайті ВГСУ, однак доказів такого направлення заявником не надано.

Суд констатує, що виходячи зі змісту Договору іпотеки, а саме, п.9, в якому зазначено, що іпотекодержатель (ОСОБА_4.) здобуває право звернення стягнення на предмет іпотеки при простроченні іпотекодавцем (ТОВ "Інтерхім" ) сплати боргу будь-якого з поточних повернень більш ніж на 10 днів за договором позики, ОСОБА_4 повинен був направляти майновому поручителю вимогу про оплату боргу після невиконання ОСОБА_6 кожної частини платежу, визначеного в п.2 Договору позики, тобто, щомісячно, проте ОСОБА_4 не надано суду доказів такого звернення до майнового поручителя.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 частково погашено заборгованість перед ОСОБА_4 в загальній сумі 280154,00 грн. яке здійснювалося частинами 17.10.2014 р., 24.11.2014р., 20.01.2015 р., 26.06.2015 р. та 17.08.2015 р., однак доказів такого погашення сторонами не надано, проте ні ОСОБА_4, ні ТОВ "Інтерхім", ні ОСОБА_6 не заперечують проти цього факту.

Суд зазначає, що у бухгалтерському обліку у примітках до фінансової звітності наводиться інформація про первісну (переоцінену) вартість і суму зносу переданих у заставу або іпотеку основних засобів (п. 37.2 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Вартість активів підприємства, які оформлено договорами застави або іпотеки, обліковується за позабалансовим рахунком 05 «Гарантії та забезпечення надані», при цьому з балансу вартість цих активів не списується. Збільшення залишку на рахунку відбувається при видачі гарантій та забезпечень, зменшення - при погашенні заборгованості.

В пункті 1 Договору іпотеки зазначено, що це договір забезпечує зобов"язання за Договором позики, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 16.09.2014 р.

Суд вважає, що приймаючи до уваги незвернення заявника до майнового поручителя з щомісячними вимогами про погашення заборгованості за договором позики , що свідчить про необізнаність майнового поручителя про часткове погашення ОСОБА_6 договору позики, строків такого погашення та загальної суми заборгованості, ОСОБА_4 повинен був звернутися до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника у встановлений Законом двомісячний строк, який є граничним та поновленню не підлягає.

Однак, ОСОБА_4 порушив строк для звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника.

ОСОБА_4 заявлено вимогу до боржника в сумі 114250 доларів США, що еквівалентно 2970500,00 грн. по курсу НБУ на дату звернення до суду.

У статті 524 ЦК України зазначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до с.553 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Враховуючи, що ліквідатором включено окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги заставного кредитора в сумі 1794000,00 грн., проте станом на день звернення заявника з грошовими вимогами до боржника сума заборгованості за договором позики складає 2970500,00 грн., що еквівалентно 114250 доларів США, суд вважає за необхідне визнати вимоги ОСОБА_4 в сумі 1176500,00 грн. різниці курсових коливань.

Однак, приймаючи до уваги порушення кредитором строку для звернення до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника, суд включає визнану суму різниці курсових коливань в розмірі 1176500,00 грн. до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

В іншій частині заявлених вимог щодо основної заборгованості відмовити, як необґрунтованих.

Щодо заявленої вимоги по пені в сумі 200000 доларів США, що еквівалентно 5200000,00 грн. за курсом НБУ на час звернення, то суд зазначає наступне.

У договорі позики від 16.09.2014 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 встановили відповідальність за прострочення ОСОБА_6 чергового платежу більш ніж на п"ять календарних днів у вигляді штрафу у розмірі 1% від загальної суми позики за кожен день прострочення, починаючи з шостого дня (п.2 Договору позики).

Суд констатує, що відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, виходячи з визначення пені, встановленого законом , сторони Договору позики передбачили відповідальність за своєчасне невиконання умов цього договору у вигляді пені.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ліквідатором заявлено про застосування строку позовної давності.

Як вже встановлено судом, згідно умов Договору позики , ОСОБА_6 повинен був щомісячно до 16 числа сплачувати частину позики та останній платіж повинен був здійснити до 16.09.2015 р.

При цьому, майновий поручитель - ТОВ "Інтрехім" повинен був сплачувати суму поточних платежів на протязі 10 днів від дати сплати, зазначеної у Договорі позики, інакше у ОСОБА_4 виникало право звернення на предмет іпотеки (п.9 Договору іпотеки).

Якщо останній платіж ОСОБА_6 за Договором позики необхідно було здійснити до 16.09.2015 р., то ТОВ "Інтерхім" за Договором іпотеки надано для цього 10 днів, тобто до 26.09.2015 р.

Таким чином, період нарахування пені за останнім платежем складає з 26.09.2015 р. по 26.03.2016 р. та звернутися до суду з вимогою про стягнення пені за цей період можливо було до 26.03.2017 р., а по попереднім платежам строк звернення завершився ще раніше.

Отже, суд вважає за необхідне задовольнити усну заяву ліквідатора про застосування строку позовної давності щодо пені та відхилити вимоги щодо заявленої пені в розмірі 5200000,00 грн. , що еквівалентно 200000 доларів США за курсом НБУ на час звернення заявника до суду.

Щодо вимоги ОСОБА_4 про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 09.03.2017 року, якою задоволено заяву голови комітету кредиторів ТОВ "АГ Ріелті" (вх.№ 7278 від 01.03.17) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, то суд зазначає наступне.

Суд констатує, що повноваженням щодо скасування судових рішень наділені суди апеляційної та касаційної інстанцій, а також суд першої інстанції за результатом розгляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (статті 275, 308 та 325 ГПК України), у зв"язку з чим відмовляє в задоволенні вимоги ОСОБА_4 про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 09.03.2017 року.

Однак, враховуючи, відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

З метою виконання ліквідатором належним чином покладених на нього функцій, у тому числі з реалізації майна банкрута, законодавець передбачив у якості наслідків визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури скасування арешту, накладеного на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, а також недопущення накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута (ч. 1 ст. 38 згаданого закону). При цьому, вказані наслідки наступають безумовно та незалежно від наявності про це клопотання або заперечення сторони чи іншого учасника провадження у справі про банкрутство.

При цьому, п. 4 ст. 42 Закону закріплено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Таким чином, перебування майна в іпотеці обмежує права щодо розпорядження цим майном, є видом обтяження відповідно до норм ст.ст.7, 9 Закону України "Про іпотеку", а відповідно і обмежує ліквідатора у виконанні покладених на нього функцій та обов'язків у ліквідаційній процедурі.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута.

При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника у порядку статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Враховуючи вищевикладене, з метою належного виконання ліквідатором ліквідаційної процедури, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 09.03.2017 року.

Суд вважає помилковим застосування ліквідатором та представником ТОВ "АГ-РІЕЛТІ" ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки згідно зі ст. 546 ЦК порука та застава визначені як окремі види забезпечення зобов'язань. Поручитель і майновий поручитель є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин. Поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як порука, а майновий поручитель є суб'єктом іншого виду забезпечення виконання зобов'язання - застави. Правовий статус поручителя й майнового поручителя врегульовано окремо, із суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення та для вирішення спорів за їхньої участі шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону.

Оскільки договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим способом забезпечення зобов'язань, регулювання якого здійснюється статтями 572-593 гл. 49 ЦК і спеціальним законом, то до іпотечних правовідносин за участі майнового поручителя не підлягають застосуванню положення § 3 гл. 49 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 37-47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ст. ст. 232-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити усну заяву ліквідатора про застосування строку позовної давності.

Застосувати строк позовної давності щодо нарахування неустойки.

Визнати грошові вимоги ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1) в розмірі 1176500,00 грн. різниці курсових коливань, які включити до шостої черги реєстру вимог кредиторів

Інші вимоги відхилити.

Відмовити в задоволенні вимоги щодо скасування ухвали суду від 09.03.2017р.

Скасувати заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 09.03.2017 року.

Ухвалу направити заявнику, ліквідатору, кредиторам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 03.01.2019 р.

Суддя Усатий В.О.