Постанова № 7901853, 08.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47396/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Алєксєєвої Н.Ю.,

при секретарі –Кусайло Я.Г.,

за участю:

представника позивача - Курило Н.В.,

представника відповідача - Міняйло Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укргазпостач"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укргазпостач"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним та скасування рішення.

Свої позовні вимоги ТОВ "Компанія "Укргазпостач" обґрунтовувало тим, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість винесене відповідачем безпідставно, в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того позивачем зазначається про неможливість застосування відповідачем положень Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 липня 2009 року №757-Р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» при анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість в разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вказавши, що в ході проведення інвентаризації платників податку на додану вартість було встановлено, що ТОВ "Компанія "Укргазпостач" не декларувало податкових зобов'язань в період з березня по травень 2008 року в розмірі 663770,80 грн., що в свою чергу, на його думку, є підставою для анулювання реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість згідно із підпунктом «в» пункту 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 липня 2009 року №757-Р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)».

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали, наявні в справі, суд встановив наступне.

На виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.09 №757-р "Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)" та листа -роз'яснення ДПА у Полтавській області від 17.07.2009 № 5342/7/15-242 "Про застосування окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" з урахуванням вимог розпорядження Уряду від 01.07.2009р. № 757-р" відповідачем проведено інвентаризацію платників ПДВ, які мають згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів заниження податкового зобов'язання в сумі, що перевищує обсяг, визначений пунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість".

Під час інвентаризації платників податку на додану вартість відповідачем встановлено, що ТОВ "Компанія Укргазпостач" (код ЄДРПОУ 31316681) перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 24.01.2001 року, зареєстровано платником ПДВ 25.10.2006 року (свідоцтво №23481592, індивідуальний податковий номер 313166816015)

Відповідач зазначає, що станом на 17.07.2009 року по ТОВ "Компанія "Укргазпостач" (код ЄДРПОУ 31316681) встановлено факт не декларування податкових зобов'язань з березня по травень 2008 року в розмірі 663770,80грн., що перевищує обсяг, визначений підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 вказаного вище Закону.

Зокрема, згідно листа ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва №3421/7/23-710 від 2.04.2009р. в результаті проведених виїзних позапланових документальних перевірок підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ по ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» (код ЄДРПОУ 30098638) встановлено, що підприємством було перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "Компанія "Укргазпостач" та включено до податкового кредиту суми податку згідно виданих ТОВ "Компанія "Укргазпостач" податкових накладних від 31.05.2008 р. № 230, згідно якої сума ПДВ 347587,82 грн. та від 31.05.2008 р. б/н. згідно якої сума ПДВ 309435.78 грн. При цьому, ТОВ "Компанія "Укргазпостач" 09.04.2009р. подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за травень 2008 року та задекларовано податкові зобов'язання з операцій поставки ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» у травні 2008 року лише в сумі 309435.78грн. Таким чином, має місце факт не декларування податкових зобов'язань з ПДВ згідно фактично виписаних підприємством податкових накладних в сумі 347587,82 грн., що перевищує обсяг визначений підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 вказаного вище Закону.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено про наявність запиту до відповідача з боку ДПІ в Дніпровському районі м. Києва щодо декларування позивачем зобов'язань з податку на додану вартість, зокрема на суму 347587,82 грн. за податковою накладною від 31 травня 2008 року №230.

Позивачем до матеріалів справи надано документальні докази, а саме копію уточнюючого розрахунку за квітень місяць 2008 року, поданий підприємством до ДПІ в м.Полтаві в квітні 2009 року з податку на додану вартість, з розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з якого вбачається про декларування позивачем сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 347587,82 грн. Подання позивачем до органів ДПІ даного уточнюючого розрахунку відповідачем не заперечувалось. Податкові зобов'язання у вказаному розмірі декларувалися позивачем на підставі податкової накладної дійсно з номером 230, але від 30 квітня 2008 року, про що позивачем письмово повідомлялося ДПІ в м. Полтаві (лист від 05 травня 2009 року №26/5). За поясненнями представника позивача виписка податкової накладної від 30 травня 2008 року дійсно мала місце, однак номер даної податкової накладної –323 і задекларовані зобов'язання за накладною в сумі 368 553,94 відповідно до декларації з податку на додану вартість за травень місяць 2008 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає за недоведене та спростоване доказами, наявними в матеріалах справи, факт недекларування позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 347587,82 грн.

Підпунктом 25.2.2. наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 1 березня 2000 року №79 передбачено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примирниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Питання анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Компанія "Укргазпостач" було винесене на розгляд комісії Державної податкової інспекції у м.Полтаві, за результатами якого було складений акт від 17 липня 2009 року №125 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Компанія "Укргазпостач" (код 31316681) у зв`язку із не декларуванням податкових зобов`язань.

Подією, яка є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ в акті від 17 липня 2009 року №125 визначено ліквідацію згідно підпункту «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 липня 2009 року №757-Р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)».

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні двадцять поточних календарних місяців обсяги оподаткованих операцій, менше за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом двадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію ( податковий рахунок), яка ( який) свідчить про відсутність оподаткованих поставок протягом такого періоду, а також у випадку, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання.

Відповідачем анульовано реєстрацію позивача, як платника ПДВ на підставі абзацу 3 частини другої пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р, а саме, через встановлення органами ДПА факту виписки податкових накладних згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Правомірність застосування приписів зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України відповідач обґрунтовує посиланням на підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким на думку податкової передбачено можливість анулювання реєстрації з будь-яких інших причин.

На думку суду в даному випадку відповідачем невірно застосовані зазначені положення підпункту «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначення у даній нормі закону будь-яких інших причин стосується виключно причин звільнення особи від сплати податку на додану вартість при перебуванні її на спрощеній системі оподаткування.

Так, реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість з підстав, визначених підпунктом «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» анулюється в двох випадках:

1) в випадку реєстрації особи в якості платника єдиного податку;

2) в випадку, якщо така особа стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування.

Законодавцем визначено два види спрощених систем оподаткування, при переході на які реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість анулюється, а саме:

1) система оподаткування яка визначає особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від встановленого Законом України «Про податок на додану вартість»;

2) система оподаткування яка звільняє особу від сплати податку на додану вартість. В свою чергу визначено і причини звільнення особи від сплати податку на додану вартість, а саме: рішення суду чи будь-яка інша причина.

Суд вважає, що пункт 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює виключний перелік підстав анулювання реєстрації особи в якості платника податку на додану вартість, є нормою прямої дії та не передбачає надання органам державної податкової служби функцій, які перевищують їх повноваження, встановлені цією нормою Закону.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частин другої та третьої статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» у формі розпоряджень видаються акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, тоді як акти нормативного характеру видаються у формі постанов.

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідачем безпідставно та неправомірно застосовано до позивача норми частини другої пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р.

Доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідач суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Компанія "Укргазпостач". У зв’язку із чим суд вважає акт Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 17 липня 2009 року №125 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість» протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В адміністративному позові, наданому до Полтавського окружного адміністративного суду ТОВ "Компанія "Укргазпостач" було заявлено вимоги щодо визнання нечинним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві про анулювання реєстрації ТОВ "Компанія "Укргазпостач" як платника податку на додану вартість, оформленого актом №125 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, затвердженим 17 липня 2009 року в.о. начальника ДПІ у м. Полтаві Процай І.А.

Судом встановлено, що юридично значимі наслідки прийняття Державною податковою інспекцією у м. Полтаві рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Компанія "Укргазпостач" як платника податку на додану вартість створює саме акт суб’єкта владних повноважень від 17 липня 2009 року №125 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість», який і підлягає скасуванню. Таким чином, з огляду на межі вжиття заходів, необхідних і достатніх для поновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги ТОВ "Компанія "Укргазпостач" задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укргазпостач" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати акт Державної податкової інспекції у м. Полтаві №125 від 17 липня 2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Компанія "Укргазпостач".

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 13 лютого 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.Ю. Алєксєєва