Рішення № 79018379, 11.12.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.2018 Справа № 905/1508/18

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок №2; код ЄДРПОУ - 32001618)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» (02098, місто Київ, вулиця Шумського, будинок №5, офіс 372/2; код ЄДРПОУ - 32276975)

про стягнення 297 585,59 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

В С Т А Н О В И В

В провадженні судді господарського суду Донецької області Ніколаєвої Л.В. знаходилась справа №905/1508/18 за позовом дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» про стягнення 297 585,59 гривень.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.09.2018 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.10.2018 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження, продовжено строк проведення підготовчого провадження до 14.11.2018, призначено підготовче судове засідання на 25.10.2018.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/824 від 24.10.2018 призначено автоматичний розподіл справи №905/1508/18 у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Ніколаєвої Л.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018, для розгляду даної справи визначено суддю господарського суду Донецької області Фурсову С.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.10.2018 справу №905/1508/18 прийнято до провадження суддєю ОСОБА_1, розпочато розгляд справи спочатку зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 25.10.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.10.2018 відкладено підготовче судове засідання на 15.11.2018.

08.11.2018 на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

15.11.2018 на електронну адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшли пояснення по справі. Слід зазначити, що пояснення не підписані електронним цифровим підписом (ЕЦП), а тому, не береться судом до уваги, позаяк, у відповідності до п.1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.13р. №28, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

У судовому засіданні 15.11.2018 відкладено розгляд клопотання про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання, вирішено відкласти підготовче судове засідання на 29.11.2018.

Від відповідача 19.11.2018 надійшли пояснення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою №20/10-з від 20.10.2017 на суму 184 197,59 гривень, внаслідок чого зобов’язання ТОВ «Ялта Град Строй» за договором про надання послуг №1/1/04-17 від 03.04.2017 перед ДП «Донецький облавтодор» припинилось, а зобов’язання ДП «Донецький облавтодор» зменшилась за договором №2-38/3 від 01.06.2012 (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2017 по справі №905/1000/17) на суму 184 197,59 гривень.

Від позивача 22.11.2018 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Положення про філію «Автодор №7» та довіреність №181 від 07.03.2017, якою уповноважено начальника Філії укладати договори надання та отримання послуг на суму до 300 000,00 гривен..

Ухвалами господарського суду Донецької області від 29.11.2018 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, закрито підготовче провадження у справі, призначено її розгляд по суті на 11.12.2018.

У судове засідання 11.12.2018 представники сторін не з’явились, про причини неявки суду не повідомили.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

В С Т А Н О В И В

03.04.2017 між Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Автодор №7» (далі - ОСОБА_2 або позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» (далі – Замовник або відповідач) було укладено договір на надання послуг №1/1/04-17, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, ОСОБА_2 зобов’язався за завданням Замовника надати послуги, а Замовник – прийняти та оплатити послуги.

Згідно п.3.1. сума цього договору становить 184 197,59 гривень, у тому числі ПДВ, що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості послуг.

Вартість послуг є динамічна, якщо інше не погоджено письмово сторонами (п.3.3. договору).

Розрахунки за надані послуги, згідно п.4.1. договору здійснюються щомісяця шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок ОСОБА_2 протягом 3-х днів після одержання від ОСОБА_2 наданих послуг, що підписуються сторонами щомісячно за фактично надані послуги.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017, а в частині грошових зобов’язань – до повного їх виконання (п.10.1. договору).

Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Внаслідок укладення договору на надання послуг №1/1/04-17 від 03.04.2017 між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Зобов'язання згідно із ст.11 Цивільного кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору про надання послуг, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Протягом 2017 року між сторонами було підписано акти приймання виконаних робіт на загальну суму 184 197,59 гривень.

Акти приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

Відповідач даний факт не заперечує.

Згідно п.4 ст.165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов’язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Як випливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої в постановах № 6-49цс12 від 06.06.2012; № 6-40цс11 від 14.11.2011, правовідношення, в якому боржник зобов’язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціну договору, є грошовими зобов’язаннями.

Позивач зазначає, що відповідачем станом на момент звернення до суду надані послуги не оплачені, у зв’язку з чим просить стягнути заборгованість в розмірі 184 197,59 гривень.

Відповідач наявність заборгованості заперечує, зазначає, що 30.09.2017 ДП «Донецький облавтодор» звернулось до ТОВ «Ялта Град Строй» із пропозицією здійснити залік зустрічних вимог за спірним договором, оскільки ТОВ «Ялта Град Строй» є кредитором ДП «Донецький облавтодор» за судовими рішеннями, що набрали законної сили.

При цьому, відповідних доказів отримання такої пропозиції від ДП «Донецький облавтодор», відповідачем суду не надано.

22.11.2017 на адресу ДП «Донецький Облавтодор» товариством з обмеженою відповідальністю «ЯЛТА ГРАД СТРОЙ» було направлено заяву № 20/10-з від 20.10.2017 та Повідомлення №20/10-п1 від 20.10.2017, відповідно до яких ТОВ «ЯЛТА ГРАД СТРОЙ» було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 184 197,59 гривень за договором про надання послуг №1/1/04-17 від 03.04.2017 шляхом зменшення суми заборгованості ДП «Донецький Облавтодор» за Договором №2-38/3 від 01.06.2012, яка підтверджена постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2017 по справі №905/1000/17, на суму 184 197,59 гривень та запропоновано ДП «Донецький Облавтодор» також провести зарахування зустрічних однорідних вимог.

За даними офіційного сайту УППЗ «Укрпошта» вказані документи були отримані ДП «Донецький Облавтодор» 29.11.2017.

21.12.2017 товариством з обмеженою відповідальністю «ЯЛТА ГРАД СТРОЙ» було отримано Повідомлення від ДП «Донецький Облавтодор» №01-24/1030 від 13.12.2017, згідно з яким ДП «Донецький Облавтодор» підтверджує отримання вказаних документів, проте заперечує проти проведення з ТОВ «ЯЛТА ГРАД СТРОЙ» зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку та наполягає на сплаті заборгованості.

У подальшому, ТОВ «ЯЛТА ГРАД СТРОЙ» було отримано Претензію від ДП «Донецький Облавтодор» №01-24/357 від 05.05.2018 з вимогою про сплату заборгованості за договором на надання послуг №1/1/04-17 від 03.04.2017 в розмірі 184 197,59 гривень.

Таким чином, на думку ТОВ «ЯЛТА ГРАД СТРОЙ», проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 184 197,59 гривень, внаслідок якого зобов’язання ТОВ «ЯЛТА ГРАД СТРОЙ» за договором про надання послуг №1/1/04-17 від 03.04.2017 щодо сплати 184 197,59 гривень на користь ДП «Донецький Облавтодор» припинились, а зобов’язання ДП «Донецький Облавтодор» зменшились за Договором № 2-38/3 від 01.06.2012 (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2017 по справі № 905/1000/17) на суму 184 197,59 гривень.

Позивач, в свою чергу, заперечує факт зарахування зустрічних однорідних вимог з підстав того, що філія «Автодор №7», яка виконувала роботи за договором про надання послуг №1/1/04-17 від 03.04.2017, не має кредиторської заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю «ЯЛТА ГРАД СТРОЙ».

Суд не погоджується з доводами відповідача в цій частині з огляду на наступне.

Юридичною особою, згідно зі статтею 80 Цивільного кодексу України, є організація, створена і зареєстрована у встановленому порядку.

Частиною другою статті 64 Господарського кодексу України передбачено, що функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Статтею 95 Цивільного кодексу України унормовано, що представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Цивільна дієздатність юридичної особи визначена у статті 92 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до п.п. 1.6., 3.1. Положення філії «Автодор №7» дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», затвердженого наказом ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 11.10.2016 №15, філія не є юридичною особою.

Філія може від імені Підприємства і виключно за дорученням директора Підприємства укладати договори відповідно до предмета діяльності Підприємства (п.3.3. Положення).

Філія має окремий баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку та штампи зі своїм найменуванням (п.3.5. Положення).

Філія самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до завдань та у порядку, встановлених підприємством (п.5.1. Положення).

Однак, відповідно до п.5.3. Положення, за результатами виконаних робіт чи наданих послуг Філія складає і підписує від імені та за дорученням Підприємства акти виконаних робіт чи наданих послуг, представляє їх Підприємству для розрахунків з замовниками.

З наведеного слідує, що розрахунки між Замовником та ОСОБА_2 здійснюються через Підприємство (ДП «Донецький Облавтодор»).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2017 по справі №905/1000/17, якою рішення господарського суду Донецької області від 25.07.2017 у справі № 905/1000/17 скасовано та прийнято нове рішення, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» до дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 2 522 552,84 гривень заборгованості задоволено. Стягнуто з дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» заборгованість в розмірі 2 522 552,84 гривень, судовий збір за подання позовної заяви в сумі 37 838,30 гривень та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 41 622,12 гривень.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2018 у справі №905/1000/17 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у цій справі залишено без змін.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Отже, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2017 по справі №905/1000/17 має преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.

Даним судовим рішенням було встановлено факт наявності заборгованості дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» перед товариством з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» в розмірі 2 522 552,84 гривень.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Статтями 202, 203 ГК України передбачено, що зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Згідно зі статтею 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом частини 1 статті 601 ЦК України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, зарахування однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб’єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахуванням. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу України щодо припинення господарських зобов’язань (ч. 3 ст. 203 ГК України). При цьому, характер зобов’язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

За загальними правилами про правочини здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням.

Саме такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.12.2017 по справі № 911/3906/16, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 28.02.2018 по справі №910/4312/17 та від 26.09.2018 по справі №910/20105/17.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що зобов’язання ТОВ «ЯЛТА ГРАД СТРОЙ» за договором на надання послуг №1/1/04-17 від 03.04.2017 в сумі 184 197,59 гривень є припиненими на підставі положень ст. 601 Цивільного кодексу України у зв’язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог з 29.11.2017 (дата отримання ДП «Донецький облавтодор» заяви про зарахування).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в цій частині не підлягають.

Згідно із ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем були нараховані 3% річних за період з 04.05.2017 по 01.08.2018 в загальному розмірі 6 730,25 гривень, а також інфляційні втрати за період з 04.05.2017 по 01.08.2018 на загальну суму 22 436,92 гривень.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних суд дійшов висновку, що він є арифметично не вірним, оскільки позивачем не враховано здійснений відповідачем залік однорідних вимог, внаслідок чого зобов’язання відповідача з оплати заборгованості в розмірі 184 197,59 гривень припинились з 29.11.2017.

Так, за здійсненим судом перерахунком, розмір 3% річних, що підлягає стягненню за період з 04.05.2017 по 28.11.2017 становить 3 005,82 гривень.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Згідно з пунктом 6 Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої Наказом Державного комітету статистки України від 27 липня 2007 року № 265 індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

У пунктах 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» роз’яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дослідивши поданий розрахунок інфляційних втрат, господарським судом встановлено, що позивачем не враховано вище вказані положення та не вірно визначено періоди нарахування, а також не враховано здійснений відповідачем залік однорідних вимог.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», сума інфляційних втрат за період червень – жовтень 2017 року становить 9 062,26 гривень.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов’язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

Відповідно до п. 7.2.2. договору Замовник за порушення строків перерахування коштів зобов’язаний сплатити ОСОБА_2 неустойку у розмірі 5% від неоплаченої суми за кожний день прострочення та штраф в розмірі 10% від простроченої суми. Строк нарахування неустойки – весь період порушення та може бути більшим за строк, ніж 6 місяців.

Так, позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної ставки Національного банку України, за період з 04.05.2017 по 01.08.2018 в загальному розмірі 65 801,07 гривень.

Перевіривши здійснений позивачем арифметичний розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично не вірним, оскільки позивачем не враховано здійснений відповідачем залік однорідних вимог.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 25 454,87 гривень.

Крім того, позивачем нарахований штраф в розмірі 18 419,76 гривень.

Судом встановлено, що розрахунок штрафу є вірним.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 252, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» про стягнення 297 585,59 гривень, з яких: 184 197,59 гривень заборгованості, 22 436,92 гривень інфляційних втрат, 6 730,25 гривень 3% річних, 65 801,07 гривень пені, 18 419,76 гривень штрафу – задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» (02098, місто Київ, вулиця Шумського, будинок №5, офіс 372/2; код ЄДРПОУ - 32276975) на користь дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок №2; код ЄДРПОУ - 32001618) 9 062,26 гривень інфляційних втрат, 3 005,82 гривень 3% річних, 25 454,87 гривень пені, 18 419,76 гривень штрафу, а також 839,14 гривень судового збору.

В частині стягнення 184 197,59 гривень заборгованості, 13 374,66 гривень інфляційних втрат, 3 724,43 гривень 3% річних, 40 346,20 гривень пені – відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 11.12.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2018.

Позивач: дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок №2; код ЄДРПОУ - 32001618)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» (02098, місто Київ, вулиця Шумського, будинок №5, офіс 372/2; код ЄДРПОУ - 32276975)

Суддя С.М. Фурсова