Ухвала суду № 79018175, 04.01.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/73/19

Провадження № 1-кс/344/144/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12018090000000899 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2018 року,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилався на те, що у провадженні СУ ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090000000899 від 12.12.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено групу посадових осіб ДП «Івано-Франківськ Пропан» ПАТ «Івано-Франківськгаз», які здійснюють розтрату ввіреного їм майна, а саме скрапленого газу, шляхом формування заявок на завищені потреби в об’ємах скрапленого газу для населення та підробки відповідних реєстрів накладних з реалізації скрапленого газу, тобто до облікових документів вносяться завідомо недостовірна інформація про фактично не проведені підприємством поставки скрапленого газу населенню. В свою чергу надлишки придбаного газу реалізовуються через мережу АГЗС за комерційними цінами, як газу для промисловості, а готівкові грошові кошти отримані від злочинної діяльності розподіляються між учасниками злочинної групи. Скраплений газ, що належить ДП «Івано-Франківськ Пропан» ПАТ «Івано-Франківськгаз», який в подальшому відвантажується для транспортування на підконтрольні дільниці скрапленого газу, та у мережу роздрібних АГЗП, зберігається на газонакопичувальній станції (далі ГНС), що в Івано-Франківській області, Тисменицькому районі, с. Марківці, вул. Нивки, 60А. За іншу частину спецгазу, який було реалізовано за комерційними цінами підприємці розраховуються готівковими коштами, частина яких в подальшому вноситься на рахунки ДП ,,Івано-Франківськ Пропан” самими керівниками ГНС і дільниць та проводиться через бухгалтерію, як кошти отримані від реалізації скрапленого газу населенню, а різниця між цінами на газ для комерційного призначення та спеціалізований газ розподіляється між усіма членами злочинної групи, які маскують та здійснюють вказану злочинну діяльність.

29.12.2018 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 28.12.2018 було проведено огляд газонакопичувальної станції, що в Івано-Франківській області, Тисменицькому районі, с. Марківці, вул. Нивки, 60А. Під час вказаного огляду, за участю спеціаліста інженера стандартизації «Укрспецтрансгаз» ОСОБА_2 та за допомогою ультразвукового рівнеміра-аналізатора «Аналік-м» визначено масу скрапленого газу на газонакопичувальної станції, що в Івано-Франківській області, Тисменицькому районі, с. Марківці, вул. Нивки, 60А, яка в сукупності становить 133,999 тони.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З метою досягнення завдань арешту майна, виникла необхідність у обмеженні власника здійснювати тільки відчуженнямайна, що належить йому на праві власності.

Учасники процесу в судове засідання не з’явились, слідчий попередньо подав клопотання відповідно до якого просив клопотання про арешт слухати без його участі та просив клопотання задовольнити.

Володільці (власники) майна в судове засідання не викликались зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, крім того, станом на 01.01.2019 року Івано-Франківський міський суд не забезпечений пристроями технічної аудіо- відеофіксації фіксації судового засідання.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що всі особи, які беруть участь у судовому провадженні в судове засідання неприбули приходжу до висновку, про можливість розгляду клопотання без здійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В той же час стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, не доведено наявність достатніх підстав вважати, що 133,199 тон скрапленого газу, що належить ДП «Івано-Франківськ-пропан» ПАТ «Івано-Франківськгаз» та газифікації «Івано-Франківськгаз», та який знаходиться на території газонакопичувальної станції, що в Івано-Франківській області, Тисменицькому районі, с. Марківці, вул. Нивки, 60А, є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому є необхідність у накладені на нього арешту з метою збереження речових доказів до з’ясування всіх обставин кримінального провадження.

До матеріалів клопотання слідчим не додано копії постанови про визнання 133,199 тон скрапленого газу речовим доказом у кримінальному провадженні, повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України жодній особі не вручено, оскільки саме у цьому злочині скраплений газ може бути об’єктом незаконного посягання.

Отже, вважаю вказаний захід забезпечення не доцільним та таким, що не відповідає завданням кримінального провадження, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 про арешт 133,199 тон скрапленого газу, що належить ДП «Івано-Франківськ-пропан» ПАТ «Івано-Франківськгаз» та газифікації «Івано-Франківськгаз», код ЄДРПОУ: 25697456, та який знаходиться на території газонакопичувальної станції, що в Івано-Франківській області, Тисменицькому районі, с. Марківці, вул. Нивки, 60А, в рамках кримінального провадження № 12018090000000899 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2018 року,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України - відмовити.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.