Постанова № 7901766, 09.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48610/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

представника позивача - Михайлової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівського районного центру зайнятостідо ОСОБА_1про стягнення допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2009 року Карлівський районний центр зайнятості (надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач)про стягнення заборгованості в сумі 12746 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на момент реєстрації відповідача у Карлівському районному центрі зайнятості як безробітного (12.11.2007 року та 16.12.2008 року) та на момент отримання статусу безробітного (19.11.2007 року та 23.12.2008 року) відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Карлівському районному центрі зайнятості відповідач незаконно отримав матеріальну допомогу по безробіттю в загальній сумі 12746 грн., з них: за період з 19.11.2007 року по 13.05.2008 року в сумі 8888 грн. 07 коп. та за період з 23.12.2008 року по 04.03.2009 року в сумі 3857 грн. 93 коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.11.2007 року ОСОБА_1 звернувся до Карлівського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує та права на отримання пенсії не має.

Наказом Карлівського районного центру зайнятості відповідачу було надано статус безробітного з 19.11.2007 року та призначено допомогу по безробіттю.

Із персональної картки ОСОБА_1 вбачається, що останній знятий з обліку в Карлівському районному центрі зайнятості 14.05.2008 року на підставі наказу від 15.05.2008 року № НТ080515 у зв'язку з працевлаштуванням.

Відповідно до наданого суду позивачем розрахунку за період 19.11.2007 року по 13.05.2008 року відповідачем отримано допомогу по безробіттю в сумі 8888 грн. 07 коп.

23.12.2008 року ОСОБА_1 знову звернувся до Карлівського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не уклав договорів цивільно-правового характеру, пенсію не отримує та права на отримання пенсії за віком, за вислугу років та на пільгових умовах не має.

Наказом Карлівського районного центру зайнятості відповідачу повторно надано статус безробітного з 23.12.2008 року та призначено допомогу по безробіттю.

Із персональної картки ОСОБА_1 вбачається, що останній знятий з обліку в Карлівському районному центрі зайнятості 04.03.2009 року на підставі наказу від 06.03.2009 року № НТ090306 .

Відповідно до наданого суду позивачем розрахунку за період із 23.12.2008 року по 04.03.2009 року відповідачем отримано допомогу по безробіттю в сумі 3857 грн. 93 коп.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Статтею 1 Закону України "Про підприємництво" встановлено, що підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що відповідач 17.05.2006 року зареєстрований Карлівською районною державною адміністрацією Полтавської області як фізична особа - підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.03.2009 року.

14.11.2006 року реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про внесення рішення фізичної особи про припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Із матеріалів справи вбачається, що процедура державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця не проведена.

З огляду на викладене, із 17.05.2006 року та станом на 03.03.2009 року відповідач мав статус фізичної особи-підприємця.

Відтак, кожного разу при зверненні ОСОБА_1 до Карлівського районного центру зайнятості у своїх заявах відповідачем надавались неправдиві відомості про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю в загальній сумі 12746 грн.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Карлівським районним центром зайнятості на підставі актів розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення № 827 від 05.03.2009 року та № 828 від 05.03.2009 року видано накази про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 від 06.03.2009 року за №№ 20, 21 та наказ № 34 від 07.04.2009 року "Про зміни до наказу № 20". Зазначені накази отримані відповідачем, що підтверджується відміткою у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Разом з тим, на момент розгляду справи судом кошти на розрахунковий рахунок позивача від ОСОБА_1 не надійшли.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Карлівського районного центру зайнятості (на р/р 37178160703202 одержувач Карлівський РЦЗ, код ЗКПО 22529155 в ГУДК в Полтавській області, МФО 831019) заборгованість у сумі 12746 грн. (дванадцять тисяч сімсот сорок шість гривень).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2010 року.

СуддяА.Б. Головко