Рішення № 79017389, 28.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2018 року № 826/12953/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаціно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа суддя Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаціно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа суддя Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_3 (з урахуванням об'єднання двох справ в одне провадження) про:

- визнання дій дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийнятті рішення оформленого випискою з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.07.2016 в частині відмови в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 від 12.07.2016 про закриття дисциплінарної справи неправомірними;

- скасування рішення оформленого випискою з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.07.2016 в частині відмови в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 від 12.07.2016 про закриття дисциплінарної справи;

- зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області закрити дисциплінарне провадження за скаргою судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_3;

-визнання дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийнятті рішення оформленого випискою з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.07.2016 в частині відмови в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 від 12.07.2016 про відвід всіх членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області неправомірними;

-скасування рішення оформленого випискою з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17.07.2016 в частині відмови в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 від 12.07.2016 про відвід всіх членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в провадженні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області знаходиться дисциплінарна справа від 24.12.2014 стосовно нього за скаргою судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_3, щодо порушення присяги адвоката України та правил адвокатської етики адвокатом ОСОБА_2. Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на 14.07.2016 було назначено чергове засідання. Позивачем направлено заяву про закриття дисциплінарної справи. Однак, на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області 14.07.2016 було прийнято рішення, яким у задоволенні заяви про закриття дисциплінарної справи відмовлено. Подана 14.07.2016 заява про відвід складу палати також залишено без задоволення. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

22.08.2016 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху. 10.10.2016 представником позивача усунено недоліки передбачені ухвалою суду.

25.10.2016 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

17.11.2016 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва об'єднано справу № 826/12953/16 та № 826/12963/16 в одне провадження, у зв'язку із наявними підставами для об'єднання, а саме: позови одного й того ж позивача до одного відповідача за пов'язаними позовними вимогами, для прискорення вирішення вказаних справ. Об'єднаним справам присвоєно загальний № 826/12953/16.

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 за № 6863 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/12953/16 та вказану справу передано 20.10.2017 на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою від 04.12.2017 справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду.

10.04.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує, просив у його задоволенні відмовити та наголошує на правомірності дій відповідача з підстав викладених у відзиві.

06.08.2018 представником відповідача клопотанням долучено до матеріалів справи документи на підтвердження своєї правової позиції.

22.08.2018 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

02.10.2018 від Макарівського районного суду надійшло повідомлення про звільнення судді ОСОБА_3 у зв'язку з порушенням присяги судді.

В судове засідання призначене на 12.11.2018 з'явився позивач, позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив позовні вимоги задовольнити, подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явились.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом викладення його у новій редакції.

Пунктом 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з наведеним, розгляд даної справи продовжується судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017.

У відповідності до пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи позивача, ознайомившись з письмово викладеними позиціями учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24.12.2014 дисциплінарна палата Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області відкрила провадження в дисциплінарній справі за скаргою судді Макарівського районного суду Київської області стосовно адвоката ОСОБА_2 щодо порушення присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області призначено засідання на 14.07.2016. Позивачем направлено заяву про закриття дисциплінарної справи. Однак, 14.07.2018 на засіданні Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області було прийнято рішення, яким у задоволенні заяви про закриття дисциплінарної справи відмовлено. Крім того, 14.07.2018 позивачем подано заяву про відвід складу дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у задоволенні якої також відмовлено. Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини першої та другої статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Згідно частини сьомої статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (далі по тексту - КДКА) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі з реалізації повноважень, наданих Законом України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом, іншими актами, що регулюють діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій визначає Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року №77 (далі по тексту - Регламент).

Відповідно до преамбули Регламенту він визначає: права, обов'язки, встановлює повноваження та порядок припинення повноважень Голови КДКА, заступників голови КДКА - голів кваліфікаційної та дисциплінарної палат КДКА, їх заступників, секретаря КДКА, секретарів палат та членів КДКА; регулює порядок вирішення питань процедурної діяльності КДКА, що віднесені до її компетенції, організації проведення засідань КДКА, порядок прийняття рішень КДКА.

У Регламенті визначені процедура підготовки, розгляду та прийняття КДКА рішень з питань, що належать до її повноважень, та інші процедурні питання діяльності КДКА.

Відповідно до пункту 6.1.1 Регламенту формою роботи КДКА є засідання. Голова Комісії визначає порядок розгляду питань, що виносяться на засідання, місце, день та час проведення засідання, доповідачів по кожному питанню порядку денного.

Згідно пункту 7.1 Регламенту засідання КДКА (Палати) проводиться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. В окремих випадках, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці або іншої захищеної законом конфіденційної інформації чи з інших причин, визнаних поважними, КДКА (Палата) проводить закрите засідання. Рішення про проведення закритого засідання КДКА (Палати) приймається простою більшістю голосів її членів, які беруть участь у засіданні. Представники масової інформації допускаються на засідання за правилами пункту 6.1.5 цього Регламенту.

Пунктом 7.6 Регламенту встановлено, що засідання КДКА (Палати) протоколюється секретарем засідання. Протоколи засідань КДКА (Палати) підписуються Головою КДКА (Палати) та секретарем засідання. У протоколі засідання КДКА зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів КДКА (Палати); виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення.

Отже, усі рішення КДКА мають прийматися на відповідному засіданні, процедура якого повинна відповідати вимогам Регламенту, та фіксуватися у протоколі засідання.

Позивач в позовній заяві наголошує на порушенні процедури голосування за відвід складу дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Як вбачається з виписки з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.07.2018 голова дисциплінарної комісії ознайомила членів дисциплінарної палати заявою ОСОБА_2 від 12.07.2016 про відвід всіх членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, палата порадившись на місці вирішили відмовити в задоволенні заяви позивача.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Аналогічні норми зафіксовано у пункті 6.4.2 Регламенту, яким передбачено, що учасники засідання КДКА (Палати) мають право до початку засідання заявити відвід члену (членам комісії) за наявності об'єктивних даних, які свідчать про можливу упередженість чи зацікавленість члена комісії у вирішенні питання, включеного до порядку денного засідання; надавати усні чи письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи; заявляти клопотання; з дозволу головуючого висловлювати свої міркування з питань, що розглядаються; ставити питання іншим учасникам засідання (крім члену КДКА); висловлювати заперечення.

Процедура прийняття рішення про відвід встановлена пунктом 7.5 Регламенту, яким визначено, що до початку розгляду заяви (скарги) особа, яка її подала чи відносно якої розглядається справа, має право заявити відвід члену КДКА з мотивів обґрунтованих сумнівів у його неупередженості або зацікавленості у результатах розгляду.

Відвід може бути заявлений будь-якому члену КДКА (Палати), який входить до її складу, незалежно від його участі у засіданні. Повний склад КДКА (Палати) доводиться до відома учасників засідання.

З тих самих підстав член КДКА може заявити собі самовідвід.

Відвід (самовідвід) вирішується іншими членами КДКА (Палати), присутніми на засіданні, без участі члена КДКА, якому був заявлений відвід (самовідвід), відкритим голосуванням більшістю голосів членів КДКА (Палати), які беруть участь у засіданні. У разі рівності голосів член КДКА вважається відведеним (самовідведеним).

Рішення про відвід (самовідвід) кількох членів КДКА приймається відносно кожного окремо.

Відповідач посилається на те, що відповідно до пункту 8.2 Регламенту рішення КДКА приймаються за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. У разі рівного розподілу голосів голос Голови КДКА є ухвальним.

Проте, пунктом 8.3 Регламенту визначено, що рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених Законом.

Як уже зазначалося вище пунктом 7.5 Регламенту встановлено, що рішення про відвід кількох членів приймається відносно кожного окремо, відвід вирішується іншими членами КДКА (Палати), присутніми на засіданні, без участі члена КДКА, якому був заявлений відвід.

Таким чином, питання про відвід члена палати вирішується тільки за наявності заяви про його відвід від учасника засідання або заяви про самовідвід від члена палати.

Порядок голосування за відвід (самовідвід) чітко регламентовано нормами Регламенту.

З аналізу норм чинного законодавства, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що голосування про відвід кожного члена палати мало проводитися окремо по кожному члену, чого не зроблено на засіданні 14.07.2018. Як наслідок, рішення про відвід оформлене випискою з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 14.07.2018 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прямо порушує визначену законодавством процедуру.

В адміністративному позові позивач також стверджує, що декілька членів дисциплінарної палати згідно їх про файлів працюють в місті Києві, тому на думку позивача вони не мають права бути членами дисциплінарної палати КДКА Київської області.

З таким твердженням позивача суд не погоджується на підставі наступного.

Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_4, свідоцтво адвоката видано 26.09.2002 Київською обласною КДКА, місце роботи: АДРЕСА_2; ОСОБА_5 свідоцтво адвоката видано 30.06.1994 Київською обласною КДКА, місце роботи: АДРЕСА_3; ОСОБА_6 свідоцтво адвоката видано 22.03. 2007 Київською обласною КДКА, місце роботи: АДРЕСА_4; ОСОБА_7 свідоцтво адвоката видано 30.10.1997 Київською обласною КДКА, місце роботи: АДРЕСА_1.

16 лютого 2013 року Радою адвокатів України прийнято рішення «Про розмежування юрисдикцій кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області» (далі по тексту - рішення №103), яким вирішено, що на адвокатів, які станом на 19.11.2012 року отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області та адреса робочого місця яких находиться в м. Києві, розповсюджується юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та ради адвокатів Київської області.

Відповідно з цим, вищевказані адвокати підлягають дисциплінарній відповідальності та беруть участь в адвокатському самоврядуванні, сплачують щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та реалізують інші права і свої обов'язки, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в органах адвокатського самоврядування Київської області".

Таким чином, вищезазначені члени дисциплінарної палати КДКА Київської області мали право бути обраними членами дисциплінарної палати КДКА Київської області, оскільки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю отримано ними до 19.11.2012 в КДКА Київської області.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вищим органом адвокатського самоврядування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є конференція адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно пункту 4 частини п'ятої статті 47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до повноважень конференції адвокатів регіону належить визначення кількості членів кваліфікаційної і дисциплінарної палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, обрання голови та членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, дострокове відкликання їх з посад.

Частиною другою статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п'ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

Відповідно до частини третьої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

Аналогічні норми закріплено у Регламенті.

Відповідно до пункту 2.2.2 Регламенту Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обирається конференцією адвокатів регіону. Обрання голів і секретарів палат відбувається на засіданні відповідної палати із її персонального складу.

Згідно пункту 2.2.4 Регламенту Голова дисциплінарної палати обирається з числа членів дисциплінарної палати на першому засіданні палати шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати. За рішенням палати може обиратися заступник голови палати, який має повноваження голови у його відсутності.

До суду надані витяги з протоколів, які підтверджують обрання членів дисциплінарної палати та їх повноваження. Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність обрання членами дисциплінарної палати вищезазначених осіб.

Водночас, ІІІ З'їздом адвокатів України 03 липня 2015 року прийнято рішення про розмежування юрисдикції органів адвокатського самоврядування міста Києва та Київської області, яким визначено, що адвокати за адресою робочих місць у місті Києві, які отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області або Раді адвокатів Київської області та подали до Ради адвокатів Київської області заяву про внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, виявивши бажання перебувати у складі адвокатів Київської області, підпадають під компетенцію органів адвокатського самоврядування Київської області. Зазначені адвокати беруть участь у адвокатському самоврядуванні Київської області, сплачують щорічні внески на рахунок Ради адвокатів Київської області, реалізують інші права і обов'язки, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також підлягають дисциплінарній відповідальності в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Київської області, крім членів органів адвокатського самоврядування цього регіону, дисциплінарні справи стосовно яких розглядаються з урахуванням приписів статті 63 Правил адвокатської етики. Переміщення таких із Київської області до міста Києва та навпаки відбувається виключно за умови отримання у раді адвокатів відповідного регіону трансферного витягу.

Як зазначено у рішенні Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року № К/800/1959/17 за результатами ІІІ З'їзду адвокатів були прийняті рішення про внесення змін до законодавства з питань адвокатської діяльності, у тому числі про розмежування юрисдикції органів адвокатського самоврядування. Отже, суди адміністративної юрисдикції не мають компетенції щодо вирішення питань внутрішньостатутної діяльності цієї організації.

За таких обставин, суд не приймає тверджень позивача стосовно порушення відповідачем територіальної юрисдикції щодо повноважень членів комісії під час прийняття рішення стосовно його звернення.

В частині вимог щодо задоволення заяви адвоката ОСОБА_2 від 12.07.2018 про закриття дисциплінарної справи суд зазначає наступне.

Дисциплінарне провадження відкрито 24.12.2014.

Статтею 33 Закону передбачено загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.

Так, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Стаття 34 Закону визначає підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (статті 35 Закону).

Судом встановлено, що скарга на дії позивача надійшла 24.12.2014 проте, протягом майже двох років рішення по скарзі прийнято не було, що порушує строки визначені законодавством, а також дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області не було вжито дій щодо найшвидшого розгляду скарги та прийняття рішення. Відповідачем не було забезпечено розгляд скарги на дії позивача протягом тридцяти днів з дня одержання вказаних матеріалів, оскільки фактично їх розгляд було здійснено лише 14.07.2016.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню в частині визнання дій дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийнятті рішення оформленого випискою з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.07.2016 в частині відмови в задоволенні заяви позивача від 12.07.2018 про закриття дисциплінарної справи неправомірними.

Водночас, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо покладення судом на відповідача обов'язку прийняти конкретне рішення - закрити дисциплінарне провадження за скаргою судді Макарівського районного суду Київської області, оскільки це буде свідчити про втручання судом в дискреційні повноваження дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Проаналізувавши норми законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийнятті рішення оформленого випискою з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.07.2016 в частині відмови в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 від 12.07.2016 про закриття дисциплінарної справи.

Скасувати рішення оформлене випискою з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.07.2016 в частині відмови в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 від 12.07.2016 про закриття дисциплінарної справи.

Визнати дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийнятті рішення оформленого випискою з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.07.2016 в частині відмови в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 від 12.07.2016 про відвід всіх членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області неправомірними;

Скасувати рішення оформлене випискою з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17.07.2016 в частині відмови в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 від 12.07.2016 про відвід всіх членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська