Рішення № 79017283, 27.12.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1157/18

Провадження №2/442/892/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Медведика Л.О.,

за участю секретарів Чолавін Н.П., Паньків Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_8 міської ради до ОСОБА_9, за участю третіх осіб ОСОБА_10»яни Василівни та ОСОБА_11 про знесення самочинно здійсненого будівництва та приведення земельної ділянки до попереднього стану, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_8 міська рада звернулася до суду із позовом про знесення самочинного будівництва, в якому зазначила, що 03.10.2017 року за результатами позапланової перевірки спеціалістом, головним спеціалістом реєстратором та виконувачем обов'язків начальника відділу державного архітектурно- будівельного контролю виконавчого комітету ОСОБА_8 міської ради виявлено порушення на вул. Л. Українки, 82, а саме здійснення будівництва господарської споруди без, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, документу про право на виконання таких робіт, що є порушенням чинного законодавства, а саме ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13 квітня 2011 року "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт".

Вперше відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету ОСОБА_8 міської ради було видано припис №3/28/1 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з будівництва господарської споруди до отримання права на виконання таких робіт та припис №3/28/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.10.2017 року з вимогою отримати право на ці будівельні роботи.

Відповідно відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету ОСОБА_8 міської ради складено акт № 3/28, яким встановлено, що ОСОБА_9 здійснює будівництво господарської споруди на місці дерев'яного сараю, який належить йому згідно договору дарування від 04.11.2011 року. Стосовно данного об'єкта проводилась перевірка, в результаті якої було зафіксовано демонтаж сараю та самочинне влаштування фундаменту, про що складено акт від 16.05.2013 р. № 3/4, протокол про адміністративне правопорушення та видано припис від 16.05.2013 року № 3/4 про зупинення виконання будівельних робіт до отримання права на виконання будівельних робіт, а також винесено постанову про адміністративне правопорушення від 21.05.2013 року № 3/173-ф. На момент перевірки зафіксовано факт проведення будівельних робіт, а саме: вимуровано один поверх господарської споруди, влаштовано віконні та дверні прорізи. Інформація про початок виконання будівельних робіт не надавалась. На підставі цього, 03.10.2017 р. відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету ОСОБА_8 міської ради прийнято постанову №3/28-п на підставі протоколів про адміністративне правопорушення №3/28/1 та №3/28/2, матеріалів фотофіксації та акту перевірки №3/28 від 03/10/2017 р. про визнання винним ОСОБА_9 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 188-4 2 КУпАП.

За фактом перевірки виконання приписів 17.10.2017 р. було складено акт №3/34, яким встановлено, що вимоги припису від 03.10.2017 р. №3/28/1 виконано, будівельні роботи не проводились.

Проте, відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету ОСОБА_8 міської ради було вдруге складено акт № 3/48, яким встановлено, що вимоги припису від 03.10.2017 року № 3/28/2 не виконано, замовником не подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт по вул. Л. Українки. Також ОСОБА_9 продовжив виконання будівельних робіт, чим порушив вимоги припису про зупинення виконання будівельних робіт від 03.10.2017 № 3/28/1, на момент перевірки домуровано горище та накрито металопрофілем. 22.12.2017 р. відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету ОСОБА_8 міської ради прийнято постанову №3/48-п на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №3/48 від 19.12.2017, матеріалів фотофіксації та акту перевірки №3/48 від 19/12/2017 р. про визнання винним ОСОБА_9 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 188-4 2 КУпАП.

Документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою у ОСОБА_9 відсутні, а рішення про надання земельної ділянки у власність або користування відповідачу ОСОБА_8 міською радою не приймалось.

З посиланням на ст. 376 Цивільного кодексу України вказує, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок; право на звернення до суду з таким позовом закон надає відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Звертає увагу на порушення відповідачем норм ч.2 ст. 8, ч.І ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13 квітня 2011 року "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт".

Посилається на ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, що як власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавлені права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Також зазначає, що 14.12.2017 р. надано лист міськрайонного управління Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у ОСОБА_8 районі та місті Дрогобичі щодо відсутності інформації про право власності чи користування на земельну ділянку за адресою Дрогобич вул. Л. Українки, 82, а також інформації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 46106000б0:01:002:0072. Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка розташована по вул. Л. Українки, 82 в м. Дрогобичі не зареєстрована ОСОБА_9

З поданого до суду відзиву відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними з огляду на їх недоведеність в частині порушення права ОСОБА_8 міської ради, як власника земельної ділянки. Зазначає, що обставини, встановлені рішеннями Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.01.2011 року по справі №2-11/11 та від 13.08.2013 року, що набрали законної сили, не потребують доказування при розгляді даної справи, у якій бере участь ОСОБА_8 міська рада Львівської області.

Звертає увагу, що вказані обставини спростовують твердження ОСОБА_8 міської ради про те, що позивач є власником земельної ділянки, оскільки вказаними рішеннями суду встановлено, що за будинководінням на вул. Лесі Українки, 82 зареєстрована за землекористувачами земельна ділянка площею 910 кв.м. та встановлено порядок користування нею.

Зазначає, що відповідно до ст.90 ЗК УРСР 1970 року, чинного на час здійснення ОСОБА_12 права на спадкування 15.12.1984 року, на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. Отже, з наведеної норми випливає висновок, що при переході до ОСОБА_13 права власності на будинок, до неї перейшло і право користування земельною ділянкою площею 910 кв.м. При переході права власності на це майно до інших спадкоємців: ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_14К (16.03.2006 року) до них перейшло право користування земельною ділянкою, також, площею 910 кв.м. відповідно до ст.120 ЗК України. 04.11.2011 року між ОСОБА_14 та ним, ОСОБА_9 укладено договір дарування 427/1000 ідеальних часток житлового будинку. Даний правочин був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 районного нотаріального округу Львівської області та зареєстровано в реєстрі №1868. ОСОБА_14К (дарувальник) безоплатно передала у власність, а - ОСОБА_9 (обдаровуваний) прийняв у власність як дарунок 427/1000 ідеальних часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що знаходяться під №82 на вул. Лесі Українки у м. Дрогобич Львівської області, який розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,0976 гектара, кадастровий номер якої - 4610600000:01:002:0072, призначення для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. З вказаного договору дарування вбачається, що до нього відноситься житловий будинок і дерев’яний сарай, розміщений на земельній ділянці призначеній для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, загальною площею 0,0976 гектара, кадастровий номер якої - 4610600000:01:002:0072, яка знаходиться у його користуванні та після укладення цього договору, відповідно до ст.120 ЗК України переходить у користування набувача в тому ж обсязі та на таких самих умовах, на яких вона належала попередньому власникові.

Окрім того, з витягу з ухвали ІУ сесії п’ятого демократичного скликання ОСОБА_8 міської ради Львівської області «Про безоплатну передачу у власність громадянам земельних ділянок» №63 від 22.08.2006 року вбачається, що ОСОБА_14, передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 910 кв.м. на вул. Л. Українки, 82, 07.07.2011 року з витягу з рішення УІІІ сесії шостого скликання ОСОБА_8 міської ради №257 «Про надання згоди на розроблення технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки» ОСОБА_14 надано згоду на розроблення технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку площею 645,5 кв.м. на вул. Лесі Українки, 82, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вказані рішення ОСОБА_8 міської ради Львівської області свідчать про те, що безоплатне надання земельної ділянки, що на вул. Лесі Українки, 82 у м. Дрогобич відбувалось за участю державного органу - ОСОБА_8 міської ради Львівської області, який мав відповідні повноваження при прийняті відповідних рішень.

Довідкою виданою Управлінням Держкомзему у м. Дрогобич Львівської області «Про присвоєння кадастрового номера» №2728 від 17.10.2011 року ОСОБА_14 вказано, що земельній ділянці площею 0,0976 га., яка знаходиться на території ОСОБА_8 міської ради за адресою м. Дрогобич, вул. Л. Українки, 82, з цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку та господарських споруд, присвоєно кадастровий номер 4610600000:01:002:0072. Покликання позивача на те, що відсутня інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером - 4610600000:01:002:0072, є необгрунтованою та безпідставною.

Також, вважає, що звернення ОСОБА_8 міської ради Львівської області до суду з вимогою знесення самочинного будівництва суперечить рішенню Конституційного Суду України у справі від 16 квітня 2009 року/справа №7-рп/2009/. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Не запропонувавши провести перебудову ОСОБА_8 міська рада порушила вимоги ч.7 ст. 376 ЦК України. І якщо б проведення такої перебудови було неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовилася від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягало б знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Крім того, згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право подання позову до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта належить лише органу державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування», не надано міській раді права звертатись до суду з позовом про демонтаж, в тому числі самочинно спорудженого майна. Відтак заявлений позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до визначення термінів, що вживаються в «Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій», в тому числі п. 1.4.3. цих Правил, відповідач здійснив реконструкцію господарської будівлі, а саме дерев’яного сараю, а не вчиняв самочинного будівництва. Погоджуючись з тим, що здійснював реконструкцію дерев’яного сараю, не у встановленому законом порядку, сплатив штрафи за вчинення адміністративних правопорушень.

Виходячи з тлумачення ч.3, 5 стаття 376 ЦК України, вважається, що з виділенням земельної ділянки самочинне будівництво фактично втрачає такий статус самочинного, і результат такого будівництва може стати об’єктом права власності.

За даних обставин реконструкція не може порушувати прав та інтересів ОСОБА_8 міської ради.

Наведені у відзиві заперечення відповідача ОСОБА_8 міська рада відхилила та подала відповідь на відзив, зазначаючи наступне:

- позивач є власником усіх земель зазначених у ч.2 ст. 83 Земельного Кодексу України;

- право власності чи право користування земельною ділянкою за ОСОБА_9 не зареєстровано, і відповідно до ст. 126 згаданого Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація щодо ОСОБА_9 відсутня;

- згідно листа від 14.12.2017 року, у відділі у м. Дрогобичі міськрайонного управління у ОСОБА_8 районі та м. Дрогобичі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відсутня інформація щодо права власності та права користування зазначеною земельною ділянкою, та відсутня інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:002:0072. В Публічній кадастровій карті України такі відомості також відсутні.

Зазначають, що якщо б відповідач при здійсненні будівництва порушив будівельні норми і правила, які здійсненням перебудови можна було б усунути і після цього така б визнавалась як збудована у відповідності до чинного законодавства, то мова про перебудову могла б йтися, а в даному випадку, здійснення такої є недоцільною, неможливою та не призведе до захисту прав ОСОБА_8 міської ради, як власника, оскільки таке будівництво здійснене на земельній ділянці, яка відповідачу не належить, без належної документації на початок виконання будівельних робіт.

Вважають, що в даному випадку, реконструкція (згідно п. 3.21. ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво") не має місця. В акті №3/28 вказано, що було зафіксовано демонтаж сараю та самочинне влаштування фундаменту.

Відповідач, не погодившись із викладеним, подав до суду заперечення на Відповідь на відзив, в якому крім наведеного у відзиві зазначив таке:

- з посиланням на ч.2 ст.319 ЦК України, як власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону і будучи власником житлового будинку та дерев’яного сараю здійснив його реконструкцію, а не вчиняв самочинного будівництва.

- покликання ОСОБА_8 міської ради на відсутність інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не спростовує встановленого судами факту наявності у нього права власності на нерухоме майно та права користування земельною ділянкою.

- ОСОБА_8 міською радою не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що у її власності є земельна ділянка, що розташована за адресою вул. Лесі Українки, 82, і, що здійснене самочинне будівництво порушує її права.

- з посиланням на поняття визначене у ст.1 ЗУ «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» та в «Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених Наказом Держжитлокомунгосиу України від 17.05.2005 № 76, вказав, що реконструкція не є будівництвом, а будівельними роботами наслідком яких є зміна характеристик існуючих споруд.

- відведення земельної ділянки (навіть без оформлення права власності) відповідно до ст.376 ЦК України виключає можливість застосування цієї норми у відповідній частині, а сам по собі факт відсутності дозвільних документів не виключає можливості їх оформлення, а тому не може тягнути за собою необхідності знесення об’єкту, що реконструйовується.

- знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

- знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Просив суд у задоволенні позову ОСОБА_8 міської ради Львівської області відмовити повністю.

В судовому засіданні представники обох сторін та третіх осіб підтримали свої міркування, висловлені у заявах по суті справи, а також у своєму вступному слові додатково зазначили:

- представник позивача ОСОБА_1, що постанови відділу ДАБК ОСОБА_8 міської ради про накладення штрафів відповідачем не оскаржувались. Один зі штрафів сплачено повністю; інший на виконанні;

- представник відповідача ОСОБА_3, що його довіритель зробив із деревяного сараю цегляний, а тому має місце реконструкція. ОСОБА_8 міська рада не розглядала його звернення та не надавала землю, без якої не зміг відповідно оформити належний дозвіл. Підтвердження звернення ні до ради, ні до суду на її бездіяльність суду не надав. Кадастровий номер за даними публічної кадастрової карти віднесений до розряду архівних. Відомості в ОСОБА_15 про влаштування фундаменту – недостовірні;

- представник відповідача ОСОБА_2 вказала, що міська рада не надавала відповіді на їх звернення, а тепер карає відповідача за те, що сама не дала йому зробити;

- представник третьої особи ОСОБА_4 пояснила, що ще у 2006 році зверталася до батька відповідача, який тоді був начальником ЖЕКу і просили його не чинити протиправно по відношенню до дітей (третіх осіб). Розподіл, проведений за рішенням суду не відповідає на даний час фактичному стану речей. ОСББ «Граніт» відібрало частину земельної ділянки. І в позові прокуратури з цього питання було відмовлено. Самочинним будівництвом змінено розміри сараю;

- представник третьої особи ОСОБА_5, вказувала на можливість укладення мирової угоди в даній справі задля дотримання інтересів усіх заінтересованих осіб, однак зазначала, що відповідач імітує таке своє бажання, затягуючи розгляд справи невідомо з яких причин;

- представник третьої особи ОСОБА_6 зазначила, що протиправними діями відповідача насамперед порушуються інтереси третіх осіб. Новозбудований сарай перешкоджає руху по земельній ділянці і ніхто не гарантує безпеку такого будівництва;

- представник третьої особи ОСОБА_7, підкреслив, що стороною відповідача свідомо не надається доказів звернення до архітектури та міської ради. Відсутні і докази того, що старий сарай був на фундаменті. Порушено його колишні розміри та не проведено належне узаконення;

- допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_15- заступник начальника відділу ДАБК ОСОБА_8 міської ради, пояснив, що у вересні 2018 року поступила скарга від представника третіх осіб ОСОБА_4 та жителів будинку по вул. Л.Українки,80. Він, іще з одним працівником вийшли на місце та викликали поліцію, щоб з’ясувати хто веде будівельні роботи. Відповідача в цей час на місці не було і на телефонні дзвінки він не відповідав. Не було надано документів щодо права власності на земельну ділянку, на якій проводилось самочинне будівництво. Зводилось воно на звичайному стрічковому бетонному фундаменті. Для виправлення цього було надано 2 місяці, в тому числі і на повідомлення про початок будівельних робіт.

Потім виходили на місце іще раз, належно реагували. Також, в 2013 році Львівська ДАБІ виносила припис із забороною проведення будівельних робіт та наклала штраф.

Тепер від відповідача до них у відділ надійшла заява про будівельну амністію, але на частину самочинного будівництва площею 12 кв.м., що є недопустимо;

- допитаний в судовому засіданні ОСОБА_16 пояснив суду, що проводив експертизу в цивільній справі 2-11/11 з приводу розподілу земельної ділянки між відповідачем та третіми особами. На той час старий дерев’янний сарай стояв на бетонних монолітних стовпах, зв’язаних між собою дерев’янними балками. Розміщений він був одноосібно і за межі земельної ділянки будинковолодіння №82, що підлягала поділу - не виходив. Більше того, по межі із сусіднім будинковолодінням №84, було натягнуто металічну сітку. І до неї від сараю була незначна відстань: 42 см. і 91 см. від ближніх кутів. Тобто, розміщення сараю відповідало такому, яке зображено на План-схемі порядку користування присадибною земельною ділянкою по вул.Л.України,82 згідно Додатку №7, який ліг в основу рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 04.01.2011 року під головуванням судді Качмара В.Я.

Крім того, судом було проведено огляд сарая, як доказу за місцем його знаходження та складено про це відповідний протокол із додатками: схем план із зазначенням відстаней та фотосвітлинами, поміщеними в цифровому форматі на СД-диск.

Заслухавши усні пояснення учасників справи, показання свідка та експерта, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 04.01.2011 року в цивільній справі 2-11/11 проведено розподіл земельної ділянки та об’єктів нерухомого майна, які на ній знаходилися по вул.Л.України,82 у місті Дрогобичі між співвласникам будинковолодіння ОСОБА_11, ОСОБА_10 з однієї сторони та ОСОБА_14 з другої сторони.

ОСОБА_14 з поміж іншого виділено у власність частину житлового, сарай літ.Б (розмірами 6,9 м х 5,94 м) та виділено в користування одну з частин земельних ділянок, на якій цей сарай знаходиться (шириною в місці його розташування 9,07м.).

Спільний прохід у цьому місці становив 1м. від межі будинковолодіння №80.

04.11.2011 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 укладено договір дарування 427/1000 ідеальних часток житлового будинку. Даний правочин був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 районного нотаріального округу Львівської області та зареєстровано в реєстрі №1868. Згідно положень даного Договору однозначно про перехід права власності до Обдаровуваного можна стверджувати тільки в частині житлового будинку. Що стосується сараю, то такий виділений йому тільки у користування - п.1.4. Договору. Згадка про перехід права власності від ОСОБА_14 до відповідача на цей об’єкт у Договорі - відсутня.

Всупереч раніше винесеній постанові інспекції ДАБК у Львівській області від 21.05.2013 року, без відповідного повідомлення та дозволу на початок будівельних робіт, ОСОБА_9 розпочав на місці сараю будівельні роботи.

За це, відділом державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому ОСОБА_8 міської ради, на реалізацію делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, був притягнений до адміністративної відповідальності та попереджений про недопустимість їх продовження (акти, приписи, постанови додані до позовної заяви).

Однак вимог ДАБК не виконав та продовжив будівництво.

Відповідач постанов не оскаржував. При цьому, по другій із них сплатив штраф і таким чином повністю визнав, як вказані йому порушення так і свою вину у них.

Таким чином, у старому дерев’янному сараї, опору на бетонних монолітних стовпах, зв’язаних між собою дерев’янними балками було замінено на суцільний стрічковий бетонний фундамент. Стіни зведено із керамічного блоку, дах накрито металічним профнастилом у вигляді черепиці зеленого кольору.

Розміри нового сараю в порівнянні з План-схемою порядку користування присадибною земельною ділянкою по вул.Л.України,82 згідно Додатку №7, варіант №1 за рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 04.01.2011 року по долучених матеріалах цивільної справи 2-11/11(а.с. 80) змінилися: 9,1 м. х 7,3 м., замість того що був раніше 6,9 м. х 5,94м.

Конфігурація його розташування також змінилася:

- відстань до межі з будинковолодінням №80 замість раніше наявних 3м., тепер становить 2,35м.;

- відстані до межі з будинковолодінням №84 замість раніше наявних (0,42 м.- 0,91 м.) тепер немає і будівля заходить поза неї на (2,35+9,10) - (1+9,07) = 1,38 м. (план-схема, допит ОСОБА_16, протокол огляду доказів за місцем їх знаходження).

Тобто, вести мову про будь-яку реконструкцію у даному випадку не доводиться.

Зважаючи на скарги заінтересованих громадян та бажаючи захистити порушення їх та своїх інтересів, ОСОБА_8 міська рада як власник земельної ділянки, на якій проводиться самочинне будівництво звернулась із позовом до суду. Право власності на земельну ділянку позивача визначено ч.2 ст.83 Земельного кодексу України, за яким він, як власник у відповідності до ч.2 ст.152 цього Кодексу може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. При цьому право власності відповідача на частину земельної ділянки, де ним проводилось будівництво сараю не зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому усі заперечення з цього приводу суд відкидає як неспроможні. Причини з яких не відбулася ця реєстрація не входять до предмету доказування у даній справі, оскільки згідно Закону не впливають на рішення у ній. Суд у даному випадку повністю погоджується із заявою представника відповідача, що відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України в разі набуття права власності на об’єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зважаючи на вищенаведені обставини справи об’єкт нерухомості, що виник на місці старого сараю підпадає під визначення самочинного будівництва, що передбачене ст.376 ЦК України.

Фіксація, перевірка та прийняті за їх результатами рішення щодо проведення будівництва без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, проведена однією юридичною особою - Виконкомом ОСОБА_8 міської ради, в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю, який діяв на виконання своїх владний управлінських функцій.

Звернення до суду із позовом, подане іншою юридичною особою – ОСОБА_8 міською радою, яка як власник земельної ділянки заперечила проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці. І в такому випадку, згідно вимог ч.4 згаданої статті Кодексу, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Проведення перебудови у даному випадку виключається із-за відсутності проекту, зазначеного в ч.7 ст.376 ЦК України.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати, що були ним понесені.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 10,141, 209, 259,263-265 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Зобов»язати ОСОБА_9 знести самочинно здійснене будівництво господарської споруди на вул.Л.Українки,82 в м.Дрогобич Львівської області та привести земельну ділянку до попереднього стану.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 міської ради судовий збір в розмір 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України.

Суддя: Медведик Л.О.