Ухвала суду № 79017207, 04.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/85

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження у справі

04 січня 2019 року м. Київ№ 640/20883/18Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1

до Комісії з питань вищого корпусу державної служби

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Кабінет Міністрів України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1, із позовною заявою до Комісії з питань вищого корпусу державної служби (надалі - відповідач), адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 15, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України (надалі - третя особа), адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби, прийнятого у вигляді Пропозиції Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами здійснення дисциплінарного провадження стосовно Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_1 від 10 грудня 2018 року № 163/90/1-1-18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та останньому наданий десятиденний строк для усунення виявлених судом недоліків.

На виконання вимог зазначеної ухвали, до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків. Зокрема, надано оригінал документу про сплату судового збору в сумі 704,80 грн за одну вимогу немайнового характеру та 528,61 грн за заяву про забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Окрім первісного позову, через канцелярію суду, крім іншого, позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог та залучення у якості співвідповідача Кабінету Міністрів України. Розглядаючи вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підставу позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В заяві про збільшення позовних вимог позивач змінив предмет та підставу позову, а саме виклав нову прохальну частину в такій редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби, прийнятого у вигляді Пропозиції Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами здійснення дисциплінарного провадження стосовно Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_1 від 10 грудня 2018 року № 163/90/1-1-18 (первісна вимога, що заявлялась в позові);

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №967-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України» (нова позовна вимога, раніше не заявлялась);

- негайно поновити ОСОБА_1 на посаді Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України (нова позовна вимога, раніше не заявлялась);

- стягнути з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2018 року по дату прийняття рішення у справі (нова позовна вимога, раніше не заявлялась).

Заява про збільшення позовних вимог обґрунтована тим, що після звернення із первісним позовом до суду, відбулись інші події, які призвели до нових, для позивача, наслідків, а саме позивач був звільнений з посади Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №967-р, якого не існувало на момент первісного звернення до суду.

В первісному позові оскаржувалось рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби щодо дисциплінарного провадження відносно позивача. Первісною підставою позову, з поміж іншого, позивач вказував на те, що лист журналіста ОСОБА_3, на підставі якої було розпочато службову перевірку, був відкликаний останнім, а тому підстави для відкриття такого дисциплінарного провадження були відсутні.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заявою про збільшення розміру позовних вимог та залучення у якості співвідповідача Кабінету Міністрів України в даній справі, позивач одночасно змінює як предмет, так і підставу позову, що не допускається Кодексом адміністративного судочинства України.

Під предметом позову розуміється певна правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Так, предмет змінюється в частині визнання протиправним та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №967-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України», оскільки така позовна вимога не була предметом у первісному позові.

Крім цього, змінюється підстава, адже саме протиправність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018, на думку позивача, є підставою для поновлення на посаді та задоволення позову в частині нового предмету.

Така підстава позову не заявлялась і не могла заявлятись в первісному позові позивачем, оскільки на момент звернення із позовом до суду (10.12.2018) даного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №967-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України» ще не існувало, а події щодо його винесення мали місце вже після звернення позивача з позовом до суду.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №967-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України» та поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України та стягнення з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2018 року по дату прийняття рішення у справі, може бути самостійним предметом оскарження шляхом подання нового позову.

Також на момент звернення з первісним позовом до суду 10.12.2018 позивачу не було і не могло бути відомо про події, що стались після цього та які можуть бути самостійним предметом оскарження, а не шляхом одночасної зміни і предмету, і підстави позову в даній справі.

При цьому ч.1 ст. 47 КАС України передбачає саме право позивача до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Проте, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає права одночасної зміни і предмету, і підстави позову.

За вимогами наведеної норми процесуального закону одночасна зміна предмету та підстави позову не допускається, тому у суду відсутні підстави прийняти таку заяву (заява про збільшення позовних вимог від 27.12.2018) до розгляду.

Крім цього, суд звертає увагу також на те, що первісний позов може бути розглянутий судом в порядку спрощеного провадження, в той час, як прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог призвело б до необхідності вирішення такої справи в загальному провадженні (для якого Кодексом адміністративного судочинства України передбачено значно довші строки розгляду справи), колегією суддів (зміна складу сторін, залучення відповідачем Кабінету Міністрів України), із проведенням підготовчого провадження.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність повернення без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог та про залучення співвідповідача від 27.12.2018 та роз'яснення позивачеві його права звернутись із самостійним позовом до суду.

За таких обставин, суд вважає за можливе, враховуючи усунуті позивачем недоліки первісної позовної заяви, відкрити провадження у цій справі за первісними позовними вимогами позивача. Підставою позову було вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення.

Після надходження позовної заяви, суд вирішує питання, в тому числі про відкриття спрощеного або загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом враховано в даній справі її значення для сторони, незначну складність справи, незначний обсяг доказів, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін (один позивач та один відповідач), відсутність заперечень позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 2 частини 1 статті 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також спори з приводу проходження громадянами публічної служби.

При цьому, судом встановлено, що даний позов від 10.12.2018 не відноситься до переліку винятків, за якими не можна відкривати спрощене провадження.

Згідно ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

В даній справі позивач у своєму первісному позові вказує на необхідність залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, оскільки в межах спірних правовідносин оскаржуване рішення є обов'язковим для розгляду суб'єктом призначення - Кабінетом Міністрів України, та враховуються ним під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення.

Отже, суд вважає за можливе залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2).

Відтак, враховуючи, що дана справа не підпадає під обмеження, встановлені чинним КАС України, а також незначну складність справи, судом вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 47, 49, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 257-262 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань вищого корпусу державної служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Заяву про збільшення розміру позовних вимог від 27.12.2018 повернути.

3. Здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

4. Залучити в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2).

5. Повідомити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

6. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний термін із дня отримання копії даного судового рішення для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву) у порядку, визначеному в ст. 162 КАС України.

7. Встановити позивачу триденний термін із дня отримання відзиву відповідача для подання до суду відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 163 КАС України.

8. Встановити відповідачу триденний термін із дня отримання відповіді на відзив позивача для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 164 КАС України.

9. Запропонувати третій особі надати до суду пояснення щодо позову у триденний строк з дня отримання позову, а також надати докази надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

10. Повідомити сторін про необхідність подання разом із відзивом/відповіддю на відзив/запереченнями:

- доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються такий (а, і) відзив/відповідь на відзив/заперечення, якщо такі докази не надано раніше;

- документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву/відповіді на відзив/заперечень і доданих до нього (неї, них) доказів іншим учасникам справи.

11. Також повідомити, що відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

12. Повідомити, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

13. Інформацію щодо справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Н.В. Клочкова