Рішення № 79016725, 28.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2018 року № 826/3811/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології"

до

Державної фіскальної служби України

про

визнання протиправними дій, зобов’язати вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальність "Електролізні компресорні технології" (далі також – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі також – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №403437/33145878 від 13.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №4 від 06.11.2017р.; №417292/33145878 від 14.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №5 від 07.11.2017 р.; №436437/33145878 від 18.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №6 від 08.11.2017р.; №436438/33145878 від 18.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №7 від 09.11.2017р.; №572111/33145878 від 25.01.2018р. про відмову в реєстрації РК №17 від 29.11.2017р. до ПН №1 від 30.10.2017р.; №456920/33145878 від 21.12.2017р. про відмову в реєстрації РК №19 від 29.11.2017р. до ПН №2 від 31.10.2017р., складених Позивачем,

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригування за датою їх подання до реєстрації, а саме: ПН №4 від 06.11.2017р., ПН №5 від 07.11.2017р., ПН №6 від 08.11.2017р., ПН №7 від 09.11.2017р., РК №17 від 29.11.2017р. до ПН №1 від 30.10.2017р., РК №19 від 29.11.2017р. до ПН №2 від 31.10.2017р., складених позивачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 відкрито провадження по справі, у відповідача витребувано протоколи засідання даної Комісії ДФС України від:

- 13.12.2017 р. №403437/33145878 щодо прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.11.2017 р. року №4;

- 14.12.2017 р. №417292/33145878 щодо прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.11.2017 р. №5;

- 18.12.2017 р. №436437/33145878 щодо прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.11.2017 р. №6;

- 18.12.2017 р. №436438/33145878 щодо прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.11.2017 р. №7;

- 25.01.2018 р. №572111/33145878 щодо прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування №17 від 29.11.2017 р. до податкової накладної №1 від 30.10.2017 р.;

- 21.12.2017 р. №456920/33145878 щодо прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування №19 від 29.11.2017 р. до податкової накладної №1 від 31.10.2017р.

- перелік документів, які було отримано Комісією для реєстрації податкових накладних від 06.11.2017р. №4; 07.11.2017 р. №5; 07.11.2017 р. №5; 08.11.2017 р. №6; 09.11.2017 р. №7 та розрахунків коригування №17 від 29.11.2017 р. до податкової накладної №1 від 30.10.2017 р.; №19 від 29.11.2017 р. до податкової накладної №1 від 31.10.2017р.

- викладену письмово підставу прийняття оскаржуваних рішень Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Вказаною Ухвалою суду призначено розгляд справи в засіданні на 23.05.2018, в яке з’явились уповноважені представники сторін.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення судового розгляду, судом задоволено вказане клопотання та оголошено перерву в розгляді справи на 18.06.2018 р.

Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

У зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання 18.06.2018 р., керуючись частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, у зв’язку з чим судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до пояснень, наданих в позовній заяві, позивач мотивує її тим, що оскаржувані рішення відповідача винесено неправомірно з порушенням норм права, натомість позивачем надано відповідачу пояснення щодо проведених господарських операцій та всі докази на підтвердження дійсності таких відносин, а тому рішення відповідача є необґрунтованими та такими, що порушують права позивача.

Відповідачем до матеріалів справи не подано Відзиву на позовну заяву, не обґрунтував свої рішення, які оскаржує позивач.

Згідно частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальність "Електролізні компресорні технології", здійснюючи виробництво електронних компонентів, електромонтажні роботи та обслуговування електричного устаткування, укладено договір з ТОВ фірма «Технова», за що отримано грошові кошти. У зв’язку з чим позивачем складено та здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Державною фіскальною службою України було зупинено реєстрацію в ЄРПН деяких ПН/РК, на що позивачем надано письмові пояснення та копії документів на підтвердження дійсності проведення вказаних господарських операцій між ним та контрагентом.

Проте, за результатами розгляду вказаних документів, відповідачем прийняті наступні Рішення: №403437/33145878 від 13.12.2017 р. про відмову в реєстрації ПН №4 від 06.11.2017р.; №417292/33145878 від 14.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №5 від 07.11.2017 р.; №436437/33145878 від 18.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №6 від 08.11.2017р.; №436438/33145878 від 18.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №7 від 09.11.2017р.; №572111/33145878 від 25.01.2018р. про відмову в реєстрації РК №17 від 29.11.2017р. до ПН №1 від 30.10.2017р.; №456920/33145878 від 21.12.2017р. про відмову в реєстрації РК №19 від 29.11.2017р. до ПН №2 від 31.10.2017р

Позивач не оскаржував вказані Рішення в адміністративному порядку.

Товариство з обмеженою відповідальність "Електролізні компресорні технології" не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, вважаючи їх незаконними та не обґрунтованими, звернувся із вказаним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, — продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства — платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, — покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг — код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10. ст. 201 ПК України)

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік документів у розрізі оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується пп. 1 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, відповідно до якого Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації», відповідно до якої підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Однак, в порушення положень підпункту 201.16.1.пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідачем лише зазначено, що документи подані позивачем відповідають п. 6 Критеріям оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем не зазначено конкретних обставин блокування податкової накладної, а лише зазначено посилання на пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України та вказано, що виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах УКТ ЗЕД: 8543.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, позивачем на підтвердження реальності здійснених господарських операцій надано Договір № 05/10ТД 2017 від 05.10.2017 року, Специфікацію, як додаток до Договору, Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 05/10ТД-2017 від 05.10.2017 року, Специфікацію, як додаток до Договору, Додаткова угода № 2 до Договору, платіжні доручення, які підтверджують надходження грошових коштів на рахунок позивача, картка рахунку 361 за 05.10.17-31.01.18, Договір поставки № 19/09 від 01.09.2017 року, Додаток № 1 до Договору, рахунки на оплату, платіжні доручення, які підтверджують оплату за надані послуги на рахунок контрагента позивача, податкові та видаткові накладні на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ фірма «Технова» та ТОВ «СЗХНО», ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо», також надано квитанції, що підтверджують відправлення на електронну адресу контролюючого органу податкових накладних від позивача.

До матеріалів справи надано інші документи, відповідно до яких, судом встановлено, що ТОВ «Електролізні компресорні технології» проводить свою діяльність, маючи відповідні сертифікати відповідності, Декларації про відповідність на товари та відповідний дозвіл на виконання певних видів робіт.

Також до матеріалів справи надано докази надіслання на адресу відповідача документів, що підтверджують дійсність проведення господарських операцій.

Слід зазначити, що відповідачем не надано до матеріалів справи ані протоколу засідання колегії щодо прийняття рішень про відмову в реєстрації вказаних накладних, ані письмових пояснень з зазначенням конкретних підстав прийняття Комісією рішень, які оскаржує позивач, що витребовувалось в останнього Ухвалою суду.

Суд вказує, що ні в квитанціях про неприйняття податкових накладних, ні в оскаржуваних Рішеннях відповідачем не вказано конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, який став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Проте, фіскальним органом зазначено лише про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД.

Незважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що були надані в електронному варіанті відповідачу, ТОВ «Електролізні компресорні технології» отримало рішення комісії ДФС України, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних: ПН №4 від 06.11.2017р., ПН №5 від 07.11.2017р., ПН №6 від 08.11.2017р., ПН №7 від 09.11.2017р., РК №17 від 29.11.2017р. до ПН №1 від 30.10.2017р., РК №19 від 29.11.2017р. до ПН №2 від 31.10.2017р., складених позивачем, на підставі того, що "документи складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної".

Відповідно до абзацу 1 постанови Кабміну Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації», комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, проте в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено чітких підстав для відмови у реєстрації податкових накладних: ПН №4 від 06.11.2017р., ПН №5 від 07.11.2017р., ПН №6 від 08.11.2017р., ПН №7 від 09.11.2017р., РК №17 від 29.11.2017р. до ПН №1 від 30.10.2017р., РК №19 від 29.11.2017р. до ПН №2 від 31.10.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про реєстрацію вказаної податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (із змінами; далі – Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунків підлягають скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов’язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: ПН №4 від 06.11.2017р., ПН №5 від 07.11.2017р., ПН №6 від 08.11.2017р., ПН №7 від 09.11.2017р., РК №17 від 29.11.2017р. до ПН №1 від 30.10.2017р., РК №19 від 29.11.2017р. до ПН №2 від 31.10.2017р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті наведеного суд зазначає, що Державною фіскальною службою України під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність прийнятих рішень №403437/33145878 від 13.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №4 від 06.11.2017р.; №417292/33145878 від 14.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №5 від 07.11.2017 р.; №436437/33145878 від 18.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №6 від 08.11.2017р.; №436438/33145878 від 18.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №7 від 09.11.2017р.; №572111/33145878 від 25.01.2018р. про відмову в реєстрації РК №17 від 29.11.2017р. до ПН №1 від 30.10.2017р.; №456920/33145878 від 21.12.2017р. про відмову в реєстрації РК №19 від 29.11.2017р. до ПН №2 від 31.10.2017р.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача у сумі 10 572,00 гривень, сплачені згідно з квитанцією від 26.02.2018 року № 15328108 підлягають стягненню на користь позивача з рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології" до Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №403437/33145878 від 13.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №4 від 06.11.2017р.; №417292/33145878 від 14.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №5 від 07.11.2017 р.; №436437/33145878 від 18.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №6 від 08.11.2017р.; №436438/33145878 від 18.12.2017р. про відмову в реєстрації ПН №7 від 09.11.2017р.; №572111/33145878 від 25.01.2018р. про відмову в реєстрації РК №17 від 29.11.2017р. до ПН №1 від 30.10.2017р.; №456920/33145878 від 21.12.2017р. про відмову в реєстрації РК №19 від 29.11.2017р. до ПН №2 від 31.10.2017р., складених Позивачем.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригування за датою їх подання до реєстрації, а саме: ПН №4 від 06.11.2017р., ПН №5 від 07.11.2017р., ПН №6 від 08.11.2017р., ПН №7 від 09.11.2017р., РК №17 від 29.11.2017р. до ПН №1 від 30.10.2017р., РК №19 від 29.11.2017р. до ПН №2 від 31.10.2017р., складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології".

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології" (місцезнаходження: 03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, б. 4 А, оф. 207, ЄДРПОУ 33145878) судові витрати у розмірі 10 572 (десять тисяч п’ятсот сімдесят дві ) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології", 03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, б. 4 А, оф. 207, ЄДРПОУ 33145878;

Відповідач: Державна фіскальна служба України, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197.

Суддя Л.О. Маруліна