Рішення № 79016714, 28.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2018 року № 826/13991/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_1до1. Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, 2. Комунального підприємства «Київблагоустрій»,третя особа:Київська міська радапровизнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, Комунального підприємства «Київблагоустрій», третя особа Київська міська рада (з урахуванням уточнення позовних вимог відповідно заяви від 28.09.2016) про визнання неправомірними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища та Комунального підприємства «Київблагоутрій», які виразилися у видачі Доручення № 193/09-13 та проведенні незаконного демонтажу майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а саме тимчасової споруди площею 19,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що він є фізичною особою-підприємцем згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 06.09.2000 і протягом тривалого часу здійснює свою підприємницьку діяльність. 19.10.2010 Голосіївською районною в м. Києві радою продовжено на три роки термін дії договору оренди земельної ділянки, в тому числі для експлуатації існуючого кіоску роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1. Не зважаючи на існуючу дозвільну документацію відповідачем було проведено демонтаж тимчасової споруди, яка належить позивачу на праві приватної власності. Не погоджуючись з діями відповідача та вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

03.10.2016 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі.

29.12.2016 позивачем подані додаткові пояснення щодо обставин справи, в яких позивач просив позов задовольнити та наголошував на неправомірності дій відповідачів.

29.12.2016 представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 29.12.2016 позовну заяву залишено без розгляду, яка була скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

03.04.2017 справу прийнято до провадження суддею Окружного адміністративного суду міста Києва та призначено до розгляду в судовому засіданні.

04.09.2017 представником КП «Благоустрій» подані заперечення проти адміністративного позову, в яких уповноважений представник проти позову заперечував та наголошував на правомірності своїх дій.

04.09.2018 представником відповідача-1 подані заперечення проти позову, в яких представник наполягав на правомірності дій органу.

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 за №4340 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/13991/16 та вказану справу передано 17.10.2017 на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою від 23.11.2017 справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представником КП «Київблагоустрій» подано відзив на позовну заяву, в яких заперечується проти позову з визначених у відзиві підстав.

17.01.2018 представником відповідача подано клопотання про долучення додаткових доказів.

Представником позивача 21.03.2018 надана відповідь на відзив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позові та додаткових заявах.

Представники відповідачів і третьої особи проти задоволення позову заперечили і просили відмовити у його задоволенні.

На підставі ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює свою підприємницьку діяльність здійснюючи роздрібну торгівлю у тимчасовій споруді за адресою: АДРЕСА_1.

Провідним інспектором Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва прийнято припис №1111264 від 28.07.2011, згідно з яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 запропоновано надати дозвільну документацію на тимчасову споруду. В разі відсутності ПДД демонтувати власними силами, запропоновано відновити благоустрій. Зазначено, що в разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Однак, позивач стверджує, що зазначений припис йому не вручався, а доказів протилежного відповідачами не надано.

В подальшому, на підставі доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації №193/09-13 було вжито заходів щодо демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме торгівельного павільйону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки жодних документів позивачу не надано, він звернувся до правоохоронних органів з метою з'ясування обставин, та до КП «Київблагоустрій» із заявою підтвердити або спростувати демонтаж належного йому на праві приватної власності майна.

02.03.2016 відповідач-2 листом надав відповідь позивачу, яким визнав факт проведення демонтажу кіоску та надав копію доручення №193/09-13 директора Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища на демонтаж тимчасових споруд, в том числі споруди позивача.

Позивач вважає дії по проведенню демонтажу протиправними, а спірний припис та доручення такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 за №2807-IV (далі - Закон №2807-IV), Правилами благоустрою м. Києва, затверджених рішенням КМР від 25.12.2008 за №1051/1051 (далі - Правила №1051/1051), Положенням про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17.05.2013 р. № 711 (далі - Положення №711), рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24.02.2011 за №56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» та деяких рішень Київської міської ради» від 04.09.2014 за №62/62 (далі - Рішення №62/62), Порядком визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 24.02.2011 №56/5443 (далі - Порядок №56/5443).

Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 5 Закону № 2807-IV закріплено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно зі ст. 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Пунктом 13.1.1 пункту 13.1 Правил № 1051/1051 передбачено, що порядок розміщення малих архітектурних, форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 №198, Положенням про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 №657/657, Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 №11/2587, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою.

Єдиною підставою для проведення робіт з встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд є дозвіл (ордер) на право тимчасового порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, який видається за наявності дозволу на розміщення тимчасових споруд, виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), чинного договору про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданого Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та квитанції про сплату збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

Згідно з пп. 15.1.1, 15.3.26 п. 15 розділу ХV Правил №1051/1051 підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов'язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).

Відповідно до пп. 13.3.1 п. 13.3 розділу ХІІІ Правил №1051/1051 у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій») вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов'язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пп. 20.1.1 п. 20.1 розділу ХХ Правил №1051/1051 до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у: порушенні вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «;Про відходи» та «;Про охорону навколишнього природного середовища»; порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил; проектуванні об'єктів благоустрою м. Києва з порушенням вимог Правил забудови м. Києва та державних будівельних норм; порушенні режиму використання й охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення; самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою; пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою; знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення; забрудненні (засміченні) території; самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об'єктах благоустрою території міста; неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо; створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об'єктів та елементів благоустрою.

Пунктом 6 Положення №711 передбачено, що до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою міста Києва.

Департамент має право, зокрема, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо, надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема, підпорядкованим комунальним підприємствам та контролювати їх виконання.

Згідно з п. 3 Рішення №62/62 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено укладати договори щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою із суб'єктами господарювання відповідно до Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.02.2011 №56/5443.

У п.п.1.2, 1.4 Порядку № 56/5443 визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пайова участь (внесок) в утриманні об'єктів благоустрою залучається з метою надання власникам ТС права реалізувати свій проект встановлення (розміщення) ТС на території міста Києва.

Право на встановлення (розміщення) тимчасових споруд (малих архітектурних форм) особа набуває після укладання договору пайової участі з Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Отже, з викладених правових норм вбачається, що до повноважень Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА), зокрема належить здійснення демонтажу самовільно розміщених тимчасових споруд та надання відповідних доручень підпорядкованим комунальним підприємствам зі здійсненням контролю за їх виконанням.

При цьому, слід враховувати, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб'єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.

Разом з тим, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 06.09.200 серія НОМЕР_1. 26.09.2002 позивач звернувся за отриманням дозволу на розміщення кіоску за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1.

05.10.2003 між позивачем та Голосіївською районною радою був укладений договір на право тимчасового користування землею строком на 3 роки для розміщення кіоску (роздрібна торгівля) площею 19,9 кв. м. за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1. В подальшому договір був продовжений рішенням Голосіївської районної в місті Києві ради. 19.10.2010 на 41 сесії V скликання Голосіївської районної в м. Києві ради прийнято рішення продовжити ФОП ОСОБА_1 термін дії договору оренди земельної ділянки на три роки. Таким чином, строк зазначеного договору закінчується 19.10.2013.

Як вбачається з матеріалів справи припис видано 28.07.2011, однак позивач був позбавлений можливості надати дозвільну документацію, яка у нього в наявності та міститься в матеріалах справи. Відповідач в судовому засіданні не надав доказів на підтвердження вручення припису позивачу. Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача є неправомірними.

В силу приписів п.13.3.2 Правил №1051 та відповідно до п.6.25 Положення про Департамент благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) департамент має право надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам районних в місті Києві державних адміністрацій і підпорядкованим комунальним підприємствам .

Пунктом 9.10 вказаного Положення передбачено, що директор департаменту без доручення діє від імені Департаменту, представляє в установленому порядку Департамент у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями в Україні, укладає від імені Департаменту угоди (договори), видає довіреності тощо.

Суд зважає на доводи відповідача в частині відсутності укладеного позивачем договору на пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою та зазначає наступне. Право укладення договору на утримання закріпленої території може бути використане як альтернатива самостійному належному утриманню території власником споруди. Крім того, сплата пайової участі є правом, а не обов'язком власника тимчасової споруди. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/1598/15.

Згідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.11.2011р. «Рисовський проти України» зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Тобто, помилка чи недбалість суб'єктів владних повноважень не повинні перешкоджати іншій приватній особі, у якої виникло право власності користуватися належним їй майном.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації та Комунального підприємства «Київблагоустрій» щодо видання доручення для демонтажу належних ОСОБА_1 об'єктів нерухомого майна (нежитлових приміщень), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та дії Комунального підприємства «Київблагоустрій» щодо демонтажу належних ФОП ОСОБА_1 об'єкту нерухомого майна (нежитлових приміщень), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є протиправними, а відтак Доручення № 193/09-13 та проведенні незаконного демонтажу майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а саме тимчасової споруди площею 19,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 суд визнає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення, що є підставою для висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища щодо складення Доручення №193/09-13 від 10.09.2013.

Визнати неправомірними дії Комунального підприємства «Київблагоутрій» щодо здійснення демонтажу тимчасової споруди площею 19,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Київблагоустрій».

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська