Рішення № 79016608, 20.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2018 року № 826/8374/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Князєвої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Янус Глоубал Оперейшенз Україна"

до Головного управління Держпраці у Київській області

третя особа Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області

про визнання протиправною та скасування Постанови від 03.05.2018 року,

зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, Гольбальт Я.Ю.

від відповідача: Куліш Н.І., Чичкань С.Д.

від третьої особи: Коломієць І.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - Відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № КВ272/57/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-122 від 03.05.2018р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2018р. відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 10 липня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2018р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається те, що відповідно до чинного законодавства роботодавець не зобов'язаний подавати до органів Державної фіскальної служби повідомлення, якщо працівник не почав роботу. Водночас, трудові відносини між позивачем та іноземцями були оформлені і задокументовані, проте працівники-іноземці не почали виконувати своїх обов'язків, не були допущені до їх виконання та не отримували заробітної плати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що посадовими особами не порушувались вимоги законодавства при проведенні перевірки, а постанова про накладення штрафу прийнята у відповідності до вимог законодавства.

Третя особа проти позову заперечила, зазначавши, що згідно відповіді ДКР СБУ № 17/611/4-1327 від 28.08.2018 року іноземці, які уклали трудові договори з ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» знаходились на території Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ та виконували роботи по розмінуванню. Вказане, за твердженням третьої особи, спростовує доводи позивача про те, що працівники-іноземці не почали виконувати своїх обов'язків, не були допущені до їх виконання.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з підстав наведених у позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечили.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що на підставі направлення від 19.04.2018р. № 272 (а.с. 36, т.1) Головним управлінням Держпраці у Київській області в період з 19.04.2018р. по 26.04.2018р. було проведено невиїзде інспектування товариства з обмеженою відповідальністю «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» , за наслідками якого було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № КВ272/57/АН/ПТ від 26.04.2018р. (а.с. 37 т.1, далі - Акт).

Зазначеним Актом встановлено факт неоформлених трудових відносин роботодавця ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» з 123 (ста двадцяти трьома) особами, які займали посади «сапер-розмінувальник».

Зокрема, це особи, громадяни Республіки Мозамбік: ОСОБА_129, ІНФОРМАЦІЯ_122, р.н.; ОСОБА_130, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_6; ОСОБА_131, ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорт НОМЕР_7; ОСОБА_132, ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт НОМЕР_8; ОСОБА_133, ІНФОРМАЦІЯ_4 паспорт НОМЕР_9; ОСОБА_134, ІНФОРМАЦІЯ_5 паспорт НОМЕР_10; ОСОБА_135, ІНФОРМАЦІЯ_6 паспорт НОМЕР_17; ОСОБА_138, ІНФОРМАЦІЯ_7 паспорт НОМЕР_18; ОСОБА_136, ІНФОРМАЦІЯ_8 паспорт НОМЕР_19; ОСОБА_235, ІНФОРМАЦІЯ_123, р.н., паспорт НОМЕР_20; ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_9 паспорт НОМЕР_11; ОСОБА_139, ІНФОРМАЦІЯ_10 паспорт НОМЕР_12; ОСОБА_141, ІНФОРМАЦІЯ_11 паспорт НОМЕР_13; ОСОБА_140, ІНФОРМАЦІЯ_12 паспорт НОМЕР_14; ОСОБА_25 ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_13 паспорт НОМЕР_15; ОСОБА_143, ІНФОРМАЦІЯ_14 паспорт НОМЕР_16; ОСОБА_144, ІНФОРМАЦІЯ_15 паспорт НОМЕР_21; ОСОБА_142, ІНФОРМАЦІЯ_16 паспорт НОМЕР_22; ОСОБА_145, ІНФОРМАЦІЯ_17 паспорт НОМЕР_23; ОСОБА_146, ІНФОРМАЦІЯ_18 паспорт НОМЕР_24; ОСОБА_147, ІНФОРМАЦІЯ_19 паспорт НОМЕР_25; ОСОБА_150, ІНФОРМАЦІЯ_20 паспорт НОМЕР_26; ОСОБА_151, ІНФОРМАЦІЯ_21 паспорт НОМЕР_27; ОСОБА_148, ІНФОРМАЦІЯ_22 паспорт НОМЕР_28; ОСОБА_149, ІНФОРМАЦІЯ_23 паспорт НОМЕР_29; ОСОБА_166, ІНФОРМАЦІЯ_24 НОМЕР_30; ОСОБА_39, ІНФОРМАЦІЯ_25 паспорт НОМЕР_31; ОСОБА_137, ІНФОРМАЦІЯ_26, паспорт НОМЕР_32; ОСОБА_152, ІНФОРМАЦІЯ_27, паспорт НОМЕР_33; ОСОБА_153, ІНФОРМАЦІЯ_28 паспорт НОМЕР_34; ОСОБА_165, ІНФОРМАЦІЯ_29 паспорт НОМЕР_35; ОСОБА_220, ІНФОРМАЦІЯ_30 паспорт НОМЕР_36; ОСОБА_222, ІНФОРМАЦІЯ_124р.н. паспорт НОМЕР_37; ОСОБА_219, ІНФОРМАЦІЯ_31 паспорт НОМЕР_40; ОСОБА_169, ІНФОРМАЦІЯ_32 паспорт НОМЕР_39; ОСОБА_50, ІНФОРМАЦІЯ_33 паспорт НОМЕР_38; ОСОБА_168, ІНФОРМАЦІЯ_34 паспорт НОМЕР_41; ОСОБА_52, ІНФОРМАЦІЯ_35, паспорт НОМЕР_42; ОСОБА_221, ІНФОРМАЦІЯ_36 паспорт НОМЕР_44; ОСОБА_170, ІНФОРМАЦІЯ_37 паспорт НОМЕР_43; ОСОБА_174, ІНФОРМАЦІЯ_38 паспорт НОМЕР_45; ОСОБА_223, ІНФОРМАЦІЯ_39 паспорт НОМЕР_46; ОСОБА_173 ІНФОРМАЦІЯ_40 паспорт НОМЕР_47; ОСОБА_59, ІНФОРМАЦІЯ_41 паспорт НОМЕР_50; ОСОБА_233, ІНФОРМАЦІЯ_42 паспорт НОМЕР_49; ОСОБА_172, ІНФОРМАЦІЯ_43 паспорт НОМЕР_53; ОСОБА_189, ІНФОРМАЦІЯ_44, паспорт НОМЕР_48; ОСОБА_171, ІНФОРМАЦІЯ_45, паспорт НОМЕР_54; ОСОБА_190, ІНФОРМАЦІЯ_46 паспорт НОМЕР_55; ОСОБА_215, ІНФОРМАЦІЯ_47 паспорт НОМЕР_51; ОСОБА_176, ІНФОРМАЦІЯ_48 паспорт НОМЕР_56; ОСОБА_177, ІНФОРМАЦІЯ_49 НОМЕР_52; ОСОБА_214, ІНФОРМАЦІЯ_50 паспорт НОМЕР_57; ОСОБА_175, ІНФОРМАЦІЯ_51, паспорт НОМЕР_58; ОСОБА_181, ІНФОРМАЦІЯ_52 паспорт НОМЕР_59; ОСОБА_224, ІНФОРМАЦІЯ_53 паспорт НОМЕР_61; ОСОБА_178, ІНФОРМАЦІЯ_54, паспорт НОМЕР_60; ОСОБА_180, ІНФОРМАЦІЯ_55 паспорт НОМЕР_62; ОСОБА_226, ІНФОРМАЦІЯ_56; ОСОБА_179, ІНФОРМАЦІЯ_57 паспорт НОМЕР_63; ОСОБА_232, ІНФОРМАЦІЯ_58; ОСОБА_188, ІНФОРМАЦІЯ_59 паспорт НОМЕР_66; ОСОБА_198, ІНФОРМАЦІЯ_60 паспорт НОМЕР_64; ОСОБА_184, ІНФОРМАЦІЯ_61 паспорт НОМЕР_65; ОСОБА_231, ІНФОРМАЦІЯ_62 паспорт НОМЕР_67; ОСОБА_225, ІНФОРМАЦІЯ_63 паспорт НОМЕР_68; ОСОБА_183, ІНФОРМАЦІЯ_64 паспорт НОМЕР_69; ОСОБА_210, ІНФОРМАЦІЯ_65 паспорт НОМЕР_70; ОСОБА_197, ІНФОРМАЦІЯ_66 паспорт НОМЕР_71; ОСОБА_56, ІНФОРМАЦІЯ_67 паспорт НОМЕР_72; ОСОБА_196, ІНФОРМАЦІЯ_68 паспорт НОМЕР_73; ОСОБА_202, ІНФОРМАЦІЯ_69 паспорт НОМЕР_74; ОСОБА_227, ІНФОРМАЦІЯ_70 паспорт НОМЕР_75; ОСОБА_206, ІНФОРМАЦІЯ_71 паспорт НОМЕР_76; ОСОБА_195, ІНФОРМАЦІЯ_72, паспорт НОМЕР_77; ОСОБА_205, ІНФОРМАЦІЯ_73 паспорт НОМЕР_78; ОСОБА_228, ІНФОРМАЦІЯ_74 паспорт НОМЕР_79; ОСОБА_204, ІНФОРМАЦІЯ_75 паспорт НОМЕР_80; ОСОБА_90, ІНФОРМАЦІЯ_76 паспорт НОМЕР_81; ОСОБА_203, ІНФОРМАЦІЯ_77 паспорт НОМЕР_82; ОСОБА_216, ІНФОРМАЦІЯ_78 паспорт НОМЕР_83; ОСОБА_186, ІНФОРМАЦІЯ_79 паспорт НОМЕР_84; ОСОБА_217, ІНФОРМАЦІЯ_80 паспорт НОМЕР_85; ОСОБА_95 ОСОБА_73, ІНФОРМАЦІЯ_81 паспорт НОМЕР_86; ОСОБА_185, ІНФОРМАЦІЯ_82 паспорт НОМЕР_89; ОСОБА_164, ІНФОРМАЦІЯ_83 паспорт НОМЕР_87, ОСОБА_218, ІНФОРМАЦІЯ_84 паспорт НОМЕР_88; ОСОБА_194, ІНФОРМАЦІЯ_85 паспорт НОМЕР_90; ОСОБА_182, ІНФОРМАЦІЯ_86 паспорт НОМЕР_91; ОСОБА_229, ІНФОРМАЦІЯ_87 паспорт НОМЕР_92; ОСОБА_193, ІНФОРМАЦІЯ_88 паспорт НОМЕР_93; ОСОБА_230, ІНФОРМАЦІЯ_89 паспорт НОМЕР_94; ОСОБА_102 ОСОБА_103, ІНФОРМАЦІЯ_90 паспорт НОМЕР_95; ОСОБА_191, ІНФОРМАЦІЯ_91 паспорт НОМЕР_96; ОСОБА_201, ІНФОРМАЦІЯ_92 паспорт НОМЕР_97; ОСОБА_106, ІНФОРМАЦІЯ_93 паспорт НОМЕР_98; ОСОБА_200, ІНФОРМАЦІЯ_94 паспорт НОМЕР_99; ОСОБА_107, ІНФОРМАЦІЯ_95 паспорт НОМЕР_100; ОСОБА_199, ІНФОРМАЦІЯ_96; ОСОБА_207, ІНФОРМАЦІЯ_97, паспорт НОМЕР_101; ОСОБА_109, ІНФОРМАЦІЯ_98 паспорт НОМЕР_102; ОСОБА_159, ІНФОРМАЦІЯ_99 паспорт НОМЕР_103; ОСОБА_160, ІНФОРМАЦІЯ_100 паспорт НОМЕР_104; ОСОБА_112 ОСОБА_113, ІНФОРМАЦІЯ_101 паспорт НОМЕР_105; ОСОБА_234, ІНФОРМАЦІЯ_102 паспорт НОМЕР_106; ОСОБА_115 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_103; ОСОБА_208, ІНФОРМАЦІЯ_104 паспорт НОМЕР_107; ОСОБА_162, ІНФОРМАЦІЯ_105 паспорт НОМЕР_108; ОСОБА_209, ІНФОРМАЦІЯ_106, паспорт НОМЕР_109; ОСОБА_118 ОСОБА_119, ІНФОРМАЦІЯ_107; ОСОБА_211, ІНФОРМАЦІЯ_108 паспорт НОМЕР_110; ОСОБА_10 ОСОБА_120, ІНФОРМАЦІЯ_109, паспорт НОМЕР_111; ОСОБА_192, ІНФОРМАЦІЯ_110 паспорт НОМЕР_114; ОСОБА_187, ІНФОРМАЦІЯ_111 паспорт НОМЕР_112; ОСОБА_212, ІНФОРМАЦІЯ_112 паспорт НОМЕР_113; ОСОБА_163, ІНФОРМАЦІЯ_113 паспорт НОМЕР_115; ОСОБА_213, ІНФОРМАЦІЯ_114 паспорт НОМЕР_116; ОСОБА_161, ІНФОРМАЦІЯ_115 паспорт НОМЕР_117; ОСОБА_100 ОСОБА_76 ІНФОРМАЦІЯ_56 паспорт НОМЕР_118; громадянин США ОСОБА_158 ІНФОРМАЦІЯ_116 НОМЕР_1; громадянин США ОСОБА_43 ІНФОРМАЦІЯ_117 НОМЕР_2; громадянин США ОСОБА_157 ІНФОРМАЦІЯ_118 НОМЕР_3; громадянин США ОСОБА_155 ІНФОРМАЦІЯ_119 НОМЕР_4; громадянин США ОСОБА_156 ІНФОРМАЦІЯ_120 НОМЕР_5; громадянин Республіки Молдови ОСОБА_154, ІНФОРМАЦІЯ_121 паспорт НОМЕР_119.

У зазначеному Акті встановлено, що «у 2017 році ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» до Київського міського центру зайнятості ДСЗ України з метою отримання дозволів на застосування праці іноземних громадян у кількості 123 особи подавались відповідні документи.

На підставі поданих ТОВ «Янус Глоубал Оперейшнз Україна» документів, вищезазначеним іноземним громадянам в період з березня по серпень 2017 року оформлені дозволи на застосування праці строком на 1 рік та укладено трудові договори (контракти).

Проведеним ГУ СБУ у м. Києві та Київській області перевірочними заходами виявлено відсутність в інформаційних системах ГУ ДФС у м. Києві станом на січень 2018 року відомостей стосовно подання ТОВ «Янус Глоубал Оперейшнз Україна» до районних ДПІ ГУ ДФС у м. Києві податкових розрахунків.

Крім того, від ГУ ПФ України у м. Києві та ГУ ДФС у м. Києві отримано дані, що ТОВ «Янус Глоубал Оперейшнз Україна» не здійснювали відповідних відрахувань до територіальних підрозділів Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України за вищевказаних іноземних громадян в кількості 123 особи.

На підставі вказаного відповідач дійшов висновку, що в порушення вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України та Постанови КМ України № 413 від 17.06.2015р. станом на дату невиїзного інспекційного відвідування не було подано роботодавцем ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» повідомлень про прийняття працівників на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку підприємства як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за встановленою формою.

Таким чином, встановлено факт неоформлених трудових відносин роботодавця ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» з 123 особами, які займали посади «сапер-розмінувальник».

На підставі зазначеного Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № КВ272/57/АН/ПТ від 26.04.2018р. Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято Постанову № КВ272/57/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-123 від 03.05.2018р. про накладення штрафу на ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» у розмірі 13 737 870,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач і звернувся до суду із цим позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

За змістом ч. 2 с. 265 КЗпП України фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є підставою для притягнення юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, до відповідальності у вигляді штрафу.

Тобто, для притягнення позивача до відповідальності необхідно встановити дві обставини, а саме, існування між сторонами трудових відносин та відсутність передбаченого законом оформлення цих відносин.

Правове регулювання інституту трудового договору як підстави трудових правовідносин, гарантії при його укладенні, зміні та припиненні, строки та порядок укладення трудового договору наведено у розділі III Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Як встановлено перевіркою та підтверджується матеріалами справи, в 2017 році між ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» та переліченими вище іноземними громадянами було укладено трудові договори про виконання роботи на посаді «сапер-розмінувальник» та отримано дозволи Київського міського центру зайнятості на застосування праці іноземців та осіб без громадянства строком на 1 рік.

В оскаржувані постанові про накладення штрафу вказано, що до ГУ Держапраці у Киїівській області 14 березня 2018 року надійшов лист з Головного управління ДФС у м. Києві № 11038/9/26-15-14-03-02 від 12.03.2018 року «Про передачу інформації та матеріалів за належністю» від Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо порушення норм трудового законодавства України посадовими особами ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» під час використання праці іноземних громадян.

Тобто фактично підставою прийняття оскаржуваної постанови були перевірочні заходи, проведені Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, залученим судом до участі у справі в якості третьої особи.

Як зазначає позивач, жодний з іноземців, з яким було укладено трудовий договір і отримано дозвіл на його працевлаштування, взагалі не допускався роботи і будь-які дії щодо її виконання не вчиняв.

Представник третьої особи - ГУ СБУ у м. Києві та Київській області - під час розгляду справи пояснив, що згідно відповіді ДКР СБУ № 17/611/4-1327 від 28.08.2018 року іноземці, які уклали трудові договори з ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна», знаходились на території Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ та виконували роботи по розмінуванню. Вказане, на думку третьої особи, спростовує доводи позивача про те, що працівники-іноземці не почали виконувати своїх обов'язків, не були допущені до їх виконання.

На з'ясування вказаних обставин ухвалою від 11.09.2018р. суд зобов'язав Головне управління військового співробітництва та миротворчих операцій генерального штабу Збройних сил України Міністерства оборони України надати інформацію щодо долучення до виконання робіт (з зазначенням яких саме робіт) на територій військової частини А4150, або будь-яких інших військових частин, з'єднань, підрозділів Збройних Сил України вказаних 123 осіб (як представників ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» або компанії «JAANUS Global Operations»).

У відповідь листом від 24.09.2018р. № 315/1/6393 Міністерство оборони України повідомило, що військова частина А4150 не знаходиться у підпорядкуванні Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій генерального штабу Збройних сил України Міністерства оборони України. У підпорядкуванні Головного управління знаходиться військова частина А0172, на території якої вказаними особами - найнятими працівниками ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» будь-які роботи не виконувалися та послуги не надавалися (а.с. 31 том 3).

З аналогічним запитом ухвалою від 17.10.2018р. суд звернувся до Командування сухопутних військ Збройних Сил України та Військової частини А4150, однак станом на момент судового розгляду від вказаних осіб відповіді не надходило.

В ході судового розгляду справи представником третьої особи було надано відповідь Військової частини А4150 на аналогічний запит Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області. Так, листом-відповіддю № 658 від 17.12.2018р. командування Військової частини А4150 повідомило, що на території військової частини А4150 перебували зазначені фізичні особи , але як представники компанії США «ЯНУС», що відображено в програмі візиту групи експертів з розмінування компанії «ЯНУС» США. Між Військовою частиною та ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» договори про виконання робіт, надання послуг не укладались, акти виконаних робіт не підписувались (а.с. 85 том 3).

Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій генерального штабу Збройних сил України Міністерства оборони України № 315/6/6310 від 20.09.2018р., відповідно до якого МОУ повідомляє, що між Головним управлінням військового співробітництва та миротворчих операцій ГШ ЗСУ та ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» договори про виконання ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» робіт, надання послуг не укладались, роботи на об'єктах, що знаходяться в підпорядкуванні Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій ГШ ЗСУ із залученням найнятих працівників ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» не виконувались та послуги не надавались (а.с. 36, том 3).

Інших доказів, які б свідчили про залучення іноземних працівників ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» до виконання робіт на території України чи фактичного допуску вказаних працівників до роботи, відповідачем в ході судового розгляду не надано.

На думку суду, вказані обставини свідчать про те, що трудові відносини між Позивачем та іноземцями хоча і були оформлені та задокументовані, проте працівники-іноземці не почали виконувати своїх обов'язків, не були допущені до їх виконання, та не отримували заробітної плати.

З аналізу ст. 265 КзПП України слідує висновок, що відповідальність у вигляді штрафу може наступати для роботодавця виключно у випадку фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, який з врахуванням положень ч. 1 ст. 21 та ч.1 ст. 24 КЗпП України укладається (оформляється) в спосіб надання працівником заяви про прийняття на роботу та задоволення цієї заяви роботодавцем шляхом видання відповідного наказу або укладення трудового договору (контракту). Таким чином, є суттєвим і беззаперечним, що фінансова санкція, передбачена ч. 1 ст. 265 КЗпП України, може бути застосована до роботодавця виключно у разі відсутності наказу про прийняття працівника на роботу або укладення трудового договору (контракту). Між тим, таких фактів перевіркою виявлено не було, та в акті не наведено.

Натомість, у самій постанові про накладення штрафу вказано, що на підставі поданих ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» до Київського міського центру зайнятості ДСЗ України документів, вищезазначеним іноземним громадянам в період з березня по серпень 2017 року оформлені дозволи на застосування праці строком на 1 рік та укладено трудові договори (контракти).

Тобто факт укладення трудових договорів з іноземними працівниками під час перевірки спростовано не було.

Факт допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу або контрактом, відповідач має довести за допомогою доказів. Питання безпосереднього виконання роботи конкретної особи у конкретного суб'єкта господарської діяльності мало бути предметом детальної перевірки та об'єктивного дослідження відповідачем.

При цьому, оцінці підлягають відносини позивача з кожною із зазначених осіб окремо, в тому числі у розрізі характеру виконуваної роботи, порядку та способу оплати, тощо. Дані фактичні обставини повинні підтверджуватися допустимими та належними доказами.

У ході проведення перевірки відповідачем не зібрано достатніх доказів, які б давали можливість об'єктивно встановити факт допуску позивачем вказаних осіб до роботи без оформлення трудових договорів.

В той же час, позивачем надано суду засвідчені копії трудових договорів з іноземцями, які прибували до України, а також дозволів на їх працевлаштування в Україні, що підтверджує факт належного оформлення трудових відносин позивача з іноземцями (а.с. 67-250 т.1, а.с. 1-185 т.2).

Копії всіх укладених трудових договорів направлялися позивачем до Київського міського центру зайнятості, що підтверджується відповідними супровідними листами з відмітками про прийняття.

Отже, висновок відповідача про фактичний допуск зазначених громадян, вказаних в акті перевірки, до роботи без оформлення трудових договорів з ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» фактично був зроблений без аналізу в сукупності всіх обставин справи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 року (далі - Постанова № 413) затверджено Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.

У зазначеній Постанові № 413 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановляє установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: - засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; - на паперових носіях разом з копією в електронній формі; - на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З аналізу наведеної норми слід дійти висновку, що повідомлення про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов'язаний подати до початку роботи працівника, а не до укладання трудового договору.

Виникнення обов'язку роботодавця з подання вищевказаного повідомлення пов'язане з моментом початку роботи працівника і подання повідомлення повинно передувати моменту початку роботи.

Таким чином, роботодавець не зобов'язаний подавати до органів Державної фіскальної служби повідомлення, якщо працівник не почав роботу.

Суд вважає, що дата (момент) укладання трудового договору та дати (момент) початку роботи працівника не обов'язково повинні співпадати. Трудовий договір може бути укладений раніше, ніж працівник приступить до роботи.

Як вже зазначалось, в ході перевірки відповідачем не здобуто переконливих доказів фактичного допуску вказаних 123 працівників-іноземців ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» до роботи. В матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» будь-яких робіт на об'єктах Міністерства оборони України.

Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.

Отже, як наслідок, у позивача не виникало обов'язку подання повідомлення про прийняття працівників до органу ДФС.

Більш того, частиною 2 статті 265 КЗпП України (на підставі якої прийнята оскаржувана постанова) не передбачена відповідальність за не подання роботодавцем до податкового органу повідомлення про прийняття працівника на роботу, а Управління Держпраці не наділено повноваженнями проводити аналіз дотримання вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суб'єктами господарювання.

Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2018р. у справі № 761/17790/18, прийняту за наслідками розгляду матеріалів, які надійшли від Державної служби України з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.41 КУпАП України, громадянина ОСОБА_3, який працює директором ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» (ЄДРПОУ 40484984).

Так, вказаною постановою встановлено, що з матеріалів справи, зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення та акту перевірки, вбачається, що на підставі поданих документів ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» вищезазначеним особам в період з березня по серпень 2017 року оформлені дозволи на застосування праці строком на 1 рік та укладено договори (контракти), тобто аналізуючи диспозицію ч.3 ст. 41 КУпАП, порушень трудового законодавства, а саме, вчинення особою, як керівником правопорушення передбаченого ст. 41 ч. 3КУпАП - не вбачається, окрім цього, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що особа дійсно допустила працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а не подання відомостей щодо податкових розрахунків директором даної установи до районних ДПІ у м. Києві не є суттю даного правопорушення, передбаченого змістом ч. 3 ст. 41 КУпАП.

З огляду на вищевказане, врахувавши, що «даний протокол був складений за ч. 3 ст. 41 КУпАП щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця керівником, а також те, що ТОВ «Янус Глуобал Оперейшенз Україна» було укладено відповідні трудові договори (контракти) з вказаними 123 особами іноземцями, тобто трудові відносини були оформлені належним чином, доказів на підтвердження протилежного надано не було», суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП.

За наслідками розгляду вказаних матеріалів постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2018р. у справі № 761/17790/18 провадження в справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.41 ч.3 КУпАП було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 304-307 т.2).

Відповідно до частин 4, 5, 6 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що трудові відносини зі всіма вказаними 123 особами-іноземцями позивач оформив шляхом укладання письмових трудових догорів, чому передувало отримання в центрі зайнятості дозволів на їх працевлаштування.

Як наслідок, ТОВ «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» не вчиняв дій, відповідальність за вчинення яких передбачена абзацом 2 частини 2 ст.265 КЗпП України, а тому підстави для накладення штрафу на позивача відсутні.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи викладене, перевіривши постанову Головного управління Держпраці у Київській області на відповідність їх вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає її не обґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Таким чином позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ272/57/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-122 від 03.05.2018р., прийняту Головним управлінням Держпраці у Київській області.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Янус Глоубал Оперейшенз Україна» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 21-Б, оф. 34; код ЄДРПОУ 40484984) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10; код ЄДРПОУ 39794214) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 206 068,05 грн. (двісті шість тисяч шістдесят вісім) гривень 05 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Дата складання повного тексту рішення - 27 грудня 2018 року

Суддя О.В. Патратій