Рішення № 79016593, 28.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2018 року № 826/13428/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПриватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послугпровизнання протиправною та скасування постанови представники сторін:позивача - Подолянко Т.В., відповідача - Карпик Л.І., ВСТАНОВИВ:

20.10.2017 ПАТ «Київський страховий дім» (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг (надалі - відповідач), в якому просить визнати дії Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг протиправними та скасувати постанову № 1036/1723/13-4/14/П від 19.09.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 05.09.2017 відповідачем складено Акт № 1723/13-4/14 про порушення законодавства на ринку фінансових послуг позивачем та розпочато провадження щодо невиконання розпорядження відповідача № 798 від 30.03.2017 «Про застосування заходу впливу до ПАТ «Київський страховий дім»; позивач не визнав порушення, викладені в Акті № 1723/13-4/14 від 05.09.2017, оскільки розпорядження відповідача № 798 від 30.03.2017 було оскаржено в судовому порядку; незважаючи на оскарження розпорядження в судовому порядку, відповідач виніс постанову № 1036/1723/13-4/14/П від 19.09.2017 про накладення штрафної санкції (штрафу); вказана постанова винесена відповідачем за невиконання одного і того ж розпорядження втретє; відповідно до п.п. 1.1. п. 2.1. Положення про застосування Нацкомфінпослуг заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням № 2319 від 20.11.2012, відповідач наділений правом повторного застосування заходів впливу шляхом зобов'язання порушника вжити заходи для усунення порушення, що оформлюється розпорядженням, лише в разі сплати порушником штрафу та не усунення порушення; втім позивачем штраф сплачено не було, оскільки постанова, якою накладено штраф, була оскаржена в судовому порядку; Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Конституція України не передбачають повторного застосування штрафної санкції за невиконання одного і того ж правопорушення; постанова № 1036/1723/13-4/14/П від 19.09.2017 не могла бути винесена відповідачем до розгляду судом адміністративної справи № 826/5552/17 про визнання протиправним та скасування розпорядження № 798 від 30.03.2017; винесення спірної постанови до розгляду судом справи по суті є порушенням п. 4.24 розділу IV Положення про застосування Нацкомфінпослуг заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням № 2319 від 20.11.2012; відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» штрафні санкції можуть бути застосовані лише за ухилення від виконання розпорядження або несвоєчасне виконання розпорядження; втім позивач оскаржив розпорядження в судовому порядку, що не є ані ухиленням від його виконання, ані несвоєчасним виконанням.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

26.10.2017 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13428/17 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 05.12.2017.

05.12.2017 до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що 30.03.2017 Нацкомфінпослуг винесено розпорядження № 798 про застосування заходу впливу до позивача; п. 5.9. Положення про застосування Нацкомфінпослуг заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням № 2319 від 20.11.2012, встановлено, що рішення про застосування заходу впливу є обов'язковим для виконання; натомість позивач вимоги розпорядження № 798 не виконав, чим порушив п. 5.9. Положення; станом на дату прийняття оспорюваної постанови розпорядження № 798 від 30.03.2017 в судовому порядку скасовано не було, а отже на підставі ст. ст. 41, 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у відповідача є всі законні підстави для накладення на позивача штрафних санкцій.

В судовому засіданні 05.12.2017 суд заслухав представників сторін та ухвалив оголосити перерву до 25.01.2018.

05.01.2018 до суду на дійшла відповідь на відзив, де позивач зазначає, що відповідачем не наведено жодного нормативно-правового обґрунтування для повторного застосування штрафної санкції за одне й те саме порушення; відповідач наділений правом повторного застосування до порушника заходу впливу шляхом зобов'язання його вжити заходів для усунення порушення, що оформлюється розпорядженням, лише у разі оплати порушником штрафу та не усунення правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію; в даному випадку позивач штрафні санкції не сплачував, оскільки постанови про їх накладення були оскаржені позивачем в судовому порядку.

В судовому засіданні 05.01.2018 суд, заслухавши представників сторін, перейшов до дослідження доказів у справі. На стадії дослідження доказів у справі представник відповідача заявив клопотання про оголошення перерви. Суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 01.03.2018.

30.01.2018 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначив, що відповідно до ст. ст. 40, 41, 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відповідач наділений правом накладати штрафні санкції; станом на дату винесення оспорюваної постанови розпорядження № 798 від 30.03.2017 скасовано не було.

В судовому засіданні 01.03.2018 представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 826/5552/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження від 30.03.2017 № 798, яке обґрунтоване тим, що спірна постанова прийнята на підставі оскаржуваного у справі № 826/5552/17 розпорядження, а отже має преюдиційне значення для вирішення даного адміністративного спору, у зв'язку з чим, на думку представника відповідача, є необхідність у зупиненні провадження у даній справі до набранням законної сили судовим рішенням у справі № 826/5552/17.

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти вказаного клопотання та зупинення провадження у справі, з огляду на необґрунтованість такого клопотання.

Суд ухвалив відмовити представнику відповідача у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

01.03.2018 заслухавши в судовому засіданні представників сторін та зважаючи на заявлене клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.03.2017 Національною комісією, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, винесено розпорядження № 798 «Про застосування заходу впливу до ПАТ «Київський страховий дім», яким зобов'язано ПАТ «Київський страховий дім» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін до 21.04.2017 включно.

Листом (вих. № 930 від 21.04.2017) ПАТ «Київський страховий дім» повідомило Національну комісію, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг (надалі - Нацкомфінпослуг) про оскарження розпорядження № 798 від 30.03.2017 в судовому порядку та просило виконання вказаного розпорядження зупинити.

05.05.2017 Нацкомфінпослуг складено Акт № 920/13-4/14 про правопорушення, вчинені ПАТ «Київський страховий дім» на ринку фінансових послуг, в якому зазначено про порушення Товариством п. 5.9. розділу V Положення про застосування Нацкомфінпослуг заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг № 2139 від 20.11.2012.

23.05.2017 ПАТ «Київський страховий дім» звернулося до Нацкомфінпослуг із клопотанням (вих. № 1157 від 23.05.2017) про зупинення провадження у справі про правопорушення за Актом № 920/13-4/14 від 05.05.2017.

25.05.2017 Нацкомфінпослуг прийнято постанову № 654/920/13-4/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, якою до ПАТ «Київський страховий дім» застосовано штрафну санкцію у розмірі 1700 грн. 00 коп. Постанова мотивована тим, що станом на дату її прийняття розпорядження № 798 від 30.03.2017 є чинним та у судовому порядку скасовано не було.

04.07.2017 Нацкомфінпослуг складено Акт № 1288/13-4/14, в якому зазначено про порушення Товариством п. 5.9. розділу V Положення про застосування Нацкомфінпослуг заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг № 2139 від 20.11.2012.

23.05.2017 ПАТ «Київський страховий дім» звернулося до Нацкомфінпослуг із клопотанням (вих. № 1698 від 25.07.2017) про зупинення провадження у справі про правопорушення за Актом № 1288/13-4/14 від 04.07.2017.

01.08.2017 Нацкомфінпослуг прийнято постанову № 878/1288/13-4/14/П про накладення штрафної санкції (штрафу) на ПАТ «Київський страховий дім» за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг, якою застосовано до ПАТ «Київський страховий дім» штраф у розмірі 3400 грн. 00 коп. Постанова мотивована тим, що станом на дату її прийняття розпорядження № 798 від 30.03.2017 є чинним та у судовому порядку скасовано не було.

05.09.2017 Нацкомфінпослуг складено Акт № 1723/13-4/14, в якому зазначено про порушення Товариством п. 5.9. розділу V Положення про застосування Нацкомфінпослуг заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг № 2139 від 20.11.2012.

19.09.2017 ПАТ «Київський страховий дім» звернулося до Нацкомфінпослуг із клопотанням (вих. № 2115 від 19.09.2017) про зупинення провадження у справі про правопорушення за Актом № 1723/13-4/14 від 05.09.2017.

19.09.2017 Нацкомфінпослуг прийнято постанову № 1036/1723/13-4/14/П про накладення штрафної санкції (штрафу) на ПАТ «Київський страховий дім» за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг, якою застосовано до ПАТ «Київський страховий дім» штраф у розмірі 6800 грн. 00 коп. Постанова мотивована тим, що станом на дату її прийняття розпорядження № 798 від 30.03.2017 є чинним та у судовому порядку скасовано не було.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ПАТ «Київський страховий дім» звернулося із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 2664-III) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Частиною 1 ст. 39 Закону № 2664-III передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Стаття 40 Закону № 2664-III встановлює перелік заходів впливу, які може застосовувати Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Одним із встановлених статтею 40 зазначеного Закону заходом впливу є накладання штрафу в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Приписам наведеної норми кореспондують положення пункту 2.1 розділу ІІ Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319, зареєстрованого в Мін'юсті 18.12.2012 за№2112/22424 (надалі Положення № 2319), яким визначено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, як накладання штрафу в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 2664-III, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як свідчать матеріали справи, розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходу впливу від 30.03.2017 № 798 ПАТ «Київський страховий дім» приписано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін до 21.04.2017.

За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, Нацкомфінпослуг встановлено порушення позивачем вимог п. 5.9 розділу V Положення № 2319 (не виконання розпорядження № 798 від 30.03.2017), у зв'язку з чим на підставі ст. 39, п. 3 ч. 1 ст. 40, п. 3 ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», абз. 1 п. 1.5 розділу І, пп. 3 п. 2.1, п. 2.4 розділу ІІ, п. 3.2 розділу ІІІ, абз. 2 п.4.21 розділу ІV Положення № 2319 до ПАТ «Київський страховий дім» застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 700 грн. 00 коп. та 3 400 грн. 00 коп. (постанова про застосування штрафної санкції № 654/920/13-4/14/П від 25.05.2017 та постанова про накладення штрафної санкції № 878/1288/13-4/14/П від 01.08.2017).

Відповідно до п. 2.4 Положення № 2319, у разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

З наведеного вбачається, що за порушення вимог п. 5.9 розділу V Положення № 2319 (не виконання розпорядження від 30.03.2017 №798) позивач вже притягався до відповідальності у вигляді застосовування штрафних санкцій у розмірі 1 700 грн. 00 коп. та 3 400 грн. 00 коп.

Так, відповідно до абзацу 7 п. 2.4 Положення № 2319, якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу.

Підпунктом 1 п. 2.1 розділу ІІ Положення № 2319 передбачено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такий захід впливу, як-то: зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення, який, у свою чергу, згідно із п. 2.2. Положення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що відповідач наділений правом повторного застосування до порушника заходу впливу шляхом зобов'язання його вжити заходів для усунення порушення, що оформлюється розпорядженням, лише у разі оплати порушником штрафу та не усунення правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф).

Матеріали справи не містять ані доказів сплати штрафу, ані доказів винесення відповідачем розпорядження про застосування до товариства заходу впливу передбаченого п.п.1 п. 2.1 розділу ІІ Положення № 2319.

Разом з тим, Закон №2664-III не передбачає повторне застосування штрафної санкції за невиконання одного і того ж правопорушення.

Проте, відповідачем, в порушення вищевказаних положень, постановою № 1036/1723/13-4-14/П від 19.09.2017 втретє застосовано відносно позивача штрафні санкції за невиконання розпорядження від 30.03.2017 №798.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач не мав права втретє застосовувати штраф за одне і те саме правопорушення, а тому постанову про накладення штрафної санкції (штрафу) на ПАТ «Київський страховий дім» за правопорушення, вчинене на ринку фінансових послуг № 1036/1723/13-4-14/П від 19.09.2017 винесено Нацкомфінпослуг із порушеннями приписів Положення № 2319, що, в свою чергу, є підставою для скасування вказаної постанови.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

На думку суду відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 1036/1723/13-4-14/П від 19.09.2017 про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

3. Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 38062828) за рахунок державних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, офіс 407; код ЄДРПОУ 25201716) судові витрати у розмірі 1600 грн. 00 коп. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко