Рішення № 79016347, 26.12.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9891/18

2/296/2668/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" грудня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді – Рожкової О.С.,

при секретарі Яковенко О.В.,

за участю позивача,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

02.10.2018 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства “Житомирський бронетанковий завод” та просить визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №311-ОС від 26.09.2018 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, стягнути з відповідача на його користь витрати, пов’язані з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.02.2016 року працює на посаді заступника директора з питань безпеки у Державному підприємстві “Житомирський бронетанковий завод”. Наказом №311-ОС від 26.09.2018 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” позивачеві оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Вважає даний наказ незаконним та прийнятим з порушенням трудового законодавства, оскільки в наказі не зазначено, що стало підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності та які саме чисельні порушення допустив позивач, який пункт посадової інструкції порушив. Крім того, не зазначено коли саме відповідач виявив низький рівень особистої виконавчої дисципліни, формалізм та численні упущення в роботі, що позбавляє можливості визначити чи дотриманий відповідачем строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Зазначає, що письмових пояснень з даного приводу не надавав, а наказ “Про проведення службового розслідування за фактом порушень трудової дисципліни” виданий уже після ознайомлення його з наказом “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”. Зі змісту наказу слідує, що відповідач наклав на позивача дисциплінарне стягнення за фактом порушень трудової та виконавчої дисципліни, тобто не за одне конкретне порушення, а за фактами невизначеної кількості порушень. Також відповідачем не зазначено конкретну дату і кількість пояснювальних записок позивача, пункт із посадової інструкції позивача, який порушено. При притягненні до відповідальності відповідачем не врахована попередня робота позивача, а саме застосування заохочень різних видів, що підтверджують його сумлінне стягнення до виконаної роботи.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира Рожкової О.С. від 08 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання (а.с.26).

02.11.2018 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що доводи наведені у позовній заяві є безпідставними. Наказом №311-ОС від 26.09.2018 року позивача – заступника директора з безпеки ОСОБА_3 за допущені порушення

притягнено до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Підставою для притягнення до відповідальності став факт невиконання, несвоєчасного виконання вимог та розпоряджень директора підприємства. У зв’язку з виробничою необхідністю, директором ДП “ЖБТЗ” надано позивачеві доручення внести зміни до Положення про пропускний та внутрішньо-об’єктовий режим на підприємстві. Позивачем доручення директора підприємства не виконано та проігноровано. ОСОБА_3 у наданому поясненні надано неправдиві дані про те, що ним 30.08.2018 року подано директору підприємства проект положення. Викладене не відповідає дійсності, оскільки у період з 29.08.2018 року по 03.09.2018 року позивач перебував на лікарняному. Водночас, позивач передоручив виконання підлеглим та не забезпечив контроль за якісним та своєчасним виконанням вказаного питання. У поясненні позивач визнавав факт порушення вимог внутрішніх нормативних актів, що регулюють переміщення матеріальних цінностей. Також заступником директора з питань безпеки ОСОБА_3 не забезпечено виконання п.2.2.6 Посадової інструкції в частині здійснення керівництва і контролю за діяльності своїх підлеглих, а саме начальника відділу безпеки ОСОБА_4 в результаті чого відповіді на запит правоохоронних органів в установлені законодавством терміни не надано. Позивач особисто зацікавлений в тому, щоб залишити запит без відповіді. Також зазначає, що відповідачем повністю дотримано порядок застосування дисциплінарного стягнення визначений ст.149 КЗпП України. Оскільки порушення, що виразились у низькому рівні особистої виконавчої дисципліни, формалізмі та упущенні, за які прийнято рішення про притягнення до відповідальності мали місце 28.08.2018 року, строк притягнення до відповідальності дотриманий. Крім того, зазначає, що нормативними актами не визначено зразок наказу про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Позивач повинен своєчасно і точно виконувати розпорядження власника, додержуватись трудової дисципліни, вимог нормативних актів. Позивач під підпис ознайомився з посадовою інструкцією (а.с.29-33).

27.11.2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач навів дев’ять прикладів порушень, допущених у різний час. Проте коли відповідач їх виявив та які заходи ним застосовувались для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не вказав. Вказані порушення надумані відповідачем, не наведено конкретних фактів невиконання доручень директора підприємства. Власник або уповноважений орган має з’ясувати обставини за яких вчинено проступок, а це можливо лише провівши службове розслідування. У зв’язку з проведенням організаційних штатних змін на підприємстві за ініціативою позивача, без будь-яких розпоряджень директора, надано вказівку начальнику відділу охорони ОСОБА_5 щодо розроблення положення про пропускний та внутрішньо-об’єктовий режим на підприємстві. Після розроблення проекту ОСОБА_5 особисто подав його директору на погодження. В поясненні позивача не вказано, що позивач особисто подав його 30.08.2018 року. Після неодноразових нагадувань директору підприємства вказаний документ було повернуто на дооопрацювання.17.09.2018 року ОСОБА_6 в черговий раз подано на затвердження зазначений документ.19.09.2018 року положення передано на погодження начальнику відділу праці та заробітної плати ОСОБА_7, а 20.09.2018 року начальнику юридичної службі ОСОБА_8, лише 24.09.2018 року ОСОБА_5 особисто забрав документ. Все це вказує на те, що позивач не займався розробленням нового положення. Перевірку повноти та своєчасності виконання працівниками підприємства доручень та розгляду запитів на підприємстві не проводилось. Крім того, зазначає, що надання відповіді на запит слідчого у пізніший термін, з урахуванням касаційної скарги було ним погоджено із слідчим. Заступником директора з питань безпеки та начальником відділу охорони слідчому ГУНП було надано пояснення у тому числі по фактам викладеним у запиті. Враховуючи наведене, вважає, що відповідачем не надано доказів про порушення позивачем трудової дисципліни (а.с.57-61).

12.12.2018 року представником ДП “Житомирський бронетанковий завод” подано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що у відзиві вказано два порушення , а не дев’ять як повідомляє позивач, що пов’язані з неналежним виконанням покладених на позивача обов’язків. Твердження позивача, що стягненню повинно передувати обов’язкове службове розслідування не грунтуються на вимогах закону. Відповідачем до відзиву надано письмові

докази, які стали підставою для притягнення позивача до відповідальності не потребували службового розслідування, оскільки надані відповідачем докази відображають обставини неналежного виконання позивачем доручень директора. Позивач у відповіді на відзив, самостійно вказує на порушення, допущені ним при розгляді запиту правоохоронного органу. Позивачем не надано доказів передачі документів працівнику правоохороного органу. Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності виданий з дотриманням вимог законодавства (а.с.65-67).

26.12.2018 року позивачем надано суду відповідь на заперечення на відповідь на відзив (68-70).

Представник позивача та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що з 01 лютого 2016 року ОСОБА_3 працював на посаді заступника директора з питань безпеки, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с.11).

Наказом ДП “Житомирський бронетанковий завод” № 311-ОС від 26 вересня 2018 року позивачу ОСОБА_3 оголошено догану. Зі змісту наказу вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі пояснювальних записок ОСОБА_3 та інших працівників заводу; посадової інструкції заступника директора з питань безпеки «за низький рівень особистої виконавчої дисципліни, формалізм та чисельні упущення на роботі» (а.с. 13).

Наступного дня - 27.09.2018 року на Державному підприємстві “Житомирський бронетанковий завод” видано наказ №246- ОД Про проведення службового розслідування за фактом порушення трудової та виконавчої дисципліни (а.с.15-16).

Висновок за результатами службового розслідування суду надано не було, представник відповідача у своїх поясненнях у судовому засіданні вказував, що йому не відомо про результати службового розслідування та про наявність висновку взагалі.

Крім того, встановлено, що перед оголошенням догани від позивача письмові пояснення не відбиралися.

Відповідно до розділу 4 Посадової інструкції заступник директора з безпеки відповідає за: неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, передбачених даною посадовою інструкцією в межах, уставлених чинним законодавством України; забезпечення внутрішньої безпеки підприємства, своєчасність і достовірність наданої інформації за результатами проведених перевірок і виявлених фактів порушень, повноти і якості проведених службових перевірок; достовірність і актуальність наявного на підприємстві масиву інформації для службового користування; своєчасність і достовірність надання необхідної інформації в правоохоронних органів для забезпечення інтересів підприємства в рамках кримінально-процесуального законодавства; своєчасність виявлення потенційних загроз, схем і фактів розкрадань; скоєння в процесі здійснення своєї діяльності правопорушення, заподіяння матеріального збитку – межах визначених законодавством України; дотримання трудової й виробничої дисципліни, внутрішнього трудового розпорядку, правил по охороні й пожежної безпеки, вимог пропускного й внутрішньо-об’єктного режиму, дотримання персоналом структурного підрозділу з питань безпеки вимог пропускного режиму; своєчасність і якість виконання вказівок і розпоряджень керівництва; своєчасне й достовірне складання й надання встановленої документації й звітності з питань безпеки керівництву підприємства та департаменту економічної безпеки концерну; рівень професійних знань і навичок працівників структурного підрозділу з питань безпеки підприємства; дотримання збереження майна підприємства в межах своєї компетанції (а.с.17-24).

Позивач ОСОБА_3 з 29.08.2018 року по 03.09.2018 року (включно) перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності, серії АДД №063204 (а.с.39).

Представник відповідача на підтвердження своїх тверджень щодо дисциплінарного порушення ОСОБА_3 посилається на пояснювальну записку начальника ВПтаМ ОСОБА_9 від 25.09.2018 року, пояснювальну записку начальника юридичної служби ОСОБА_8 від 25.09.2018 року, пояснювальну записку референта керівника підприємства ОСОБА_10 від

24.09.2018 року, пояснювальну записку завідувача канцелярії ОСОБА_11 від 28.09.2018 року, діловода ОСОБА_12, пояснювальної записки начальника відділу безпеки ОСОБА_4 від 26.09.2018 року (а.с.43- 47).

Положеннями статті 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Згідно із статтею 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до положень статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру, який полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника у трудовому колективі. У трудовому законодавстві немає обмежень щодо підстав та періодичності застосування догани як дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч.1 ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку

У ст. 148 КЗпП України вказано, що дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. При цьому слід мати на увазі, що: а) місячний строк для накладення дисциплінарного стягнення необхідно відраховувати з дня виявлення проступку; б) днем виявлення проступку, з якого починається сплив місячного строку, вважається день, коли керівнику стало відомо про вчинений проступок. Якщо до працівника застосовано заходи адміністративного стягнення, то днем виявлення проступку буде вважатися день винесення постанови про накладення адміністративного стягнення; в) у місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення не зараховується час хвороби працівника або перебування його у відпустці; г) до відпустки, що перериває сплив місячного строку, слід віднести всі відпустки, що надаються власником згідно з чинним законодавством. У тому числі щорічні (основні і додаткові), додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, короткострокові відпустки без збереження заробітної плати та ін.; д) при застосуванні власником дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України місячний спливає з дня набрання чинності вироку суду, яким встановлена вина працівника в розкраданні майна підприємства, чи постановою іншого органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовується власником до працівника за порушення трудової дисципліни.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

Таким чином, в силу ст.ст. 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків.

Суд також звертає увагу на те, що за кожний проступок до працівника може бути застосоване тільки одне дисциплінарне стягнення. Поряд з дисциплінарним стягненням до порушника трудової дисципліни можуть бути застосовані інші заходи правового впливу, наприклад, повне або часткове позбавлення премії чи винагороди за результатами роботи за рік. Якщо невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків продовжувалось, не дивлячись на накладення дисциплінарного стягнення, допускається застосування до нього нового дисциплінарного стягнення, у тому числі звільнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3 ст. 149 КЗпП України).

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ч. 1 ст. 149 КЗпП України).

Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни.

Відмова працівника дати письмові пояснення не перешкоджає накладенню на працівника відповідного стягнення.

Дана норма узгоджується з правовою позицією, викладеною ВСУ в Постанові від 19.10.2016 року № 6-2801 цс 15, згідно якої пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Трудові спори з питань накладення дисциплінарних стягнень вирішуються в установленому законодавством порядку.

Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, у чому конкретно проявилося порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали причиною для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, наказ про оголошення позивачу догани, не містить посилання на те, які саме порушення посадової інструкції та який саме конкретно дисциплінарний проступок вчинив ОСОБА_3

Наявність у наказі посилання на порушення посадової інструкції, яка на думку відповідача, порушена позивачем, не вказує на конкретний, вчинений останнім, дисциплінарний проступок.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оспорюваний позивачем наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки матеріали справи свідчать про недотримання відповідачем при його виданні вимог ст. 149 КЗпП України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю, що відповідачем зроблено не було.

Оскільки у наказі №311-ОС від 26.09.2018 року відповідачем не зазначено коли саме він виявив низький рівень позивачем особистої виконавчої дисципліни, формалізм та чисельні упущення в роботі позивача вказує, що це триває значний час, то неможливо визначити чи дотримано відповідачем строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, чим порушено положення ст. 148 КЗпП України.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу №311-ОС від 26.09.2018 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 704,80 грн., оскільки позивач був звільнений від його сплати при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» № 311-ОС від 26 вересня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким заступнику директора з питань безпеки ОСОБА_3 оголошено догану.

Стягнути з Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира.

Позивач:

ОСОБА_3,

зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод»,

місцезнаходження за адресою: Житомирська область, смт. Новогуйвинське,

вул. Дружби Народів, 1,

код ЄДРПОУ 07620094.

Повний текст рішення складено 29.12.2018 року.

Cуддя О. С. Рожкова