Рішення № 79016099, 28.12.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3019/18

Провадження №: 2/332/1461/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Андрюшиної Л.А. за участю секретаря судового засідання Ковтуна В.І., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу № 332/3019/18 (провадження № 2/332/1461/18) за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Лариса Петрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Лариса Петрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді 53/200 частки житлового будинку АДРЕСА_1, право власності на яку було зареєстровано Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2003 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.07.2003 року № 997292. Заповіту батько позивача ОСОБА_4 не залишив. Окрім позивача, на момент смерті їїбатька ОСОБА_4, були інші спадкоємці за законом першої черги, а саме його син(брат позивача), якийвідмовився від прийняття спадщини, а також дружина батька позивача від другого шлюбу, яка у передбачений законом строк спадщину не прийняла. Позивач ОСОБА_2, як спадкоємець 1-ої черги за законом,у встановлений законом шестимісячний строк прийняла спадщину звернувшись до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Філіпової Л.П. із заявою про прийняття спадщини. На підставі поданої заяви була заведена спадкова справа, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.Враховуючи, що інші спадкоємці 1-ої черги за законом спадщину не прийняли, позивач ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за законом 1-ої черги, який прийняв спадщину. Але, звернувшись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.08.2018 року з посиланням на те, що спадкоємцем не надано документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно. Оскільки оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно відсутні, іншим способом, окрім судового, захистити своє право на спадкове майно позивач не має можливості,а тому вимушеназвернутися до суду із даним позовом та просить визнати за нею право власності на 53/200 частки житлового будинку № АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті їїбатька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася. Про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, про що свідчить розписка в отриманні судової повістки, що мститься в матеріалах справи(а.с.146). Представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснення суду в обґрунтування позовних вимог надав аналогічні тим, що викладені в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача - територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в судове засідання не з»явився. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином в установленому законом порядку. Суду надана заява представника позивача за довіреністю ОСОБА_7 з проханням справу розглянути без участі представника та ухвалити рішення на розсуд суду(а.с.148).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Л.П. в судове засідання не з?явилася. Про дату, час і місце судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином в установленому законом порядку(а.с.147). Суду надана заява з проханням розглянути справу у відсутності 3-ої особи(а.с.100).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців)(ст.1216 ЦК України). У відповідності зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ч.1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою(частина третя статті 46 цього Кодексу). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини(ч.3 ст. 1223 ЦК України).

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого повторно Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області 03.05.2018 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя про що 06грудня 2017 року складено відповідний актовий запис № 7868(а.с.6).

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру(заповіти/спадкові договори) заповіти від імені ОСОБА_4 не посвідчувалися(а.с.59).

Частиною першою статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно свідоцтву про народження НОМЕР_3, позивач ОСОБА_2 народиласяІНФОРМАЦІЯ_2 та їїбатьком в свідоцтві про народження вказаний ОСОБА_4 (а.с.7). Таким чином, в судовому засіданні наданими належними та допустимими письмовими доказами встановлений факт того, що позивач ОСОБА_2 є дочкою померлогоОСОБА_4., а отже вона є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті.

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.05.2003 року, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації та Інформації з Державного реєстру речових пав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що померлому ОСОБА_4 на праві власності належить 53/200 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1(а.с.8,9,10-11).

Відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до інформації за № 04-42/2/3/1523 від 29.05.2018 року, наданої відділом реєстрації фізичних осіб по Заводському району Департаменту реєстраційних послуг, померлий ОСОБА_4 в період з 06.12.1977 року по 22.01.2018 року (помер ІНФОРМАЦІЯ_1) був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Разом з ним на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Інформація щодо реєстрації інших осіб відсутня(а.с.13).

Положеннями ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її(ч.1 статті 1268 ЦК України).

Як вбачається з копії спадкової справи №38/2018до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.), заведеної приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Філіповою Л.П.,із заявою про прийняття спадщини звернулася позивач ОСОБА_2, яка зазначила, що окрім неї є інші спадкоємці: син спадкодавця ОСОБА_2 та дружина спадкодавця ОСОБА_6І.(а.с.54). Приватним нотаріусом Філіповою Л.П. 31.05.2018 року спадкоємцям померлого ОСОБА_4 було надіслано повідомлення щодо відкриття спадщини та запропоновано у строк до 05 червня 2018 року при наявності бажання прийняти спадщину, надати відповідні докази. Разом з тим, роз'яснено, що у разі неотримання відповіді до зазначеного строку, свідоцтво про право на спадщину буде видано іншим спадкоємцям, які прийняли спадщину(а.с.67-69). Від спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_10 14 травня 2018 року надійшла заява, яка зареєстрована за № 113, про відмову від прийняття ним спадщини, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_4, на користь доньки померлого ОСОБА_2(а.с.70). У той самий час в матеріалах вказаної спадкової справи відсутня заява ОСОБА_6 про прийняття нею спадщини. Отже, враховуючи, що спадкоємець ОСОБА_6 протягом встановленого законом строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, не звернулася із заявою про її прийняття, вона у розумінні ч.1 ст. 1272 ЦК України, вважається такою, що не прийняла її, враховуючи також ту обставину, що вона не була зареєстрована за адресою реєстрації спадкодавця ОСОБА_4.

Згідно роз»ясненням, що містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Положеннями ч.1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 30.08.2018 року, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Л.П. на заяву ОСОБА_2 від 30.08.2018 року щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 53/200 частки житлового будинку АДРЕСА_1, після померлого05.12.2017 року ОСОБА_4відмовила у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, що посвідчує право власності спадкодавця на зазначену часткубудинку(а.с.78,80).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру(заповіти/спадкові договори) заповіти від імені померлогоОСОБА_4. відсутні, а тому у даному випадку здійснюється спадкування за законом.В судовому засіданні на підставі наданих позивачем належних, допустимих та достовірних доказів встановлено, що позивач ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги за законом після смерті свогобатька ОСОБА_4 своєчасно прийняла спадщину звернувшись у передбачений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини, та в подальшому звернулася до нотаріуса з питання видачі їй свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, але внаслідок відсутності оригіналівдокументів, що підтверджують право власності на спадкове майновона позбавлена на даний час можливості отримати свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, а саме, на 53/200 частки житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.08.2018 року приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Філіпової Л.П.(а.с.80).Отже, позивач з об'єктивної причини позбавлена можливості захистити своє право власності на спадкове майно у встановленому досудовому порядку.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людина (наприклад, рішення у справі «СпорронгіЛьоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1, зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог, так як в судовому засіданні на підставі належних, допустимих та достовірних доказів встановлено, що позивач ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 своєчасно прийняла спадщину звернувшись у передбачений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини та в подальшому звернулася до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом, але виникла ситуація, при якій вона не може оформити спадщину у нотаріуса на нерухоме майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з неможливістю подати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документу щодо належності спадкового нерухомого майна спадкодавцеві,їїбатькові ОСОБА_4. Отже, позивач позбавлена можливості іншим шляхом, окрім судового, захистити свої спадкові права. Враховуючи вище викладене, суд вважає, що визнання за позивачем в порядку спадкування за законом права власності на 53/200 частки житлового будинку АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 їїбатька ОСОБА_4, не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, а тому її позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 4,5,12, 81, 82,83, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради ( місцезнаходження: м. Запоріжжя, проспект Соборний, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04053915), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Лариса Петрівна( місцезнаходження: АДРЕСА_3) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)право власності на 53/200(п'ятдесят три двохсотих) частки житлового будинку № АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідкам апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 січня 2019 року

Суддя Андрюшина Л.А.