Постанова № 7901586, 10.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.02.10Справа №2а-13009/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Миколаївського комбінату комунальних підприємств

до Державіної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників:

позивача – Мельник Ю.І., довіреність від 05.02.2009 року;

відповідача – Душенчук Т.Б., довіреність № 3033/9/10-0 від 01.12.2008 року;

Суть спору: Миколаївський комбінат комунальних підприємств звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державіної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про скасування рішення від 05.06.2009 року № 0003032330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

          Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято на підставі та в межах закону, у зв’язку з порушенням позивачем вимог чинного законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій. На підставі зазначеного вище, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

          Посадовими особами Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на підставі направлень від 12.05.2009 року № 2667 та № 2668 14.05.2009 року було проведено перевірку дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, господарської одиниці – офісу Миколаївського комбінату комунальних підприємств, розташованого за адресою: смт Миколаївка, вул. Южна, 4а.

За результатами перевірки було складено акт від 14.05.2009 року №0238/01/24/23/13783966, в якому зафіксовано порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції (а.с.7-8).

Перевірку проведено в присутності працівника позивача – начальника М.Н. Калю, який з актом перевірки ознайомлений, акт перевірки ним підписаний, один примірник акту отриманий.

На підставі акту перевірки від 14.05.2009 року №0238/01/24/23/13783966 Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим 05.06.2009 року було прийнято рішення № 0003032330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3206457,45 грн. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності.

В ході перевірки, проведеною Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі, було встановлено, що позивачем за період з травня 2008 року по квітень 2009 року було надано послуги населенню з постачання води на загальну суму 641291, 49 грн., про що свідчать типові договори про надання послуг з постачання холодної води, а також приходно-касові ордери за зазначений період.

За твердженням відповідача діяльність здійснювана позивачем, а саме постачання населенню води, є торговою діяльністю, яка відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» повинна здійснюватись з застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Судом були досліджені документи, наявні в матеріалах справи, а також нормативно-правові акти, які регулюють діяльність позивача та встановлено наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до ст. 1 Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно зі ст. 2 Закону реєстратор розрахункових операцій це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Статтею 9 Закону передбачені випадки, коли від суб’єктів господарювання не вимагається застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

У листі Державної податкової адміністрації України від 09.08.2007 року № 7644/6/23-7090 надано роз’яснення щодо застосування зазначеної норми Закону, а саме норми пункту 1 статті 9 Закону можуть застосовуватись суб’єктами господарювання при наданні послуг, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Миколаївський комбінат комунальних підприємств є юридичною особою, комунальним підприємством, зареєстрованим 04.10.1994 року Сімферопольською районною державною адміністрацією в АР Крим. Основними видами діяльності підприємства за КВЕД є водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи; збирання, очищення та розподілення води; збирання і оброблення стічних вод; прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності; здавання в оренду власного нерухомого майна; столярні та теслярські роботи, про що зазначено в довідці Головного управління статистики в АР Крим серії АА № 232000 від 03.11.2009 року (а.с.9).

До матеріалів справи судом було долучено типові договори, предметом яких є надання послуг з постачання холодної води, позивач є виконавцем зазначеного договору.

19.09.2008 року позивачу був виданий дозвіл на спеціальне водокористування серії УКР-КРЫ № 1413, відповідно до якого метою використання позивачем води є водопостачання населенню, виробничі потреби, а також сільгоспводопостачання.

При цьому в користуванні Миколаївського комбінату комунальних підприємств знаходяться свердловини № 4627 та № 4629, розташовані у смт. Миколаївка, свердловина № 4635 у смт. Роздольне, свердловина № 4637 у смт. Винницьке, свердловини № 4644 та № 4645 у с. Тепловка.

Згідно з паспортами, виданими Державною водною інспекцією Криму Міністерства меліорації та водного господарства УРСР, свердловини № 4627 та № 4629 є свердловинами з артезіанською водою, які належать к/г «Путь Леніна». Буріння вказаних свердловин проводилось у 1966 році за проектом інституту «Укргідроводгосп», буріння здійснено СМУ-12 «Кримводбуд «Кримводгосп УРСР».

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою визначені Законом України «Про питну воду та питне постачання».

Дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне постачання» централізоване питне водопостачання це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до ст. 15 вказаного Закону господарська діяльність у сфері питного водопостачання включає: централізоване питне водопостачання міст, інших населених пунктів; питне водопостачання за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних); виробництво фасованої питної води; питне водопостачання за допомогою індивідуальних та колективних установок (пристроїв) підготовки питної води.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством являє собою комунальні послуги.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача про те, що Миколаївський комбінат комунальних підприємств здійснює торговельну діяльністю, а саме реалізацію питної води населенню.

Вивчені судом документи свідчать про те, що позивачем надаються послуги населенню з централізованого водопостачання, що за своїм функціональним призначенням відноситься до комунальних послуг.

Наявність у користуванні позивача артезіанських свердловин не суперечить визначенню централізованого водопостачання, наданого у ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне постачання».

Крім того, суд зауважує, що відповідно до довідки Головного управління статистики в АР Крим серії АА № 232000 від 03.11.2009 року, Миколаївський комбінат комунальних підприємств здійснює, зокрема, водопровідні роботи; збирання, очищення та розподілення води. Проте, у довідці не вказано про здійснення позивачем торговельної діяльності, яка є окремим видом економічної діяльності за КВЕД.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на позивача поширюється дія норм ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Сума штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача була розрахована на підставі п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якої за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

За висновками проведеної Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим перевірки позивачем в період з травня 2008 року по квітень 2009 року були здійснені розрахункові операції на загальну суму 641291, 49 грн.

Суд вказує, що розрахунки проводились приходно-касовими ордерами, які відображаються в касовій книзі. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» направлений на запобігання укриття обігу готівкових коштів. Враховуючи, що у даному випадку розрахункові операції здійснювались приходно-касовими ордерами, суд не вбачає укриття готівкових коштів з боку позивача під час проведення розрахунків з населенням.

Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи судом не було встановлено порушень з боку позивача в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій, суд вважає рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій таким, що прийнято упереджено, необґрунтовано, без з’ясування дійсних обставин, з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Згідно з позовними вимогами позивач просив суд скасувати рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим. Однак, суд зазначає, що умовою скасування рішення податкового органу є протиправність його прийняття. Приймаючи до уваги, що судом в ході розгляду справи було встановлено протиправність прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, враховуючи, що це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним рішення № 0003032330 від 14.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та скасовує рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим № 0003032330 від 14.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3206457,45 грн.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 11.02.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим № 0003032330 від 14.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3206457,45 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Цикуренко А.С.