Рішення № 79015835, 27.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2018 року № 826/15545/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд»доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській областіпро визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Укргазбуд» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва позовом до Головного управління ДФС у Київській області (надалі - відповідач), якому просить:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0027925201 від 22.06.2018 на суму штрафу 377 651,82 грн. від ГУ ДФС у Київській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз'яснено сторонам, що справа буде розглядатись одноособово суддею Григоровичем П.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем строків сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись при цьому на те, що під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, внаслідок чого застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є цілком правомірним.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2018 року відповідачем, на підставі акту камеральної перевірки №774/10-36-52-01/14277604 від 04.06.2018, прийнято наступне оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме:

- 0027925201, яким позивачу за затримку на 1264, 1245, 1214, 1201, 1190, 1184, 1177, 1172, 1158, 1153, 1123, 1092, 319, 83, 52 календарні дні строку сплати грошового зобов'язання в сумі 1888259,10 грн за платежем «податок на додану вартість», визначено штраф у розмірі 20% в сумі 377 651,82 грн.

Не погоджуючись з правомірністю та обґрунтованістю вказаного акту індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкцій за порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань за:

- податковим повідомленням-рішенням від 01.02.2012 №0000532302;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 22.09.2014 №9054447104;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.08.2014 №9047997568;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 16.01.2015 №9077935620;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.12.2014 №9073786283;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 17.10.2014 №9059959010;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.11.2014 №9067773600;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.01.2018 №9296402726;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.02.2018 №9026256082;

- уточнюючим розрахунком від 06.11.2014 №9064424003;

- уточнюючим розрахунком від 24.10.2014 №9061700361.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

За правилами ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом України - календарний квартал.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано статтею 76 Податкового кодексу України.

Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

В силу вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації, контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За змістом п.114.1 Податкового кодексу України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Аналіз зазначених вище норм в контексті спірних правовідносин, дає змогу дійти висновку, що контролюючий орган позбавлений можливості застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату позивачем грошових зобов'язань по ППР від 01.02.2012 №0000532302 (узгоджено 26.05.2014), а також по податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках за 2014 рік, січень 2015 року поза межами строків, визначених ст.102 Податкового кодексу України - в червні 2018 року, внаслідок чого Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного ППР в цій частині вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва не вважає за доцільне надавати правову оцінку обставинам наявності/відсутності в діях позивача ознак податкового правопорушення, адже в будь-якому випадку, застосування штрафу поза межами 1095-денного строку є протиправним, навіть за умови допущення платником податків порушень вимог податкового законодавства.

Стосовно застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання по податкових деклараціях з податку на додану вартість від 19.01.2018 №9296402726, від 20.02.2018 №9026256082, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, грошові зобов'язання, що вчасно сплачені позивачем по податковим деклараціям від 19.01.2018 №9296402726, від 20.02.2018 №9026256082, були самостійно спрямовані контролюючим органом в погашення податкових зобов'язань (боргу) по зазначеним вище податковим деклараціям та уточнюючим розрахункам за 2014 - січень 2015 року, а також ППР від 01.02.2012 №0000532302 (узгоджено 26.05.2014).

Дійсно, відповідно до п.87.9 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Втім, оскільки контролюючий орган позбавлений можливості зараховувати кошти в погашення податкового боргу, з дня виникнення якого минув строк давності, визначений ст.102 Податкового кодексу України, то застосування до позивача штрафу за порушення строку сплати грошових зобов'язань по податковим деклараціям від 19.01.2018 №9296402726, від 20.02.2018 №9026256082, є неправомірним, внаслідок чого оскаржуване ППР підлягає визнанню протиправним та скасуванню в повному обсязі.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2018 № 0027925201, складене Головним управлінням ДФС у Київській області.

3. Стягнути на користь приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5664,78 грн (п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири грн 78 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРГАЗБУД» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14277604, адреса: 07415, Київська обл., Броварський район, село Зазим'є, ВУЛИЦЯ ДЕСНЯНСЬКА, будинок 141).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03151, м.Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 5-А).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович