Ухвала суду № 79015767, 27.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

27 грудня 2018 року м. Київ№ 760/9091/18Окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качура І.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Солом'янського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у місті Києві (далі по тексту також - відповідач), в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з відмови у поновленні мені, ОСОБА_1, виплати пенсії з 01.06.2015 по 31.12.2015 протиправними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії з поновлення виплати пенсії, з 01 червня по 31 грудня 2015 року, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 (паспорт громадянина України, серія НОМЕР_2, виданий Залізничним РУГУ МВС України в м. Києві 20 квітня 1999 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, пенсійне посвідчення серія НОМЕР_3, пенсійна справа № 10575).

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09.04.2018 року адміністративний позов передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі (у письмовому проваджені) без виклику учасників справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управління ПФУ у м. Києві відмовлено у поновлені пенсії, оскільки відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не внесено зміни щодо порядку виплати пенсії особам, що працюють на посадах державних службовців. Позивач вважає, таку відмову необґрунтованою, з огляду про що позов просив задовольнити у повному обсязі.

ГУ ПФУ у місті Києві у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав необґрунтованості, разом з тим зазначив що позивачем було пропущено строк звернення до суду.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 29.03.2017 утворено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, реорганізувавши шляхом злиття Правобережне, Лівобережне, Центральне об'єднані управління Пенсійного фонду України в м. Києві та головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Вказані відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до яких Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві - припинено.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне в порядку процесуального правонаступництва допустити заміну відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у справі на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядалась у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав про залишення позовної заяви без розгляду з огляду про наступне.

ОСОБА_1, полковник запасу, «Ветеран військової служби», проходив військову службу органах Служби безпеки України з 1976 по 2006 роки, був звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я з посади начальника відділу Служби президентського зв'язку Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України у 2006 році.

Позивач з 2007 року перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримую пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У червні 2017 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у місті Києві з заявою про поновлення пенсії. Листом від 10.07.2017 № 16047/03/С-1455 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 повідомлено про відмову у поновленні виплати пенсії.

Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у поновленні виплати пенсії є порушенням моїх законних прав на пенсійне забезпечення, а тому звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

З наведеного можна дійти висновку, що порушення прав та інтересів позивача відбулось з моменту отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.07.2017 № 16047/03/С-1455, яким позивача повідомлено про відмову у поновленні пенсії.. Однак, отримавши вищезазначений лист позивач не вчиняв жодних дій для відновлення своїх законних прав та інтересів.

Разом з тим, позивач звернувся з відповідним позовом про визнання протиправними дій та зобов'язанням вчинити дії, лише 05.04.2018 року.

Таким чином, оскаржуючи у квітні 2018 року протиправну відмову відповідача від 10.07.2017 року, позивач пропустив передбачений законом 6-місячний строк звернення до суду.

Водночас, позивач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів про наявність поважних причин пропуску строку на звернення до суду з даними вимогами.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З системного аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, обставини, які надавали б суду підстави вважати причини пропуску строку звернення з позовом до суду поважними відсутні.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, судом не встановлено обставин, які надавали б суду підстави вважати причини пропуску строку звернення з позовом до суду поважними, оскільки у позивача було достатньо часу для реалізації права на судовий захист, з урахуванням наявних матеріалів у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (03048, АДРЕСА_1) залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, позивач має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур