
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 грудня 2018 року № 826/6482/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справуза позовомОСОБА_1доВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатуритретя особа проОСОБА_2 визнання протиправним та скасування рішення від 28.02.2018 № ІІ-010/2018,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.02.2018 № ІІ-010/2018.
25.04.2018 ухвалено позовну заяву прийняти до розгляду суддею Амельохіним В.В., відкрити провадження та розгляд справи № 826/6482/18 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на тій обставині, що протиправність оскаржуваного рішення підтверджується матеріалами дисциплінарної справи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області відносно дисциплінарного порушення адвокатом ОСОБА_2 за заявою адвоката ОСОБА_1 та заявою ТОВ «Сівер Україна».
Також позивач зауважує, що в оскаржуваному рішенні відсутнє будь-яке посилання на порушення дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області процесуальних норм при його прийнятті.
На думку позивача, при прийнятті спірного рішення відповідач діяв з ігноруванням фактів, встановлених судовими рішеннями, що набрали законної сили, перевищуючи при цьому власні повноваження, що є підставою для скасування спірного рішення.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує, стверджуючи при цьому, що спірне рішення є законним і обґрунтованим, прийнятим в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з огляду на що відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог.
Третя особа - ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав правомірності оскаржуваного рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
02.03.2017 до КДКА Житомирської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_1 щодо неправомірних дій адвоката ОСОБА_2
Перед направленням скарги до КДКА Житомирської області адвокат ОСОБА_1 в порядку чинного законодавства звернулась до Ради адвокатів Житомирської області щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_2
Рішенням № 56/5 від 28.11.2016 Рада адвокатів Житомирської області констатувала факт неможливості мирного залагодження конфлікту між адвокатами ОСОБА_1 та ОСОБА_2.В своїй скарзі до КДКА Житомирської області адвокат ОСОБА_1 зазначає, що представляє інтереси ТОВ «Сівер Україна» за дорученням. ТОВ «Сівер Україна» є власником нежитлових приміщень № 97-98,102, загальною площею 5643,5 кв.м в АДРЕСА_2. ОСОБА_3 вже тривалий час намагається незаконно заволодіти зазначеними приміщеннями. Для цього він ініціює судові процеси, в яких його представником виступає адвокат ОСОБА_2
Під час надання правової допомоги своєму клієнту ТОВ «Сівер Україна» адвокат ОСОБА_1 17.09.2015 направила до Дніпровського РУГУ ГУМВС України заяву про вчинення державним реєстратором кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 367 КК України (кримінальне провадження № 12015100040017527 від 18.11.2015). Адвокат ОСОБА_2 звернувся до Київської місцевої прокуратури № 4 04.03.2016 зі скаргою у тому ж кримінальному провадженні, в якій просив закрити дане кримінальне провадження та розпочати розслідування за ч. 1 ст. 383 КК України відносно особи, яка є заявником у кримінальному провадженні № 12015100040017527 від 18.11.2015.
На підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20.05.2016 прокурором Київської місцевої прокуратури №4 було внесено відомості до ЄРДР № 42016101040000088 від 30.05.2016 про вчинення представником ТОВ «Сівер Україна» адвокатом ОСОБА_1 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 383 КК України, а саме: завідомо неправдиве повідомлення адвокатом про вчинення злочину державним реєстратором.
Адвокат ОСОБА_1 вважає, що адвокат ОСОБА_2, звернувшись із заявою про вчинення кримінального правопорушення, порушив вимоги ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. З ст. 7, ч. 4 ст. 12 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012. Адвокат ОСОБА_1 просила притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
У наданих до КДКА Житомирської області письмових поясненнях адвокат ОСОБА_2 зазначив, що доводи скарги адвоката ОСОБА_1 є аналогічними доводам, викладеним у скарзі ТОВ «Сівер Україна». Адвокат зазначає, що відповідно до ст. 61 Конституції України не може бути двічі притягнутий за вчинення одних і тих самих дій. ОСОБА_2 стверджує, що до вересня 2016 року з ОСОБА_1 не був знайомий і про її статус йому не було відомо, жодних дій щодо адвоката ОСОБА_1 він не вчиняв. Адвокат ОСОБА_2 надавав правову допомогу ОСОБА_3, який відстоював свої права на нерухоме майно, а його опонентом було ТОВ «Сівер Україна», яке, як пояснив ОСОБА_2, намагалось організувати кримінальне переслідування його клієнта.
Адвокат ОСОБА_2 стверджує, що чинного законодавства не порушував, звертаючись до правоохоронних органів із заявою про вчинення представником ТОВ «Сівер Україна» кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України, оскільки відповідно до рішення судів, дії реєстраційної служби визнані законними.
Надалі 18.01.2018 до ВКДКА надійшли письмові пояснення, в яких адвокат ОСОБА_1 наголосила на рішеннях, постановлених у двох адміністративних справах: у справі № 810/3886/16 за позовом адвоката ОСОБА_2 про скасування рішення КДКА Житомирської області від 28.10.2016 про порушення дисциплінарної справи відносно нього за скаргою ТОВ «Сівер Україна» та у справі № 810/1972/17 за позовом адвоката ОСОБА_2 про оскарження рішення КДКА Житомирської області від 25.05.2017 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за скаргами ТОВ «Сівер Україна» та ОСОБА_1 (об'єднана дисциплінарна справа).
Адвокат ОСОБА_1 вважає, що у вказаних адміністративних справах суд дав оцінку та проаналізував правомірність відкриття дисциплінарного провадження за заявою ТОВ «Сівер Україна», що є аналогічною заяві адвоката ОСОБА_1, яка розглядається в даному дисциплінарному провадженні.
За результатами розгляду справи № 810/3668/16 у позові ОСОБА_2 про скасування рішення КДКА Житомирської області від 28.10.2016 про порушення дисциплінарної справи відносно нього відмовлено.
За результатами розгляду справи № 810/1972/17 у позові адвоката ОСОБА_2 про оскарження рішення КДКА Житомирської області від 25.05.2017 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності відмовлено.
Крім того, у поясненнях адвокат ОСОБА_1 наголошує на тому, що адвокат ОСОБА_2 написав завідомо неправдиву заяву про кримінальне правопорушення щодо іншого адвоката, тобто адвоката ОСОБА_1, яка є його процесуальним опонентом, по явно надуманим підставам, спотворюючи обставини справи. Заява ОСОБА_2 на думку ОСОБА_1 є професіональним тиском на неї у зв'язку з її професійною діяльністю по наданню правової допомоги ТОВ «Сівер Україна». Адвокат ОСОБА_2 у своїй заяві про кримінальне правопорушення допустив висловлювання, що принижують ділову репутацію та є вкрай принизливими та неправдивими, зазначає адвокат ОСОБА_1
В порядку статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» головою дисциплінарної палати КДКА Житомирської області проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі адвоката ОСОБА_1, було доручено члену дисциплінарної палати ОСОБА_4
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати ОСОБА_4 09.03.2017 складено довідку та додаткову довідку № 1, які містять викладення обставин, виявлених під час перевірки, та у яких зроблено висновок про об'єднання матеріалів скарги адвоката ОСОБА_1 від 02.07.2016 з матеріалами порушеної
28.10.2016 дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 на підставі скарги директора ТОВ «Сівер Україна» ОСОБА_6 від 19.07.2016 у зв'язку з аналогічними (однаковими) обставинами, викладеними у скаргах. ОСОБА_4 також зазначив про необхідність зупинення справи у зв'язку із переглядом рішення КДКА Житомирської області про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 від 28.10.2016 за скаргою директора ТОВ «Сівер-Україна» в Київському окружному адміністративному суді, в якій було зупинено провадження.
Рішенням КДКА Житомирської області від 24.03.2017 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 Порушену дисциплінарну справу об'єднано з порушеною дисциплінарною справою від 28.10.2016 за скаргою директора ТОВ «Сівер Україна» ОСОБА_6 щодо адвоката ОСОБА_2, оскільки дисциплінарною палатою КДКА Житомирської області встановлено, що обидві справи порушено з аналогічними доводами.
Рішенням відповідача від 28.02.2018 № ІІ-010/2018, яке є предметом спору у даній справі, скасовано рішення КДКА Житомирської області від 24.03.2017, ухвалено нове рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно з статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Згідно зі статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 52 вказаного Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії (частина 5 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.39-3.42 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів.
ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи.
Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення, перевірка та підготовка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу. Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дослідивши матеріали дисциплінарного провадження дійшла висновку, що дисциплінарна палата дійшла помилкового висновку про наявність ознак дисциплінарного порушення в діях ОСОБА_2
Зокрема, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення виходив з наступного.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження за статтею 383 Кримінального кодексу України здійснюється в порядку публічного обвинувачення. Згідно зі ст. 51 Правил адвокатської етики відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах колегіальності, взаємної поваги представників адвокатської професії, дотримання професійних прав адвокатів, слідування принципам адвокатської діяльності, передбаченим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цими Правилами.
Змістом ст. 53 Правил адвокатської етики передбачено, що допустимими формами реагування адвоката на незаконну або неетичну поведінку іншого адвоката, якою заподіяна або може бути заподіяна шкода інтересам адвоката, його клієнта, адвокатського об'єднання, бюро, органів адвокатського самоврядування або адвокатури як такої, слід вважати звернення (заяви, скарги) до органів адвокатського самоврядування, наділених дисциплінарними повноваженнями стосовно адвокатів, а також використання інших форм захисту прав та законних інтересів особи, передбачених законодавством України;
Отже положення ст.ст. 51, 53 Правил адвокатської етики не позбавляють адвоката права, у разі виявлення ознак злочину у діях іншого адвоката, звернутись до правоохоронних органів із відповідним повідомленням. При цьому не є обов'язковим попереднє звернення до відповідної Ради адвокатів регіону. Більш того, в повідомленні про вчинення злочину від 04.03.2016 адвоката ОСОБА_2 не йдеться про вчинення злочину саме адвокатом ОСОБА_1, а з пояснень адвоката вбачається, що на день подачі скарги йому не було відомо те, що саме адвокат ОСОБА_1 є особою, яка звернулась до правоохоронних органів з завідомо неправдивим повідомленням про вчинення злочину.
Як зазначав відповідач в оскаржуваному рішенні, виходячи з того, що у поясненнях адвоката ОСОБА_1 від 18-01.2018 викладено відомості, що не містять доказів наявності в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, підстав щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 немає.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Метою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів (пункт 1 розділу 2 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури).
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Ураховуючи положення статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» праву на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, відповідає обов'язок кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури провести перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у такому зверненні.
Як встановлено матеріалами справи, до оскарження об'єднаного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.03.2017 року про порушення щодо ОСОБА_2 дисциплінарної справи, останній звертався з позовами до суду про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 28.10.2016 про порушення дисциплінарної справи та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 26.05.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності за скаргою директора ТОВ «Сівер Україна» ОСОБА_6
Як встановлено судом, підставою для прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарної комісією адвокатури Житомирської області оскаржуваних ОСОБА_2 рішень була скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Україна" про порушення адвокатом ОСОБА_2 правил адвокатської етики.
Вказана скарга мотивована тим, що адвокатом ОСОБА_2 було подано завідомо неправдиву заяву про вчинення представником ТОВ "Сівер Україна" адвокатом ОСОБА_1 злочину, відповідальність за який передбачена статтею 383 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину).
Зі змісту скарги слідує, що адвокат ОСОБА_2 здійснював захист інтересів гр. ОСОБА_3 у його спорі з ТОВ "Сівер Україна" стосовно права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 564,50 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Інтереси ТОВ "Сівер Україна" у цьому спорі представляла адвокат ОСОБА_1
Як зазначає скаржник, адвокат ОСОБА_1, діючи в інтересах та за дорученням ТОВ "Сівер Україна", звернулась до Дніпровського РУ ГУ МВС України із заявою про кримінальне правопорушення, вчинене державним реєстратором Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, що виявилось у незаконній державній реєстрації за ОСОБА_3 права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 564,50 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2. У свою чергу, представником гр. ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_2 до Дніпровського УП ГУ НП України в м. Києві було подано заяву про вчинення адвокатом ОСОБА_1 злочину, передбаченого статтею 383 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину).
Відтак, скаржник вважає, що таким чином адвокат ОСОБА_2 намагався усунути адвоката ОСОБА_1 від здійснення захисту інтересів ТОВ "Сівер Україна", позбавивши його права на захист та кваліфіковану юридичну допомогу, чим порушив вимоги статті 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", частини 3 статті 7, частини 4 статті 12 Правил адвокатської етики.
Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 у справі № 810/3668/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017, у задоволенні адміністративного позову адвоката ОСОБА_2 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 28.10.2016 про порушення дисциплінарної справи відмовлено.
Зокрема, при розгляді вказаної справи суд дійшов висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 28.10.2016 є таким, що прийняте відповідно до вимог Закону № 5076-VI, а підстав для визнання його протиправними та скасування у ході розгляду справи судом не встановлено.
Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі № 810/1972/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017, та постановою Верховного суду від 25.06.2018 року, у задоволенні адміністративного позову адвоката ОСОБА_2 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 26.05.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовлено.
При цьому, суд у вказаній справі дійшов висновку, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а підстав для визнання його протиправним та скасування у ході розгляду справи судом не встановлено враховуючи те, що факти вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України, Правил адвокатської етики підтверджені матеріалами дисциплінарної справи.
Відповідно до частин першої - третьої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про порушення адвокатом ОСОБА_2 Закону № 5076-VI та Правил адвокатської етики.
Таким чином, відповідачем не взято до уваги обставини, які викладені в зазначених рішеннях суду, які станом на дату прийняття оскаржуваного рішення набрали законної сили та висновки яких були обов'язковим до урахування.
Щодо порушеного права позивача, суд зазначає наступне.
Як встановлено частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративних справах, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов'язково у сфері публічно-правових відносин.
З аналізу статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, що відносяться до сфери публічно-правових відносин та порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.
Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З урахуванням наведених норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені, невизнані права, свободи чи інтереси такої особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Як було встановлено вище, рішенням КДКА Житомирської області від 24.03.2017 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 Порушену дисциплінарну справу об'єднано з порушеною дисциплінарною справою від 28.10.2016 за скаргою директора ТОВ «Сівер Україна» ОСОБА_6 щодо адвоката ОСОБА_2, оскільки дисциплінарною палатою КДКА Житомирської області встановлено, що обидві справи порушено з аналогічними доводами.
Рішенням відповідача від 28.02.2018 № ІІ-010/2018, яке є предметом спору у даній справі, скасовано рішення КДКА Житомирської області від 24.03.2017, ухвалено нове рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
Частиною 7 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
З аналізу вказаної статті вбачається, що рішення у дисциплінарній справі може бути оскаржене особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, при цьому, оскарження рішення у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури не виключає права особи на оскарження цього ж рішення до суду.
Таким чином, рішенням відповідача від 28.02.2018 року № ІІ-010/2018 порушено право позивача, як особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_2, та яке було скасовано оскаржуваним рішенням.
А тому, ОСОБА_1 є особою, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
За положеннями частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами і третьою особою докази, а також доводи сторін та третьої особи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.02.2018 № ІІ-010/2018, як такого, що прийняте без урахування всіх обставин спірних правовідносин, тобто необґрунтовано.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.02.2018 № ІІ-010/2018.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (код ЄДРПОУ 26080214, 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 705 (списом п'ять) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін
Судове рішення № 79015761, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 27.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/6482/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: