Рішення № 79015719, 27.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2018 року № 826/9056/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1доНаціонального агентства із забезпечення якості вищої освітипро визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (надалі - відповідач, Національне агентство), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо ненадання відповідей на запити на інформацію, отримані 12.01.2018 та 17.01.2018;

- зобов'язати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти надати відповіді на запити на інформацію, отримані 12.01.2018 та 17.01.2018.

Також позивач просить суд в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те що відповідачем, як розпорядником інформації, протиправно не надано позивачу відповіді на інформаційні запити.

Відповідач в наданому відзиві на позову заяву заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись при цьому на те, що запити були направлені позивачем за неналежною адресою та отримані особою, яка не має відношення до діяльності Національного агентства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2018 p. позивач направив до відповідача - Національного агентства забезпечення якості вищої освіти запит на отримання публічної інформації, в якому просив надіслати електронну копію звіту про діяльність Національного агентства за 2017 рік, підготовлений відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про вищу освіту».

Згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення № 03049 0764215 0, вказаний запит було отримано Національним агентством засобами поштового зв'язку 17 січня 2018 pоку.

10 січня 2018 p. позивач направив до Національного агентства запит на отримання публічної інформації, в якому просив надати електронні (скановані) копії табелів обліку відпрацьованого часу працівників секретаріату Національного агентства за 2016 та 2017 роки.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 01001 5833061 4, вказаний запит було отримано Національним агентством засобами поштового зв'язку 12 січня 2018 p.

Разом з тим, станом на день подання цієї позовної заяви відповідей на зазначені запити Національним агентством позивачу надано не було. Дана обставина й зумовила звернення позивача до суду з позовом.

Відповідач, в свою чергу, посилається на те, що запити позивачем було направлено за іншою адресою, а ніж та, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а підписи та позначки на повідомленнях про вручення цих поштових відправлень зроблені не працівниками секретаріату.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

У статті 40 Конституції України визначено гарантії держави, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» N 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь - якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 2 ст.1 цього Закону встановлено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, приписи чинного законодавства надають будь-якій фізичній особі звернутися до відповідного розпорядника публічної інформації із запитом про надання інформації.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно із п.п.1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, в тому числі: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що Національне агентство є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим цим Законом на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» передбачено утворення Національного агентства, як постійно діючого колегіального органу з питань реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що Національне агентство є державним органом, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про вищу освіту», а відтак є розпорядником інформації для цілей цього Закону в частині інформації, створеної або отриманої в процесі виконання відповідачем своїх обов'язків, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

За змістом ч. 2 ст. 18 Закону України «Про вищу освіту», Національне агентство щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про власну діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та направляє зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення та належного реагування.

Таким чином, запитувана позивачем інформація (запит, надісланий 2 січня 2018 p.), що міститься у звіті про діяльність Національного агентства за 2017 p., була створена Національним агентством в процесі здійснення своїх функцій, передбачених Законом України «Про вищу освіту», а відтак є публічною інформацією.

Крім того, згідно із п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про вищу освіту», джерелами фінансування діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти є, зокрема, кошти державного бюджету.

Відтак, за п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Національне агентство є також розпорядником інформації, яка стосується використання коштів державного бюджету, виділених на його діяльність, внаслідок чого, запитувана позивачем інформація (запит, надісланий 10 січня 2018 p.), що міститься у табелях обліку відпрацьованого часу працівників секретаріату Національного агентства за 2016 та 2017 pp., також є публічною, оскільки стосується підстав для витрачання бюджетних коштів на оплату праці працівників секретаріату Національного агентства.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Виходячи з зазначеної норми, Національне агентство було зобов'язане надати відповідь на запити позивача впродовж 5 робочих днів з дня їх отримання, а саме до 24 січня 2018 р. та до 19 січня 2018 p., відповідно.

Однак, всупереч вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», як у визначений п'ятиденний строк, так і станом на дату вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, суб'єктом владних повноважень - Національним агентством не надано позивачу відповідей на його запити, що свідчить на користь існування в рамках досліджуваного спору протиправної бездіяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо ненадання відповідей на запити на інформацію, отримані 12.01.2018 та 17.01.2018.

Посилання відповідача на те, що запити позивачем було направлено за іншою адресою, а ніж та, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а підписи та позначки на повідомленнях про вручення цих поштових відправлень зроблені не працівниками секретаріату, судом відхиляються, адже поштове відправлення №03049 0764215 0 із запитом від 02.01.2018 отримано 17.01.2018 працівником ОСОБА_2, яка 28.03.2018 подала до Єдиного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

(https:/ІНФОРМАЦІЯ_1), значиться як Керівник відділу кадрового, документообігу та матеріального-технічного забезпечення Секретаріату Національне агенство із забезпечення якості вищої освіти.

Поштове відправлення №01001 5833061 4 із запитом від 10.01.2018 отримано 12.01.2018 уповноваженим працівником, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому повідомленні.

Оскільки бездіяльність Національного агентства порушує право позивача на доступ до публічної інформації, належним способом поновлення цього права є зобов'язання Національного агентства розглянути запити та надати на них відповідь, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Стосовно заяви позивача про встановлення судового контролю, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду за наслідками набрання даним рішенням законної сили.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо ненадання відповідей на запити ОСОБА_1 на інформацію, отримані Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 12.01.2018 та 17.01.2018.

3. Зобов'язати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти надати відповіді на запити ОСОБА_1 на інформацію, отримані Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 12.01.2018 та 17.01.2018.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1).

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40927307, адреса: 02222, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА, будинок 5).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович