Ухвала суду № 79015684, 27.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

27 грудня 2018 року м. Київ № 640/22047/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами

Головного управління ДФС у Тернопільській області ( 46003, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1 , код ЄДРПОУ 39403535)доТовариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова,5 код ЄДРПОУ 31138298) простягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України встановлено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частини п'ятої статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Частиною першою статті 25 КАС України передбачено, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Разом з тим, частиною другою статті 26 КАС України встановлено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, з аналізу вищезазначених норм КАС України вбачається, що статтею 25 КАС України встановлено порядок визначення підсудності для позивача - фізичної чи юридичної особи, а статтею 26 КАС України, зокрема частиною другою, встановлено порядок визначення підсудності для позивача - суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів позовної заяви №640/22047/18 встановлено, юридична адреса відповідача 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова,5.

Разом з тим, територіальна підсудність Окружного адміністративного суду міста Києва не поширюється на Київську область, а тому дана справа не підсудна цьому адміністративному суду, а підсудна Київському окружному адміністративному суду.

Необхідність дотримання правил підсудності також узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року по справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з ... питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ...».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Отже, виходячи з аналізу позовної заяви та норм КАС України суд дійшов висновку про передачу адміністративного позову №640/22047/18 Київському окружному адміністративному суду за підсудністю.

Керуючись статтями 26, частиною третьою статті 29, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Передати адміністративну справу №640/22047/18 на розгляд Київському окружному адміністративному суду.

Ухвала набуває законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур