Рішення № 79015464, 27.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2018 року № 826/7477/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1до Головного територіального управління юстиції у місті Києвіпровизнання незаконним та скасування наказу,-ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (02140, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2, код ЄДР: 34691374) (далі - відповідач, ГТУЮ у м. Києві), в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ від 20.03.2018 № 95/05 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом від 20.03.2018 № 95/05 на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за не виконання або неналежне виконання посадових обов'язків, чим порушено вимоги п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну службу».

Так, як стверджує позивач, підставою для накладення вказаного дисциплінарного стягнення слугувала вказівка Київської місцевої прокуратури № 2 від 30.06.2017 № 52/4007 щодо неналежного забезпечення виконання 46 виконавчих проваджень про виконання вироків судів у частині конфіскації майна засуджених, чим порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про державну службу».

Разом з тим, позивач наголошує, що розпорядження та акти прийому-передачі йому вказаної категорії виконавчих проваджень відсутні, вказані провадження йому офіційно не передані, з огляду на що, вчиняти будь-які виконавчі дії в межах вказаних виконавчих проваджень, за висновком позивача, він не мав права.

Крім того, позивач вказав, що у 2016 році підстави для накладення дисциплінарного стягнення в 2018 році були предметом службового розслідування за наказом від 20.12.2016 № 868/6. Однак, вказане дисциплінарне провадження відносно позивача було закрите у зв'язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1

Між іншим, позивач також вказав, що відповідно до ч. 5 ст. 75 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Тобто, як вказує позивач, строк для притягнення його до відповідальності з наведених обставин сплив.

У позовній заяві позивач також наголошує на тому, що мотивувальна частина спірного наказу не містить чітко зазначених виконавчих дій, а також не зазначено, чим саме ОСОБА_1, порушено вимогу Закону України «Про виконавче провадження» та в чому виразилось невиконання або неналежне виконання ним посадових обов'язків, актів органів державної виконавчої влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Позивач наголошує, що саме мотивувальна частина оскаржуваного наказу повинна містити встановлені фактичні обставини дисциплінарного проступку, однак такий наказ, як стверджує позивач, не відповідає вимогам мотивувальної частини, що порушує його право на захист.

Таким чином, позивач наголошує, що накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани вчинено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, з огляду на що позивач просив задовольнити позов та скасувати спірний наказ.

Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому наголосив, що на адресу ГТУЮ у м. Києві надійшла вказівка керівника Київської місцевої прокуратури № 2 від 30.06.2017 № 52/4007 щодо усунення порушень вимог закону, причин і умов, що їм сприяли. Зокрема, як зазначає представник відповідача, у даній вказівки зазначається про те, що на примусовому виконанні у Дарницькому РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебуває 76 виконавчих проваджень за судовими рішеннями про конфіскацію майна. Під час вивчення матеріалів 46 виконавчих проваджень за судовими рішеннями про конфіскацію майна боржників встановлено, що останні здійснюються з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», не дотримувались строки вчинення виконавчих дій.

З огляду на надходження до ГТУЮ у м. Києві від Київської місцевої прокуратури вказівники, начальником Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві до начальника Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві направлено доручення від 11.08.2018 № 15749/2-17 щодо вжиття заходів усунення порушення вимог законодавства, виявлених в діяльності службових осіб Дарницького РВ ДВС м. Київ, а також провести перевірки усіх виконавчих проваджень, зазначених у вказівці Київської місцевої прокуратури № 2.

Так, 17.08.2018 на виконання доручення Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві надано пояснення, з яких випливає, що перевіркою виконавчих проваджень постановлено визнати дії державного виконавця ОСОБА_1., як такі, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Представник відповідача у позовній заяві наголошує також на тому, що позивачем був підписаний протокол оперативної наради з працівниками Дарницького РВ ДВС міста Києва щодо обговорення вказівники Київської місцевої прокуратури № 2, на якій в.о. начальника відділу повідомила присутніх про наявність такої вказівки, результати її розгляду та виявлення порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем ОСОБА_1.

Також представник відповідача вказала, що в ході здійснення дисциплінарного провадження позивачем не надано жодних пояснень, щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, у зв'язку з чим, 13.10.2017 складено акт.

Таким чином, як стверджує представник відповідача, за результатами службового розслідування комісією встановлено, що у діях старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 вбачається дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 закону України «Про державну службу», а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, з огляду на що відповідачем прийнято наказ від 20.03.2018 № 95/05 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

При цьому, щодо строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності представник відповідача зазначила, що дійсно ч. 5 ст. 74 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Разом з тим, останній вказав, що 26.09.2017 ГТУЮ у м. Києві наказом № 701/6 було ініційоване службове розслідування стосовно державного виконавця ОСОБА_1., а 20.03.2018, за результатами службового розслідування, прийнято наказ № 95/05 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

З огляду на викладене, представник відповідача наголошує на безпідставності позовних вимог та правомірності прийнятого наказу, у зв'язку з чим просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 26.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 02.10.2018 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання та викликом учасників справи.

У судовому засіданні 29.11.2018 на підставі ст. 262 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.06.2017 на адресу начальнику ГТУЮ у м. Києві від Київської місцевої прокуратури № 2 надійшла вказівка № 52/4007 щодо усунення порушень вимог закону, причин і умов, що їм сприяли.

Зі змісту даної вказівки видно, що Київською місцевою прокуратурою № 2 проведено перевірку додержання вимог Кримінального-виконавчого кодексу України, Законів України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження» у діяльності Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях в частині конфіскації майна.

Так, прокуратурою встановлено, що на примусовому виконанні Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебуває 76 виконавчих проваджень за судовими рішеннями про конфіскацію майна, при цьому до перевірки надано 46, місцезнаходження решти виконавчих проваджень не встановлено.

Разом з тим, як зазначено у даній вказівці, прокуратурою встановлено, що матеріали виконавчих проваджень за судовими рішенням про конфіскацію майна боржників здійснюються з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та більшість виконавчих проваджень перебуває на виконанні більше року.

Також, у вказаній вказівці вказано про те, що державними виконавцями Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві упродовж 2017 року арешт на майно не накладався, майно боржників не вилучалося, реалізація майна боржників за виконавчими провадженнями даної категорії не проводилася. Державними виконавцями допускаються порушення ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій, та, в порушення вимог ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», не дотримуються строків вчинення виконавчий дій, не вживаються заходи щодо своєчасного накладення арешту на майно та кошти засуджених.

Таким чином, як вказує Київська місцева прокуратура № 2 у даній вказівці державними виконавцями не вжито всіх можливих заходів, спрямованих на реальне виконання судових рішень щодо конфіскації майна засуджених, з огляду на що прокуратура просить негайно вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства в діяльності державних виконавців Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, причин та умов, що їм сприяли. Також у даній вказівці прокуратура просила провести службову перевірку за фактом неналежного виконання службових обов'язків та вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб та про результатами розгляду такої вказівки повідомити Київську місцеву прокуратуру № 2 у 20-денний термін з дня її отримання, надавши копії відповідних наказів.

11.08.2017 ГТУЮ у м. Києві начальну Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві надіслано доручення № 15749/2-17, в якому зазначено про вжиття вичерпних заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства виявлених в діяльності службових осіб Дарницького РВ ДВС м. Києва та зобов'язано провести перевірку всіх виконавчих проваджень, зазначених у вказівці Київської місцевої прокуратури № 2 та у строк до 17.08.2017 повідомити Управління шляхом направлення відповідних постанов та надати стислу інформацію щодо усунення порушень виявлених прокуратурою під час проведення перевірки. Також у вказаному дорученні наголошується на доведені до відома працівників відділу вказівки прокуратури, обговоривши на оперативній нараді, наголосивши на недопущені в подальшій роботі зазначених порушень.

17.08.2017 Дарницьким РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві на адресу начальника ГТУЮ у м. Києві з питань державної виконавчої служби - начальнику управління державної виконавчої служби у м. Києві направлено лист (том 1 а.с. 84), в якому зазначається про те, що згідно даних АСВП на виконанні у відділі станом на 01.08.2017 у державного виконавця ОСОБА_1. перебуває 46 виконавчих проваджень про виконання вироків суду в частині конфіскації майна засуджених. Оскільки як вбачається із вказівки керівника прокуратури на виконанні перебуває 76 виконавчих проваджень вказаної категорії, прийнято рішення про направлення відповідного листа щодо проведення акту звірки виконавчих проваджень про виконання вироків суду в частині конфіскації майна засуджених.

Також у вказаному листі зазначено про те, що перевіркою виконавчих проваджень № 42523167, № 42522791, № 44744342, № 44056273, № 46495070, № 44123564, № 35341926, № 31282199, № 42522929, № 17148351, № 21816411, № 21763505, № 31523769, № 39434537, № 43660566, № 44244439, № 44821116, № 23381844, № 44908409, № 45293668, № 41853383, № 44843130, № 42847574, № 42523316, № 19607767, № 24832030, № 27689329, № 33883290, № 31501942, № 32512445, № 18786524, № 17379237, № 45293433, № 46654804, № 44219089, № 42282685, № 37746759, № 49735351 та № 42288978 постановлено визнати дії державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 як такі, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», також передано вказані виконавчі провадження для подальшого виконання іншим державним виконавцям та зобов'язано останніх в найкоротші строки вжити вичерпних заходів примусового виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, даним листом також повідомлено начальника ГТУЮ у м. Києві з питань державної служби, що здійснити перевірку виконавчих проваджень № 45281720, № 42282360, № 45293562, № 42522380 та № 45080913 не виявилось можливим, оскільки відповідно до доповідної записки державного виконавця ОСОБА_1., на виконанні у якого перебувають вказані виконавчі провадження відповідно до даних АСВП, вказані виконавчі провадження фактично йому не передавались та відсутні, у зв'язку з чим державного виконавця ОСОБА_1. дорученням від 17.08.2017 зобов'язано вжити заходів щодо отримання дублікатів виконавчих проваджень та подальшого їх виконання.

Також додатково повідомлено про те, що 17.08.2017 за результатами розгляду вказівки Київської місцевої прокуратури № 2 щодо усунення порушень вимог закону, причин і умов, що їм сприяли, проведено оперативну нараду на якій обговорено виявлені порушення та зобов'язано державних виконавців, на виконання яким передано дані виконавчі провадження в найкоротші строки вжити заходів примусового виконання рішень у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Між тим, 26.09.2017 наказом ГТУЮ у м. Києві № 701/6 «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1.» відкрито дисциплінарне провадження стосовно старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 з метою визначення вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку та дисциплінарній комісії ГТУЮ у м. Києві у період з 27.09.2017 по 26.10.2017 доручено провести службове розслідування стосовно ОСОБА_1 та скласти висновок за результатами службового розслідування.

26.10.2017, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у місті Києві складено висновок, яким встановлено неналежне виконання старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, зокрема, щодо неналежного виконання 46 виконавчих проваджень про виконання вироків судів в частині конфіскації майна засуджених, з якого вбачається порушення Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на що у діях старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 вбачається дисциплінарний проступок передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме невиконання або не належне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручення керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Також у вказаному висновку зазначено про те, що з урахуванням характеру дисциплінарного проступку, попередньої поведінки державного службовця, а також його ставлення до виконання посадових обов'язків, Комісія рекомендує накласти дисциплінарне стягнення відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 65, п. 2 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» у виді догани на ОСОБА_1, старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві.

20.03.2018, на підставі вказаного висновку ГТУЮ у м. Києві прийнято наказ № 95/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.», яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Позивач, вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, регламентується Законом України «Про державну службу».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.

Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Частиною 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу» передбачена дисциплінарна відповідальність державного службовця за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Разом з тим, ч. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Згідно з ч.ч. 1, 9, 10 та 11 ст. 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

При цьому, відповідно до ст. 74 цього ж Закону дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України «Про державну службу» перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та, як наслідок, рішення про накладення на такого державного службовця дисциплінарного стягнення морже бути прийнято суб'єктом призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії.

Разом з тим, як вже було встановлено судом, 26.09.2017 наказом ГТУЮ у м. Києві № 701/6 «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1.» відкрито дисциплінарне провадження стосовно старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1

26.10.2017, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у місті Києві встановлено неналежне виконання старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, з огляду на що Комісією запропоновано накласти дисциплінарне стягнення відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 65, п. 2 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» у виді догани на ОСОБА_1, старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві.

Спірний наказ було прийнято ГТУЮ у м. Києві лише 20.03.2018, тобто поза межами 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, чим порушено вимоги ч. 11 ст. 69 та ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу», а відтак наведене є самостійною і достатньою підставою для висновку про протиправність оскаржуваного наказу та його скасування, оскільки, враховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, органу призначення не надано права приймати вищевказані рішення поза межами строку, встановленого для прийняття рішення.

Також, відповідно до розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/2 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/2) (у редакції з 18.05.2013), виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією.

Передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи (п. 6.1. Інструкції № 512/2).

Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу ДВС, виконавчої групи у зв'язку:

а) із зміною дислокації, перерозподілом обов'язків, уведенням спеціалізації державних виконавців, необхідністю перерозподілу навантаження;

б) з хворобою державного виконавця, його перебуванням у відрядженні чи відпустці, а також у разі включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі ДВС;

в) з відводом (самовідводом) державного виконавця відповідно до Закону;

г) із звільненням державного виконавця чи відстороненням від виконання повноважень за посадою відповідно до Закону України "Про державну службу";

ґ) якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито різними державними виконавцями;

д) з іншими обставинами, що ускладнюють виконання рішення (п. 6.2 Інструкції № 512/2).

Відповідно до п. 6.3 Інструкції № 512/2 передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися:

а) до відділу примусового виконання рішень ДВС України, інших органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням Голови ДВС України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС;

б) до відділу примусового виконання рішень ДВС України - за рішенням начальника цього відділу щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС та виконавчих групах, утворених при цих органах;

в) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС, територіальних органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС;

г) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС - за рішенням начальника цього відділу щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС;

ґ) до виконавчої групи, утвореної в межах органу ДВС, - за рішенням керівника цього органу ДВС;

д) від одного державного виконавця до іншого в межах органу ДВС та виконавчої групи - за рішенням відповідних керівників цих органів та керівника виконавчої групи у разі покладення на нього прав та повноважень, встановлених Законом, у виконавчому провадженні для начальників відділів територіальних органів ДВС.

Тобто, проаналізувавши вказані норми, суд зазначає, що передача матеріалів виконавчого провадження повинна здійснюватися у зв'язку з обставинами, передбаченими п. 6.2 Інструкції № 512/2 за письмовим дорученням начальника відділу або відповідним рішенням керівника цього органу.

Як вже було зазначено судом, спірний наказ прийнято у зв'язку із невиконанням або не належним виконанням ОСОБА_1 посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручення керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, зокрема порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо неналежного ведення останнім виконавчих проваджень № 42523167, № 42522791, № 44744342, № 44056273, № 46495070, № 44123564, № 35341926, № 31282199, № 42522929, № 17148351, № 21816411, № 21763505, № 31523769, № 39434537, № 43660566, № 44244439, № 44821116, № 23381844, № 44908409, № 45293668, № 41853383, № 44843130, № 42847574, № 42523316, № 19607767, № 24832030, № 27689329, № 33883290, № 31501942, № 32512445, № 18786524, № 17379237, № 45293433, № 46654804, № 44219089, № 42282685, № 37746759, № 49735351 та № 42288978.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься інформаційна довідка заступника начальника ГТУЮ з питань державної служби - начальника Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_2 від 03.10.2016, в якій міститься інформація про те, що Управлінням на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.08.2016 № 13043-0-26-16/20.5.2. стосовно здійснення перевірки діяльності підпорядкованих органів державної виконавчої служби щодо виконання виконавчих документів про конфіскацію майна засуджених за вироками судів у кримінальних справах, зобов'язано начальника Відділу провести перевірку виконавчих проваджень даної категорії. За результатами якої встановлено, що ОСОБА_1 при здійсненні виконання більше ніж 30 виконавчих проваджень (даної категорії), порушено вимоги статей 11, 58, 64 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим начальником відділу ОСОБА_3 до Управління надано службову записку про застосування до старшого державного виконавця відділу ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення.

Також, у вказаній довідці міститься пропозиція щодо застосування до старшого державного виконавця Дарницького ВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, на підставі ч. 2 ст. 66 Закону України «Про державу службу», враховуючи вимоги п. 5 ч. 2 ст. 66.

На підставі зазначено, 21.10.2016 наказом начальника ГТУЮ у місті Києві № 677/6 «Про відкриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1.» відкрито дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1

Разом з тим, як видно з протоколу № 19 від 13.12.2016 засідання дисциплінарної комісії ГТУЮ у м. Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», «В» дисциплінарною комісією рекомендовано закрити дисциплінарні стягнення у зв'язку з не виявленням дисциплінарного проступку у державних службовців, зокрема, старшого державного виконавця Дарницького ВДВС міста Києва ОСОБА_1

20.12.2016 наказом начальника ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_4 № 868/6 вирішено закрити дисциплінарні провадження по фактам викладеним в матеріалах заступника начальника ГТУЮ з питань державної служби - начальника Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_2 від 03.10.2016

Тобто, проаналізувавши вказану дисциплінарну справу, суд зазначає, що у 2016 році дисциплінарною комісією не встановлено порушення старшим державним виконавцем Дарницького ВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання ним вказаних вище виконавчих проваджень.

Разом з тим, аналізуючи вказані виконавчі провадження, суд зазначає про наступне.

Так, зі змісту виконавчого провадження № 32512445 вбачається, що останнє відкрито державним виконавцем ОСОБА_15. 08.05.2012, на підставі виконавчого листа від 24.04.2012 № 1-26/11, виданого Голосіївським районним судом м. Києва. Виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню починаючи з травня 2012 року по травень 2015 року вчинялись державним виконавцем ОСОБА_15. Натомість з травня 2015 року вказане виконавче провадження перебувало на виконанні у старшого державного виконавця ОСОБА_16 а в подальшому у державного виконавця ОСОБА_17. Відтак, судом встановлено, що виконавче провадження № 32512445 на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. не перебувало. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано, а відтак відсутні підстави для висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Наявність в АСВП інформації щодо відповідального державного виконавця сама по собі ще не є підставою для висновку про передачу ВП державному виконавцю з дотриманням встановлених вимог та на підставі відповідного акту.

Зі змісту виконавчого провадження № 35341926 видно, що останнє відкрито у листопаді 2012 року державним виконавцем ОСОБА_18, на підставі виконавчого листа № 1-248, виданого 27.09.2012 Печерським районним судом м. Києва. Виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню починаючи з листопада 2012 року по 2015 рік вчинялися державним виконавцем ОСОБА_18, а у 2015 році вказане виконавче провадження перебувало на виконанні у старшого державного виконавця ОСОБА_16, а у 2017 році головного державного виконавця ОСОБА_10. В той же час, у матеріалах виконавчого провадження № 35341926 міститься розпорядження старшого державного виконавця ОСОБА_1. від 02.02.2016 про те, що грошові кошти в сумі 451117,46 грн., які надійшли від реалізації майна на депозитний рахунок відділу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві перерахувати на користь держави. Аналізуючи зміст зазначеного виконавчого провадження, судом не вбачається допущення позивачем порушень, які б могли стати підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо виконавчого провадження № 41853383, то суд зазначає, що таке виконавче провадження 29.01.2014 відкрите державним виконавцем ОСОБА_1. на підставі виконавчого листа № 1/752/1/13, виданого 15.01.2014 Голосіївським районним судом м. Києва. Між тим, виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню вчинялися державним виконавцем ОСОБА_19. Доказів подальшої передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що надалі виконавчі дії вчинялися державним виконавцем ОСОБА_20., а в подальшому ОСОБА_5 Відтак, суд не знаходить порушення державним виконавцем ОСОБА_1. вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання ним ВП № 41853383.

Зі змісту виконавчого провадження № 46495070 видно, що 16.02.2015 заступником начальника відділу ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві ОСОБА_6, на підставі виконавчого листа № 753/7929/14 від 30.10.2014 відкрито вказане виконавче провадження. Виконавчі дії по такому виконавчу провадженню вчинялися державним виконавцем ОСОБА_21., старшим державним виконавцем ОСОБА_27. та головним державним виконавцем ОСОБА_22 Тобто, проаналізувавши матеріали виконавчого провадження № 46495070, суд наголошує на тому, що судом не встановлено, що дане виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 44744342, суд зазначає, що зі змісту останнього вбачається, що воно відкрите 15.09.2014 заступником начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві ОСОБА_7 на підставі виконавчого листа 753/19606/13-к, виданого 08.09.2014 Дарницьким районним судом м. Києва. В подальшому таке виконавче провадження перебувало на виконані у головних державних виконавців ОСОБА_10. та ОСОБА_22., з огляду на що суд зазначає, що ВП № 44744342, на виконанні у ОСОБА_1 не перебувало. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано, а відтак відсутні підстави для висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Щодо виконавчого провадження № 44244439, суд зазначає, що останнє відкрито 31.07.2014 заступником начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві ОСОБА_7, на підставі виконавчого листа № 2602/2227/12, виданого 24.07.2014 Дарницьким районним судом м. Києва. Також зі змісту вказаного виконавчого провадження вбачається, що воно перебувало на виконанні у головного державного виконавця ОСОБА_11 та старшого державного виконавця ОСОБА_23. Між тим, суд звертає увагу на те, що матеріали ВП № 44244439 не містять жодних згадок про перебування такого виконавчого провадження на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано, а відтак відсутні підстави для висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Щодо виконавчого провадження № 45293433, суд зазначає, що таке виконавче провадження відкрито 03.11.2014 заступником начальника відділу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві ОСОБА_8 на підставі виконавчого листа № 758/7103/13-к, виданого 14.07.2014 Подільським районним судом м. Києва. Між тим зі змісту матеріалів такого виконавчого провадження судом встановлено, що останнє перебувало на виконанні у головного державного виконавця ОСОБА_24., а в подальшому постановою від 17.08.2017 № 45293433 про перевірку матеріалів виконавчого провадження було передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_17., у зв'язку з чим, суд наголошує, що у державного виконавця ОСОБА_1. на виконанні виконавче провадження № 45293433 не перебувало та, як наслідок судом не встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про виконавче провадження». Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 42523316, суд вказує на те, з матеріалів даного виконавчого провадження, копії яких наявні у матеріалах справи судом не вбачається передавання та перебування виконавчого провадження № 42523316 на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо виконавчого провадження № 42282685, суд зазначає, що таке виконавче провадження відкрито 21.02.2014 старшим державним виконавцем ОСОБА_25., на підставі виконавчого листа № 1/2208/550/12, виданого 26.03.2013 Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області. Зі змісту такого виконавчого провадження вбачається, що виконавчі дії у ньому вчинялися головними державними виконавцями ОСОБА_10., ОСОБА_24., ОСОБА_16. та ОСОБА_26, а також старшими державними виконавцями ОСОБА_25. та ОСОБА_27. Також зі змісту виконавчого провадження № 42282685 видно, що у вказаному виконавчому провадженні у 2017 році вчинялись виконавчі дії старшим державним виконавцем ОСОБА_1., зокрема було здійснено вихід за адресою боржника щодо розшуку конфіскованого майна, про що свідчить акт державного виконавця, а також останнім 08.06.2017 було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, з огляду на те, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо нерухомого майна відсутні, згідно з відповіді вказаного у виконавчому документі майно належне боржнику на праві власності не виявлено, про що складено акт. Вказані обставини свідчать про те, старшим державним виконавцем ОСОБА_1. в межах виконавчого провадження № 42282685 вчинялись виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Натомість суд зазначає, що з наданих матеріалів ВП № 42282685 неможливо встановити коли саме його було передано на виконання позивачу, оскільки в такому виконавчому провадженні відсутні належні, у розумінні ст. 73 КАС України докази передачі ВП на виконання ОСОБА_1 Суд також зазначає, що скасування постановою про скасування процесуального документа від 17.08.2017 № 42282685 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 08.06.2017, прийняту ОСОБА_1 та, як наслідок передання ВП № 42282685 на виконання державному виконавцю ОСОБА_17. не свідчить про протиправність дій ОСОБА_1 щодо неналежного виконання своїх обов'язків відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, ОСОБА_1 вчинялися виконавчі дії щодо розшуку майна боржника та, як наслідок не встановлено наявності у боржника нерухомого майна, з огляду на що останнім, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий лист стягувачу. Головним державним виконавцем ОСОБА_17 також не розшукано нерухоме майно боржника, про що 10.01.2018 знову ж прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 42282685. За матеріалами вказаного ВП не вбачається обставин вчинення позивачем порушень, які б могли стати підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо виконавчого провадження № 42847574, суд зазначає, що останнє відкрито 04.04.2014 старшим державним виконавцем ОСОБА_25. на підставі виконавчого листа № 2602/732/12, виданого 11.03.2014 Дарницьким районним судом м. Києва. Виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню вчинялись головними державними виконавцями ОСОБА_28., ОСОБА_24., ОСОБА_27, державним виконавцем ОСОБА_20. та старшим державним виконавцем ОСОБА_5. Між тим, суд наголошує, що з матеріалів даного виконавчого провадження, копії яких наявні у матеріалах справи судом не вбачається передавання та перебування виконавчого провадження № 42847574 на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо виконавчого провадження № 31282199, суд зазначає, що останнє відкрито 16.02.2012 головним державним виконавцем ОСОБА_29 на підставі виконавчого листа № 1-812/11, виданого 28.05.2011 дарницьким районним судом .м Києва. Аналізуючи матеріали вказаного виконавчого провадження, суд зазначає, що в межах такого виконавчого провадження вчинялись виконавчі дії головними державними виконавцями ОСОБА_29 ОСОБА_30, натомість постановою від 17.08.2017 № 31282199 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії ОСОБА_1 такими, чи вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а ВП № 31282199 передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_10. Між тим, суд наголошує, що з матеріалів даного виконавчого провадження, копії яких наявні у матеріалах справи судом не вбачається передавання та перебування виконавчого провадження № 31282199 на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо виконавчого провадження № 27689329, суд зазначає, що останнє відкрито старшим державним виконавцем ОСОБА_31. 22.07.2011 на підставі виконавчого листа № 1-172/2010, виданого 27.12.2010 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області. Виконавчі дії по вказаному ВП у 2011 році вчинялися старшим державним виконавцем ОСОБА_31., а у 2012 році державними виконавцями ОСОБА_32. та ОСОБА_33., з 2013 року головним державним виконавцем ОСОБА_30, у 2014 році заступником начальника відділу ОСОБА_9,, у 2015 році державним виконавцем ОСОБА_34. Натомість постановою від 17.08.2017 № 27689329 визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_17. Між тим, суд наголошує, що з матеріалів даного виконавчого провадження, копії яких наявні у матеріалах справи судом не вбачається передавання та перебування виконавчого провадження № 27689329 на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження». Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 37746759, суд зазначає, що останнє відкрито 24.04.2013 головним державним виконавцем ОСОБА_30 на підставі виконавчого листа № 1-1034/11, виданого 12.04.2013 Оболонським районним судом м. Києва. Виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню впродовж 2013-2014 років вчинялися головним державним виконавцем ОСОБА_30, у 2015 році головним державним виконавцем ОСОБА_16. та ОСОБА_26. Між тим, у 2017 році старшим державним виконавцем ОСОБА_1. по ВП № 37746759 було вчинено виконавчі дії щодо розшуку конфіскованого майна, зокрема було здійснено вихід за адресою боржника щодо розшуку конфіскованого майна, про що свідчить акт державного виконавця, а також останнім 08.06.2017 було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки в ході проведення виконавчих дій встановлено, що згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо нерухомого майна відсутні, згідно з відповіді УДАІ м. Києва транспортні засоби за боржником не зареєстровані, виходом за адресою вказаною у виконавчому документів майна належне боржнику на праві власності не виявлено про що складено відповідний акт. Вказані обставини свідчать про те, що старшим державним виконавцем ОСОБА_1. в межах виконавчого провадження № 37746759 вчинялись виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Суд також зазначає, що скасування постановою про скасування процесуального документа від 17.08.2017 № 37746759 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 08.06.2017, прийняту ОСОБА_1 та, як наслідок передання ВП № 37746759 на виконання державному виконавцю ОСОБА_17. не свідчить про протиправність дій ОСОБА_1 щодо неналежного виконання своїх обов'язків відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, ОСОБА_1 вчинялися виконавчі дії щодо розшуку майна боржника та, як наслідок не встановлено наявності у боржника нерухомого майна, у зв'язку з чим останнім, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий лист стягувачу. Головним державним виконавцем ОСОБА_17 також не розшукано нерухоме майно боржника, про що 10.01.2018 також прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 37746759. З матеріалів даного ВП не вбачається вчинення позивачем порушень, які б могли стати підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо виконавчого провадження № 43660566, суд зазначає, що зі змісту вказаного виконавчого провадження судом не вбачається передавання та перебування ВП № 43660566 на виконанні у ОСОБА_1 Зі матеріалів вказаного виконавчого провадження видно, що в його межах вчинялись виконавчі дії головними державними виконавцями ОСОБА_11., ОСОБА_16. та старшим державним виконавцем ОСОБА_27., а відтак судом не встановлено передавання та перебування виконавчого провадження № 43660566 на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження». Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 19607767, суд зазначає, що останнє відкрито 27.05.2010 державним виконавцем ОСОБА_35. на підставі виконавчого листа № 1/17, виданого 11.05.2010 Броварським районним судом Київської області. Виконавчі дії в межах такого виконавчого провадження було вчинено державними виконавцями ОСОБА_35, ОСОБА_36. Між тим, постановою від 14.08.2018 № 19607767 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_20., а в подальшому старшому державному виконавцю ОСОБА_5. Суд зазначає, що остання виконавча дія в межах ВП № 19607767 здійснена 08.10.2010 державним виконавцем ОСОБА_36., а саме прийнято постанову про розшук майна боржника. Натомість суд зазначає, що з біографічної довідки ОСОБА_1, вбачається, що державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва ГТУЮ у м. Києві позивач працює з 15.07.2013. В той же час, з матеріалів ВП № 19607767 судом не встановлено, що починаючи з 15.07.2013 ОСОБА_1. було передано на виконання виконавче провадження № 19607767 та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо не конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 44908409, суд зазначає, останнє відкрито 29.09.2014 заступником начальника відділу ОСОБА_7 на підставі виконавчого листа № 1/760/48/14, виданого 13.08.2014 Солом'янським районним судом м. Києва. Виконавчі дії в межах даного виконавчого провадження впродовж 2014-2015 років вчинялись старшим державним виконавцем ОСОБА_37. Між тим, постановою від 16.08.2017 № 44908409 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_20., а в подальшому старшому державному виконавцю ОСОБА_5. В той же час, з матеріалів ВП № 44908409 судом не встановлено, що таке виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. з огляду на що відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо не конфіскації майна боржника. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 42522929, суд зазначає, що зі змісту вказаного виконавчого провадження судом не вбачається передавання та перебування ВП № 42522929 на виконанні у ОСОБА_1 З матеріалів вказаного виконавчого провадження видно, що його межах вчинялись виконавчі дії головним державним виконавцем ОСОБА_28., старшим державним виконавцем ОСОБА_27., та державним виконавцем ОСОБА_24. Між тим, постановою від 16.08.2017 № 42522929 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_10. В той же час, з матеріалів ВП № 42522929 судом не встановлено, що таке виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 42282360, то суд зазначає, що вказане виконавче провадження відкрито 21.02.2014 страшим державним виконавцем ОСОБА_25. на підставі виконавчого листа № 753/8748/13-к, виданого 20.12.2013 Дарницьким районним судом м. Києва. Виконавчі дії в межах даного виконавчого провадження впродовж 2014-2015 років вчинялись старшим державним виконавцем ОСОБА_27., головними державними виконавцями ОСОБА_24., ОСОБА_10. та ОСОБА_16. а в 2016 році головним державним виконавцем ОСОБА_26 В той же час, з матеріалів ВП № 42282360 судом не встановлено, що таке виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 42288978, суд вказує, що таке виконавче провадження відкрито 27.05.2014 старшим державним виконавцем ОСОБА_27. на підставі виконавчого листа № 1-166/12, виданого 18.12.2013 Печерським районним судом м. Києва. Виконавчі дії в межах вказаного виконавчого провадження вчинялись старшим державним виконавцем ОСОБА_27. та головним державним виконавцем ОСОБА_24. В той же час, з матеріалів ВП № 42288978 судом не встановлено, що таке виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 43184189, суд звертає увагу, що таке виконавче провадження відкрито старшим державним виконавцем ОСОБА_38. на підставі виконавчого листа № 1-166/12, виданого 18.12.2013 Печерським районним судом м. Києва. Виконавчі дії в межах вказаного виконавчого старшим державним виконавцем ОСОБА_38. та головним державним виконавцем ОСОБА_16. Разом з тим, з матеріалів ВП № 43184189 судом не встановлено, що таке виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 21816411, то суд зазначає, що таке виконавче провадження відкрито 14.09.2006 державним виконавцем ОСОБА_40., у 2008 році виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню вчинялись державним виконавцем ОСОБА_42., у 2010 році державним виконавцем ОСОБА_36., у 2012 році державним виконавцем ОСОБА_39., у 2013 році головним державним виконавцем ОСОБА_30, у 2015 році старшим державним виконавцем ОСОБА_41., у 2016 році старшим державним виконавцем ОСОБА_1. Надалі, постановою від 16.08.2017 № 21816411 вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_10.

Разом з тим, перебування у 2016 році на виконанні у позивача ВП № 21816411 само по собі не свідчать про протиправність дій чи допущення протиправної бездіяльності позивачем. В контексті наведеного відповідачем не наведено жодних обставин, підтверджених доказами, оскільки таке виконавче провадження загалом перебуває на виконанні в Дарницькому РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві з 2006 року, тобто понад 10 років. Більш того, суд зазначає, що зі змісту матеріалів ВП № 21816411 вбачається, що виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню тривають і до цього часу (2018 рік). Перебування на виконанні у позивача зазначеного ВП само по собі не свідчить про порушення позивачем вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника в межах ВП № 21816411, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Щодо виконавчого провадження № 46654804, то суд вказує, що таке виконавче провадження відкрито 02.03.2015 заступником начальника відділу ОСОБА_6 на підставі виконавчого листа № 758/16475/13-к, виданого 21.11.2014 Подільським районним судом м. Києва. Виконавчі дії по даному виконавчому провадженню у 2015 році вчинялися державним виконавцем ОСОБА_21., старшим державним виконавцем ОСОБА_27., головним державним виконавцем ОСОБА_26, а у 2017 році старшим державним виконавцем ОСОБА_1. Зокрема, у 2017 році старшим державним виконавцем ОСОБА_1. по ВП № 46654804 було вчинено виконавчі дії щодо розшуку конфіскованого майна, а саме здійснено вихід за адресою боржника щодо розшуку конфіскованого майна, про що свідчить акт державного виконавця, а також останнім 08.06.2017 було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, з огляду на те, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо нерухомого майна відсутні, згідно з відповіді УДАІ м. Києва транспортні засоби за боржником не зареєстровані, виходом за адресою вказаною у виконавчому документів майна належне боржнику на праві власності не виявлено про що складено відповідний акт. Наведене обставини, самі по собі не створюють передумов для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Щодо виконавчого провадження № 31523769, суд зазначає, що зі змісту вказаного виконавчого провадження судом не вбачається передавання та перебування ВП № 31523769 на виконанні у ОСОБА_1, та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 33883290, то суд вказує на те, що останнє відкрито 14.08.2012 державним виконавцем ОСОБА_39. на підставі виконавчого листа № 1-128/18, виданого 11.06.2012 Дарницьким районним судом м. Києва. Виконавчі дії у даному виконавчому провадженні вчинялись державним виконавцем ОСОБА_39., державними виконавцями ОСОБА_43. та ОСОБА_30 Між тим, постановою від 16.08.2017 № 33883290 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_17. В той же час, з матеріалів ВП № 33883290 судом не встановлено, що таке виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 45080913, суд зазначає, що зі змісту вказаного виконавчого провадження судом не вбачається передавання та перебування ВП № 45080913 на виконанні у ОСОБА_1, та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 17148351, то суд зазначає, що таке виконавче провадження відкрито 19.09.2006 державним виконавцем ОСОБА_44. на підставі виконавчого листа № 1-231, виданого 14.07.2006 Дарницьким районним судом .м Києва. Виконавчі дії по такому виконавчому провадженню вчинялись державними виконавцями ОСОБА_44., ОСОБА_45., ОСОБА_46., головними державними виконавцями ОСОБА_30, ОСОБА_16 та ОСОБА_10 Між тим, постановою від 16.08.2017 № 17148351 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_10. В той же час, з матеріалів ВП № 17148351 судом не встановлено, що таке виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 42522380, то суд зазначає, що останнє відкрито 13.04.2014 старшим державним виконавцем ОСОБА_27. на підставі виконавчого листа № 26028/602/12, виданого 17.01.2014 Дарницьким районним судом .м Києва. Натомість зі змісту вказаного виконавчого провадження судом не вбачається передавання та перебування ВП № 42522380, на виконанні у ОСОБА_1, та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 21763505, то суд зазначає, що таке виконавче провадження відкрито у вересні 2010 року державним виконавцем ОСОБА_47 на підставі виконавчого листа № 1-79/10, виданого 13.09.2010 Солом'янським районним судом м. Києва. Виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню вчинялися державним виконавцем ОСОБА_47, ОСОБА_48., головними державними виконавцями ОСОБА_28., ОСОБА_24. ОСОБА_16. та ОСОБА_10. Між тим, постановою від 16.08.2017 № 21763505 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_10. В той же час, з матеріалів ВП № 21763505 судом не встановлено, що таке виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 39434537, то суд зазначає, що таке виконавче провадження відкрито 17.08.2013 державним виконавцем ОСОБА_1. на підставі виконавчого листа № 1-101/10, виданого 12.10.2010 Подільським районним судом м. Києва. Судом встановлено, що державним виконавцем ОСОБА_1. в межах ВП № 39434537 вчинялись виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження, зокрема щодо розшуку майна боржника, про що свідчить постанова про розшук майна боржника від 17.08.2013 № 39434537. В той же час, суд зазначає, що відповідно до біографічної довідки ОСОБА_1, підписаною в.о. начальника Управління персоналу ГТУЮ у м. Києві (том 1 а.с. 104-105) у період з 11.11.2013 по 13.05.2014 ОСОБА_1 увільнений від роботи у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, у зв'язку з чим виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженні у 2015 році вчинялися старшим державним виконавцем ОСОБА_27. Між тим, постановою від 16.08.2017 № 39434537 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_11. Однак, доказів передачі цього ВП позивачу після завершення військової служби (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано. Натомість суд зазначає, що відкриття державним виконавцем ОСОБА_1. 17.08.2013 виконавчого провадження № 39434537 само по собі не може безпосередньо свідчити про протиправність дій останнього щодо виконання вказаного виконавчого провадження та порушення позивачем вимог Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на те, що по-перше, в межах такого виконавчого провадження до 11.11.2013 державним виконавцем ОСОБА_1. у відповідності до Закону вчинялися виконавчі дії щодо розшуку конфіскованого майна боржника, зокрема було направлено запити до УДАІ м. Києва про що також зазначено і у акті перевірки виконавчого провадження від 20.04.2018 № 39434537, по-друге, як вже неодноразово було зазначено судом з 11.11.2013 позивача було увільнено від виконання своїх обов'язків у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації та, як наслідок починаючи з 11.11.2013 таке виконавче провадження мало б бути передано на виконання іншому державному виконавця, по-третє судом також враховується, що виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню у 2015 році вчинялися головними державними виконавцями ОСОБА_16., головним державним виконавцем ОСОБА_27., а у 2017 році ОСОБА_11 Зазначене також свідчить і про те, що ВП № 39434537 після його відкриття перебувало на виконані у Дарницькому ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві понад 3 роки. Відтак суд не знаходить порушення державним виконавцем ОСОБА_1. вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання ним ВП № 39434537, які б могли бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо виконавчого провадження № 44056273, то суд зазначає, що останнє відкрито 18.07.2014 заступником начальника відділу ОСОБА_9 на підставі виконавчого листа № 2602/385/12, виданого 13.06.2014 Дарницьким районним судом м. Києва. Зі змісту матеріалів виконавчого провадження видно, що виконавчі дії по ВП № 44056273 у 2015 році вчинялися старшим державним виконавцем ОСОБА_37., а у 2017 році головним державним виконавцем ОСОБА_22. В той же час, з матеріалів ВП № 44056273 судом не встановлено, що таке виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 24832030, то суд зазначає, що останнє відкрито 28.02.2011 старшим державним виконавцем ОСОБА_45. на підставі виконавчого листа № 1-348, виданого 25.11.2010 Дарницьким районним судом м. Києва. Між тим, зі змісту матеріалів виконавчого провадження, копії яких наявні в матеріалах справи вбачається, що виконавчі дії в межах ВП № 24832030 вчинялися у 2011 році старшим державним виконавцем ОСОБА_45., та державним виконавцем ОСОБА_18, у 2013 році головним державним виконавцем ОСОБА_30, у 2014 році заступником начальника відділу ОСОБА_9 у 2015 році головним державним виконавцем ОСОБА_34., а у 2017 році страшим державним виконавцем ОСОБА_5. та державним виконавцем ОСОБА_20.

Між тим, постановою від 14.08.2017 № 24832030 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_20. Разом з тим, проаналізувавши матеріали виконавчого провадження № 24832030, суд наголошує на тому, що судом не встановлено, що дане виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 42523167, то суд зазначає, що таке виконавче провадження відкрито 14.03.2014 старшим державним виконавцем ОСОБА_27. на підставі виконавчого листа № 1-2/12, виданого 09.02.2013 Києво-Святошинським районним судом Київської області. Виконавчі дії по даному виконавчому провадженню вчинялися у 2014 році старшим державним виконавцем ОСОБА_27., головним державним виконавцем ОСОБА_28., державним виконавцем ОСОБА_24., а у 2017 році головним державним виконавцем ОСОБА_22 Разом з тим, постановою від 02.08.2017 № 42523167 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання головному державному виконавцю ОСОБА_22 В той же час, проаналізувавши матеріали виконавчого провадження № 42523167, суд наголошує на тому, що судом не встановлено, що дане виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 18786524, суд зазначає, що зі змісту вказаного виконавчого провадження судом не вбачається передавання та перебування ВП № 18786524 на виконанні у ОСОБА_1, та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 31501942, суд зазначає, що останнє відкрито 01.03.2012 головним державним виконавцем ОСОБА_29 на підставі виконавчого листа № 1-118/11, виданого 10.02.2012 Дніпровським районним судом м. Києва. Зі змісту матеріалів даного виконавчого провадження видно, що виконавчі дії в його межах вчинялися у 2012 році головним державним виконавцем ОСОБА_29, а у 2017 році головним державним виконавцем Процем В.С. Натомість матеріали виконавчого провадження № 31501942 не містять жодних доказів передавання та перебування такого виконавчого провадження на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 23381844, суд зазначає, що останнє відкрито 17.12.2010 головним державним виконавцем ОСОБА_49 на підставі виконавчого листа № 1-390, виданого Ялтинським міськрайонним судом АР Крим. Виконавчі дії в межах даного виконавчого провадження вчинялись у 2010 році головним державним виконавцем ОСОБА_49, а у 2013 році головним державним виконавцем ОСОБА_30, у 2014 році заступником начальника відділу ОСОБА_9 В той же час, зі змісту виконавчого провадження № 23381844 судом не встановлено, що таке виконавче провадження передавалось та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 45293562, суд зазначає, що зі змісту останнього вбачається, що таке виконавче провадження відкрито 03.11.2014 заступником начальника відділу ОСОБА_9 на підставі виконавчого листа № 1-кп-46/14, виданого 19.06.2014 Обухівським районним судом Київської області. Виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню у 2014 році вчинялися заступником начальника відділу ОСОБА_9, у 2015 році головним державним виконавцем ОСОБА_24., у 2017 році старшим державним виконавцем ОСОБА_41., у 2018 році голосним державним виконавцем ОСОБА_22 Тобто, проаналізувавши матеріали виконавчого провадження № 45293562, суд наголошує на тому, що судом не встановлено, що дане виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 45281720, суд зазначає, що зі змісту останнього видно, що дане виконавче провадження відкрито 31.10.2014 заступником начальника відділу ОСОБА_9 на підставі виконавчого листа № 753/7441/13, виданого 29.09.2014 Дарницьким районним судом м. Києва. Виконавчі дії в межах ВП № 45281720 вчинялися у 2015 році головним державним виконавцем ОСОБА_50, а у 2018 році головним державним виконавцем ОСОБА_16. В той же час, з матеріалів виконавчого провадження № 45281720, судом не встановлено, що дане виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 45293668, суд зазначає, що зі змісту останнього вбачається, що таке виконавче провадження відкрито 03.11.2014 заступником начальника відділу ОСОБА_9 на підставі виконавчого листа № 1-кп/754/227/14, виданого 16.06.2014 Деснянським районним судом м. Києва. Між тим, виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню вчинялися у 2016 році головним державним виконавцем ОСОБА_26, у 2017 році державним виконавцем ОСОБА_20 та старшим державним виконавцем ОСОБА_5. Разом з тим, постановою від 16.08.2017 № 45293668 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання головному державному виконавцю ОСОБА_20. В той же час, проаналізувавши матеріали виконавчого провадження № 45293668, суд наголошує на тому, що судом не встановлено, що дане виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 44123564, то суд зазначає, що таке виконавче провадження відкрито 25.07.2014 заступником начальника відділу ОСОБА_12 на підставі виконавчого листа № 2602/74/2012, виданого Дарницьким районним судом м. Києва. При цьому, зі змісту матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавчі дії в межах такого виконавчого провадження вчинялись у 2015 році старшим державним виконавцем ОСОБА_27., а у 2017 році головним державним виконавцем ОСОБА_22 Натомість з матеріалів ВП № 44123564 судом не встановлено, що дане виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника.

Щодо виконавчого провадження № 44219089, суд вказує, що таке виконавче провадження 29.07.2014 заступником начальника відділу ОСОБА_7 на підставі виконавчого листа № 1кп/755/75/14, виданого 21.07.2014 Дніпровським районним судом м. Києва. Між тим, виконавчі дії по даному виконавчому провадженню у 2015 році вчинялися старшим державним виконавцем ОСОБА_23., а у 2017 старшим державним виконавцем ОСОБА_1., зокрема, останнім було розшук майна боржника та здійснено вихід за адресою боржника. Натомість 08.06.2017 позивачем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з тих підстав, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо нерухомого майна відсутні, згідно відповіді УДАІ м. Києва транспорті засоби за боржником не зареєстровані, виходом за адресою вказаною у виконавчому документі майна належне боржнику на праві власності не виявлено про що складено відповідний акт. Вказані обставини свідчать про те, старшим державним виконавцем ОСОБА_1. в межах виконавчого провадження № 44219089 вчинялись виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Між тим, постановою від 16.08.2017 № 44219089 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок скасовано постанову від 08.06.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу, а вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_51 В той же час суд вважає, що скасування постановою про скасування процесуального документа від 16.08.2017 № 44219089 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 08.06.2017, прийняту ОСОБА_1 та, як наслідок передання ВП № 44219089 на виконання державному виконавцю ОСОБА_17. не свідчить про протиправність дій ОСОБА_1 щодо неналежного виконання своїх обов'язків відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, ОСОБА_1 вчинялися виконавчі дії щодо розшуку майна боржника та, як наслідок не встановлено наявності у боржника нерухомого майна, з огляду на що останнім, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий лист стягувачу. Крім того, головним державним виконавцем ОСОБА_17 також не розшукано нерухоме майно боржника, про що 10.01.2018 також прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 44219089. За матеріалами вказаного виконавчого провадження не вбачається обставин, які б могли слугувати підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Щодо виконавчого провадження № 42522791, суд зазначає, що таке виконавче провадження було відкрито 14.03.2014 старшим державним виконавцем ОСОБА_27. на підставі виконавчого листа № 2602/902/12, виданого 21.01.2014 дарницьким районним судом м. Києва. Зі змісту наявних матеріалів виконавчого провадження вбачається, що дії в межах ВП № 42522791 вчинялися головним державним виконавцем ОСОБА_28., ОСОБА_24. та ОСОБА_16. Разом з тим, з матеріалів ВП № 42522791 судом не встановлено, що дане виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 44843130, то суд зазначає, що останнє відкрито 22.09.2014 заступником начальника відділу ОСОБА_7 на підставі виконавчого листа № 1/760/43/14, видного 04.08.2014 Солом'янським районним судом м. Києва. Виконавчі дії в межах такого виконавчого провадження вчинялись старшими державними виконавцями ОСОБА_23 та ОСОБА_5. Натомість постановою від 16.08.2017 № 44843130 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_20. В той же час, проаналізувавши матеріали виконавчого провадження № 44843130 суд наголошує на тому, що судом не встановлено, що дане виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Щодо виконавчого провадження № 17379237, то суд зазначає, що таке виконавче провадження відкрито 16.08.2004 державним виконавцем ОСОБА_52 на підставі виконавчого листа № 310, виданого 27.02.2004 Військовим місцевим судом Одеського гарнізону. Виконавчі дії в межах такого виконавчого провадження вчинялися у 2004 році вчинялися державними виконавцями ОСОБА_52 та ОСОБА_55., у 2006 році головним державним виконавцем ОСОБА_54. у 2009-2010 роках державним виконавцем ОСОБА_56., у 2011 році державним виконавцем ОСОБА_53. у 2012 році державним виконавцем ОСОБА_24., у 2012-2013 роках головним державним виконавцем ОСОБА_30, у 2014 році заступником начальника відділу ОСОБА_7 та начальником ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві ОСОБА_13, у 2015 році головним державним виконавцем ОСОБА_16. Тобто, ВП № 17379237 перебуває на виконанні Дарницького ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві понад 14 років. Разом з тим, постановою від 17.08.2017 № 17379237 про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано дії державного виконавця ОСОБА_1. щодо конфіскації майна такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, як наслідок вказане виконавче провадження передано на виконання державному виконавцю ОСОБА_17. В той же час, проаналізувавши матеріали виконавчого провадження № 17379237 суд наголошує на тому, що судом не встановлено, що дане виконавче провадження було передано та перебувало на виконанні у державного виконавця ОСОБА_1. та, як наслідок відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій позивачем та порушення останнім вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо конфіскації майна боржника. Доказів передачі цього ВП позивачу (розпорядчих документів, актів приймання/передачі, актів звірки) під час розгляду справи не надано.

Отже, проаналізувавши вказані матеріали виконавчих проваджень, судом не встановлено вчинення ОСОБА_1 дій, які б були вчиненні з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Суд також зазначає, на виконання вимог суду щодо надання виконавчих проваджень, відповідачем так і не було надано виконавчі провадження № 44821116 та № 49735351, а відтак в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведено вчинення державним виконавцем ОСОБА_1. в межах таких виконавчих проваджень дій щодо конфіскації майна в порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Також, здійснивши ретельний аналіз матеріалів виконавчих проваджень, суд наголошує, що в останніх відсутні письмові доручення начальника відділу або рішення керівника Дарницького ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, як того вимагає Інструкція № 512/2, щодо передачі таких виконавчих проваджень державному виконавцю ОСОБА_1.

У судовому засіданні представник відповідача також не змогла відповісти на запитання суду, яким чином вказані виконавчі провадження було передано на виконання позивачу, та чи передавалися вони йому взагалі.

Відтак, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани за вчинення ним в межах таких виконавчих проваджень дій, які суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження» є протиправним, оскільки судом встановлено, що такі виконавчі провадження, у вищенаведених вище ВП, на виконання державному виконавцю ОСОБА_1. не передавались та, як наслідок в їх межах не вчинялись ним виконавчі дії.

Судом також враховується, що в матеріалах справи міститься Подяка (Нагородження) начальника ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_4 за зразкове виконання службових обов'язків та з нагоди 25-ї річниці Незалежності України, що також свідчить про належне виконання останнім своїх службових обов'язків старшим державним виконавцем Дарницького РВ ДВС місті Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1

Більш того, судом також береться до уваги службова характеристика старшого державного виконавця ОСОБА_1. від 22.09.2016 підписана начальником Дарницького РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_14, зі змісту якої вбачається, що начальним здійснено зроблено висновок про те, що за своїми професійними якостями ОСОБА_1 загалом відповідає займаній посаді.

В той же час, аналізуючи оскаржуваний наказ, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, встановлює, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Добросовісне прийняття рішень, вчинення дій чи допущення бездіяльності не заперечує можливості відхилення при цьому від закону, однак виключає умисел на таке порушення.

Прийняття рішень, вчинення дій суб'єктами владних повноважень передбачає, зокрема, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.

Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш шкідливі засоби

Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ прийнято за результатами дисциплінарного провадження стосовно старшого державного виконавця Дарницького ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

Натомість, аналізуючи оскаржуваний наказ, суд звертає увагу на те, що відповідач жодним чином не мотивував прийняття такого наказу, оскільки з матеріалів дисциплінарного провадження судом не встановлено, що в ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було досліджено виконавчі провадження № 42523167, № 42522791, № 44744342, № 44056273, № 46495070, № 44123564, № 35341926, № 31282199, № 42522929, № 17148351, № 21816411, № 21763505, № 31523769, № 39434537, № 43660566, № 44244439, № 44821116, № 23381844, № 44908409, № 45293668, № 41853383, № 44843130, № 42847574, № 42523316, № 19607767, № 24832030, № 27689329, № 33883290, № 31501942, № 32512445, № 18786524, № 17379237, № 45293433, № 46654804, № 44219089, № 42282685, № 37746759, № 49735351, № 42288978, № 45281720, № 42282360, № 45293562, № 42522380 та № 45080913.

Таким чином, враховуючи викладене у сукупності, а також зважаючи на те, що, по-перше, приймаючи спірний наказ, відповідачем було порушено вимоги ч. 11 ст. 69 та ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу», по-друге, проаналізувавши вказані виконавчі провадження судом спростовано висновок дисциплінарної комісії стосовно пропозиції притягнення старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що наказ від 20.03.2018 № 95/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття наказу від 20.03.2018 № 95/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.».

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (02140, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2, код ЄДР: 34691374) про визнання незаконним та скасування наказу від 20.03.2018 № 95/05 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.03.2018 № 95/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (02140, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2, код ЄДР: 34691374) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін