Рішення № 79014782, 17.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2018 року № 826/11405/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., за участю секретаря судового засідання Семеняки А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" до треті особиГоловного управління Держгеокадастру в Київській області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26про визнання протиправним та скасування рішення , за участю представників сторін:

від позивача: Курчінський О.Г.

від відповідача: Тичина І.В.

від третіх осіб: ОСОБА_29,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області №РВ-3200607742017 від 21 липня 2017 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Київській області повторно розглянути заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» про державну реєстрацію земельних ділянок площею 53,1000 га, 27,0444 га, 20,4486 га, 60,7768 га, 10,2362 га, 19,2000 га, 12,4912 га, 28,0302 га, 148,4699 га, 66,1478 га, 54,4298 га за адресою: на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області з видачею витягу з Державного земельного кадастру.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що подана позивачем документація для проведення державної реєстрації земельної ділянки відповідає вимогам Закону України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а відтак відповідач безпідставно та необґрунтовано прийняв рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у запереченнях на позов зазначив, що подана позивачем технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не містить згоди власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

В ході судового розгляду даної справи судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26.

У письмових пояснення на позовні вимоги представник третіх осіб повідомив, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік» не має земельних ділянок ні у власності, ні у користуванні. При цьому, сім земельних ділянок, на які Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗемЮрКонсалтинг» виготовлено технічну документацію, перебувають у державній власності, а тому присвоєння їм кадастрових номерів потребує згоди органу уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою на відновлення меж земельної ділянки користувачем. Також, у межах чотирьох земельних ділянок, на які Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗемЮрКонсалтинг» виготовлено технічну документацію, розміщено земельні ділянки, які перебувають у приватній власності третіх осіб та мають свої кадастрові номери.

Тобто, оскаржуване рішення відповідача про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відповідає вимогам Закону України «Про землеустрій».

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Як стверджує позивач та вбачається з наявних матеріалів справи, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік» є правонаступником Колгоспу імені Карла Маркса.

Згідно рішення Потіцької сільської Ради народних депутатів від 16 вересня 1994 року №2-94 Колгоспу імені Карла Маркса було передано у постійне користування для потреб сільського господарства 523,5 га землі в межах згідно з планом землекористування, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія КВ, виданий 27 квітня 1995 року Потіцькою сільською Радою народних депутатів, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №19.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05 січня 2011 року порушено провадження у справі №Б8/003-11 за заявою Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» про банкрутство з урахуванням особливостей статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В подальшому, ухвалою господарського суду Київської області від 29 березня 2016 року припинено процедуру розпорядження майном Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» введено процедуру санації Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Коптєву А.Є.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21 березня 2017 року призначено керуючим санацією Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича.

З метою присвоєння кадастровий номерів земельним ділянкам, що були передані Колгоспу імені Карла Маркла, правонаступником якого є позивач, за замовленням Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» представництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗемЮрКонсалтинг» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) наступних земельних ділянок (землі сільськогосподарського призначення) для іншого сільськогосподарського призначення:

- загальною площею 53,1000 га, що розташована на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області;

- загальною площею 27,0444 га, що розташована на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області;

- загальною площею 20,4486 га, що розташована на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області;

- загальною площею 60,7768 га, що розташована на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області;

- загальною площею 10,2362 га, що розташована на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області;

- загальною площею 19,2000 га, що розташована на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області;

- загальною площею 12,4912 га, що розташована на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області;

- загальною площею 28,0302 га, що розташована на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області;

- загальною площею 148,4699 га, що розташована на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області;

- загальною площею 66,1478 га, що розташована на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області;

- загальною площею 54,4298 га, що розташована на території Потіцької сільської ради, Миронівського району, Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 липня 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік» звернулось до Головного управління Держгеокадастру в Київській області із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо присвоєння вказаним вище земельним ділянкам кадастрових номерів.

За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, 21 липня 2017 року державним кадастровим реєстратором відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області прийнято рішення №РВ-3200607742017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Вказане рішення прийняте з підстав невідповідності поданих документів, вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: згідно із розділом VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за цільовим використанням для іншого сільськогосподарського призначення (01.13) на території Потіцької сільської ради не відповідає Закону України «Про землеустрій», а саме - відсутня згода власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Незгода позивача із вказаним рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

З 01 січня 2013 року набрали чинності та діють Закон України «Про державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI та постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі - Порядок №1051, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону №3613-VI державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно з цією ж статтею державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

За змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера; реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) за заявою їх власників.

Відповідно до статті 9 Закону №3613-VI, державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Згідно з статті 24 Закону №3613-VI та пункту 109 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Пунктом 9 цього ж Порядку №1051 визначено, що до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення.

Також, відповідно до пунктом 67 Порядку №1051, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр» .

Відповідно до статті 22 Закону №3613-VI документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.

Відповідно до статті 24 Закону №3613-VI та пунктів 110, 111 Порядку №1051 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ.

Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє:

1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;

2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;

приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77 - 85 цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин 5, 6 статті 24 Закону №3613-VI державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Наведені норми свідчать, що до повноважень державного кадастрового реєстратора відноситься перевірка відповідності документів вимогам законодавства.

Так, як уже зазначалось вище, за змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про землеустрій» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельної ділянки державної чи комунальної власності у власність чи користування, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку без надання дозволу Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом);

г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем;

ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);

д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

є) копію правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об'єкти зареєстровані);

ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;

з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);

и) кадастровий план земельної ділянки;

і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Крім того, відповідно до пункту 115 Порядку №1051 державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Аналіз наведених норм свідчить, що державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинна містити, зокрема, згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Водночас, подані позивачем технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не містить такої згоди, обов'язковість якої передбачена вимогами Закону України «Про землеустрій».

Крім того, як вбачається з листа Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області від 25 жовтня 2018 року №02-42/788 на даний час інформацією про правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 285,97 га Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» Потіцька сільська рада не володіє. Площа земель згідно державного акту на право постійного користування колективного сільськогосподарського підприємства ім. Карла Маркса зменшилась відповідно до рішення сесії Потіцької сільської ради №66-14-ХХІІІ від 04 серпня 2000 року «Про передачу земель із резервного фонду Потіцької сільської ради в землі колективної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» у зв'язку з уточненням списків членів КСП ім. Карла Маркса по розпаюванню і видачі земельних сертифікатів с. Потік Миронівського району Київської області.

Також, з листа Головного управління Держгеокаластру в Київській області від 22 жовтня 2018 року №29-10-0.222-16005/2-18, наданого у відповідь на запит представника третіх осіб, вбачається, що відповідно до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру - Національної кадастрової системи, відомості про земельні ділянки (вказані в запиті від 16 жовтня 2018 року №34-Д/18, а саме - земельні ділянки: площею 4,2695 га, кадастровий номер НОМЕР_1; площею 4,3606 га, кадастровий номер НОМЕР_2; площею 4,2606 га, кадастровий номер НОМЕР_3; площею 4,2569 га, кадастровий номер НОМЕР_4; площею 4,2488 га кадастровий номер НОМЕР_5; площею 4,3801 га кадастровий номер НОМЕР_6; площею 4,2556 га, кадастровий номер НОМЕР_7; площею 4,2552 га, кадастровий номер НОМЕР_8; площею 4,2556 га, кадастровий номер НОМЕР_9; площею 4,2527 га, кадастровий номер НОМЕР_10; площею 4,2556 га, кадастровий номер НОМЕР_11; площею 4,2561 га, кадастровий номер НОМЕР_12; площею 4,2593 га, кадастровий номер НОМЕР_13; площею 4,2024 га, кадастровий номер НОМЕР_14; площею 4,2025 га, кадастровий номер НОМЕР_15; площею 4,2023 га, кадастровий номер НОМЕР_16; площею 4,2024 га, кадастровий номер НОМЕР_17; площею 4,2024 га, кадастровий номер НОМЕР_20; площею 2,8018 га, кадастровий номер НОМЕР_22; площею 2,8017 га, кадастровий номер НОМЕР_21; площею 2,8016 га, кадастровий номер НОМЕР_23; площею 4,2020 га, кадастровий номер НОМЕР_24; площею 4,2023 га, кадастровий номер НОМЕР_25; площею 4,2026 га, кадастровий номер НОМЕР_18; площею 4,2001 га, кадастровий номер НОМЕР_26; площею 4,2703 га, кадастровий номер НОМЕР_27; площею 4,2678 га, кадастровий номер НОМЕР_28; площею 4,2673 га, кадастровий номер НОМЕР_29; площею 4,2672 га, кадастровий номер НОМЕР_30; площею 4,2714 га, кадастровий номер НОМЕР_31; площею 4,2672 га, кадастровий номер НОМЕР_19; площею 4,2695 га, кадастровий номер НОМЕР_32; площею 4,2700 га, кадастровий номер НОМЕР_33; площею 0,8629 га, кадастровий номер НОМЕР_34; площею 0,8598 га, кадастровий номер НОМЕР_35; площею 0,8667 га, кадастровий номер НОМЕР_36; площею 0,8667 га, кадастровий номер НОМЕР_37; площею 0,8666 га, кадастровий номер НОМЕР_38; площею 0,8678 га, кадастровий номер НОМЕР_39; площею 0,8668 га, кадастровий номер НОМЕР_40; площею 0,8667 га, кадастровий номер НОМЕР_41; площею 0,8668 га, кадастровий номер НОМЕР_42; площею 0,8667 га, кадастровий номер НОМЕР_43; площею 0,8666 га, кадастровий номер НОМЕР_39; площею 0,8668 га, кадастровий номер НОМЕР_44; площею 0,8667 га, кадастровий номер НОМЕР_45; площею 0,8667 га, кадастровий номер НОМЕР_61; площею 0,8667 га, кадастровий номер НОМЕР_60; площею 4,4925 га, кадастровий номер НОМЕР_62; площею 4,9991 га, кадастровий номер НОМЕР_63; площею 4,1843 га, кадастровий номер НОМЕР_59; площею 2,3350 га, кадастровий номер НОМЕР_64; площею 4,3397 га, кадастровий номер НОМЕР_58; площею 4,2398 га, кадастровий номер НОМЕР_65; площею 4,1812 га, кадастровий номер НОМЕР_57; площею 4,1703 га, кадастровий номер НОМЕР_66; площею 4,1193 га, кадастровий номер НОМЕР_56; площею 8,4103 га, кадастровий номер НОМЕР_67; площею 4,0099 га, кадастровий номер НОМЕР_55; площею 4,0100 га, кадастровий номер НОМЕР_68; площею 2,0050 га, кадастровий номер НОМЕР_54; площею 2,0051 га, кадастровий номер НОМЕР_69; площею 4,0498 га, кадастровий номер НОМЕР_53; площею 4,0600 га, кадастровий номер НОМЕР_70; площею 4,2908 га, кадастровий номер НОМЕР_52; площею 2,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_71; площею 2,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_51; площею 4,0498 га, кадастровий номер НОМЕР_72; площею 2,0200 га, кадастровий номер НОМЕР_50; площею 2,0302 га, кадастровий номер НОМЕР_73; площею 4,1301 га, кадастровий номер НОМЕР_49; площею 4,1504 га, кадастровий номер НОМЕР_48; площею 4,0702 га, кадастровий номер НОМЕР_47; площею 2,0200 га, кадастровий номер НОМЕР_46; площею 2,0200 га, кадастровий номер НОМЕР_74) перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

На зазначені земельні ділянки були видані державні акти на право приватної власності на землю на підставі розпорядження Миронівської районної державної адміністрації Київської області від 09 серпня 2002 року №289.

Аналіз наведених обставин в сукупності свідчить, що позивачем подано державному кадастровому реєстратору документи, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, технічна документація не містить згоди власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем. При цьому, факт надання земельних ділянок у приватну власність громадян також підтверджується наявними матеріалами справи.

Стосовно доводів позивача про те, що ним подано відповідачу весь пакет необхідних документів, суд звертає увагу, що оскаржуване рішення прийняте не з підстав неповноти поданих документів, а з підстав їх невідповідності вимогам чинного законодавства, а відтак таке рішення є правомірним та прийнятим з урахуванням всіх вимог, встановлених, зокрема, і Законом України «Про землеустрій».

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування правомірності свого рішення виконав повністю.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук