Рішення № 79014195, 30.11.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1670/18

Провадження № 2/175/526/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

30 листопада 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Новік Л.М.,

при секретарі – Лукієнко В.Г.

розглянувши у позовному провадженні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Військової частини А4608 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартплаті та за комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в особі представника до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартплаті та за комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 30 грудня 2015 року військовою частиною А4608 було подано до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по квартирній платі та за комунальні послуги. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року (справа 175/5257/15-ц) заяву військової частини А4608 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по квартирній платі та за комунальні послуги повернуто заявнику. Військовою частиною А4608 було подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу на вищезазначене рішення суду.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2016 року апеляційну скаргу військової частини А4608 задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року скасовано, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2016 року (справа №175/5257/15-ц) у прийнятті заяви військової частини А4608 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по квартирній платі та за комунальні послуги с громадянки ОСОБА_1 відмовлено.

Тому, позивач звернувся до суду в порядку позовного провадження, зазначивши, що будинок, який знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська та закріплений на праві оперативного управління за військовою частиною А4608 за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, в/м 76АДРЕСА_1 зареєстрована та фактично проживає ОСОБА_1.

28.04.2007 року між військовою частиною А4608 та ОСОБА_1 укладено договір найму службового приміщення у будівлі №1, кв.2, в/м 76 за адресою: Дніпровський район, м. Підгородне. Відповідно до вищезазначеного договору, ОСОБА_1 зобов'язалась щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги в касу військової частини А4608. Згідно довідки-витягу з особового рахунку заборгованість громадянки ОСОБА_1 внаслідок не сплати у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги в період з червня 2014 року по листопад 2015рік становить 7670 грн. 54 коп. На сьогоднішній день заборгованість перед військовою частиною А4608 - не погашена.

У судове засідання сторони не з’явилися. У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Представник позивача до початку судового засідання надав суду заяву згідно якої просив розглянути цивільну справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини не явки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13 червня 1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно ст. 162 Житлового кодексу України, плата за користування житловим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строк внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату ї плату за комунальні послуги.

Згідно ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо

Відповідно до довідки з витягу будинкової книги про склад сім’ї та реєстрацію у будинку, який знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська та закріплений на праві оперативного управління за військовою частиною А4608 за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, в/м 76АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2007 року між військовою частиною А4608 та ОСОБА_1 укладено договір найму службового приміщення у будівлі №1, кв.2, в/м 76 за адресою: Дніпровський район, м. Підгородне. Відповідно до вищезазначеного договору, ОСОБА_1 зобов'язалась щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги в касу військової частини А4608.

Згідно довідки-витягу з особового рахунку, заборгованість відповідача внаслідок не сплати у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги в період з червня 2014 року по листопад 2015 рік становить 7670 грн. 54 коп.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Порядок користування приміщеннями, а також утримання житлових будинків визначається Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572в редакції від 14.01.2009 року і ст. ст. 20, 21Закону України від 24.06.2004 року «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до яких власник або споживач, зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та інше.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав і обов’язків є договори.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності справедливості.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач в судове засідання не з'явився, доказів на підтвердження заперечень щодо позовних вимог не надав, а в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують порушення відповідачем умов оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, надані позивачем, а тому, вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по квартплаті та за комунальні послуги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.

В порядку пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою розмір ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто за подання юридичною особою позову майнового характеру сума судового збору не може бути меншою 1762 грн.00 коп.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат судом встановлено, що позивачем не в повному обсязі сплачено витрати по сплаті судового збору у розмірі 1011 грн. 00 коп., хоча мав сплатити 1762 грн.00 коп., посилаючись на те, що позивачем раніше подавалася заяву про видачу судового наказу у задоволені якої було відмовлено, однак жодних підтверджень справляння зазначеної суми судового збору не надавалися, тому суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь держави недоплачену суму судового збору у розмірі 751 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 1762 грн.00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 162 ЖК України, п. 5 ч. 3ст. 20, ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24.01.2006 року, ст.ст. 11, 509, 625ЦК України, ст. ст.5,10,12,13,141,164,263,265,280-284,288 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Військової частини А4608 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартплаті та за комунальні послуги – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А4608 (49069 м. Дніпро вул. Січових Стрільців 147, ЄДРПОУ 08414149, МФО 805012, р/р 31250254204835 відкритий ДКСУ м. Київ) заборгованість по квартплаті та за комунальні послуги у розмірі 7670 грн. 54 коп. (сім тисяч шістсот сімдесят гривень п’ятдесят чотири копійки).

Стягнути з Військової частини А4608 (49069 м. Дніпро вул. Січових Стрільців 147, ЄДРПОУ 08414149, МФО 805012, р/р 31250254204835 відкритий ДКСУ м. Київ) на користь держави судовий збір у розмірі 751 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А4608 (49069 м. Дніпро вул. Січових Стрільців 147, ЄДРПОУ 08414149, МФО 805012, р/р 31250254204835 відкритий ДКСУ м. Київ) судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Новік