Постанова № 7901378, 04.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.02.10Справа №2а-7975/08/4 о 09:41

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:

від позивача - Ібрагімов А.Ш.;

від відповідача - Головко І.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримгаз"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень № 0015162301/0, № 0015172301/0, №0015182301/0 від 19.11.08 року

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі – відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0015162301/0, №0015172301/0, №0015182301/0 від 19.11.2008 року про визначення податкового зобов’язання з орендної плати за землю. Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведеної перевірки та при визначенні податкових зобов’язань відповідачем порушенні норми чинного законодавства, зокрема позивач зазначив, що ним з органом місцевого самоврядування, відповідно до вимог діючого законодавства, були укладені договори оренди земельних ділянок. Цими договорами визначена сума орендної плати. Зміни щодо розміру орендної плати у договори не вносилися. За таких підстав, у період що перевірявся, позивач вважає, що ним вірно визначалася сума орендної плати у податкових деклараціях, оскільки суми зазначалися виходячи з умов договору оренди земельної ділянки.

Ухвалами суду від 12.05.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 22.10.2009 року у справі призначено судово-економічну експертизу, зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 10.12.2009 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 25.10.2010 року, допущено заміну відповідача у справі, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, його правонаступником: Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с. 155-157, т. 3), в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем при визначенні суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не враховано нові коефіцієнти для розрахунку ставок орендної плати, які введені згідно із рішенням Сімферопольської міської ради від 24.05.2007 року №264.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 03348117, державну реєстрацію проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим.

Посадовими особами податкових органів проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за наслідками якої складено акт від 10.11.2008 року №8194/23-7/03348117 (т. 2), згідно із висновками якого, зокрема, встановлено порушення ст. ст. 2, 17, 19 Закону України від 03.07.1992 року №2535-ХІІ «Про плату за землю», ст. ст. 3, 17, 21 Закону України від 06.10.1998 року №161-ХІV «Про оренду землі», в результаті чого занижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 77444,66 грн.

На підставі акту перевірки від 10.11.2008 року №8194/23-7/03348117, відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181) прийняті податкові повідомлення-рішення: від 19.11.2008 року №0015162301/0 про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 9882,99 грн., в тому числі за основним платежем – 6588,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 3294,33 грн.; від 19.11.2008 року №0015172301/0 про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 37509,21 грн., в тому числі за основним платежем – 25006,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 12503,07 грн.; від 19.11.2008 року №0015182301/0 про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 68774,79 грн., в тому числі за основним платежем – 45849,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 22924, 93 грн. (а.с. 30-32, т. 1).

Оцінюючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень суд встановив наступне.

Земельні ділянки можуть надаватися у власність, постійне користування та на умовах оренди (стаття 92 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» (тут і далі: нормативно-правові акти в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) користування землею в Україні є платним. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, яка визначається у залежності від грошової оцінки земель. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, яка необхідна орендарю для здійснення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Закон України «Про плату за землю» визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до положень абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про плату за землю» оренда – засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.

Згідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 19 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що розмір орендної плати за землю встановлюється сторонами відповідно до умов договору.

З матеріалів справи (а.с. 33-102, т. 1) вбачається, що у періоді, охопленому перевіркою, договорами оренди (зі змінами і доповненнями) встановлені наступні місячні розміри орендної плати: договір №2-245 від 28.02.2006 року (стосовно земельної ділянки, розташованої в м. Сімферополі, вул. Гаспринського, 11) – 359,90 грн.; договір №2-246 від 28.02.2006 року (стосовно земельної ділянки, розташованої в м. Сімферополя, вул. Мармурова, 46-а) – 1812,66 грн.; договір №2-247 від 28.02.2006 року (стосовно земельної ділянки, розташованої в м. Сімферополі, вул. Гайдара, 3а) – 116,82 грн.; №2-244 від 28.02.2006 року (стосовно земельної ділянки, розташованої в м. Сімферополі, вул. Училищна, 42а) – 2220,27 грн.; договір №2-248 від 28.02.2006 року (стосовно земельної ділянки, розташованої в м. Сімферополі, вул. Крилова, 121) – 364,29 грн.; №2-249 від 28.02.2006 року (стосовно земельної ділянки, розташованої в м. Сімферополі, вул. Крилова, 121) – 47,67 грн.

Зазначені розміри орендної плати відповідають сумам податкового зобов’язання, визначеним платником податку у поданих до податкового органу деклараціях, за період що перевірявся (а.с. 124-153, т. 3).

Суд не приймає до уваги помилкові доводи представника відповідача стосовно того, що умовами договору передбачено зміну розміру орендної плати у випадку запровадження нових коефіцієнтів до ставок плати за землю, оскільки умовами цих договорів (п. 4.4) передбачено, що усі зміни, які до них вносяться повинні бути оформлені нотаріально оформленою угодою.

Нотаріально посвідчення договорів про внесення змін до основних договорів оренди, в яких передбачено збільшення розміру орендної плати відповідно до рішення Сімферопольської міської ради від 24.05.2007 року №264, укладених між позивачем і Сімферопольською міською радою, проведено 08.08.2008 року (а.с. 82-93, т. 1), тобто збільшення розміру орендної плати стосується періоду, який не був охоплений перевіркою.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення 21-ої сесії Сімферопольської міської ради 5-го скликання №264 від 24.05.2007 року «Про орендну плату за землю по місту Сімферополю», яким встановлені коефіцієнти до ставок земельного податку для розрахунків розмірів орендної плати за землю по місту Сімферополю є тільки обов’язковою підставою для перегляду умов договорів оренди. Перегляд умов договору оренди здійснюється шляхом внесення змін до договорів оренди. При цьому, такі зміни повинні вноситись в той спосіб та таким чином, яким було укладено основний договір, тобто, шляхом нотаріального завірення та державної реєстрації.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо повідомлення позивача листом від 01.10.2007 року про зміну орендної плати, оскільки у листі зазначено, що додаткові угоди до договорів оренди будуть оформлені нотаріально та орендна плата буде змінена з 01.07.2007 року, однак, додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок були укладені лише 08.08.2008 року.

Таким чином, до укладання та вступу до дії додаткових угод позивач не мав правових підстав здійснювати виплати орендної плати з застосуванням коефіцієнтів до ставок земельного податку.

За таких обставин, суд погоджується із висновком судової економічної експертизи, проведеної у справі, згідно із яким висновки за актом ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про результати виїзної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року від 10.11.2008 року №8194/23-7/03348117 стосовно заниження суми податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 77444,66 грн. первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача не підтверджуються.

Враховуючи, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання нечинними спірних податкових повідомлень-рішень, замість визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно із ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз.

Згідно із ч. 5 ст. 92 КАС України граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з розглядом адміністративних справ пов'язані з проведенням судової експертизине можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.

Відповідно до Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710 (в редакції, чинній на час розгляду справи) нормативна вартість однієї експертогодини у науково-дослідних установах судової експертизи Міністерства юстиції становить 39,10 грн. у разі проведення експертизи середньої складності.

Матеріалами справи підтверджено, що кошти за проведення експертизи сплачені позивачем на рахунок експертного закладу (платіжне доручення від 07.12.2009 року №4282).

Згідно із калькуляцією витрат на проведення судової економічної експертизи у справі №2а-7975/08/4 експертом витрачено 171,6 годин, ступень складності експертизи визначено як експертиза середньої складності.

Таким чином, граничний розмір витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи, який належить до відшкодування позивачеві становить 6709,56 грн. (171,6 х 39,10 грн.).

Також суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду, у розмірі 3,40 грн.

В судовому засіданні 04.02.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 09.02.2010 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 19.11.2008 року №0015162301/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (ідентифікаційний код 03348117) суми податкового зобов'язання у розмірі 9882,99 грн., в тому числі за основним платежем – 6588,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 3294,33 грн.

3.          Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 19.11.2008 року №0015172301/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (ідентифікаційний код 03348117) суми податкового зобов'язання у розмірі 37509,21 грн., в тому числі за основним платежем – 25006,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 12503,07 грн.

4.          Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Кримвід 19.11.2008 року №0015182301/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (ідентифікаційний код 03348117) суми податкового зобов'язання у розмірі 68774,79 грн., в тому числі за основним платежем – 45849,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 22924, 93 грн.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» 6712,96 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.