Ухвала суду № 79013711, 29.12.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/69/18

Справа № 235/5669/16-к

У Х В А Л А

про здійснення розгляду провадження в загальному порядку, надання дозволу на затримання та зупинення судового провадження і оголошення в розшук

26 грудня 2018 року м.Покровськ

Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Карабан І.І.

суддів Клікунової А.С.

Стоілової Т.В.

секретар судового засідання Димитрієва О.А.

за участю прокурора Туренка Д.О.

захисника Кулика Р.О. - в режимі відеоконференції

розглянувши у спеціальному судовому провадженні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 жовтня 2014 року за № 22014170000000054 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ясинувата Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадженні відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

В судовому засіданні прокурор Туренко Д.О. подав клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначене клопотання подано одночасно з клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування вказаних клопотань зазначив, що 05 жовтня 2014 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 06 жовтня 2014 року відповідно до вимог ст.ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, яке 06 жовтня 2014 року вручено ОСОБА_3 07 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_3 винесено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою. 25 грудня 2014 року ухвалою слідчого судді вказаний запобіжний захід скасовано. 06 січня 2014 року ОСОБА_3 оголошено у розшук, слідчим винесено постанову про зупинення досудового розслідування. Обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмовляється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній переховується від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжувати кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, на даний час переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, знаходиться у розшуку. Крім цього. Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані

Захисник Кулик Р.О., який не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу, оскільки він жодного разу не спілкувався з обвинуваченим, не узгоджував позиції захисту з ним, йому невідомо місце перебування обвинуваченого Проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечував.

Вислухавши учасників судового провадження та дослідивши наявні матеріали кримінального провадження колегія суддів приходить до наступного.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику, що полягає у переховуванні від суду.

Так, ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2017 року було вирішено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 22014170000000054 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.

Зазначеного висновку суд дійшов з урахуванням того, що ОСОБА_3 був оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України в районі проведення антитерористичної операції, що може вважатися як переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судові засідання, що призначені на 14 квітня 2017 року, 19 травня 2017 року, 21 липня 2017 року, 06 жовтня 2017 року, 09 листопада 2017 року, 04 грудня 2017 року, 13 грудня 2017 року, 11 січня 2018 року, 27 лютого 2018 року, 23 квітня 2018 року, 04 червня 2018 року, 01 серпня 2018 року, 08 жовтня 2018 року, 01 листопада 2018 року, 10 грудня 2018 року, 22 грудня 2018 року не з'явився, хоча повідомлявся судом шляхом опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур'єр» повістки про виклик в судові засідання до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області. Про причини неявки в судові засідання обвинувачений суд не повідомив.

Розглядаючи клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою приводу, на думку колегії суддів, відсутні підстави для провадження відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України спеціального судового провадження, з огляду на існування об'єктивної потреби встановлення місця знаходження обвинуваченого для забезпечення його права на захист, доступ до правосуддя.

Так, право обвинувачуваного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред'явлене, на справедливий розгляд справи судом. Крім того, в § 3 (d) статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, зазначено, що кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення бути судимим у його присутності та захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним самим захисника; якщо він не має захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника в будь-якому разі, коли інтереси правосуддя того вимагають, безплатно для нього в усякому такому випадку, коли він не має достатньо коштів для оплати цього захисника.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що застосування інституту заочного розгляду, можливе за умов виконання низки рекомендацій, серед яких, гарантування, що при заочному розгляді, не повинно порушуватися право обвинуваченого на юридичну допомогу та гарантуватись права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд, що включає: право виробити лінію захисту; право бути вислуханим; право оскаржити заочний вирок (рішення у справах «Лус Домінгеш Феррейра проти Бельгії», «Меденіца проти Швейцарії).

Разом з тим, в даному кримінальному провадженні захисник обвинуваченому адвокат Кулик Р.О. призначений на досудовому розслідувані слідчим за дорученням центру безоплатної правової допомоги. З особистих пояснень захисника встановлено, що жодного зв'язку з ОСОБА_3 він не має, тому дійсно з об'єктивних причин не може здійснювати захист обвинуваченого.

У справі «Сейдович проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя.

Колегія суддів не може зробити однозначного висновку щодо обізнаності ОСОБА_3 про обсяг обвинувачення та можливе притягнення його до кримінальної відповідальності. З цих підстав колегія суддів також вважає, що не можна робити висновок, що ОСОБА_3 відмовився від свого права прибути в судові засідання. Така ситуація може мати місце, зокрема, коли обвинувачений публічно або в письмовій формі заявляє про те, що не має наміру реагувати на повістку про явку до суду, яка була отримана не від властей, а з інших джерел, або, коли обвинуваченому вдалося уникнути арешту.

У справі «Колоцца проти Італії» Європейський суд з прав людини зауважив, що гарантії, які містяться у статті 6 п. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, є складовими елементами серед інших загального поняття "справедливий розгляд у суді". Це право необхідно поєднувати, шляхом пошуку "розумного співвідношення", з суспільним інтересом і, зокрема, з інтересами відправлення правосуддя. На аргумент Уряду про те, що неможливість проведення судового засідання у разі неявки сторони здатна паралізувати розгляд кримінальних справ, оскільки, наприклад, з часом може закінчитися термін давності кримінального переслідування, Суд зазначив, що ніщо не виправдовує в очах Суду повну і непоправну втрату права на участь у судових слуханнях.

Значущим у розумінні практики Європейського суду з прав людини є знаходження компромісу між санкціями, що вводяться законодавцем щодо обвинуваченого, який не з'явився до суду, і його процесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду. Суд у подібних справах окремо досліджує як заходи, що були вжиті владою для запобігання відмов від присутності на слуханнях справи, так і в цілому наявність у влади можливості вживати будь-які заходи. Крім того, обвинувачений, що не з'явився до зали судового засідання, ні за яких обставин не може бути позбавлений права на захист за посередництвом обраного ним захисника. При цьому Суд зазначає, що у будь-якому разі, до яких би заходів не вдавалася влада для забезпечення належної явки обвинуваченого, вона не вправі застосовувати несумірні засоби для досягнення зазначеної мети.

Колегією суддів встановлено, що на теперішній час місце перебування ОСОБА_3 достовірно не відомо ані стороні обвинувачення, ані стороні захисту. В зв'язку з чим не встановлено чи відмовився і за яких обставин обвинувачений від реалізації свого права від здійснення права, гарантованого Конвенцією: «бути присутнім при розгляді справи», "захищати себе особисто", "допитувати свідків, що показують проти неї, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані", "користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо вона не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові".

Згідно ч.4 ст.323 КПК України якщо підстави для постановлення судом ухвали про спеціальне судове провадження перестали існувати, подальший судовий розгляд розпочинається спочатку згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Отже, на думку колегії суддів, відсутні підстави для провадження відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України спеціального судового провадження, з чим фактично погодилась сторона обвинувачення, заявляючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та запобіжного заходу у вигляді приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, необхідно здійснювати спочатку в загальному порядку, оскільки відпали підстави для здійснення спеціального судового провадження.

Відповідно до ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.

Згідно ч.2 ст. 189 КПК України клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.

Прокурор в судовому засіданні довів наявність ризиків, що передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений переховується від суду, який за місцем проживання відсутній, місце його знаходження не відомо, що свідчить про наявність підстав передбачених п.1 ч.4 ст.189 КПК України, а тому клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, колегія суддів, вважає за необхідне розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відкласти до приводу ОСОБА_3 в суд для розгляду клопотання.

Водночас, згідно ч.1 ст.335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду . оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та /або прокурору.

Зважаючи, що місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_3 невідоме, з метою недопущення порушення його права на справедливий розгляд у суді, колегія суддів вважає за необхідне оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_3 та зупинити судове провадження до його розшуку.

Керуючись ст.ст.183, 189, 323, 335 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Здійснювати розгляд кримінального провадження № 22014170000000054 від 05 жовтня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, у загальному порядку.

Клопотаняня прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Надати дозвіл на затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ясинувата Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, з метою приводу його до суду для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали в частині дозволу на затримання до 26 червня 2019 року.

Ухвала в цій частині втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного до суду, закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або відкликання ухвали прокурором.

Прокурор Красноармійської місцевої прокуратури Туренко Дмитро Олегович, адреса: Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, 148, тел. (06239) 2-03-35.

Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відкласти до приводу ОСОБА_3 в суд для розгляду клопотання.

Оголосити розшук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ясинувата Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Організацію виконання розшуку обвинуваченого ОСОБА_3 доручити прокурору Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22014170000000054.

Судове провадження у кримінальному провадженні № 22014170000000054 від 05.10.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.258-3 КК України - зупинити до розшуку обвинуваченого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено учасникам судового провадження 29 грудня 2018 року.

Головуючий суддя

Судді