Рішення № 79013212, 27.12.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2018 року м. Рівне №817/835/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 Адвокат ОСОБА_2 доКваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області Голова дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому просив: визнати дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області та її посадових осіб (членів) щодо порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2; визнати відсутність компетенції Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її посадових осіб (членів) та визнати відсутність компетенції Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, її посадових осіб (членів) на втручання в діяльність адвоката ОСОБА_2, зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Черкаської області утриматися від дій, прийняття рішень, які перешкоджають позивачу отримати правову допомогу від адвоката ОСОБА_2.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді Шарапи В.М. 06.06.2016 р. За наслідками підготовчого провадження, до участі в справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено адвоката ОСОБА_2.

Згідно розпорядження № 455 від 23.09.2016 р. в зв’язку з звільненням судді з посади справу в порядку повторного автоматизованого розподілу судової справи передано на розгляд судді Салу А.Б.

Ухвалою суду від 18.11.2016 р., на підставі ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України, за територіальною підсудністю, справу №817/835/16 було передано на розгляд Черкаському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 р. ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Після повернення справи до суду першої інстанції, ухвалою суду від 09.02.2017 р. задоволено заяву представника позивача про відвід головуючому судді Салу А.Б. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного на підставі статей 27 та 28 КАС України, головуючим суддею у справі №817/835/16 визначеного суддю Гломба Ю.О. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.04.2017 р. задоволено заяву судді Гломба Ю.О. про самовідвід. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного на підставі статей 27 та 28 КАС України, головуючим суддею у справі №817/835/16 визначеного суддю Махаринця Д.Є. ухвалою від 26.04.2017 р. призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 22.05.2017 р. за наслідками розкладу клопотань позивача та його представника суд дійшов висновку про необхідність залучення співвідповідачем Голову дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області ОСОБА_3. Також задоволено клопотання представника позивача про зміну процесуального статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог адвоката ОСОБА_2 на співпозивача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

З 27.02.2012 р., ОСОБА_2 як адвокат, надає правову допомогу позивачу у цивільних, адміністративних і кримінальних справах. В одній із таких справ головуючий суддя звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на дії ОСОБА_2 на думку позивача з метою тиску на його правову позицію. Оскільки такі обставини мали вплив на надання адвокатом ОСОБА_2 своєчасної і повної правової допомоги позивачу, то відповідні дії і рішення відповідача розцінені позивачем, як такі, що порушують саме його права та охоронювані законом інтереси на отримання правової допомоги.

Позовні вимоги в повному обсязі підтримані представником позивача, який одночасно є співпозивачем, адвокатом ОСОБА_2, в судовому засіданні. На обґрунтування таких вимог ствердив, що посадові особи органів адвокатури та інші чинили на адвоката ОСОБА_2 тиск та погрожували притягненням до дисциплінарної відповідальності. Засідання палати, де вирішувалось питання про порушення відносно нього дисциплінарного провадження, провели без його участі не зважаючи на ту обставину, що він подав заяву про неможливість прибуття з поважних причин та про перенесення засідання КДКА. Саме слухання відбувалось не об’єктивно, члени палати безпідставно позбавили його можливості скористатись правом відводу членам палати, хоча й дисциплінарне провадження закрили. Ствердив, що відповідач і його посадові особи, які законом покликані захищати права, свободи та інтереси адвокатів чинили тиск і незаконне втручання в здійснення адвокатом ОСОБА_2 професійної діяльності, а тому він має обґрунтовані побоювання, що такі дії матимуть місце і в майбутньому і вважає, що він підлягає відповідному судовому захисту з цього приводу. За наведеного просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав заперечення на позов. Вказав що КДКА не вчиняло тиск або інших протиправних дій на адвоката ОСОБА_2, вказавши також що адвокат не звертався з заявою про зміну робочого місця адвоката, тому компетенція дисциплінарної палати КДКА Черкаської області поширюється на нього. Також зазначено, що на протязі 2014-2016 років до відповідача надходили скарги щодо поведінки адвоката розгляд яких здійснювався в порядку визначному законом.

Судом відповідними ухвалами витребовувались письмові докази по справі, також здійснено допити свідків по справі.

З врахуванням вимог частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе розглянути справу без участі відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказах в порядку письмового провадження .

Адвокат ОСОБА_2, допитаний в судовому засіданні як свідок, суду пояснив, що повідомляв відповідача про неможливість прибуття на засідання дисциплінарної палати КДКА 24.11.2015 року з поважних причин проте дане повідомлення не було взяте до уваги і засідання дисциплінарної палати проведено без його участі чим його обмежено в правах. Рішенням дисциплінарної палати від 24.11.2015 було порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 Також адвокатом стверджено про наявність на нього тиску зі сторони окремих посадових осіб органів адвокатського самоврядування та судових установ.

Допитаний в судовому засіданні в порядку відео конференції свідок ОСОБА_4 вказав, що він особисто чув в приміщенні суду погрозливі висловлювання від посадових осіб, адресовані ОСОБА_2 з приводу його адвокатської діяльності.

Дослідженням оригіналів матеріалів дисциплінарного провадження №48/16, копії якого долучені до матеріалів справи, суд встановив наступне.

На засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області 24.11.2015 по питанню про порушення дисциплінарної справи або відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 за скаргою судді Рівненського окружного адміністративного суду Гломба Ю.О. на висловлювання адвоката викладених в апеляційній скарзі вирішено порушити дисциплінарне провадження відносно адвоката та зазначено про неприбуття адвоката та скаржника.

Дослідивши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Стаття 59 Конституції України кожному гарантує право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

А згідно зі статтею 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI від 05.07.2012 в редакції чинній на час спірних правовідносин, адвокатура України – це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з частиною другою статті 46 цього Закону адвокатське самоврядування здійснюється, зокрема, і через діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя).

В свою чергу, відповідно до частини третьої статті 33 цього Закону, кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури здійснюється дисциплінарне провадження стосовно адвоката.

Стаття 37 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI від 05.07.2012 визначає, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

За правилами статті 38 зазначеного Закону, перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в такому порядку: член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань, а за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до вимог статті 39 цього ж Закону, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

За правилами статті 40 Закону, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. А за правилами статті 41 - за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Зазначені вище норми Закону конкретизовані у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, що затверджене рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 із змінами та доповненнями.

В редакції, що діяла на час існування відповідних правовідносин, зазначене Положення, як і частина третя статті 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI від 05.07.2012, передбачало, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Робоче місце адвоката ОСОБА_2 в Єдиному реєстрі адвокатів України було зазначене, як: Черкаська область, Золотоніський р-н., ОСОБА_5, Перемоги, 25.

Відповідно правомочною здійснювати дисциплінарне провадження стосовно даного адвоката була Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області.

За правилами статті 24 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 в редакції, що діяла на час існування відповідних правовідносин, голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі). А за правилами статті 25,- член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Відповідно до вимог статті 26 Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, невідкладно звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. За правилами статті 30 Положення, скарга про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (стаття 31). Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (стаття 32). Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки (стаття 33).

Згідно з Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, що затверджений рішенням Ради адвокатів України №268 від 17.12.2013, в редакції, що діяла на час існування відповідних правовідносин, формою роботи КДКА є засідання. Засідання кваліфікаційної та дисциплінарної палат КДКА скликаються головами відповідних палат або їх заступниками. Члени палати можуть подавати голові палати пропозиції щодо внесення питань для формування порядків денних засідань палати. Про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п'ять днів до дня проведення засідання (підпункти 6.1.1., 6.1.2 пункту 6.1 розділу 6). Учасниками засідання КДКА (палати) є особи, відносно яких розглядається чи вирішується питання, та особи, звернення яких або питання стосовно яких включені до порядку денного засідання, їх представники та інші особи, запрошені для участі у засіданні КДКА (палати) у випадках, передбачених законодавством України, Положенням про КДКА або Регламентом (підпункт 6.4.1 пункту 6.4 розділу 6).

Судом встановлено, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Черкаської області під час розгляду скарги судді Гломба Ю.О.на дії адвоката ОСОБА_2 вищезазначені вимоги дотримані не були.

Зокрема, скарга і матеріали надійшли до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області 28.10.2015, а за дорученням голови дисциплінарної палати були ввірені для проведення перевірки члену дисциплінарної палати лише 06.11.2015, тобто із порушенням встановленого для цього трьохденного строку. При цьому, уповноважена на відповідні дії член дисциплінарної палати до адвоката ОСОБА_2 із письмовим повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань невідкладно не звернулась. Адвокат ОСОБА_2 був повідомлений про те, що питання про попередній розгляд скарги на його дії, тобто питання про порушення, або про відмову в порушенні відносно нього дисциплінарної справи, включене до порядку денного засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області на 24.11.2015.

З показів свідка ОСОБА_2 які перебувають в логічному взаємозв’язку із письмовими доказами дослідженими судом, суд встановив що адвокат ОСОБА_6 повідомив дисциплінарну палату про неможливість прибуття на засідання палати з поважних причин, і відповідно не зміг взяти участі в засіданні, де розглядалося і вирішувалося питання, відносно нього. Більше того, адвокату ОСОБА_2 було надіслано лише рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, а довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки, до нього, як того вимагає стаття 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI від 05.07.2012 і стаття 33 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014, надіслана не була.

Крім вказаних процедурних порушень, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Черкаської області під час вирішення питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 не застосовано норми матеріального права, які підлягали до застосування, зокрема положення статті 33, 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI від 05.07.2012.

Так, за правилами частини другої статті 33 згаданого Закону, дисциплінарне провадження – це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

В свою чергу, за правилами частини першої статті 34 цього Закону, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Частина другої цієї статті визначає, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Крім того, за правилами частини другої статті 36, - дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Таким чином, підставою для порушення відносно адвоката дисциплінарної справи може бути лише наявність в діях адвоката ознак відповідного дисциплінарного проступку. Іншими словами, передумовою порушення дисциплінарної справи є встановлення дисциплінарною палатою факту, що в конкретних діях конкретного адвоката наявна, принаймні, об'єктивна сторона діяння, яке кваліфікується як дисциплінарний проступок.

Наведені у скарзі судді Гломба Ю.О. відомості про дії адвоката ОСОБА_2 у вигляді окремих некоректних висловлювань в тексті апеляції, кваліфіковані відповідачем як такі, в яких вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.7 ч.2 ст.32 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI від 05.07.2012, тобто порушення адвокатом обов’язків, які на нього покладені законом.

Професійні обов’язки адвоката закріплені у статті 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI від 05.07.2012.

Разом з тим, звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції це право адвоката гарантоване Конституцією України та передбачене відповідними процесуальними кодексами.

Статтею 185 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) визначено право на апеляційне оскарження, так сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 186. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлює що Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Водночас, апеляційна скарга адвокатом адресована суду апеляційної інстанції в даному випадку Житомирському апеляційному адміністративному суду і саме цей суд вповноважений на розгляд поданої апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до статті 208 КАС України ( діючого на момент спірних правовідносин) Суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 166 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

З системного аналізу положень процесуального закону вбачається що предмет регулювання та цілі статті становлять наступне. Стаття дає можливість суду апеляційної інстанції відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів, а також на допущення судом першої інстанції порушень, що не потягли за собою зміну або скасування рішення суду першої інстанції. Особливостями окремої ухвали суду апеляційної інстанції є те що окрема ухвала суду апеляційної інстанції є формою реагування на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Адресатом окремої ухвали суду апеляційної інстанції, як і окремої ухвали суду першої інстанції, може бути як суб'єкт владних повноважень - відповідач, так і інший суб'єкт владних повноважень, що уповноважений вжити заходів для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, для притягнення до юридичної відповідальності осіб, винуватих у такому порушенні. Підстави для постановлення, правові наслідки одержання такої окремої ухвали визначені статтею 166 КАСУ.

Відповідно до цього, зазначення адвокатом ОСОБА_2 певних критичних висловлювань, якщо таке навіть і мало місце, жодним чином не могло свідчити, що в такий спосіб адвокат порушив процесуальні обов’язки в суді першої інстанції, які на нього покладені законом чи правила адвокатської етики по відношенню до судді суду першої інстенції. Відповідно апеляційна скарга не адресувалась судді першої інстанції. В цій ситуації виключно суд апеляційної інстанції мав право відповідним процесуальним шляхом відреагувати на такі вислови адвоката якщо б вони містили вислови образливі, нецензурні чи інші визначені законом як недопустимі.

Таким чином, дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 за скаргою судді Рівненського окружного адміністративного суду не могло бути порушено, позаяк така скарга не містила жодних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката та не свідчила про порушення прав та законних інтересів заявника чи підтвердженням його компетенції на звернення і такою скаргою.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини в рішенні від 27.05.2014 (Бака проти Угорщини) зазначив, що побоювання санкцій, може мати “охолоджуючий ефект” на здійснення свободи вираження поглядів.

Оскільки стороною відповідача не спростовано доводи сторони позивача про те, що рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 прийняте з метою тиску на адвоката, щоб вплинути на його правову позицію в справах та заборонити критикувати суб’єктів влади, суд погоджується, що таке рішення могло мати "охолоджувальний ефект" для свободи вираження поглядів адвоката ОСОБА_2, в тому числі і з приводу справ, де він представляє інтереси ОСОБА_1

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб’єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2про визнання протиправними дій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області та її посадових осіб (членів) щодо порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 за скаргою судді Гломба Ю.О. підлягають до задоволення

Що стосується решти позовних вимог, то суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання відсутності компетенції Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, її посадових осіб (членів) на здійснення дисциплінарного провадження не можуть бути задоволені в рамках адміністративного позову фізичної особи, позаяк рішення про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень приймаються адміністративним судом виключно в рамках розгляду спорів між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Вимога позивача про зобов’язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області утриматися від дій, прийняття рішень, які перешкоджають позивачу отримати правову допомогу від адвоката ОСОБА_2, втручання в здійснення ним професійної діяльності будь-якими методами та способами, що можуть зашкодити позивачу отримати правову допомогу, не може бути задоволена з огляду на те, що право на звернення до суду у особи виникає у разі порушення прав, свобод чи інтересів, а захист права, прав, свобод чи інтересів, що не порушені, тобто на майбутнє, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено. У разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Разом з тим, резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Окремо слід зауважити, що позивач фактично просить в судовому порядку заборонити Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Черкаської області та її посадовим особам (членам) безпідставно втручатися в діяльність адвоката ОСОБА_2, порушувати гарантії його адвокатської діяльності та права позивача на отримання правової допомоги. Разом з тим, правові підстави для прийняття щодо цього відповідного судового рішення відсутні, позаяк і на даний орган адвокатського самоврядування, і на його посадових осіб такий обов’язок вже покладений законодавством.

Так, в силу вимог частини першої статті 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI від 05.07.2012 професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності (пункт 1); забороняється втручання у правову позицію адвоката (пункт 11); забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом (пункт 14); не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов’язки адвоката (пункт 160).

Відповідно до цього, у суду відсутні правові підстави зобов’язовувати суб’єкта владних повноважень утримуватися від тих дій, вчинення яких прямо заборонено нормами чинного законодавства.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах.

Відповідно до пункту 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 Про судове рішення в адміністративній справі, у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже зобов'язання, встановлені у резолютивній частині рішення суду, не можуть поширюватись на майбутнє.

З огляду на наведене, суд вважає, що у задоволенні відповідних позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області підлягають до часткового задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні з огляду на те, що позивач звільнений від їх сплати.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії щодо порушення дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 за скаргою судді Гломба Ю.О.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Махаринець Д.Є.