Рішення № 79012958, 20.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3578/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Курпіти П.І.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути в користь бюджету податковий борг в сумі 266498,85 грн.

13.08.2018 суддя звернувся з запитом до відділу адресно-довідкової роботи Головного управління ДМС України у Львівській області щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2.

Ухвалою від 19.09.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 22.10.2018 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 28.11.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу за платежами: податок на доходи фізичних осіб у сумі 241498,85 грн. та транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн. Позивач зазначає, що податковий борг несплачений відповідачем у встановлений законодавством строк. У зв’язку з цим просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що податковий борг за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 241498,85 грн. виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.09.2016 №0020001700, винесеного на підставі рішення ГУ ДФС у Львівській області про результати розгляду скарги від 10.08.2016 №4032/10/13-01-10-01-05. Відповідач зазначає, що 16.09.2016 подала скаргу на вказане рішення, проте за результатом розгляду повторної скарги, рішенням ДФС України від 29.09.2016 №1029513199-99-11-02-01-14 така залишена без розгляду на підставі порушення 10-ти денного терміну для подання скарги. Відповідач вказує на те, що оскільки до правовідносин, які виникли в результаті винесення Галицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області податкового повідомлення-рішення, застосовуються положення п.56.12 ст.56 Податкового кодексу України, відповідно до якої скарга ОСОБА_2 вважається повністю задоволеною на її користь. Щодо податкового боргу за платежем транспортний податок у сумі 25000,00 грн., відповідач зазначає, що позивач пропустив 1095-денний строк давності.

Позивач подав до суду заперечення на відзив та додаткові пояснення, в яких зазначає, що ДФС України 29.09.2016 розглянуто скаргу ОСОБА_2 від 16.09.2016 без зазначення номера (вх.№4524/ФОП від 21.09.2016) на податкове повідомлення-рішення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 17.05.2016 №0008411303 та винесено рішення №10295/3/99-99-11-02-01-14 від 29.09.2016, яке надіслано платнику. Щодо пропуску строку звернення до суду про стягнення податкового боргу з відповідача, позивач вважає, що таке не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки заборгованість ОСОБА_2 за платежем транспортний податок з фізичних осіб на суму 25000,00 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.06.2015 №734-17, а податковий борг виник 20.09.2015. До суду позивач звернувся з позовом 09.08.2018, тобто в межах строків давності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, повідомлялась про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Відповідач - ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 79070, м.Львів, вул.Манастирського, 2/56.

Суд встановив, що заборгованість відповідача за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 241498,85 грн., виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.09.2016 №0020001700 на суму 241498,85 грн.

Також у відповідача є несплачена сума грошового зобов’язання за платежем транспортний податок у розмірі 25000,00 грн., яке виникло відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15.06.2015 №734-17 у розмірі 25000,00 грн.

На виконання ст.59 Податкового кодексу України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу №4051-23 від 09.10.2015, яку відповідач отримав 29.10.2015. Проте, податковий борг відповідач в добровільному порядку не сплатив.

У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до п.15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Норма п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачає, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.

Як вбачається з положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 41.2 Податкового кодексу України передбачено, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 266498,85 грн. в матеріалах справи відсутні.

Щодо аргументів відповідача про відсутність податкового боргу за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 241498,85 грн. у зв’язку із задоволенням її скарги на податкове повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

ГУ ДФС у Львівській області за результатами первинної скарги ОСОБА_2 без номера та дати (вхідна кореспонденція від 13.06.2016 №2529/10) прийняло рішення від 10.08.2016 №4032/10-13-01-10-01-05, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 17.05.2016 №0008411303 про збільшення грошового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі основного платежу – 35133,72 грн., штрафних санкцій – 8783,43 грн., а в іншій частині залишено без змін.

Повторна скарга ОСОБА_2 від 16.09.2016 без зазначення номера (вхідний №4524/ФОП від 21.09.2016) на податкове повідомлення-рішення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 17.05.2016 №0008411303, надіслана на адресу ДФС України з порушенням законодавчо встановленого 10-ти денного терміну для подання скарги.

На підставі рішення ГУ ДФС у Львівській області про результати розгляду скарги від 10.08.2016 №4032/10/13-01-10-01-05 прийнято податкове повідомлення- рішення від 13.09.2016 №0020001700.

Відповідач зазначає, що 16.09.2016 подала скаргу на рішення ГУ ДФС у Львівській області від 10.08.2016 №4032/10-13-01-10-01-05. За результатом розгляду скарги, рішенням ДФС України від 29.09.2016 №10295/3/99-99-11-02-01-14 така залишена без розгляду на підставі порушення 10-ти денного терміну для подання скарги, суд встановив наступне.

Рішенням ДФС України від 29.09.2016 №10295/3/99-99-11-02-01-14 така скарга залишена без розгляду у зв’язку з порушенням 10-ти денного терміну для її подання.

Відповідно до п.56.2 ст.56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених вказаним Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд вказаного рішення.

Згідно з п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 вказаного Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п 56.7 ст.56 ПК України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Згідно з 56.8 ст.56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Таким чином, суд вважає, що аргументи відповідача в цій частині є безпідставними та не впливають на предмет доказування у цій справі.

Додатково суд звертає увагу на те, що відповідач не надав доказів оскарження рішення ДФС України в судовому порядку.

Щодо аргументів відповідача про закінчення строків давності для звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу за платежем транспортний податок з фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Податкове повідомлення – рішення №734-17, яким визначено податкове зобов’язання за платежем транспортний податок з доходів фізичних осіб, прийняте 15.06.2015.

Згідно з даними інтегрованих карток платника податків податкове зобов’язання відповідача стало узгодженим 20.09.2015. Позивач звернувся до суду 09.08.2018, тобто в межах 1095 – денного строку давності.

Таким чином, аргументи відповідача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу підлягають задоволенню, а саме необхідно стягнути з відповідача податковий борг у сумі 266498,85 грн. до бюджету.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-77, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 79070, м.Львів, вул.Манастирського, 2/56, податковий борг в сумі 266498 (двісті шістдесят шість тисяч чотириста дев’яносто вісім) грн. 85 коп. до бюджету.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 02.01.2019.

Суддя А.Г. Гулик