Рішення № 79012851, 26.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4345/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старояричівської сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити дії, стягнення моральної (немайнової) шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, журналіст інформаційної агенції «Журналісти проти корупції» (далі – ОСОБА_1, позивач) 20.09.2018 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Старояричівської сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області (далі – Старояричівська сільська рада, відповідач). Позивач просить суд:

- визнати незаконними дії відповідача щодо ненадання відповідей на запити № ВСП 001/19/04/18 від 19.04.2018 та № ВСП 001/24/04/18 від 24.04.2018;

- зобов’язати відповідача надати позивачу запитувану у запитах від 19.04.2018 та від 24.04.2018 інформацію невідкладно і у повному обсязі, в тому числі шляхом надання для ознайомлення згаданих у запитах документів;

- стягнути з відповідача моральну (немайнову) шкоду, що була спричинена позивачу внаслідок незаконних дій суб’єкта владних повноважень – Старояричівської сільської ради щодо ненадання відповіді на запити в розмірі 20000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим (а.с. 4-6), що позивач двічі звертався до відповідача із запитами в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» на отримання публічної інформації щодо діяльності Старояричівської сільської ради, проте ці запити залишено без реагування. Позивач стверджує, що цими незаконними діями Старояричівська сільська рада йому як громадському активісту та журналісту завдала моральної шкоди, яку визначає у розмірі 20000 грн.

Відповідач позов не визнає, надіслав суду відзив на позовну заяву (а.с. 23), вважає позовні вимоги безпідставними. Повідомив, що Старояричівська сільська рада надіслала ОСОБА_1 відповіді на його запити, на підтвердження чого надав копії листів Старояричівської сільської ради від 25.04.2018 № 233 та № 234, адресованих ОСОБА_1, а також витяг із журналу реєстрації вихідної документації.

Позивач наполягає на тому, що листи Старояричівської сільської ради від 25.04.2018 № 233 та № 234 на його адресу не надходили. Вказує, що Старояричівська сільська рада систематично приховує свої рішення та інші документи, що містять публічну інформацію, не оприлюднює їх на сайті (якого до цього часу не створено), в пресі чи в інших спосіб, що підтверджується рішенням суду у справі №1340/4087/18 між тими ж сторонами, що набрало законної сили. Припускає, що згадані у відзиві листи могли бути зареєстровані відповідачем в журналі вихідної кореспонденції, проте фактично не скеровуватися на адресу ОСОБА_1

З метою перевірки взаємовиключних тверджень відповідача про скерування відповідей на запити ОСОБА_1 поштою та позивача про те, що на його адресу не надходили листи Старояричівської сільської ради, суд на реалізацію принципу офіційного з’ясування обставин ухвалою від 02.11.2018 зобов’язав Старояричівську сільську раду надати суду належні докази надіслання ОСОБА_1 листів від 25.04.2018 № 233 та № 234. На виконання ухвали суду Старояричівська сільська рада скерувала суду лист № 585 від 14.11.2018, в якому вказала, що наявні докази вже надала суду.

Суд заслухав пояснення позивача, вивчив долучені до справи заяви по суті спору, дослідив письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 є журналістом інформаційної агенції «Журналісти проти корупції», що підтверджується посвідченням ВСП 001 (а.с. 10).

ОСОБА_1 звернувся до голови Старояричівської сільської ради із запитом від 19.04.2018 № ВСП001/19/04/18 (а.с. 7), на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» просив:

- надати для ознайомлення документи (рішення, розпорядження) сільської ради щодо продажу нежитлової будівлі, яка знаходиться в селі Старий Яричів по вул. Галицька, 89;

- надати можливість ознайомитись із договором купівлі-продажу нежитлової будівлі (торгового комплексу) від 17.08.2017, укладеного між Старояричівською сільською радою та гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- надати можливість ознайомитись із тендерною документацією та документами проведення прилюдних торгів, щодо купівлі-продажу згаданої нерухомості в с. Старий Яричів по вул. Галицька, 89.

Цей запит скеровано адресату поштою (рекомендованою кореспонденцією) 20.04.2018 та вручений адресату 25.05.2018 (а.с.7 зворот, 8).

24.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до голови Старояричівської сільської ради із журналістським запитом № ВСП001/24/04/18, просив відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати для ознайомлення рішення виконкому та сесій Старояричівської сільської ради, розпорядження сільського голови за 2015-2017 роки (а.с. 9).

Цей запит ОСОБА_1 особисто здав в канцелярію Старояричівської сільської ради (вх.№18 від 24.04.2018, а.с.19).

В описаних вище запитах ОСОБА_1 просив скерувати відповіді на його поштову адресу: 79025, АДРЕСА_1, а також повідомити телефоном чи засобами електронної пошти дату, час та місце для ознайомлення із запитуваними документами.

Старояричівська сільська рада повідомила суд, що 25.04.2018 у відповідь на запити ОСОБА_1 на отримання публічної інформації надіслала листи та повідомила заявника:

- про неможливість надання документів щодо продажу нежитлової будівлі, яка знаходиться в с. Старий Яричів по вул. Галицькій, 89, оскільки такі вилучені на підставі ухвали слідчого судді Кам’янка-Бузького районного суду від 02.11.2017 (лист №24, а.с. 24);

- для ознайомлення із запитуваною інформацією він може прибути до сільської ради 01.05.2018 о 10.00 год. (лист №25, а.с. 25).

На вимогу суду надати докази скерування листів №233,234 ОСОБА_1 відповідач надав копію аркуша журналу реєстрації вихідної кореспонденції (а.с. 27-28). Старояричівська сільська рада не надала суду доказів надіслання цих листів на поштову адресу ОСОБА_1 через Укрпошту чи будь-якого іншого оператора поштового зв’язку України з причини відсутності таких доказів.

ОСОБА_1 наполягає, що згадані відповідачем листи на його поштову адресу не надходили. Позивач стверджує, що відповідач як розпорядник публічної інформації діє недобросовісно та в такий спосіб (реєструючи в журналі вихідної кореспонденції листи, які фактично адресату не скеровуються) приховує документи, що містять інформацію, що становить суспільний інтерес. На підтвердження систематичності таких дій Старояричівської сільської ради надав суду копію постанови ВП № 57832835 від 14.12.2018 щодо примусового виконання виконавчого листа № 1340/4087/18, виданого 14.11.2018 Львівським окружним адміністративним судом про зобов’язання Старояричівської сільської ради надати ОСОБА_1 запитувану інформацію в повному обсязі. ОСОБА_1 пояснив, що Старояричівська сільська рада у цьому виконавчому провадженні також надала державному виконавцю копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції із записом про скерування листа на адресу заявника, водночас такий лист на адресу ОСОБА_1 не надходив.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до приписів статті 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-ХІІ (далі – Закон № 2657-ХІІ) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Статтею 25 Закону № 2657-ХІІ визначено, що під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом. Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень визначає Закону України « Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі – Закон № 2939-VI).

Стаття 1 Закону № 2939-VI визначає публічну інформація як відображену та задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформацію, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Публічна інформація з обмеженим доступом, відповідно до статті 6 Закону № 393/96-ВР, це: - конфіденційна інформація; - таємна інформація; - службова інформація.

Доступ до інформації згідно з статтею 5 Закону № 2939-VI забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

- запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

- розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (частина перша статті 12, пункт 1 частини першої статті 13).

Відповідно до статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону № 2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах (абзац 2 частини першої статті 101).

Стаття 14 визначає обов'язки розпорядників інформації, це:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Перелік та види інформації, яку зобов’язані оприлюднювати розпорядники інформації, визначено в статті 15 Закону № 2939-VI, серед іншого - нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Як визначено в статті 18 Закону № 393/96-ВР для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб'єктів владних повноважень, підлягають обов'язковій реєстрації в системі обліку, що має містити: назву документа; дату створення документа; дату надходження документа; джерело інформації (автор, відповідний підрозділ); передбачену законом підставу віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом; строк обмеження доступу до інформації, у разі якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом; галузь; ключові слова; тип, носій (текстовий документ, електронний документ, плівки, відеозаписи, аудіозаписи тощо); вид (нормативні акти, угоди, рішення, протоколи, звіти, прес-релізи); проекти рішень (доповідні записки, звернення, заяви, подання, пропозиції, листи тощо); форму та місце зберігання документа тощо.

Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ, що знаходиться у суб'єкта владних повноважень, забезпечується шляхом:

1) оприлюднення на офіційних веб-сайтах суб'єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності - в інший прийнятний спосіб;

2) надання доступу до системи за запитами.

Відповідно до статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга).

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя).

Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (частини четверта, п’ята).

Частиною першою статті 20 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

ОСОБА_1, журналіст інформаційної агенції «Журналісти проти корупції», звернувся до Старояричівської сільської ради та на підставі Закону № 393/96-ВР просив надати копії документів щодо розпорядження комунальним майном, а також можливість ознайомитися із рішеннями цього органу місцевого самоврядування та його посадових осіб та виконавчих органів.

Суд констатує, що Старояричівська сільська рада як розпорядник публічної інформації в силу положень ст.ст. 14, 15, 20 Закону № 2939-VI зобов’язана:

- оприлюднювати прийняті цим органом місцевого самоврядування та його посадовими особами нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних);

- визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо.

Суд також враховує, що відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону № 2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цього майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали це майно.

Отже, відповідач як розпорядник запитуваної публічної інформації в п’ятиденний строк з дати отримання запиту повинен був скерувати відповідь (копії наявних документів, повідомлення про дату час та місце ознайомлення із власними рішеннями тощо) на поштову чи електронну адресу запитувача.

Оцінюючи надані відповідачем копії листів №№ 233, 234 від 25.04.2018 та журналу реєстрації вихідної кореспонденції суд дійшов висновку, що такі не є належними доказами надіслання ОСОБА_1 відповіді на його запити. Сам по собі факт реєстрації листів в журналі не доводить скерування цих листів адресату, водночас відповідач не надав суду належних та достатніх доказів надіслання кореспонденції через оператора поштового зв’язку або електронною поштою. Оскільки відповідач не довів факту надіслання ОСОБА_1 відповідей на його запити про доступ до публічної інформації у встановлені Законом № 2939-VI строки, суд вважає таку поведінку розпорядника публічної інформації протиправною бездіяльністю.

З огляду на це належним способом судового захисту права особи на доступ до публічної інформації є зобов’язання розпорядника публічної інформації у відповідь на запити № ВСП 001/19/04/18 від 19.04.2018 та № ВСП 001/24/04/18 від 24.04.2018 надати ОСОБА_1 запитувану публічну інформацію.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн., суд зазначає таке:

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 1167 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною другою цієї статті визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України). Суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо надіслання ОСОБА_1 відповідей на його запити дійсно могла спричинити позивачеві зайві клопоти, пов’язані із зверненням до суду з цим позовом. Водночас суд враховує, що позивач звертався про отримання публічної інформації як журналіст, що проводить журналістське розслідування, а тому повинен бути готовим до певних труднощів у своїй професійній діяльності. З огляду на ці міркування та зміст пояснень позивача на обгрунтування цих вимог суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не довів тієї обставини, що бездіяльність Старояричівської сільської ради завдала йому істотну моральну шкоду, що виразилась в глибоких емоційних хвилюваннях та порушенні нервової системи. За таких обставин позовна вимога про стягнення моральної шкоди не підлягає до задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивача та можливості контролю за виконанням рішення суду суд вважає за необхідне встановити такий порядок виконання цього рішення суду: запитувана ОСОБА_1 публічна інформація, а також повідомлення щодо часу та місця ознайомлення із документами, що містять публічну інформацію (рішення Старояричівської сільської ради та її виконавчого комітету, сільського голови) повинні бути скеровані Старояричівською сільською радою на адресу ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення в лист у строк, визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації»; перебіг визначеного Законом України «Про доступ до публічної інформації» строку для надіслання ОСОБА_1 публічної інформації починається з дати набрання цим рішенням суду законної сили.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Старояричівської сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області щодо надання відповіді на запити ОСОБА_1 про надання публічної інформації № ВСП 001/19/04/18 від 19.04.2018 та № ВСП 001/24/04/18 від 24.04.2018.

Зобов’язати Старояричівську сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області (80463, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Старий Яричів, вул. Заводська, буд. 2; ідентифікаційний код 04374080) у відповідь на запити № ВСП 001/19/04/18 від 19.04.2018 та № ВСП 001/24/04/18 від 24.04.2018 надати ОСОБА_1 (79025, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) запитувану публічну інформацію.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Встановити такий порядок та строк виконання цього рішення суду:

- запитувана публічна інформація, а також повідомлення щодо часу та місця ознайомлення із документами, що містять публічну інформацію (рішення Старояричівської сільської ради та її виконавчого комітету, сільського голови) повинні бути скеровані на адресу ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення в лист у строк, визначений Законом України “Про доступ до публічної інформації”;

- перебіг визначеного Законом України “Про доступ до публічної інформації” строку для надіслання ОСОБА_1 публічної інформації починається з дати набрання цим рішенням суду законної сили. Водночас роз’яснити Старояричівській сільській раді Кам’янка-Бузького району Львівської області, що вона вправі добровільно виконати це рішення суду і до дати набрання ним законної сили.

Стягнути з Старояричівської сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області (80463, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Старий Яричів, вул. Заводська, буд. 2; ідентифікаційний код 04374080) на користь ОСОБА_1 (79025, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення його повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 04.01.2019.

Суддя Москаль Р.М.