Постанова № 7901264, 08.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.12.09Справа №2а-6501/09/6/0170 (10:48)

Окружний адміністративний суд АРК у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. , при секретарі Усковій О. М., за участю:

представника відповідача - Тарасенко Ользі Василівни, довіреність № 87/10-0 від 23.07.08,

представника позивача - Гаффарова Ельдара Енверовича, довіреність № 240 від 16.04.09, розглянув адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

Суть спору. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРКз позовом до відповідача про визнання противоправним та скасування рішення № 0008492303 від 06.05.09 про застосування штрафних санкцій на суму 340,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані недотриманням відповідачем порядку проведення перевірки, на підставі якої винесено оскаржуване рішення та порушенням відповідачем принципу пропорційності, оскільки позивачем шкода інтересам держави завдана не була.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснила, що в ході перевірки маршрутного таксі позивача встановлені, крім того, факти здійснення розрахункових операцій з перевезення пасажирів за готівковий розрахунок без використання розрахункової книжки (квитків), що є порушенням Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тому штрафні санкції до позивача застосовані вірно.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.09 ДПІ у м. Сімферополі АРК проведена перевірка ТОВ "СімСітіТранс" за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами чого складений акт № 001505 (а.с. 8-9).

Зазначеним актом відповідача зафіксовані порушення позивачем при здійсненні пасажирського перевезення маршрутним таксі п. 2, 5 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме проведення розрахунків операцій без застосування РК (квитків), квиток не виданий.

На підставі зазначеного акту перевірки винесено рішення № 0008492303 від 06.05.09 на суму 340,00 грн. (а.с. 12)

Вирішуючи позовні вимоги судом встановлено наступне.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені конституційні положення, органи державної податкової служби зобов'язані діяти виключно у меж ах їх компетенції та у спосіб, передбачений законом. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Зокрема, право на проведення перевірок по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу органів державної податкової служби закріплено у п.2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і ч.1 ст.16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за послуги у встановленому законом порядку.

Вказана перевірка була проведена відповідно до вищезгаданого пункту статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з метою здійснення контролю за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом, і наявність ліцензій на здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства.

Згідно статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" перевірки, які проводяться в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", "Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв і тютюнових виробів" відносяться до позапланових. При цьому слід вказати, що ці позапланові перевірки не відносяться до позапланових виїзних перевірок, в ході яких перевіряється платник податків з питань своєчасності, достовірності, повнота нарахування і сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже норми ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в частині проведення позапланових виїзних перевірок, не розповсюджується на перевірки порядку проведення розрахунків за товари (послуги) і інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" , Закону України "Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв і тютюнових виробів", а поняття позапланова перевірка та позапланова виїзна перевірка не тотожні.

Вимоги до податкового органу проводити планову перевірку за письмовим рішенням керівника, надіслання письмового повідомлення платнику податків про проведення перевірки, які встановлені частинами 2 і 4 статті 11-1 вказаного Закону стосуються документальних перевірок.

Стаття 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлює, що посадові особи ОДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цім та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсними за умови наявності підпису керівника ОДПС, скріпленого відповідною печаткою.

Також, відповідно до статей 15, 16 Закону України № 265/95 передбачено проведення органами державної податкової служби планових і позапланових перевірок дотримання норм цього Закону. При цьому способи проведення перевірок законом не встановлені. Тому податкові органи мають право застосувати які-небудь способи перевірки, якщо при цьому не порушуються вимоги Конституції України, законів України і інших законодавчих актів.

Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачені підстави і порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як слідує з матеріалів справи, при проведенні перевірки 23.04.09 не проводилася перевірка до питаннях своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів, і тому посилання на відсутність підстав, передбачених ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є безпідставною. Вищезгадана перевірка проведена в рамках повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", що не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів.

Таким чином, підстави і порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" і п. 2.6 застосувань 2 до наказу ДПА України від 11.10.05 № 441 "Про затвердження Методичних рекомендацій про порядок складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання і взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні" і проводяться по окремих щомісячних планах органів державної податкової служби.

Приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи досліджені судом направлення на перевірку позивача № 639/23-3 від 21.04.09 (а. с. 10), № 640/23-3 від 21.04.09 (а. с. 11) та плану графіку проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на квітень 2009 р. (а. с. 28), суд прийшов до висновку, що порядок вищезазначеної перевірки позивача дотриманий відповідачем відповідно до вимог діючого законодавства України.

При цьому, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуюючи позовні вимоги, суд перевіряє тільки правомірність нарахування та стягнення відповідачем фінансових санкцій у розмірі 340,00 грн. за порушення п.5 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно пункту 5 статті 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;

Суд, крім того, зазначає, що відповідно до п.4 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “СімСітіТранс” надає послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитків, позивач здійснює розрахункові операції із застосуванням квитково-облікового листа та відривних квитків.

Таким чином, позивач відповідно до п.4 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від6 липня 1995 року N 265/95-ВР звільняється від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки у випадку видачі квитків.

Суд зазначає, що під час проведення перевірки представниками податкового органу встановлено надання позивачем послуги з перевезення пасажирів без видачі квитків на суму 4,00 гривні, що підтверджується актом перевірки.

Судом встановлено, що до позивача за вищевказане порушення рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій було застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. на підставі п.3 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Суд зауважує, що застосування відповідачем штрафних санкцій за надання позивачем послуги без використання розрахункової книжки на підставі п.3 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є неправомірним, з приводу чого суд зазначає наступне.

Пунктом 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує послугу, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, у даному випадку - квиток на проїзд у маршрутному таксі.

Згідно Положенню про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.00 року №614 і зареєстрованого у Мін'юсті України 05.02.01 року за №105/5296, квітки на приміські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом з урахуванням вимог, установлених відповідними центральними органами виконавчої влади, та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за разові послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосуються реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не ототожнює поняття розрахунковий документ, яким є квіток на проїзд у маршрутному таксі, і розрахункова книжка, рівно як квіток і розрахункова квитанція, оскільки вони є різними за формою і змістом.

При цьому суд виходить з того, що штрафна санкція, яку застосував відповідач за дане порушення, передбачена за невикористання розрахункової книжки, а не за відсутність розрахункового документу.

Суд зауважує, що позивач не заперечує факту не видачі розрахункового документу (квітка), що є порушенням пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а оспорює факт застосування до нього штрафної санкції за невикористання розрахункової книжки.

Суд зазначає, що відповідальність за невидачу розрахункового документу передбачена окремою нормою Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від6 липня 1995 року N 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином, суд зауважує, що за проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки, без видачі розрахункового документу відповідач мав право застосувати до позивача штрафні санкції тільки на підставі п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідальність за п.3 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачена виключно за невикористання розрахункової книжки у випадках, визначених п.5 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - у разі незастосування суб’єктами підприємницької діяльності реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, коли таке застосування РРО для них є обов’язковим.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що застосування до позивача штрафних санкцій за проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки на підставі п.3 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є неправомірним, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008492303 від 06.05.09 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 340,00 гривень.

Таким чином, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України постанова складена повністю та підписана 14.12.09.

Керуючись ст. 160, 160,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати противоправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономній Республіки Крим № 0008492303 від 06.05.09 про застосування штрафних санкцій на суму 340,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс"(95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мамеди Ємир-Усеина, 16, ідентифікаційний код 31898522) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Латинін Ю.А.