Рішення № 79012590, 19.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4447/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Курпіти П.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.11.2018, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині відмови в проведенні перерахунку пенсі;

- зобов’язати відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у відповідності до ч.3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01.10.2017, обчисленої з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Ухвалою від 22.05.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 12.11.2018 суд прийняв до провадження заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 21.11.2018 суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 21.11.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон України № 796-ХІІ), починаючи з 01.10.2017, обчисленої з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідач подав до суду відзиви на позовну заяву та на уточнену позовну заяву, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзиви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС під час спеціальних зборів, які відбувалися поза межами проходження ним дійсної строкової служби, а тому позивач немає права на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказує на те, що подані ним документи, які знаходяться в матеріалах пенсійної справи, а саме: довідка №471/к від 25.05.2011, копія наказу №106 від 16.04.1989, копія наказу №278 від 05.10.1989, копія виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААА №257100 від 15.01.2015, копія експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 2006 року є свідченням того, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної строкової служби та його захворювання пов’язане з виконанням обов’язку військової служби.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

ОСОБА_1 учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І-ої категорії, особа з інвалідністю ІІ-ої групи та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 07.06.2006 та одержує пенсію за інвалідністю відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується копіями посвідчень серії А №449990 від 04.07.2006 та серії В №001451.

27.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з травня 2018 року на підставі ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

14.05.2018 відповідач листом №1296/60/Н-20/03.11-36 повідомив позивача про те, що згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1, а саме військового квитка серії ГЗ №133823 строкову службу позивач проходив в період з 04.11.1975 по 11.11.1977, згідно з довідкою від 03.10.1989 №359, виданою військовою частиною №55064 ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий на роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах згідно зі списком 1 в період з 16.04.1989 по 05.10.1989.

У період з 16.04.1989 по 05.10.1989 відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 працював слюсарем-електриком по ремонту електрообладнання в Львівському державному заводі «Електротранспорт».

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у позивача немає підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон України №796-XII).

Відповідно до ст.1 Закону України № 796-ХІІ він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв’язання пов’язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 59 Закону України № 796-XII в редакції Закону № 231-V передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 вказаного Закону.

Військовослужбовцям пенсії за інвалідністю, а членам їх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків) або відповідно до статті 54 вказаного Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до вказаного Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

З наведеного вбачається, що до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону України № 796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» статтю 59 Закону України № 796-XII викладено в такій редакції: “Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається відповідно до статті 51 вказаного Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або відповідно до статті 54 вказаного Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до вказаного Закону або за бажанням таких осіб з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року”.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що внаслідок внесення змін до ч.3 ст. 59 Закону України № 796-XII, розширився перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Частина друга статті 59 Закону України № 796-XII регулює порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 вказаного Закону.

Відповідно до ст.10 Закону України № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що ст.59 Закону України регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що ч. 3 ст.59 Закону України визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, для отримання пенсії відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;

3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

ОСОБА_1 відповідно до наказу трамвайно-тролейбусного ремонтного заводу №23/ОК від квітня 1989 року призваний на спеціальні військові збори терміном 180 днів. Вказане також підтверджується, записами у військовому квитку ГЗ №133823 щодо проходження 173-денних військових зборів у військовій частині 55064, що розташована в с.Нова-Радча Народицького району Житомирської області (з 16.04.1989 по 05.10.1989) на посаді заступника командира роти РПМ.

Окрім цього, проходження ОСОБА_1 служби у Збройних Силах за вказаний період підтверджується довідкою, яка видана Личаківсько-Шевченківсько Залізничним об’єднаним районним військовим комісаріатом м.Львова Міністерства оборони України від 25.05.2011 №471/к, архівними документами Галузевого державного архіву МО України, а саме: архівна довідка від 23.04.2012 №69298 та копії виписок з наказів командира військової частини 55064 від 16.04.1989 №106 та від 05.10.1989 №278.

При наданні відповіді на заяву позивача відповідач не надав оцінки всім документам, які перебувають в розпорядженні позивача, та стосуються спірного питання, не надав оцінки в повний мірі всім обставинам, які стосуються проходження ним військової служби.

Згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій при прийманні документів, орган, що призначає пенсію:

- перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документа про стаж;

- перевіряє зміст і належне оформлення поданих документів;

- перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавство, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до ч. 1 ст.44 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з ч.3 ст.44 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Суд встановив, що відповідач не прийняв відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії.

Таким чином, суд вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1, викладеними в листі №1296/60/Н-20/03.11-36 від 14.05.2018.

Для відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2018 про проведення перерахунку пенсії та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.

В частині позовних вимог щодо зобов’язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у відповідності до ч.3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01.10.2017, обчисленої з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, така задоволенню не підлягає, оскільки заявлена передчасно.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судових витрат, такі стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1, викладеними в листі №1296/60/Н-20/03.11-36 від 14.05.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2018 про проведення перерахунку пенсії та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.

В задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у відповідності до ч.3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01.10.2017, обчисленої з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відмовити.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 02.01.2019.

Суддя А.Г. Гулик