Рішення № 79012482, 04.01.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2019 р. справа № 0940/2184/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання призначити пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити нарахування та виплату невиплачених сум, з 07.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.п. «г» п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах (із зменшенням на 10 років пенсійного віку), як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з підстав не надання первинних документів, в яких зазначено дані про час, період і місце роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 24.12.2018 року, в якому просив суд в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що правових підстав для призначення позивачу пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає, оскільки документи, які представив позивач не містять дані про дні виїзду в зону відчуження, дані про населений пункт чи об’єкт, де позивачем проводились роботи по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Зазначив, що статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 01.07.1986 по 31.12.1986 у зоні відчуження не менше 5 календарних днів, користуються правом на пенсію із скороченням пенсійного віку на 10 років. Відповідно до п. 5 Постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014 «Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) та виплати пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії за віком з урахуванням положення ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додається довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому, в архівних довідках обов’язково повинні бути вказані: дні виїзду в зону відчуження, якщо військова частина дислокувалась поза межами зони; або населений пункт, де проводились роботи і період виконання таких робіт; або відомості на видачу довідки на додаткову оплату - 100% окладу. Просить суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статей 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши подані докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС (категорія 2), що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Серії А №376641 від 01.07.2002 (а.с.29).

07.05.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку у відповідності до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 17.09.2017 (а.с.30).

На час звернення до відповідача ОСОБА_1, який народився 17.09.1967 року, виповнилося 50 років (а.с.27).

На підтвердження підстав, які дають право на призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку позивач надав, зокрема, копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) Серії А №376641 від 01.07.2002, копію військового квитка НК №5370401 від 01.12.1985, архівні довідки.

Косівським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом від 28.09.2018 за №3415/03 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку у відповідності до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з тих підстав, що представлені позивачем документи не підтверджують дані про час, період та місце роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (а.с.10-11).

Вважаючи таку відмову Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Держава, у відповідності до вимог частини 1 статті 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (2 категорія).

Згідно статті 55 зазначеного Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме; учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів надаються пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років; учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів надаються пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років; учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017.

Відповідно до статті 65 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом ОСОБА_2 України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України №51 від 20 січня 1997 року, посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Отже, при видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 2) 01.07.2002р., відповідною комісією були встановлені та перевірені всі документи, необхідні для встановлення вказаного статусу та категорії.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року №1566/11846.

В розділі ІІ вказаного Порядку визначено документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Так, відповідно до абзацу 7 підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як встановлено судом, позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 2) Серії А №376641, видане Івано-Франківською обласною державною адміністрацією 01.07.2002р., в якому зазначено, що пред’явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Комісією із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вирішено на підставі представлених позивачем документів визначити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, як таким, що приймав участь у роботах на ЧАЕС більше 5 к/днів у другій половині 1986 р., що підтверджується витягом із протоколу засідання Комісії (м. Київ) №420 від 06.06.2002р. та записом у військовому квитку позивача (а.с.16, 17).

Позивач проходив військову службу у військових частинах 3423, 3561, 3217, 3277, про що містяться відповідні відмітки у військовому квитку НК №5370401 від 01.12.1985 (а.с.16).

Згідно архівної довідки Головного управління внутрішніх військ Центрального архіву МВС України №3/35-190 від 19.03.2002 в документах військових частин 3423, 3217, зданих на зберігання в архів, щодо позивача наявні такі відомості: в наказі командира в/ч 3423 від 01.09.1986 №220 - виключений з списків особового складу частини і зі всіх видів забезпечення з 02.09.1986 року і направлений у військову частину 3217 м. Київ; в наказі командира в/ч 3217 від 03.09.1986 №224 - зарахований на всі види забезпечення і направлений для виконання службових обов’язків в зону Чорнобильської АЕС (для охорони атомної станції, в/ч 3561) з 02.02.1986; в наказі командира в/ч 3217 від 03.11.1986 №288 – зарахований в списки особового складу частини і на всі види забезпечення прибувшого із військової частини 3561 після виконання завдань в районі Чорнобильської АЕС; доза радіоактивного опромінення - 9.360 рентген; для відома: охорона Чорнобильскої АЕС до аварії здійснювалась 1 військовою комендатурою військової частини 3561. Після аварії особовий склад комендатури був переведений для проходження служби в інші військові частини, а охорона станції здійснювалась військовослужбовцями інших військових частин (вахтовим методом), які проводились наказами командира військової частини 3217 (а.с.39).

Згідно архівної довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії №482 від 31.05.2018, в архівних документах військової частини 3217 щодо позивача наявні такі відомості, зокрема: в наказі №224 від 03.09.86 р. значиться - зарахувати на всі види забезпечення з 02.09.1986р., який прибув для виконання службових завдань в зоні Чорнобильської АЕС із військової частини 3423. В наказі №288 від 03.11.86 р. значиться: зарахувати в списки частини, який прибув з військової частини 3561 м.Енергодар з 2.11.1986р. Примітка: на підставі наказу МВС СРСР №022 від 19.01.1982 року була створена військова частина 3561 для організації та керівництва охорони атомних станцій, до складу якої входила 1 спеціальна комендатура з охорони Чорнобильської АЕС з місцем дислокації м. Прип’ять. В зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС штаб батальйону переміщено до м. Енергодар (а.с.35).

Згідно довідки військової частини 3041 Національної гвардії України (м. Славутич) №178 від 18.06.2018 в архівних документах військової частини 3561 про участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_3 (так у наказі) є наступні дані: наказом командира частини 3561 №246 від 15.09.1986 оголошений штат 1-ї військової комендатури та під номером 89 значиться стрілець рядовий ОСОБА_3. У наказах командира частини 3561 1-ї військової комендатури ставлення завдання - забезпечувати надійну охорону ЧАЕС; у книзі № 66 «Облік радіаційного опромінення особового складу» за інв. №17 значиться прізвище рядового ОСОБА_3 з 02.09. по 31.10.1986 рік, з кількістю доз опромінення за кожну добу. Отримав дозу радіоактивного опромінення - 9,360 рентген (станом на 31.10.1986р.) (а.с.34).

З огляду на зміст наведених документів суд вважає, що вони в повній мірі засвідчують вичерпні відомості, які необхідні органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зокрема, із поданих документів слідує, що позивач виконував службові завдання на Чорнобильській АЕС у 1986 році, зокрема, у військовій частині 3561, отримавши з 02.09.1986 по 31.10.1986 відповідну дозу радіоактивного опромінення з кількістю доз опромінення за кожну добу і підпадає під категорію учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Таким чином, висновок відповідача щодо не підтвердження поданими позивачем документами часу, періоду та місця роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є безпідставним.

Враховуючи наведене, суд вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, протиправними.

Стосовно позовної вимоги про зобов’язання Коcівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити з 07.05.2018 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років та здійснити нарахування і виплату невиплачених сум, суд зазначає наступне.

За змістом статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Тобто, для виникнення права на отримання пенсії визначено такі умови: особа повинна бути громадянином України, який застрахований згідно із цим Законом, досягти встановленого цим Законом пенсійного віку, а також мати необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Судом не може бути надана правова оцінка дотримання умов щодо виникнення права на пенсію за віком, в їх сукупності, оскільки підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії стали тільки відсутність документів, які б підтверджували роботу позивача в 2016 році в зоні відчуження не менше 5 календарних днів. Інших підстав відмови не було, а тому і відсутні у суду підстави для перевірки дотримання відповідачем інших умов щодо виникнення у позивача права на пенсію, зокрема, наявності чи відсутності необхідного страхового стажу для призначення пенсії. Дані щодо наявного у позивача страхового стажу в матеріалах справи відсутні.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Як слідує з положень Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_2 Європи 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Враховуючи, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за його заявою від 07.05.2018, застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, суд вважає за необхідне зобов'язати Коcівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області управління повторно розглянути заяву позивача від 07.05.2018 із врахуванням встановлених судом обставин та викладених висновків у цій справі.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та зобов'язати Коcівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області повторно розглянути заяву позивача від 07.05.2018 про призначення пенсії із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цій справі.

Доказів понесення судових витрат у справі суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Коcівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов'язати Коcівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2018 про призначення пенсії із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цій справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, с.Великий Рожин, Косівський район, Івано-Франківська область, 78654)

Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40385698, вул.Незалежності 26 а, м.Косів, Івано-Франківська область, 78600)

Суддя Біньковська Н.В.