Вирок № 79012385, 29.12.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 233/2036/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Міросєді А. І.,

за участю:

секретаря Ульянцевої С.А.,

прокурора Ганночки В.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

захисника Сітало В.І.,

обвинуваченої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017050380001250 від 05 жовтня 2017 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року у м. Костянтинівка Донецької області, громадянки України, із вищою освітою, одруженої, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

19 травня 2017 року, приблизно о 17.10 год, обвинувачена ОСОБА_4, керуючи на достатніх правових підставах технічно справним автомобілем марки «FORD KUGA», реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснюючи рух по проїжджій частині пр. Ломоносова м. Костянтинівка Донецької області від вул. Леваневського в напрямку вул. Ємельянова, діючи в порушення вимог п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, які регламентують: 10.1 - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; 16.13 - Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв; належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення дорожньо-транспортної події, не врахувала дорожню обстановку, перед зміною напрямку руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам, виконуючи поворот ліворуч з пр. Ломоносова на вул. Абрамова, не надала дорогу мопеду марки «VIPER TXM50C», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1, яка рухалася по рівнозначній дорозі (пр. Ломоносова) в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної події водій мопеду марки «VIPER TXM50C», реєстраційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійної рани правої тім'яної області, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше як 21 день; забій м'яких тканин та синці верхньої третини лівого стегна, середньої третини лівої гомілки, міжм'язової та підшкірної гематоми зовнішньої поверхні лівого стегна, розриву заднього рогу медіального меніску, розриву передньої хрестоподібної зв'язки лівого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день.

Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та суспільно-небезпечними наслідками у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за цим вироком визнала у повному обсязі. Пояснила, що 19 травня 2017 року приблизно о 17.10 год. вона рухалася на автомобілі ««FORD KUGA» по пр. Ломоносова м. Костянтинівка в напрямку ЦРЛ. Рухалася вона в лівому ряду і зупинилася, щоб повернути ліворуч на вул. Абрамова. Від зупинки в цей час у зустрічному напрямку від'їжджав автобус, вона пропустила його і почала повертати ліворуч на вул. Абрамова, але за автобусом рухався скутер, якого вона не бачила, і сталася ДТП. Удар прийшовся в ліву передню фару її автомобіля боковою частиною скутера. Скутером керувала потерпіла ОСОБА_1, яка від удару впала на асфальт. Потім приїхала швидка медична допомога, яку викликали очевидці ДТП, і забрала потерпілу. Згодна, що ДТП сталася з її вини. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, підтвердила повністю. У скоєному щиро розкаялася. Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди визнала у розмірі не більше 3000 грн., в іншій частині проти позову заперечувала, у т.ч. оскільки вона уклала договір страхування цивільно-правової відповідальності із страховою компанією, яка і має відшкодовувати шкоду.

Не дивлячись на повне визнання обвинуваченою своєї провини, суд вважає, що провина обвинуваченої ОСОБА_4 в об'ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:

- потерпіла ОСОБА_1 повідомила у судовому засіданні, що 19 травня 2017 року близько 17 години вона рухалася на скутері по пр. Ломоносова м. Костянтинівка з боку ЦРЛ в напрямку «Супутника». Біля 7 школи попереду неї рухався мікроавтобус з пасажирами, він від'їхав від зупинки. На перехресті з вул. Абрамова вона побачила автомобіль, у якого був ввімкнений сигнал повороту ліворуч, та який зірвався з місця і сталося зіткнення лівою стороною її скутера з лівою передньою частиною автомобіля. Внаслідок ДТП вона впала на асфальт. Обвинувачена пропонувала віднести її і покласти на зупинку громадського транспорту, але вона відмовилася. Потім із автомобіля, що рухався позаду, вийшов хлопець, який викликав швидку. Вона була госпіталізована до 5 лікарні де тривалий час проходила лікування, на яке було витрачено близько 8 тисяч грн. Скутер зазнав механічних пошкоджень і ще не відремонтований. Позов підтримала у повному обсязі, обвинуваченій просила призначити покарання, яке було запропоноване прокурором.

Наведені вище пояснення потерпілої є послідовними, узгоджуються і підтверджуються іншими доказами:

- протоколом огляду місця ДТП від 19 травня 2017 року, у ході якого була оглянута ділянка місцевості по пр. Ломоносова м. Костянтинівка Донецької області (перехрестя з вул. Абрамова м. Костянтинівка), та зафіксована обстановка вчиненої дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «FORD KUGA», реєстраційний номер НОМЕР_3, та мопеда марки «VIPER TXM50C», реєстраційний номер НОМЕР_4;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 06 листопада 2017 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_1 на місті події показала та розповіла про обставини та механізм ДТП, що мала місце за її участі;

- висновком судово-медичної експертизи № 101 від 14 листопада 2017 року, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_1 крововиливи м'яких тканин лівого стегна, забита рана тім'яної області праворуч, розрив бокової латеральної зв'язки лівого колінного суглобу, пошкодження заднього рогу медіального меніску лівого колінного суглобу, посттравматична невропатія лівого стегна, утворилися від дії тупого предмета, яким могли бути виступаючі частини кузова автомобіля в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, можливо у строк і за обставин, вказаних у постанові, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як потребуючі для свого лікування строк понад 21 день (3 тижні);

- висновком судової автотехнічної експертизи № 2/19-403 від 21 грудня 2017 року, відповідно до якого: з технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля марки «Ford Kugа», реєстраційний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_4, для забезпечення безпеки Дорожнього руху, повинна була перед початком руху та зміною напрямку руху (поворотом ліворуч), переконатися що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, та повертаючи ліворуч дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо, тобто повинна була діяти відповідно до вимог п.10.1; п. 16.13 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій мопеду марки «Viper TXM50C», реєстраційним номер НОМЕР_4, - ОСОБА_1, для забезпечення безпеки дорожнього руху повинна була з моменту виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто, діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, водій мопеду марки «Viper TXM50C», р/н НОМЕР_4, - ОСОБА_1, діючи відповідно до вимог п.12.3 ПДР України, не мала технічної можливості запобігти наступ даної ДТП. З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, дії водія автомобіля марки «Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_4, які не відповідали вимогам п.10.1 та п.16.13 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_4, виконуючи вимоги вищезгаданого пункту Правил дорожнього руху України, мала технічну можливість запобігти наступ даної події ДТП. Оскільки водій мопеду марки «Viper TXM50C», р/н НОМЕР_4, - ОСОБА_1, діючи відповідно до вимог п.12.3 ПДР України, не мала у своєму розпорядженні технічної можливості запобігти наступу даної ДТП, то з технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, в її діях будь яких невідповідностей з вимогами ПДР України, які перебувають у причинному зв'язку з подією, що настала, не вбачається;

- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 3 від 03 квітня 2018 року, відповідно до якого при звернені за медичною допомогою у гр-ки ОСОБА_1 виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: забійна рана правої тім'яної області, струс головного мозку, забій м'яких тканин та синці верхньої третини лівого стегна, середньої третини лівої гомілки, міжм'язова та підшкірна гематоми зовнішньої поверхні лівого стегна, розрив заднього рогу медіального меніску, розрив передньої хрестоподібної зв'язки лівого колінного суглобу. Закрита черепно-мозкова травма: забійна рана правої тім'яної області, струс головного мозку утворилися за механізмом удару та, згідно п. 2.3.2а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день). Забій м'яких тканин та синці верхньої третини лівого стегна, середньої третини лівої гомілки, міжм'язова та підшкірна гематоми зовнішньої поверхні лівого стегна, розрив заднього рогу медіального меніску, розрив передньої хрестоподібної зв'язки лівого колінного суглобу утворилися за механізмом удару та, згідно п. 2.2.1в вищезазначених правил, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості які спричинили тривалий здоров'я строком понад 3 тижні (більше як 21 день). Всі вищезазначені тілесні ушкодження у гр-ки ОСОБА_1 могли виникнути в умовах дорожньо-транспортної пригоді при обставинах, зазначених в постанові;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 2/19-152 від 04 квітня 2018 року, відповідно до якого: з технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля марки «Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_4, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна була перед початком руху та зміною напрямку руху (поворотом ліворуч), переконатися що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, та повертаючи ліворуч дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо, тобто повинна була діяти відповідно до вимог п.10.1; п.16.13 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій мопеду марки «Viper TXM50C», реєстраційним номер НОМЕР_4, - ОСОБА_1, для забезпечення безпеки дорожнього руху повинна була з моменту виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто, діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля марки «Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_4, у даній дорожній обстановці виконуючи вимоги п. 10.1 та п. 16.13 Правил дорожнього руху України, мала технічну можливість запобігти наступу даної ДТП. З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, водій мопеду марки «Viper TXM50C», р/н НОМЕР_4, - ОСОБА_1, діючи відповідно до вимог п.12.3 ПДР України, не мала технічної можливості запобігти наступ даної ДТП. З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, дії водія автомобіля марки «Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_4, які не відповідали вимогам п.10.1 та п.16.13 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_4, виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху України мала технічну можливість запобігти наступ даної події ДТП. Оскільки, водій мопеду марки «Viper TXM50C», р/н НОМЕР_4, - ОСОБА_1, діючи відповідно до вимог п.12.3 ПДР України, не мала у своєму розпорядженні технічної можливості запобігти наступу даної ДТП, то з технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, в її діях будь яких невідповідностей з вимогами ПДР України, які перебувають у причинному зв'язку з подією, що настала, не вбачається.

Суд вважає вищеописані досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.

Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченої у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена.

Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб вчинення обвинуваченою злочину, поведінку обвинуваченої і потерпілої, що передувала події та під час події, а також поведінку обвинуваченої після події, місце вчинення злочину (перехрестя), суд вважає, що обвинувачена, дотримуючись вимог п. 10.1 та п. 16.13 Правил дорожнього руху України, мала технічну можливість запобігти ДТП і її дії знаходились у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Обставин, які б вказували на отримання потерпілою тілесних ушкоджень у інший, ніж це встановлено висновком експертизи та цим вироком спосіб, під час судового розгляду не встановлено. Також в ході судового розгляду об'єктивно не встановлено наявність причинного зв'язку між діями потерпілої з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Таким чином, враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України, так як вона порушила правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченої, обставини, що пом'якшують покарання.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судима; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; на обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно; має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3; у скоєному щиро розкаялася.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4, суд вважає щире каяття у скоєному.

З урахуванням конкретних обставин вчинення злочину, а саме відсутності обставин, що обтяжують покарання, та за наявності обставини, що пом'якшує покарання, а також наявності на утриманні обвинуваченої двох малолітніх дітей та необхідності користуватися транспортним засобом, враховуючи те, що у результаті злочинної недбалості обвинуваченої не наступили тяжкі наслідки, суд не знаходить мотивів, за якими міг би застосувати до ОСОБА_4 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, що узгоджується з вимогами ст. 65 КК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами, приходячи при цьому до переконання, що її виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, наслідків вчиненого, щирого каяття, висновку органу пробації, можливо без ізоляції від суспільства, і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов, в якому вона просила стягнути на її користь з обвинуваченої ОСОБА_4: у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином та ушкодженням здоров'я - витрати на лікування - 7682,32 грн., пошкодження транспортного засобу - 8429,50 грн., витрати на проведення експертизи - 1000 грн., (загалом 17111,82 грн.; у відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як власника наземного транспортного засобу, за участю якої відбулась ДТП, застрахована у ПрАТ СК «Провідна», суд ухвалою від 05 жовтня 2018 року залучив ПрАТ СК «Провідна» до участі у розгляді даного кримінального провадження в якості цивільного відповідача.

За правилами ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Встановлено , що ОСОБА_1 за вказаних вище обставин є потерпілою внаслідок експлуатації забезпеченого за Полісом № АК / 2082479 від 07.02.2017 року транспортного засобу «Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким на момент скоєння ДТП правомірно володіла ОСОБА_4, внаслідок чого вона має право на страхове відшкодування на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно із ст. 23 вказаного Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого.

Так, згідно із п. 24.1. зазначеної статті Закону, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 30 вказаного Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Суд вважає, що потерпілою підтверджено обґрунтовані витрати, пов'язані з лікуванням, на суму 2540,96 грн. (по чеках відповідно до наданої КУ «ЦРЛ» довідки, а.к.п. 104-105).

Відповідно до наданого позивачкою (потерпілою) звіту про експертну оцінку колісного транспортного засобу № 290418-001 від 29 квітня 2018 року, ринкова (дійсна) вартість ТЗ марки «VIPER ТМХ50С», реєстраційний номер НОМЕР_6, номер шасі (кузова, рами, коляски) vehicle identification number № - НОМЕР_5, рік випуску 2008, об'єм двигуна 49 (В), до моменту пошкоджень складала 8429,50 грн. Вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, спричиненого володільцю вказаного ТЗ, внаслідок аварійних пошкоджень на 29 квітня 2018 р. складає 5864,73 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ).

Оскільки витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу не перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає, що транспортний засіб не можна вважати фізично знищеним, і на користь позивачки підлягає відшкодуванню сума матеріального збитку, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд при визначені розміру моральної шкоди враховує характер та обсяг страждань потерпілої, конкретні обставини справи і наслідки, що наступили, а тому приходить до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, а саме у розмірі: 5% за шкоду, заподіяну здоров'ю (127,05 грн.) із ПрАТ СК «Провідна», та 8000,00 грн. з обвинуваченої ОСОБА_4

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтверджені витрати.

Суд вважає, що потерпіла ОСОБА_1 надала суду документальне підтвердження витрат на проведення експертної оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 1000,00 грн., які є процесуальними витратами в розумінні ст. 118 КПК України і підлягають стягненню з обвинуваченої.

Отже, з обвинуваченої на користь позивачки (потерпілої) підлягають стягненню: у відшкодування моральної шкоди 8000,00 грн.; у відшкодування витрат на проведення експертної оцінки вартості матеріального збитку 1000, 00 грн., а всього 9000,00 грн. З ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на користь позивачки (потерпілої) підлягають стягненню: у відшкодування матеріальної шкоди 8405,69 грн. (витрати, пов'язані з лікуванням, - 2540,96 грн. та вартість відновлювального ремонту ТЗ - 5864,73 грн.); у відшкодування моральної шкоди 127,05 грн., а всього 8532,74 грн.

Відомостей щодо речових доказів сторонами суду не надано.

Витрати на залучення експертів (проведення судової автотехнічної експертизи № 2/19-403 від 21 грудня 2017 року - 988,70 грн.; № 2/19-152 від 04 квітня 2018 року - 858,00 грн.), слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченої в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що складає 4250,00 грн.), без позбавлення права керування транспортними засобами.

Захід забезпечення кримінального провадження засудженій ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з засудженої ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, на користь потерпілої ОСОБА_1:

- у відшкодування моральної шкоди 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.;

- у відшкодування витрат на проведення експертної оцінки вартості матеріального збитку 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп.,

а всього 9000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (код ЄДРПОУ 23510137) на користь потерпілої ОСОБА_1:

- у відшкодування матеріальної шкоди 8405 (вісім тисяч чотириста п'ять) грн. 69 коп.;

- у відшкодування моральної шкоди 127 (сто двадцять сім) грн. 05 коп.,

а всього 8532 (вісім тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 74 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Відомостей щодо речових доказів по справі сторонами суду не надано.

Стягнути з засудженої ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави у відшкодування втрат на залучення експертів (проведення судової автотехнічної експертизи № 2/19-403 від 21 грудня 2017 року - 988,70 грн.; № 2/19-152 від 04 квітня 2018 року - 858,00 грн.) 1846 (одну тисячу вісімсот сорок шість) грн. 70 коп.

0

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Копію вироку після його проголошення надати/направити учасникам судового розгляду.

Суддя