Рішення № 79012374, 04.01.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2019 р. справа № 0940/2036/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправним, скасування висновку та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану від 10.10.2018 та зобов'язання внести зміни в актовому записі про його народження за №865 від 28.05.1971, а саме виправити національність матері ОСОБА_2 з "українка" на "полька".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у внесенні змін в актовий запис про його народження за №865 від 28.05.1971, складеного Івано-Франківським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області щодо виправлення національності його матері ОСОБА_2 з "українка" на "полька". Позивач зазначає, що мати за національністю є полькою, а тому у свідоцтві про народження позивача помилково зазначено її національність, як українки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву (заперечення) на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що правових підстав для зміни національності матері позивача немає, національність матері визначено правильно, вона відповідає національності одного з її батьків (матері), а чинним законодавством не передбачено зміни національності за бажанням особи щодо себе чи своїх родичів.

Позивач подав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що його мати народилася 09.06.1944 року, її батько та дідусь були поляками, мати була українкою. В свідоцтві про народження матері її національність не зазначена, через те, що її батько не відносився до титульної національності СРСР, а був поляком. Зазначення національності його матері як українки у свідоцтві про шлюб та свідоцтві про розлучення його батьків відбулося не на підставі визначення її національності при народженні, а на підставі даних наведених у її паспорті, тобто на підставі похідних документів. Вважає доводи відповідача такими, що не спростовують підставність та обґрунтованість позовних вимог.

Заяв про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін на адресу суду не надійшло. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 за №075928 від 28.05.1971 батьком позивача значиться ОСОБА_3, національність «українець», матір’ю – ОСОБА_2, національність «українка» (а.с.9).

Позивач звернувся до Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області з заявою про внесення змін до актового запису про його народження за №075928 від 28.05.1971 зазначивши в графі національність матері замість „українка” – „полька”.

За результатами розгляду вищевказаної заяви висновком Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 10.10.2018 позивачу відмовлено у виправленні в актовому записі про народження №865 від 28.05.1971 національності матері з українка на полька у зв’язку з відсутністю підстав, а саме: в актовому записі про шлюб батьків національність матері записано українка, в актовому записі про народження матері записано національність її батька поляк, матері –українка, що також підтверджується свідоцтвом про народження ІІ-ВС №806355, виданого 17.02.2017 Управлінням ЗАГС адміністрації Уссурійського міського округу Приморського краю РФ. Тобто національність матері заявника визначено правильно, вона відповідає національності одного з батьків (матері), а чинним законодавством не передбачено зміни національності за бажанням особи щодо себе чи своїх родичів (а.с.8).

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану, регулює Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Згідно частини 1 статті 6 зазначеного Закону відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч.1 ст.22 Закону).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793 (надалі також - Правила).

Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

За змістом пункту 2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Пунктом 2.12 Правил передбачено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Підпунктом 2.13.12 пункту 2.13 Правил, яким визначаються підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану, передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до пункту 2.15 Правил передбачено випадки, коли складається висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, відповідно до пункту 2.15.9 цього пункту висновок складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості)

Як встановлено судом, в актовому записі про народження позивача за №075928 від 28.05.1971, національність батька значиться "українець", матері – "українка".

Згідно запису акта про народження №429 від 09.06.1944, свідоцтва про народження матері позивача (повторне) ІІ-ВС №806355 виданого управлінням ЗАГС адміністрації Уссурійського міського округу Приморського краю 17.02.2017, батьком матері позивача значиться ОСОБА_4, за національністю «поляк», матір’ю – ОСОБА_5, за національністю «українка». Відомості про національність матері позивача відсутні (а.с. 50, 10).

У повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб зазначено національність ОСОБА_6 – українка (а.с. 48).

З огляду на те, що в свідоцтві про народження національність ОСОБА_6 не визначено, а в подальшому в актових записах про шлюб зазначено її національність "українка", а інших документів, які посвідчують вказану особу позивачем не надано, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у внесенні змін до актового запису про народження.

Позивачем не надано жодного документа, який би свідчив про помилки чи перекручення у зазначенні національності його матері, що допущені у свідоцтві про його народження.

Крім того, на думку суду, позивач помилково ототожнює такі поняття як "внесення змін до акту цивільного стану" та "встановлення певних фактів, що мають юридичне значення", у даному випадку щодо встановлення приналежності особи до певної національності.

У пункті 1 розділу Висновки Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану” від 29.09.2016 №12 вказано, що предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану, внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права. При розгляді справ, пов'язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану, неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений перевіряти достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

У даній справі, при вирішенні спору щодо оскаржуваного висновку про відмову у внесенні змін до акту цивільного стану, предметом розгляду є не визначення приналежності особи до певної національності, а законність висновку суб'єкта владних повноважень та його відповідність проаналізованим документам.

За таких обставин суд вважає, що відмова відповідача у внесенні виправлень в актовий запис про народження №865 від 28.05.1971, є правомірною, здійсненою у межах та в спосіб, встановлений діючим законодавством, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки представлений позивачем перелік підтверджуючих документів, на переконання суду, не давав жодних підстав для внесення відповідних змін.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є безпідставним та не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.