Рішення № 79012343, 26.12.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2863/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.,

позивача - не прибув

та представника відповідача - не прибув

розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання протиправними та скасування розпорядження від 03 вересня 2018 року № 197-р та податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі – відповідач), в якій позивач з урахуванням позовної заяви від 01 жовтня 2018 року б/н (арк. спр. 46-47) просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДФС у Луганській області від 03 вересня 2018 року № 197-р «Про анулювання ліцензії»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 6800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 12 вересня 2018 року нею отримано копію розпорядження відповідача від 03 вересня 2018 № 197-р «Про анулювання ліцензії», а 13 вересня 2018 року – податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1, яким до неї застосовано штрафні санкції у розмірі 6800,00 грн. Підставою для анулювання ліцензії та винесення податкового повідомлення-рішення стало порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481) щодо продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, та матеріали перевірки Лисичанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, надані листом Лисичанської міської ради від 27 серпня 2018 року № 5208/01-16.

Позивачу стало відомо, що продавець кіоску ОСОБА_2 оскаржує постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисичанської міської ради від 23 серпня 2018 року № 230/20-2018 про притягнення її до відповідальності за частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа № 415/7046/18 призначена до розгляду на лютий 2019 року. Отже, постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисичанської міської ради від 23 серпня 2018 року № 230/20-2018 не набрала законної сили.

З посиланням на положення статей 15, 17 Закону № 481 позивач вважає, що розпорядження Головного управління ДФС у Луганській області від 03 вересня 2018 року № 197-р «Про анулювання ліцензії» та податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1 винесені контролюючим органом передчасно, оскільки на час їх прийняття не доведено факт вчинення правопорушення продавцем кіоску ОСОБА_2.

Головне управління ДФС у Луганській області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 29282/2018 подало відзив на позовну заяву від 29 жовтня 2018 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 57-58).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що 27 липня 2018 року в кіоску, розташованому за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Дружби Народів, район будинку № 13, який належить позивачу, ОСОБА_2, яка працює продавцем за трудовим договором з 23 лютого 2018 року здійснено продаж алкогольної продукції, а саме однієї пляшки пива «Жигулівське» об’єм 2.4 л. вміст спирту 4.5%, неповнолітньому - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, чим порушено вимоги пункту 2 статті 15-3 Закону № 481. Факт продажу ОСОБА_2 алкогольної продукції неповнолітній особі зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення № ГП 655270, складеному 27 липня 2018 року старшим інспектором ЮПСП Лисичанського ВПГУНП в Луганській області підполковником поліції ОСОБА_4 та вручено ОСОБА_2 під розписку. З фактами порушення, викладеними в протоколі продавець ОСОБА_2 погодилась.

В поясненнях до протоколу від 27 липня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт продажу алкогольної продукції неповнолітній особі та факт придбання алкогольної продукції неповнолітньою особою відповідно.

На підставі протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 27 липня 2018 року № ГП 655270 Головним управлінням ДФС у Луганській області на підставі статті 17 Закону № 481 винесено податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800,00 грн.

З посиланням на положення статті 251 Кодексу України про адміністративні порушення, підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20, пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, частини четвертої статті 17 Закону № 481, пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі – Порядок № 790), відповідач вважає, що посилання позивача на той факт, що постанова адміністративної комісії виконавчого комітету Лисичанської міської ради за № 230/20-2018 відносно ОСОБА_2 не набрала законної сили і як наслідок, розпорядження Головного управління ДФС у Луганській області про анулювання ліцензії та застосування штрафних санкції до позивача є безпідставними.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за необґрунтованістю.

Ухвалою від 25 вересня 2018 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 41-42).

05 жовтня 2018 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 25096/2018 від позивача надійшла заява про усунення недоліків від 01 жовтня 2018 року б/н, до якої на виконання вимог ухвали суду додано позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, разом з її копію для вручення відповідачу, оригінал квитанції від 03 жовтня 2018 року № 0.0.1148888257.1 про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн (арк. спр. 45-48).

Ухвалою від 09 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (арк. спр. 1-3).

Підготовче засідання, яке відбулось 31 жовтня 2018 року, відкладено до 13 листопада 2018 року та встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив (арк. спр. 70).

Ухвалою від 13 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні (арк. спр. 80).

Судове засідання, яке відбулось 26 листопада 2018 року, відкладено до 26 грудня 2018 року (арк. спр. 86).

У судове засідання, призначене на 26 грудня 2018 року, позивач не прибула, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином (арк. спр. 90), у клопотанні від 22 жовтня 2018 року б/н позивач просила розглянути справу за її відсутності (арк. спр. 53).

Представник відповідача у судове засідання не прибула, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином (арк. спр. 89), у заяві від 26 грудня 2018 року б/н представник відповідача просила розглянути справу за її відсутності (арк. спр. 92).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 06 грудня 2001 року, знаходиться у м. Лисичанську Луганської області та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області як платник податків, основним видом діяльності якого є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії В00 № 026086, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 27 серпня 2012 року серія АА № 511532 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25 вересня 2018 року за № НОМЕР_3 (арк. спр. 15, 16, 29-30).

22 червня 2018 року Головним управлінням ДФС у Луганській області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серія АД № 001672; реєстраційний номер ліцензії 812096400672/925; термін дії ліцензії з 01 липня 2018 року по 01 липня 2019 року; місце торгівлі: Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Дружби Народів, будинок № 13 (кіоск) (арк. спр. 75, 76).

Згідно з протоколом від 27 липня 2018 року серія ГП № 655270 про адміністративне правопорушення 27 липня 2018 року в кіоску, розташованому за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Дружби Народів, район будинку № 13, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, громадянкою ОСОБА_2 о 17 год. 45 хв. в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону № 481, здійснено продаж алкогольної продукції, а саме однієї пляшки пива «Жигулівське» об’ємом 2.4 л., вміст спирту 4.5%, неповнолітньому - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. спр. 60, 77).

При цьому, факт реалізації алкогольного напою неповнолітній особі в кіоску, розташованому за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Дружби Народів, район будинку № 13, підтверджено письмовими поясненнями ОСОБА_3 про придбання у вказаному кіоску однієї пляшки пива «Жигулівське» об’ємом 2.4 л., вміст спирту 4.5%, письмовими поясненнями продавця ОСОБА_2 про продаж неповнолітній особі однієї пляшки пива «Жигулівське» об’ємом 2.4 л., вміст спирту 4.5% та письмовими поясненнями ОСОБА_5 (арк. спр. 61, 62, 63).

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисичанської міської ради від 23 серпня 2018 року № 230/20-2018 громадянку ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн (арк. спр. 26, 59).

Листом від 27 серпня 2018 року № 5208/01-16 Лисичанська міська рада Луганської області на виконання пункту 7 Порядку № 790 направила на адресу Головного управління ДФС у Луганській області матеріал про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні порушення стосовно ОСОБА_2, який отримано останнім 29 серпня 2018 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції за № 7862/9 (арк. спр. 64).

Відповідно до статті 15 Закону № 481, на підставі статті 15-3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, та матеріалів перевірки Лисичанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, наданих листом Лисичанської міської ради від 27 серпня 2018 року № 5208/01-16, розпорядженням Головного управління ДФС у Луганській області від 03 вересня 2018 року № 197-р «Про анулювання ліцензії» анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серія АД № 001672 від 22 червня 2018 року, реєстраційний номер ліцензії 812096400672 (термін дії ліцензії з 01 липня 2018 року по 01 липня 2019 року), видану за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Дружби Народів, будинок № 13 (кіоск), про що повідомлено позивача листом від 05 вересня 2018 року № ФОП-1526/12-32-40-02-09 (арк. спр. 12, 13-14, 65).

На підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення від 27 липня 2018 року № ГП 655270, складених співробітниками Лисичанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головним управлінням ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 6800,00 грн, про що 10 вересня 2018 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 (арк. спр. 8-9, 66).

Податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1 та розрахунок фінансових санкцій до матеріалів справи про адміністративне правопорушення від 27 липня 2018 року № ГП 655270 направлені Головним управлінням ДФС у Луганській області на адресу позивача листом від 10 вересня 2018 року № ФОП-1543/12-32-40-01-10 (арк. спр. 10, 11).

03 вересня 2018 року адвокат ОСОБА_6 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом в інтересах ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лисичанської міської ради Луганської області про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисичанської міської ради від 23 серпня 2018 року № 230/20-2018 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні порушення та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн (арк. спр. 17-20, 21).

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 10 вересня 2018 року серед іншого відкрито провадження у адміністративній справі № 415/7046/18 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лисичанської міської ради Луганської області про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисичанської міської ради та призначено адміністративну справу до розгляду з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні на 04 лютого 2019 року о 14 год. 20 хв. (арк. спр. 22).

13 вересня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДФС у Луганській області з заявою від 13 вересня 2018 року б/н, в якій просила скасувати або зупинити дію розпорядження Головного управління ДФС у Луганській області від 03 вересня 2018 року № 197-р «Про анулювання ліцензії» до часу розгляду Лисичанським міським судом Луганської області адміністративної справи № 415/7046/18 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лисичанської міської ради Луганської області про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисичанської міської ради від 23 серпня 2018 року № 230/20-2018 справи по суті та набрання рішенням суду законної сили (арк. спр. 23-24, 25).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначає Закон № 481.

Згідно з положеннями статті 1 Закону № 481 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203;

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Пунктом 2 частини першої статті 15-3 Закону № 481 закріплено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється (частини четверта, п’ята статті 15-3 Закону № 481).

Таким чином, суб'єкт господарювання вправі здійснювати реалізацію алкогольних напоїв виключно повнолітнім особам.

У відповідності із приписами статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Таким чином, у разі здійснення суб'єктом господарювання реалізації алкогольних напоїв неповнолітній особі, до такого суб'єкта господарювання застосовується відповідальність у вигляді штрафу в сумі 6800 гривень та анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Частиною першою статті 16 Закону № 481 визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України (частина четверта статті 17 Закону № 481).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби» утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Таким чином, з часу утворення Державної фіскальної служби та її територіальних органів право прийняття рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону № 481, згідно вимог частини четвертої статті 17 Закону № 481 надано Державній фіскальній службі України та її територіальним органам, як правонаступникам реорганізованого шляхом перетворення Міністерства доходів і зборів та його територіальних органів.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів – це не тільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а й інші матеріали, які свідчать про недотримання суб’єктом господарювання вимог законодавчих актів про обіг алкогольних напоїв.

З системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що територіальний орган Державної фіскальної служби України має повноваження на прийняття рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону № 481, на підставі матеріалів правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У межах спірних правовідносин, матеріалами правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є:

- протокол від 27 липня 2018 року серія ГП № 655270 про адміністративне правопорушення 27 липня 2018 року в кіоску, розташованому за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Дружби Народів, район будинку № 13, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, громадянкою ОСОБА_2 (арк. спр. 60, 77);

- письмові пояснення ОСОБА_3 про придбання у вказаному кіоску однієї пляшки пива «Жигулівське» об’ємом 2.4 л., вміст спирту 4.5%; письмові пояснення продавця ОСОБА_2 про продаж неповнолітній особі однієї пляшки пива «Жигулівське» об’ємом 2.4 л., вміст спирту 4.5% та письмові пояснення ОСОБА_5 (арк. спр. 61, 62, 63).

Оскільки факт продажу в кіоску, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, пива «Жигулівське» об’ємом 2.4 л., вміст спирту 4.5% неповнолітній особі підтверджується вищезазначеними матеріалами правоохоронного органу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування розпорядження Головного управління ДФС у Луганській області від 03 вересня 2018 року № 197-р «Про анулювання ліцензії» та податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 6800,00 грн.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх рішень, у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місцезнаходження: 93118АДРЕСА_1 років ПеремогиАДРЕСА_2) до Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправними та скасування розпорядження від 03 вересня 2018 року № 197-р та податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 04 січня 2019 року.

Суддя ОСОБА_7