Рішення № 79012313, 29.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 грудня 2018 року Справа № 280/4727/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, інн: 201721266) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком з урахуванням частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язання призначити пенсію за віком з 02.08.2018 з урахуванням частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки (2016-2017 роки – 5377,90 грн.), що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією; зобов’язати відповідача здійснити виплату пенсії за віком з урахуванням частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки (2016-2017 роки) в подальшому.

Ухвалою суду від 14.11.2018 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона з 26.03.2010 перебуває на обліку в пенсійному фонді та отримує пенсіє відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». 02.08.2018 подано заяву до відповідача про призначення пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що Пенсійним фондом не правомірно під час призначення пенсії за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 року, оскільки нею було подано заяву про призначення пенсії за віком в 2018 році. то пенсія повинна розраховуватись із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві (вх. №39183) проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що 26.03.2010 позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядуванння». Вказує, що при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший відповідачем правомірно було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, оскільки відповідно ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Відповідач зазначає, що позивач помилково вважає, що йому було заново призначено пенсію за віком, а фактично відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на іншу в межах Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, 30.11.2018 відповідачем подано клопотання про про розгляд справи за участю представника відповідача для надання документів та пояснень по справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З врахуванням наданого відзиву на адміністративний позов та достатності наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку щодо можливості подальшого розгляду справи буз повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 26.03.2010 перебуває на обліку в ОСОБА_2 об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримувала пенсію за віком відповіідно до норм Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», що підтверджується протоколом від 01.04.2010 №2155.

02.08.2018 позивач звернулася до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, що підтверджується копією заяви, що додана до відзиву на позовну заяву Таким чином, позивач помилково зазначає в позові, що вона звернулася до відповідача із заявою саме про призначенння нового виду пенсії.

З 02.08.2018 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що підтверджується розпорядженням від 14.08.2018 №154924. Розмір пенсії позивача обчислено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

20.09.2018 позивач звернувся до ОСОБА_2 ОУПФУ з заявою про надання інформації щодо здійсненого призначення пенсії за віком.

ОСОБА_2 ОУПФУ від 26.09.2018 №604/П-9 позивачу надано відповідь, відповідно до якого позивачу повідомлено, що оскільки з 26.03.2010 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», тому відповідно до поданої заяви з 02.08.2018 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальноогбовязкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувся під час призначення попереднього виду пенсії.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що з 26.03.2010 позивачу призначено пенсію за віком вдповідно до вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядуванння».

Відповідно до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого саморвядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Положеннями частини першої статті 9 Закону №1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Таким чином, Законом України №1058 прямо встановлює, що заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачуються страхові внески за 2016 та 2017 рік тимчасово застосовуються лише при первинному призначенні пенсії в період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Відповідно п.4-3 Прикінцевих положень №1058-IV, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058-IV визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З врахуванням вищевикладених норм, суд приходить до висновку, що оскільки позивачу первинно булла призначена та виплачувалась пенсія з 2010 року, то підстав для застосування показника за 2016-2017 року при перерахунку пенсії відсутні.

Вказане відповідає позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі №21-612а14.

Позивач стверджує, що при зверненні із заявою до відповідача після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший, на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням позивач звернувся вперше.

Вказані доводи позивача суд вважає необґрунтованими та помилковими з огляду на те, що Законом України «Про пенсійне забезпечення» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена у 2010 році, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказана правова позиція суду узгоджується з судовими рішеннями Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №334/2653/17, від 08.05.2018 у справі №337/1539/17(2-а/337/135/2017), від 02.05.2018 у справі №334/10787/15-а, від 15.05.2018 №127/20271/17, від 20.03.2018 №К/9901/12053/18.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час призначення позивачу пенсії за віком, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування показника заробітної плати в галузі економіки за 2016-2017 роки.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку ОСОБА_2 ОУПФУ м. Запоріжжя доведено правомірність рішення від 26.09.2018 №604/П-9, яким відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, інн: 201721266) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 29.12.2018.

Суддя О.О.Артоуз