Рішення № 79012271, 04.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 січня 2019 року Справа № 280/4802/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за правилами спрощеного провадження

за позовом: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 71503, АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1)

до відповідача – Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, вул. Українська, буд. 4 - А, код ЄДРПОУ 41249795),

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмов в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 та вимог ст. 29 цього Закону;

- зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2016 – 2017 роки, а саме 5377,90 грн.), та вимог ст. 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» шляхом підвищення пенсії на 26,5% та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

В обґрунтуванні позовних вимог, позивач посилається на те, що він з лютого 2002 року перебував на обліку в Енергодарському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію зі зниженням пенсійного віку, призначену на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії позивач продовжував працювати, з його заробітної плати сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З 12.04.2014 позивач набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 16.10.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком з урахуванням ст. 29 та ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Листом №301/К-9 від 30.10.2018 відповідач відмовив позивачу з тих підстав, що позивач вже отримує пільгову пенсію. З метою усунення протиправних дій відповідача, щодо невірного обчислення та виплати пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 19.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача 11.12.2018 через канцелярію суду (вх. №40573) надав відзив на позовну заяву, зазначивши, що застосування під час розрахунку пенсії показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки можливо виключно тільки під час первинного призначення пенсії в період з 01.01.2018 по 31.12.2018, особі, яка вперше звернулась за отриманням пенсії, а до того не одержувала жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку, що передбачений ч. 1 ст. 26 закону України № 1058. Між тим позивачеві вже було призначено пенсію починаючи з 2002 року за вислугу років.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 з лютого 2002 року перебуває на обліку в Енергодарському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зменшенням пенсійного віку, як працівнику, що працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

З 12.04.2014 позивач набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

16.10.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Листом відповідача від 30.10.2018 №301/К-9 зазначено, що розмір пенсії позивача розраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески при цьому позивач не має права на підвищення пенсії згідно із ч.1 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" оскільки позивач вже отримує пенсію за віком.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що він отримував раніше пенсію призначену на пільгових умовах, яка не передбачена положеннями Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а при призначенні пенсії за віком отримав всі права, як і інші громадяни України, оскільки звернувся за призначенням пенсії за віком на загальних підставах вперше.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступних висновків.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення ” та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України та при прийнятті нових нормативно-правових актів або внесенні змін у діючі не допускається зменшення змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України у Рішенні від 11.10.2005 №8-рп/2005 визначив, що: “зміст прав і свобод людини це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку… Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики”.

У ст. 2 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 “Про пенсійне забезпечення” зазначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Як, зокрема, зазначено у п.«б» ч.1 ст.13 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає такі види пенсійних виплат і соціальних послуг:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 40 Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV.

11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до положень пункту 4-3 Прикінцевих положень Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Судом проаналізувавши матеріали справи встановлено, що позивачу первинно було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше 12.04.2014.

Врахувавши вищевикладене суд приходить до висновку, про обґрунтованість вимоги позивача щодо застосування середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки, оскільки у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд приходить до висновку, про обґрунтованість вимоги позивача щодо застосування середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки, оскільки у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 16.10.2018 тобто з дати звернення позивача з даною заявою.

Щодо підвищення пенсії передбаченого ч. 1 ст. 29 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” слід зазначити наступне.

Відповідно до норми 29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою, особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Аналіз змісту цієї статті дозволяє суду дійти висновку про те, що підвищення розміру пенсії за віком визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

Наявними у справі належними та допустимими доказами підтверджуються обставини того, що позивач, перебував на обліку з лютого 2002 року в Енергодарському об’єднаному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував за віком на пільгових умовах згідно п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

16.10.2018 позивач звернувся відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах та здійсненням перерахунку пенсії із застосуванням підвищення передбаченого ст. 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію. Листом відповідача від 30.10.2018 № 301/К-1 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви.

Суд вважає, що коли позивач реалізував право виходу на пенсію у 2002 році за Законом України «Про пенсійне забезпечення» його звернення із заявою про призначення пенсії за віком у 2018 року у віці 64 роки не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки з 2014 року по 2018 рік він отримував пенсію.

Для підвищення пенсії на підставі частини 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідна наявність наступних умов: - звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; - не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; - наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у справі №336/4385/17 (К/9901/2275/18) від 18.09.2018 колегія суддів дійшла висновку, що для підвищення пенсії на підставі ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” необхідна наявність наступних умов: звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абз.1 ч.1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”; не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абз.1 ч.1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Таким чином, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини третьої ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір сплачений позивачем згідно квитанції №П301/71255839/1 від 09.11.2018.

Керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 та 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 71503, АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, вул. Українська, буд. 4 - А, код ЄДРПОУ 41249795) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, вул. Українська, буд. 4 - А, код ЄДРПОУ 41249795) щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 71503, АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 та вимог ст. 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, вул. Українська, буд. 4 - А, код ЄДРПОУ 41249795) призначити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 71503, АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2016 – 2017 роки, а саме 5377,90 грн.) з 16.10.2018 з дати зверненням з відповідною заявою.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 71503, АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) 50% сплаченої ним суми судового збору в розмірі 352 грн. (триста п’ятдесят дві гривні) 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4 – А, офіс 2, ЄДРПОУ 41249795).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано суддею 04 січня 2019 року.

Суддя Р.В. Сацький