Рішення № 79012054, 28.11.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14201/18

Провадження № 2/161/3701/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 листопада 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пушкарчук В.П.

за участю секретаря судового засідання Загоровської І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 лютого 2005 року між ОСОБА_1 (надалі відповідач 1) та АКБ «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк») укладено Кредитний договір № СL-600/017 ОАР/2005 (надалі - «Кредитний договір») про надання Кредиту. Відповідно до умов Кредитного договору позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 14 830,00 доларів США .

З метою забезпечення виконання зобов'язань по вищезазначеному кредитному договору між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2 (надалі відповідач 2) 17.02.2005 року було укладено договір поруки № СR-600/025 ОАР/2005 (надалі - «Договір поруки).

Однак, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, станом на 03.04.2018 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить в еквіваленті до курсу долара становить 317 253,18 грн (станом на 03.04.2018 року за офіційним курсом НБУ 1 долар 26, 160960 грн.), з них: залишок строкової заборгованості за кредитом – 8677,59 доларів США, що еквівалентно 227014,08 грн.; нарахована пеня 3449,38 доларів США, що еквівалентно 90 239,09 грн.

З огляду на вищевикладене позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 317 253, 18 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 4758,80 гривень.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав наведених в позовній заяві. Просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України. Заяви про розгляд справи за відсутності відповідачі не подавали.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 17 лютого 2005 року між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк») укладено Кредитний договір № СL-600/017 ОАР/2005 (надалі - «Кредитний договір») про надання Кредиту. Відповідно до умов Кредитного договору позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 14 830,00 доларів США (а.с. 7-11).

Зобов’язання щодо надання кредиту відповідачу банком виконано належним чином, що підтверджується кредитною заявкою від 17.02.2005 року (а.с. 19).

З метою забезпечення виконання зобов'язань по вищезазначеному кредитному договору між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2 17.02.2005 року було укладено договір поруки № СR- 600/025 ОАР/2005 (а.с. 12,13)

ОСОБА_1 зобов’язалася прийняти, належним чином використати і повернути Позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі (п.1.6., з підпунктами), а також сплатити відповідну платню за користування Кредитами, в порядку та на умовах, що визначені у кредитному договорі ( п. п.1. 4., 1.5., з підпунктами).

Згідно п. 1.5.1. Кредитного договору відповідач 1 зобов’язаний повертати суму кредиту у розмірі та у строки, передбачені Кредитному договорі та у відповідності до п.1.4., п. 1.5.1. Кредитного договору за користування кредитом Відповідач 1 зобов’язаний сплатити проценти, у порядку та в розмірі, що визначені Кредитним договором.

Згідно п.4.1.1. Кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов’язань по поверненню кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами у визначені Кредитним договором строки, Відповідач 1 зобов’язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до інших сум.

В порушення умов Кредитного договору відповідачем не погашено належні до сплат суми Кредиту. Тим самим Відповідач 1 порушив зобов'язання за Кредитним договором.

Згідно договору відступлення прав вимоги б/н від 27.05.2011 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги, зокрема за кредитним договором № CL-600/017/ОАР/2005 від 17.02.2005 року (а.с. 35-39).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється його належним виконанням. Таким чином, виходячи зі змісту вказаної норми закону та фактичних дій відповідача по погашенню ним вказаного кредиту, вбачається, що відповідач не тільки прострочив взяті на себе договірні зобов’язання по договору, а й не виконав їх належним чином, а відтак зобов’язання відповідача по несплаті ним вказаного боргу не є припиненим.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

В забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено з ОСОБА_2 17.02.2005 року договір поруки № СR-600/025 ОАР/2005, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед банком по зобов’язаннях ОСОБА_1

Згідно договору поруки поручитель відповідає за зобов’язаннями позичальника в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, виплату відсотків за користування ним, за сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих банку невиконанням або неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору. Поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком. Договори поруки діють до повного виконання обов’язків боржника по кредитному договору.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. А відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, відповідачі повинні відповідати перед кредитором як солідарні боржники.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань на його адресу позивачем направлялась досудова вимога про необхідність повного дострокового погашення кредиту (а.с. 24). Однак, вимога позивача залишилась без належного реагування.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором борг ОСОБА_1 станом на 03.04.2018 року становить в еквіваленті до курсу долара 317 253,18 грн. (станом на 03.04.2018 року за офіційним курсом НБУ 1 долар 26, 160960 грн.), з них: залишок строкової заборгованості за кредитом – 8677,59 доларів США, що еквівалентно 227014,08 грн.; нарахована пеня 3449,38 доларів США, що еквівалентно 90 239,09 грн.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно із ст. 530 ЦК України зобов’язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Згідно із ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 317253,18 грн (станом на 03.04.2018 року за офіційним курсом НБУ 1 долар 26, 160960 грн.), з них: залишок строкової заборгованості за кредитом – 8677,59 доларів США, що еквівалентно 227014,08 грн.; нарахована пеня 3449,38 доларів США, що еквівалентно 90 239,09 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 4 758,80 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за Кредитним договором у розмірі 12126,97 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.04.2018 року (1 долар США = 26,160960 грн.) становить 317 253,18 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421) судові витрати по справі, а саме 4758 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят вісім) гривень 80 копійок судового збору по 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев’ять) грн 40 коп з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_3