Ухвала суду № 79011944, 04.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 січня 2019 р. Справа №200/85/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б.

розглянувши матеріали адміністративного позову Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави

до відповідача Головного Управління національної поліції в Донецькій області

третя особа Управління інформаційно - аналітичної підтримки ГУНП в Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2019 року Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління національної поліції в Донецькій області, третя особа Управління інформаційно - аналітичної підтримки ГУНП в Донецькій області про:

- визнання бездіяльності щодо відмови у коригуванні ІП «Корупція» шляхом зняття з обліку інформаційних карток форми № 1 - К протиправною;

- зобов'язання зняти з централізованого обліку інформаційні картки форми № 1 - К за 20-тьма адміністративними корупційними протоколами у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вказаних норм позивачем в позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача.

Згідно ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Разом з цим, позивачем не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення інтересів держави в цьому конкретному випадку.

На підставі визначених законодавчих актів, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно обгрунтувати, в чому полягає порушення інтересів держави та довести необхідність захисту інтересів держави, а також обґрунтувати підстави звернення до суду.

Частинами 1 та 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст. 160, ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вона підлягає залишенню без руху для надання позивачу часу для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду обгрунтування необхідності звернення до суду в інтересах держави.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави до Головного Управління національної поліції в Донецькій області, третя особа Управління інформаційно - аналітичної підтримки ГУНП в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду, обґрунтування необхідності звернення до суду в інтересах держави; уточненої позовної заяви та копії для відповідача, із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Христофоров А.Б.